- •1.1. Сутність фінансів підприємств.
- •1.2 Організація, зміст та функції фінансів підприємств.
- •1.3 Фінансові ресурси підприємств.
- •1.4. Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності.
- •1.5 Організація фінансової діяльності на підприємствах.
- •1.6. Зміст та завдання управління фінансами підприємств.
- •2.1. Грошові розрахунки та принципи їх організації на підприємстві.
- •2.2. Поточні та інші рахунки підприємств у банках.
- •2.3 Розрахунки платіжними дорученнями.
- •2.4 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.
- •2.5 Розрахунки платіжними вимогами.
- •2.6 Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •2.7 Розрахунки акредитивами.
- •2.8 Розрахунки із застосуванням векселів
- •2.9 Розрахунки пластиковими картками.
- •2.10 Розрахунково-платіжна дисципліна, санкції за її порушення, порушення касової дисципліни, способи її зміцнення.
- •3.1 Грошові кошти, характеристика і склад грошових надходжень підприємств.
- •3.2.Грошові потоки підприємств та їх види.
- •3.3 Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення у розширенні виробництва.
- •3.4 Прибуток і рентабельність підприємства, їх економічний зміст в сучасних умовах розвитку підприємництва.
- •3.5 Методи розрахунку прибутку підприємства і обчислення рентабельності.
- •3.6 Розподіл та використання прибутку підприємства.
- •4.1 Сутність, склад і структура оборотних коштів, їх класифікація.
- •4.2 Джерела формування оборотних коштів.
- •4.3 Розрахунок нормативів власних оборотних активів на сировину, основні матеріали, напівфабрикати, палива, готової продукції.
- •5.1 Основи кредитування підприємств.
- •5.2 Види кредитів і їх форми.
- •5.3 Порядок оформлення і видачі кредиту.
- •5.4 Порядок погашення кредиту.
- •5.5 Контроль банку за використанням і погашенням кредиту.
- •6.1.Сутність, призначення і функції податків
- •6.2 Податкова система в Україні, принципи її побудови
- •6.3 Види податків та джерела їх сплати
- •6.4 Непрямі податки
- •6.4.1. Податок на додану вартість
- •6.4.2 Акцизний збір
- •6.5 Прямі податки
- •6.5.1 Оподаткування прибутку підприємств
- •6.5.2 Оподаткування доходів фізичних осіб
- •6.5.3 Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •6.5.4 Оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю
- •6.5.5 Податок на землю
- •6.5.6 Плата за воду
- •6.5.7 Єдиний податок і фіксований сільськогосподарський податок
- •6.6 Місцеві податки і збори
- •6.6.1 Комунальний податок
- •6.6.2 Податок з реклами
- •6.6.3 Місцеві збори
- •Розділ 7. Оцінка фінансового стану підприємства
- •7.1 Сутність фінансового стану підприємства, показники та методика їх розрахунку.
- •7.2 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •7.3 Показники фінансової стійкості підприємства
- •7.4 Оцінка ділової активності підприємства
- •7.5 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •Розділ 8. Фінансове планування на підприємстві
- •8.1 Фінансове планування, його види та їх характеристика
- •8.2 Фінансовий план підприємства
- •8.3 Оперативне фінансове планування
- •8.4 Бюджетування в системі оперативного фінансового планування
- •Розділ 9. Антикризове управління підприємством.
- •9.1 Основи антикризового управління
- •9.2 Економічна сутність санації підприємств
- •9.3 Санаційний аудит, порядок його проведення
- •9.4 Порядок проведення санації підприємств
- •9.5 Фінансові джерела санації підприємств
- •9.6 Реструктуризація підприємств, її види та показник ефективності
- •9.7 Сутність банкрутства та причини його виникнення
- •9.8 Процедура виникнення боржника банкрутом
- •9.9 Порядок ліквідації підприємств
- •Термінологічний словник
- •Література
2.7 Розрахунки акредитивами.
Сутність акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що покупець на основі договору з постачальником та до відвантаження ним продукції переказує гроші на його ім'я у відповідну установу банку. Переказ здійснюється шляхом надання установі банку, що обслуговує покупця, заяви на акредитив встановленої форми.
Акредитив — це документ (договір), згідно з яким банк-емітент за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов'язаний виконати платіж на умовах акредитива на користь бене-фіціара чи доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Акредитивна форма розрахунків застосовується тільки в разі не-місцевих розрахунків з одним постачальником.
Відкриття (виставлення) акредитиву може бути здійснене як у банку платника, так і в банку постачальника з бронюванням або без бронювання коштів на окремому рахунку.
Акредитив, при відкритті якого бронюються кошти платника на окремому рахунку в банку платника або в банку постачальника (бе-нефіціара), називається покритим акредитивом.
Акредитив, при відкритті якого кошти платника не бронюються на окремому рахунку, а оплата за ним у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком платника за рахунок кредиту, називається непокритим акредитивом.
Окрім акредитивів, що передбачають депонування коштів у банку постачальника, у разі наявності кореспондентських рахунків між банками застосовуються так звані гарантовані акредитиви.
Гарантованими називаються акредитиви, які відкриваються покупцям у банку постачальника шляхом видачі йому права списувати всі суми акредитива з кореспондентського рахунка банку, що обслуговує платника (банку емітента).
Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні.
Відкличним є акредитив, який може бути змінений або анульований банком, що обслуговує платника (банком-емітентом), без попередньої згоди з постачальником (бенефіціаром) у разі невиконання ним умов договору.
Безвідкличним є акредитив, який може бути змінений або анульований банком за згодою постачальника (бенефіціара), на ім'я якого він був виставлений (відкритий).
Виставляється акредитив на строк, встановлений у договорі сторін, але щонайдовше на 15 днів. Мінімальна сума, на яку може бути відкритий акредитив, не обмежується. Поповнювати акредитив, а також видавати з нього готівку забороняється.
Розглянемо порядок виставлення акредитива та розрахунків за ним. Для
відкриття акредитива з депонуванням коштів у банку покупця платник виписує заяву на акредитив у трьох примірниках, а при депонуванні коштів у банку постачальника — у чотирьох. У заяві на акредитив зазначається, який акредитив відкривається — відкличний або безвідкличний та заповнюються всі реквізити: назви акре-дитиводавця та постачальника (бенефіціара), їх банків, строк дії акредитива, його сума, назви товарів і послуг та умови їх оплати (з акцептом, без акцепту та на підставі яких документів здійснюватиметься оплата).
Умови оплати товару залежать в основному від способу відправки його постачальником. Якощо постачальник повинен відвантажити товар на адресу покупця сам, то в заяві на акредит пишуть: оплату проведіть відповідно до рахунків-фактур, довіреності та платіжних документів з акцептом. У заяві можуть бути вказані додаткові умови оплати, наприклад, заборона одиничних виплат за акредитивом, або представлення документів, які підтверджують якість продукції, і т.д.
Виписану заяву на акредитив платник-покупець здає в обслуговуючу установу банку. Останній після перевірки заяви списує кошти в сумі акредитиву із зазначеного в ньому рахунку та бронює їх на рахунку "розрахунки за акредитивами" (у разі депонування коштів у банку покупця). Якщо ж відкривається акредитив з депонуванням коштів у банку постачальника, то заявник своїм дорученням через обслуговуючий банк перераховує суму акредитива в банк постачальника. Останній зараховує її на спецрахунок, що відкривається постачальнику.
Після цього банк покупця сповіщає банк постачальника, надіславши на його адресу акредитив або повідомлення телеграфом, електронною поштою тощо про те, кому і який акредитив відкритий.
Отримавши відповідне повідомлення, банк постачальника відкриває на ім'я постачальника спецрахунок і сповіщає про це постачальника.
Постачальник, отримавши повідомлення про відкриття акредитива, відвантажує (відпускає) продукцію на адресу покупця, виписує документи, що підтверджують її відвантаження, та подає їх банку, що обслуговує його. Банк, отримавши документи та перевіривши дотримання зазначених у заяві умов розрахунків списує вартість відвантаженої (відпущеної) продукції зі спецрахунка, відкритого постачальнику в його банку (у разі депонування коштів у банку постачальника), і зараховує їх на рахунок постачальника. При депонуванні коштів у банку платника банк постачальника отримані від постачальника документи на відвантажену (відпущену) продукцію, надані послуги, надсилає в банк платника, який списує вартість відвантаженої (відпущеної) покупцю-платнику продукції з відкритого йому спец-рахунка "Розрахунки за акредитивами" та перераховує їх у банк постачальника для зарахування на рахунок постачальника на оплату відвантаженої (відпущеної) ним продукції.
Оплата за акредитивом може здійснюватись одразу в повній сумі акредитива або частково в кожному окремому випадку. У разі неповного використання акредитива кошти в невикористаній сумі повертаються покупцеві та зараховуються на рахунок, з якого виставлявся акредитив. Якщо кошти за акредитивом використані повністю або строк його дії закінчився, він закривається. Достроково акредитив може бути закритий банком платника в разі порушення постачальником його умов за заявою постачальника, якщо це безвідкличний акредитив, або на вимогу покупця в разі виставлення відкличного акредитива.
Акредитивна форма розрахунків застосовується тоді, коли між постачальником і покупцем немає постійних господарських зв'язків щодо купівлі (поставки) товарів та надання послуг або коли угода має разовий характер.
Позитивною стороною акредитивної форми розрахунків є те, що вона гарантує платіж постачальнику.
Для покупців ця форма розрахунків менш ефективна, бо вона має обмеженість у розрахунках, а також при виставленні акредитива за рахунок власних коштів з обороту підприємства вилучаються оборотні кошти, що стримує їх обіг.
