Правознавство / Навчальна література / Міжнародне приватне право

Використання міжнародного простору регулюється міжнародними правилами”.

РозділХ“Міжнародні польоти” складаєтьсяздвохстатей: “Стаття 57. Норми й правила здійснення міжнародних польотів

Регулярні міжнародні польоти повітряних суден, за яких повітряні суднаперетинаютьдержавнийкордонУкраїниііншоїдержави, здійснюються на підставі міжнародних домовленостей і міжнародних угод.

Нерегулярні міжнародні польоти можуть виконуватися за спеціальнимидозволами, порядоквидачіякихвизначаєтьсяорганомдержавного регулювання діяльності авіації і узгоджується з митними органами України.

МіжнародніпольотиуповітряномупросторіУкраїнивиконуютьсяна підставі нормативних актів і правил, які встановлюються органом державного регулювання діяльності авіації України і включаються до збірників аеронавігаційної інформації.

Стаття 58. Переліт державного кордону

Переліт державного кордону України повітряними суднами здійснюється заспеціально виділеним коридором.

Переліт державного кордону України поза спеціально виділеними повітрянимикоридорами, якщоценепередбаченоміжнародноюугодою абоіншиминормативнимиактамиУкраїни, заборонений”.

Пункт 1.4 Інструкції про повітряні перевезення спеціальних танебезпечних вантажів від 25 жовтня 1999 р. містить такі дефініції:

“Міжнародне повітряне перевезення — перевезення, коли аеропорт відправлення та аеропорт призначення розташовані на території різних держав або на території однієї держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.

Транзитний політ — політповітряного судна, якеперетинає повітряний державний кордон України без посадки ваеропортах України або з технічноюпосадкою”.

Ознайомимося зтакимвітчизняним нормативно-правовимактом, як ЗаконУкраїни“Прозалізничний транспорт” від4 липня1996 р. Зовнішньоекономічних зв’язків стосуються такі його статті:

«Стаття 18. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічних

зв’язків України

“Укрзалізниця”, залізниці та інші підприємства, установи і організаціїзалізничноготранспортузагальногокористуванняможутьвиступати як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності і здійснювати її на підставічинногозаконодавстваУкраїниіміжнароднихдоговорівУкраїни.

131

Для забезпечення зовнішньоекономічних зв’язків України залізниці здійснюють міжнародні перевезення в прямому залізничному, прямому змішаному і непрямому міжнародному сполученнях.

Перевезення вантажів і пасажирів у прямому і непрямому міжнародномуіпрямомузмішаномусполученняхрегулюєтьсячиннимзаконодавствомУкраїниіміжнароднимидоговорамиУкраїни.

Залізниці при міжнародних перевезеннях мають право на відшкодування витрат, пов’язаних з додатковими послугами, не передбаченими міжнародними договорами, за рахунок вантажовідправника і вантажоодержувачанапідставідоговорів.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, щопоставляють продукцію на експорт з перевезенням її залізницями України, можуть відраховуватичастинувалютнихкоштівзалізницям урахунокпровізної платиі навідшкодуваннявитратнадодатковіпослуги.

Обов’язковомупродажуіноземної валютиіоподаткуванню коштівв іноземній валюті, одержаних залізницями за міжнародні перевезення, підлягають грошові кошти, що залишаються у залізниць після відрахувань іноземним залізницям, що беруть участь у цих перевезеннях.

Стаття 19. Розвиток інфраструктури залізниць щодо транспорт-

ного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності України

Залізницімаютьздійснюватирозвитокінфраструктуритранспортногозабезпечення зовнішньоекономічної діяльності України, підвищувати пропускну і переробну здатність прикордонних передавальних пунктів, приводити парк рухомого складу і контейнерів, що виходять на іноземну мережу залізниць, відповідно до міжнародних стандартів і вимог.

Стаття 20. Міжнародне співробітництво у галузі міжнародного

транспорту

Здійсненняспівробітництвазорганізаціямизалізничноготранспорту іноземних держав, правовий захист з питань залізничного транспорту Україниувідповіднихміжнароднихорганізаціяхзалізничноготранспортузагальногокористуванняпокладаютьсяна“Укрзалізницю”».

Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 р. практично не містить згадок про іноземний елемент. Лише у ст. 21 “Єдина транспортнасистемаУкраїни” зазначається, щоцясистемаповинна“забезпечуватизовнішньоекономічні зв’язкиУкраїни”.

Відповіднодост. 42 “Водокористувачі” ВодногокодексуУкраїнивід 6 червня 1995 р. “водокористувачами в Україні можуть бути… іноземні юридичні і фізичні особи, які здійснюють забір води з водних об’єктів, скидаютьунихзворотніводиабокористуються воднимиоб’єктами”.

132

Згідно зі ст. 48 цього Кодексу судноплавство не вважається спеціальним видом водокористування, оскільки не пов’язане із забором води з воднихоб’єктів. Наспеціальне водокористування потрібний дозвіл.

Закон України “Про транзит вантажів” невеликий за обсягом і має такуструктуру:

Прикінцеві положення.

РозглянемоокремістаттізазначеногоЗакону.

Стаття 4 сформульована так: “Транзит вантажів здійснюється відповідними автомобільними, залізничними, водними та повітряними шляхами сполучення, що пролягають через пункти пропуску через державний кордон України, визначені Кабінетом Міністрів, з урахуванням принципусвободитранзитутавимогміжнароднихдоговорівУкраїни.

Транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов’язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).

Транзитвантажівупрямомусполученні передбачаєїхперевезення за єдинимитранспортнимдокументомпротягомусьогошляхуслідування”.

У ст. 5 зазначається:

“Транзитнимивантажамиєнасипні, наливні, навалочні, штучні, тар- но-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з

133

договором(контрактом). Таківантажі, атакожтранспортнізасобитранзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщопроходженняцихвантажівзперевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без такихопераційєчастиноюповногомаршрутуперевезення, щорозпочинається і закінчується за межами території України”.

Про транзитну документацію йдеться у п. 1 ст. 6:

“Транзит вантажівсупроводжується товарно-транспортною накладною, складеноюмовоюміжнародногоспілкування. Залежновідобраного видутранспортутакоюнакладноюможебутиавіаційнатоварнанакладна (Air Waybill), міжнароднаавтомобільнанакладна(CMR), накладнаСМГС, коносамент (Bill of Lading). Крімтого, транзит вантажів можесупроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Іnvoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR). ПридекларуваннітранзитнихвантажівзгіднозмитнимзаконодавствомУкраїни домитних органів подається вантажна митна декларація

(ВМД)…”

У ст. 7 зазначено:

“Транзитніпослуги(роботи) призначаютьсядляспоживаннятавикористаннязамежамимитноїтериторіїУкраїниінадаються(виконуються) на підставі відповідних двочи багатосторонніх договорів (контрактів) міжучасникамитранзиту. Договори(контракти) пронадання(виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень”.

У ст. 1 “Визначення термінів” Закону України “Про перевезення небезпечних вантажів” від 6 квітня 2000 р. зафіксовано:

“Міжнародне перевезення небезпечних вантажів з території України на територію іноземної держави, з території іноземної держави на територіюУкраїни; транзитомчерезтериторіюУкраїни”.

Стаття 25 “Міжнародні перевезення небезпечних вантажів і міжнародне співробітництво у сфері перевезень небезпечних вантажів” зазначеного Закону сформульована так: “Міжнародні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до цього Закону таміжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни.

134

ЯкщоміжнароднимдоговоромУкраїнивстановлюютьсяіншіправила перевезення небезпечних вантажів, ніж передбачені цим Законом, то застосовуютьсяправиламіжнародногодоговору.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері перевезення небезпечних вантажів відповідно донормміжнародного права.

Транзит небезпечних вантажів через територію України здійснюється виключно у прямому сполученні одним видом транспорту без перевантаженнянаінший”.

Уп. 1 наказу Міністерства транспорту України від 11 травня 1998 р.

№182 зазначалося:

“Встановити, що вартість проїзду іноземних громадян визначається згідно з діючими тарифами на перевезення пасажирів і багажу залізничним транспортом у внутрішньодержавному сполученні, затвердженими відповіднодочинногозаконодавства”.

Намовіміжнародногоприватногоправатакеформулюванняозначає, що іноземці отримали національний режим, тобто вартість проїзду іно- земця-пасажира та перевезення його багажу встановлюється на такому самому рівні, як і для громадян України та їх багажу. До цього наказу в Україні діяли правила, згідно з якими іноземці за послуги залізниць України платили більше, ніж українці. Отже, спостерігалася така сама ситуація, як і з готелями: за ті самі номери іноземці сплачували у кілька разівбільше, ніжгромадяниУкраїни.

10.5. М²ЖНАРОДНА ПОШТА

У підручниках з міжнародного приватного права з огляду на певні чинники донині не згадувалася міжнародна поштова діяльність. Спробуємо систематизувати основні джерела.

ЗаконУкраїни“Прозв’язок” ВерховнаРадаУкраїниприйняла16 трав-

ня 1995 р.

Існують певні підзаконні акти:

1.Правилакористуванняміськимтаміжнароднимтелефоннимзв’язком. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня

1997 р. № 639.

2.Правиланаданняпослугпоштовогозв’язку. Затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1446 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. № 1515 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 41).

135

3.Правила користування телеграфним зв’язком. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. № 208.

4.Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1993 р. № 989 “ПроприєднаннядоКонвенціїпроЄвропейськуорганізаціюсупутникового зв’язку таїї Експлуатаційної угоди”.

5.ПостановаКабінетуМіністрівУкраїнивід2 грудня1996 р. №1434 “Про створення Єдиної супутникової системи передачі інформації”.

6.Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 646 “Про приєднання до Угоди про координацію міждержавних відносин у галузі поштового електричного зв’язку” (укладеної у Бішкеку у межах СНД 9 жовтня 1992 р.).

7.Граничні тарифи наосновні послуги зв’язку. Затверджені наказом Держкомзв’язку та інформатизації України від 7 лютого 2000 р. № 23. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 травня 2000 р. за

№308/4529. Код нормативного акта 15980/2000 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 22).

8.Порядокмитногоконтролютамитногооформленняміжнародних експрес-відправлень. Затверджений наказом Держмитслужби України від 26 липня 2000 р. № 405. Зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 вересня 2000 р. за № 603/4824 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 38).

9.ПравилаобробкитавідправленняміжнародноїпоштивмісцяхміжнародногопоштовогооблікуУкраїни. ЗатвердженінаказомДержавного комітетузв’язкутаінформаціїУкраїни, ДержавноїмитноїслужбиУкраїни від 7 листопада 2001 р. № 165/626. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України5 лютого2001 р. за№112/5303. Коднормативногоакта17741/2001 (ОфіційнийвісникУкраїни. — 2001. — №6).

У 1874 р. було утворено міжурядову організацію — Всесвітній поштовий союз. Статус спеціалізованої агенції ООН він отримав у 1947 р. Того ж року відповідний статус отримав Міжнародний союз електрозв’язку, створений у 1865 р.

УкраїнаєчленомобохСоюзів.

Президент України 1 лютого 1999 р. підписав Указ №110/99 “Про приєднання УкраїнидоЗагальногорегламентуВсесвітнього поштового союзу, Всесвітньої поштовоїконвенції таїїЗаключного протоколу, Угоди про поштові посилки та її заключного протоколу, які були прийняті 14 вересня 1994 р. на ХХІ Конгресі Всесвітнього поштового союзу у Сеулі”. ВерховнаРадаУкраїни15 липня1994 р. прийнялаЗакон№116/94-ВР, яким ратифікувала Статут і Конвенцію Міжнародного союзу електрозв’язку.

136

Міжнароднимипоштовимивідправленнямивважаються: “...упаковані та оформлені відповідно до вимог Актів Всесвітнього

поштовогосоюзутаПравилкористуванняпослугамипоштовогозв’язку листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголошеною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі та спеціальні мішки

зпозначкою“М” (прості, рекомендовані), дрібніпакети, поштовіпосилки(звичайні, зоголошеною цінністю), відправлення прискореної пошти

зпозначкою ЕМS, які приймаються для пересилання за межі України, надходятьдоУкраїниабопереміщуютьсятериторієюУкраїнитранзитом підприємствамипоштовогозв’язку” (витягзп. 1.1 Порядкунарахування митнихзборів, мита, податкунадоданувартістьтаакцизногозборупри митному оформленні товарів, транспортних засобів та запасних частин доних, якіпереміщуються черезмитнийкордонУкраїниіналежатьгромадянам. Затверджений наказом Державної митної служби України від 27 березня 2000 р. № 164. Зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 квітня 2000 р. за № 227/4448. Код нормативного акта 15727/2000 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 16).

Коротко зупинимося на трьох згаданих актах внутрішнього законодавства України з розглядуваного питання. Пункти 84–128 Правил користування телеграфним зв’язком стосуються міжнародних телеграм. Уп. 84 зазначається: “Міжнароднимителеграмаминазиваютьсятелеграми, якіпередаються закордонабонадходятьз-закордону, атакожтелеграми, щопроходятьтранзитомчерезканализв’язкуУкраїни”. Зазначені пунктирегламентуютьпорядокприймання, анулювання, складання, підрахунку слів уміжнародних телеграмах. Ці пункти містять матеріальноправові норми. Колізійних нормунихнемає.

Обробка міжнародних телеграм підприємствами зв’язку здійснюється згідно з Інструкцією про порядок оброблення міжнародних телеграм на підприємствах Державного комітету зв’язку України, затвердженою наказом голови зазначеного Комітету від 18 березня 1998 р. № 47.

Розділ5 Правилкористування міжміським таміжнародним телефонним зв’язком стосується особливостей користування цим видом зв’язку

зіноземними країнами (крімкраїнСНД).

Відповідно до п. 178 міжнародні телефонні розмови між абонентами України та іноземних країн поділяються на категорії. Черговість надання послуг визначається п. 179, види послуг передбачені п. 180.

Пункт13 Правилкористуванняпослугамипоштовогозв’язкупевною мірою збігається зі згаданим наказом Держмитслужби № 164. У ньому, зокрема, зазначається, що до міжнародних поштових відправлень належать:

137

листи (прості, рекомендовані); відправлення з оголошеною цінністю; поштовікартки(прості, рекомендовані);

бандеролііспеціальнімішкизпозначкою“М” (прості, рекомендовані); дрібні пакети; поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю);

відправленняміжнародноїприскореноїпошти“EMS”.

Уп. 14 цихПравилвстановлено, щоміжнародніпоштовівідправленняприймаються допересилання наземним шляхоміавіапоштою.

Уп. 15 йдеться про те, що поштові відправлення від дипломатичних, консульських представництв зарубіжних країн, міжнародних, міжурядових організацій для пересилання в межах України, а також від усіх іншихвідправниківнаадресизазначенихустановоформлюютьсяіоплачуються як внутрішні. Тобто для таких відправлень встановлено національний режим. Правила, зокрема, встановлюють розміри і максимальну вагу міжнародних поштових відправлень. У п. 19 зазначається, що для оплати міжнародної кореспонденції можуть прийматися і міжнародні купони для відповіді, випущені Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу. Передбачено співвідношення, згідно з яким міжнароднікупонидлявідповіді обмінюються напоштовімаркиУкраїни.

Пунктом24 передбачено, щоуміжнародномупоштовомуобмінібезоплатно пересилаються наземним шляхом бандеролі із вкладенням видань з випуклим шрифтом для сліпих та листи, написані секографічним способом, щоприймаютьсяурозкритомувигляді.

Пункт 33 регламентує, що саме можна пересилати у міжнародних бандеролях, а п. 34 — у спеціальних мішках з позначкою “М”.

Уміжнародних відправленнях з оголошеною цінністю пересилаються цінні папери та документи. Дрібні пакети призначаються для пересилання предметів культурно-побутового призначення, які не пошкоджуються під час транспортування і вартість яких не перевищує 30 SDR (спеціальні права запозичення). У міжнародних посилках пересилаютьсяпромисловітовари, товарикультурно-побутовогопризначення, дозволені згідно із законодавством для відправлення за кордон та не заборонені для ввезення до країни призначення. У міжнародному поштовому обміні здійснюється пересилання звичайних посилок та посилок з оголошеною цінністю.

Фізичним особам дозволяється пересилати за митний кордон України без сплати мита і митних зборів предмети, кількість яких не перевищуєтоварноїпартії.

138

Уп. 41 зазначених Правил встановлено, що саме дозволяється прийматидля пересилання за кордон від юридичних осіб. Перелік предметів, заборонених до пересилання у міжнародних поштових відправленнях, наводиться у п. 46. Цей перелік досить великий.

Уп. 47 міститься перелік об’єктів, заборонених для пересилання без дозволу Міністерства культури. Пункт 48 спрямований проти тих, хто любить “обходити” закон: “Підприємствам поштового зв’язку забороняється пересилати або доставляти адресатам поштові відправлення, відправники яких проживають за межами України, здають або доручаютьздавативідправлення вУкраїнізметоюскористатися більшсприятливимитарифнимиумовами”.

Пунктом75 встановлено: “Міжнародніпоштовівідправленняможуть прийматися з доставкою в країні призначення з відміткою “З посильним”, а рекомендовані листи, поштові картки і бандеролі з відміткою “Вручити у власні руки” — тільки з повідомленням про вручення. Такі відправлення приймаються до країн, зазначених у Керівництві по прийманнюміжнароднихпоштовихвідправлень”.

КОНТРОЛЬН² ПИТАННЯ

1.Яких норм у Кодексі торговельного мореплавства України більше— матері- ально-правових чи колізійних і чому?

2. Уякогозвидівтранспортусвітубувнайкоротшим шляхвідзародження до міжнародно-правовогорегулювання?

3.Де іноземні цивільні повітряні судна перетинають державний кордон України?

4.Види міжнародного залізничного сполучення, передбачені законодавством України.

5.Чому судноплавство не вважається спеціальним видом водокористування в Україні?

6.Напідставі якого документа виконується транзит вантажів упрямому сполученні?

7.Які транзитні вантажі вважаються прохідними через територію України?

8.Товарно-транспортні накладні залежно від видів транспорту при транзиті вантажівтериторієюУкраїни.

9.У чому полягають транзитні послуги?

139

Ðîçä³ë 11

М²ЖНАРОДН²

РОЗРАХУНКИ

11.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Зовнішньоекономічні зв’язкинеможливібезвиконанняміжнародних розрахунків. За радянських часів, коли існувала державна монополія на зовнішню торгівлю, розрахунки з соціалістичними країнами здійснювалисязадопомогоюклірингу. Длярозрахунківзфірмамикапіталістичних країн залучали документарний акредитив. Існують такі основні форми міжнароднихкомерційних розрахунків:

•акредитив;

•інкасотоварнихдокументів;

•банківський переказ.

Уміжнароднихконтрактахчастоміститься“валютнезастереження”.

Уньому йдеться про те, що при зміні курсу валюти платежу сума платежупереглядається пропорційно дозниження чизбільшення курсувалюти. Зустрічаються одно- і двосторонні застереження (відповідно страхування ризику продавця або покупця; страхування ризику і покупця, і продавця). Опосередковановалютнезастереженнявикористовуютьтоді, коли валюта ціни товару і валюта платежу не збігаються. Пряме валютнезастереження застосовують, колизазначенівалютиоднакові. Застереження називають за назвою валюти — “доларовим”, “стерлінговим” тощо. Мультивалютне застереження означає, щоцінатоваруісумаплатежу, виражені вякійсь валюті, прив’язуються докошика валют. “Закон валютиборгу” частовикористовуютьякколізійнуприв’язку.

Міжнароднеторговельнеправоусферіміжнароднихрозрахунківкористуєтьсятакимиактами:

140