Нормативно-правове забезпечення обліку основних засобів

1. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 // Баланс. – 2003. – №6. – С.35-46.

2. Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій: Затв.Наказом Мінфіну України №291 від 30.11.99//Все про бухгалтерський облік-2000.-№11.-С.15-64.

3. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів: наказ мінфіну України № 561 від 2003 р. – [Електронний ресурс]: режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=293623

4. Національне положення (стандарт) № 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”: наказ мінфіну України № 73 від 07.02.2013– [Електронний ресурс]: режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13

5. Податковий кодекс України із змінами та доповненнями: Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI– [Електронний ресурс]: режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

6. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України, затв. Верховною Радою України №996-XIV від 16.07.99р.//Все про Б/О, 2000, №11. С.3-6.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”. Затв. Міністерством фінансів України від 27.04.00 р., №92 // Бухгалтерія. – 2001. - №52/2. С. 42-43.

8. Про аудиторську діяльність: Закон України в ред. від 14 вересня 2006 р. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – №11. – С.39 - 43.

Тема 3. Фінансовий облік нематеріальних активів

1. Визначення основних понять та класифікація нематеріальних активів

2. Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

3. Облік гудвілу

4. Документальне забезпечення обліку нематеріальних активів

3.1. Визначення основних понять та класифікація нематеріальних активів

Примітка: Першим законодавчим актом, що регламентує використовування торговельних марок став, затверджений московським царем в 1667 році Статут, який наказував ставити клеймо на вітчизняних товарах для того, щоб відрізняти їх від іноземних [26].

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який немає матеріальний актив, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, з адміністративною метою чи надання в оренду іншим особам. До монетарних активів відносять грошові кошти, їх еквіваленти, а також інші активи, що отримані у фіксованій, визначеній сумі грошей.

Для можливості відображення нематеріального активу в обліку та звітності він повинен бути ідентифікований, тобто відповідати таким критеріям: його оцінка може бути достовірно визначена; в майбутньому при його використанні очікується отримання економічних вигод.

Ідентифікований нематеріальний актив ще не є предметом цивільного (господарського) обігу, а виражається через права на його використання, тобто жоден із суб’єктів цивільного обігу не може використовувати це право поки власник виключного права не дозволить цього зробити.

Підставою для введення в обіг майнових прав є угоди про надання дозволу (ліцензії) на використання певного права від ліцензіара (власника права) до ліцензіата (користувача правом). Крім того окремі права потребують підтвердження охоронним документом (свідоцтвом, патентом) зареєстрованим у компетентному органі.

З моменту отримання права у складі відокремленого майна для здійснення підприємницької діяльності право стає нематеріальним активом.

Згідно П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, нематеріальні активи поділяються на групи – однотипні за призначенням та використанням активи. Кожна група складається з підгруп (див. рис. 1).

Ноу-хау – це будь-якого роду технічні знання та досвід, у тому числі метод, способи та навики, а також знання та досвід адміністративного, економічного, фінансового та інших порядків. Характерною рисою ноу-хау є те, що така інформація є конфіденційною, може бути застосована у господарській діяльності (спричинити економічний ефект) і безпосередньо не охороняється законодавством.

Раціоналізаторською пропозицією вважають пропозицію, що є новою і корисною для підприємства, передбачає створення, або заміну конструкції виробів, технології виробництва, техніки або складу матеріалів.

Згідно Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, під недобросовісною конкуренцією вважаються будь-які дії, що суперечать правилам, торгівельним та іншим звичаям у підприємницькій діяльності. Як нематеріальний актив, у складі майна суб’єкта підприємництва, який має певну вартість, право на захист від недобросовісної конкуренції виникає внаслідок факту правопорушення щодо конкретного суб’єкта.

Примітка: В обліку окремих країн, на відміну від українського обліку, до складу нематеріальних активів відносяться організаційні витрати (витрати на створення підприємства, на рекламу, випуск акцій).