3.2.Грошові потоки підприємств та їх види.

У найбільш широкому розумінні грошові потоки – це суми, які виникають у певній хронологічній послідовності. У положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” грошові потоки визначені як надходження й вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Загалом можна виділити три підходи до визначення сутності грошових потоків. Згідно з першим підходом, грошовий потік – це форма руху фінансових ресурсів, що відображає обмін товарами і послугами. Однак рух фінансових ресурсів відображає лише ту частину грошового потоку , яка має властивість створення доданої вартості. Оскільки властивість генерування доданої вартості має на весь грошовий потік підприємства, виділити його як загальну характеристику недоцільно. Через грошовий потік може опосередковуватись рух активів і капіталу підприємства, який є відповідним обміном товарів, послуг та боргових вимог. Таким чином , грошовий потік отримує значення індикатора руху відповідних актів та капіталу підприємства.

Згідно з другим підходом , грошові потоки визначаються як результуюча сума грошових коштів, яка надходить чи виходить з підприємства протягом певного періоду. У даному випадку враховується лише потік грошових коштів, який впливає на зміну залишку грошових активів, але поза увагою залишаються вхідні та вихідні грошові потоки, які мають велике значення як оперативні індикатори та чинники ефективної діяльності підприємства.

Згідно з третім підходом, грошові потоки визначаються лише як надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Основні сутнісні характеристики грошових потоків зображені на рис.3.1.

Рух ресурсів у грошовій формі

Мають певний обсяг

Мають певний напрям руху

Мають часову характеристику

Їх рух пов'язаний з трансформацією активів

Їх рух пов'язаний з ризиком

Їх рух пов'язаний із рухом капіталу підприємства

Інструмент взаєморозрахунків підприємства із суб’єктами фінансових відносин

Рис.3.1 Сутність характеристики грошових потоків.

Отже, грошовий потік підприємства - це один з головних об’єктів фінансового менеджменту , представлений у грошовій формі і безпосередньо пов’язаний з функціонуванням грошей і грошової системи країни. Виконуючи функцію інструменту взаєморозрахунків із суб’єктами фінансових відносин всіх видів його діяльності, грошовий потік впливає на рух активів та капіталу підприємства , характеризується відповідним розміром, напрямом і часом..

Грошові потоки поділяються на вхідні і вихідні , атакож, в залежності від виду діяльності підприємства, на грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

На формування грошових потоків на підприємстві залежить від багатьох факторів:

• ціни;

• кількості товару;

• зміни дебіторської заборгованості.

Фактори

Ціна		Методи ціноутворення
		Види цін
		Система знижок

Кількість товару

Обсяг продукції

Якість продукції

Асортимент продукції

Зміна дебіторської заборгованості		Умови розрахунків
		Можливість реалізації в кредит
		Створення резерву дебіторської заборгованості

Рис.3.2 Фактори,які впливають на формування грошових потоків на підприємстві.

Грошові потоки формуються від :

• фінансової діяльності (рис.3.3);

• інвестиційної діяльності (рис.3.4);

• операційна система (рис.3.5);

Грошові потоки від фінансової діяльності

Вхідні

Вихідні

Випуск акцій

Отримання позик

Погашення позик

Викуп акцій

Надходження коштів у результатінадзвичайних подій,пов’язаних із фінансовою діяльністю підприємства

Витрачання коштів у результаті надзвичайних подій,пов’язаних із фінансовою діяльністю

Виплата дивідендів

Рис.3.3.Формування грошових потоків від фінансової діяльності.

Що таке інвестиції? Інвестиції – вкладення фінансових ресурсів у фінансово-господарську діяльність з метою отримання прибутку або корисного соціального ефекту. Інвестиції поділяються на капітальні (реальні) і фінансові.

До капітальних інвестицій належать:

• капітальне будівництво;

• капітальне поліпшення земель;

• придбання основних засобів;

• придбання інших необоротних матеріальних активів;

• придбання нематеріальних активів.

До фінансових інвестицій належать:

• вкладення капіталу у дохідні види фондових інструментів;

• вкладення капіталу у статутний капітал спільних підприємств;

• вкладення капіталу у дохідні види грошових інструментів тощо.

Також інвестиції класифікують за строковістю: довгострокові, середньострокові та короткострокові.

Розглянемо формування грошових потоків від інвестиційної діяльності на рис.3.4.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності

Вхідні

Вихідні

Надходження коштів від продажу необоротних активів

Надходження коштів від фінансових інвестицій

Повернення довгострокових фінансових вкладень

Надходження коштів у результаті надзвичайних подій,пов’язаних з інвестиційною діяльністю

Здійснення фінансових вкладень

Платежі пов’язані з придбанням основних засобів нематеріальних активів

Видача авансів підрядникам

Надання позик іншим підприємствам

Сплата ділової участі у будівництві об’єктів

Витрачання коштів у результаті надзвичайних подій,пов’язаних з інвестиційною діяльністю

Рис.3.4. Формування грошових потоків від інвестиційної діяльності.

Розглянемо потоки, які формуються від операційної діяльності (рис. 3.5.)

Грошові потоки від операційної діяльності

Вхідні

Вихідні

Надходження коштів від реалізації продукції,товарів,робіт,послуг		Плата постачальникам
Надходження коштів за надання права користування активами
		Виплата заробітної плати працівникам
Аванси отримані від покупців і замовників
Надходження раніше списаної дебіторської заборгованості		Сплата податків та інших обов’язкових платежів
Цільове фінансування		Виплата підзвітних сум
Повернення сум від підзвітних осіб		Виплата за надання права користування активами
Надходження коштів у результаті надзвичайних подій,пов’язаних з операційною діяльністю		Витрачання коштів у результаті надзвичайних подій,пов’язаних з операційною діяльністю

Рис.3.5.Формування грошових потоків від інвестиційної діяльності.

Величину чистих грошових потоків, що утворюються у результаті операційної , фінансової, інвестиційної діяльності характеризує Cash-flow. За класичного способу операційний Cash-flow розраховується способом додавання до чистого прибутку амортизаційних відрахувань і резервів для забезпечення майбутніх витрат. На практиці поширені два методи розрахунку Cash-flow від операційної діяльності – прямий та непрямий. За прямого методу Cash-flow визначається як різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками, які мають безпосереднє відношення до операційної діяльності. Непрямий метод розрахунку є зворотнім щодо попереднього й полягає у коригуванні операційного прибутку на статті доходів та витрат, які не впливають на обсяг грошових засобів і зміну в оборотних активах і поточних зобов’язаннях. Показник Cash-flow характеризується більшою об’єктивністю порівняно з чистим прибутком чи показниками рентабельності внаслідок відображення реального стану вільних ресурсів підприємства. Даний показник можна розглядати в трьох напрямках: як індикатор ліквідності і платоспроможності; як показник результативності фінансово-господарської діяльності; як індикатор спроможності до самофінансування.

Виручка є основною частиною грошових надходжень підприємства. Планування виручки відбувається різними методами:

Метод прямого розрахунку. Виручка розраховується множенням планової кількості реалізованої продукції на планову ціну.

Укрупнений метод. Виручка = З1 + Т – З2 ,

де З1 – залишки нереалізованої продукції на складі на початок періоду;

Т - випуск товарної продукції в плановому періоді;

З2 – залишки нереалізованої продукції на складі на кінець періоду.

Комбінований метод. Виручка від реалізації основних видів продукції розраховується методом прямого розрахунку. Виручка від реалізації інших видів продукції розраховується укрупненим методом.

Процедура проведення часової оцінки ґрунтується на таких припущеннях :

- грошовий потік – це грошові суми, які виникають у певній хронологічній послідовності; - грошовий потік, у якому суми розрізняються за величиною називаються звичайним грошовим потоком;

- грошовий потік , у якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу , називаються аннуітетом ;

- грошовий потік може виникати наприкінці, на початку та в середині періоду;

- дохід , одержуваний на інвестований капітал, з господарського обороту не вилучається, а приєднується до основного капіталу;

- часова оцінка грошових потоків враховує ризики , пов’язані з інвестуванням;

- ризик – це вірогідність отримання у майбутньому доходу, що не співпадає з прогнозною величиною;

- ставка доходу на інвестиції – це процентне співвідношення між чистим доходом і вкладеним капіталом.