Відповіді на питання до Модульної контрольної роботи № 1

з правової статистики

студентки 3-го курсу групи юр-19

Дядюк М.О.

2. Методи статистики

Під методом будь-якої науки розуміють спосіб дослідження предмету науки.

В статистиці на базі загальних принципів діалектичного методу розроблені такі специфічні методи: Метод масового статистичного спостереження — науково організоване збирання і реєстрація різних фактів та явищ соціального життя за істотними ознаками по розробленим до початку спостереження документам первинного обліку. Метод групування дає змогу виділити в суспільному досліджуваному явищі найважливіші типи, характерні групи та підгрупи за істотними ознаками. Статистичний аналіз зведеного та опрацьованого матеріалу, в процесі якого виявляються закономірності та зв’язки суспільних явищ (методи вивчення варіації, інтенсивності розвитку, узагальнюючі індекси). Табличний та графічний методи — це способи раціонального викладення наслідків статистичного дослідження. Метод відносних величин дає змогу охарактеризувати кількісне співвідношення різних суспільних явищ, а також склад сукупності. Метод середніх величин дозволяє охарактеризувати типовий розмір ознаки сукупності в конкретних умовах простору і часу. Індексний метод дає змогу охарактеризувати зміну рівня суспільного явища в часі, просторі чи порівняно з плановим завданням, нормою або стандартом. Кореляційний метод — це встановлення та обчислення щільності взаємозв’язку явищ суспільного життя. Усі ці методи застосовуються на різних етапах статистичного дослідження.

5. Значення правової статистики та її основні галузі.

Значення правової статистики полягає в тому, що:

1. Кримінально-правова статистика дає вичерпну, науково обґрунтовану інформацію про тенденції та закономірності в розвитку злочинності, її рівень, структуру, динаміку, особу злочинця, причини і умови існування злочинності, а також про позитивні та негативні наслідки роботи правоохоронних органів по її попередженню.

2. Дані статистики дозволяють прогнозувати динаміку злочинності та розробляти науково обґрунтовані заходи щодо попередження окремих видів злочинів.

3. Матеріали правової статистики широко використовуються як засіб оперативного керівництва вищестоящих органів підлеглими і постійного контролю за їх діяльністю. Кількісно фіксуючи результати роботи органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, судів, арбітражу, правова статистика тим самим допомагає виявити типові недоліки і вжити своєчасних заходів щодо їх усунення. Статистичні дані МВС дозволяють судити про роботу його окремих служб та підрозділів щодо розкриття злочинів, дотримання термінів розслідування, відшкодування матеріальних збитків тощо.

4. Статистичні дані дають змогу вирішити питання про матеріально-технічне і фінансове забезпечення та дислокацію різних правоохоронних органів, проектування штатного розкладу, а також інші питання організаційно-управлінського характеру.

5. Істотну роль правова статистика відіграє у процесі координації діяльності різних правоохоронних органів з метою подолання їх роздрібненості.

6. Статистичні дані відіграють важливу роль при підготовці проектів законодавчих і інших нормативних актів.

Водночас статистичні дані мають дуже велике значення у справі контролю і визначення напряму діяльності правоохоронних органів, адже статистичні показники становлять найважливіше джерело для контролю за роботою цих органів

11. Застосування групування в кримінальній статистиці.

Одним із основних і найбільш поширених методів обробки і аналізу первинної статистичної інформації, який застосовується на етапі зведення є групування. Групування -— це розподіл одиниць суспільного явища, що вивчається, за істотними ознаками. Статистичне групування – це один з основних методів обробки та аналізу первинної статистичної інформації, що проявляється у розподілі сукупності на групи за істотними для даного дослідження ознаками. Основне завдання групування у тому, що на основі всебічного аналізу отриманих у результаті статистичного спостереження даних розбити їх на якісно однорідні види та типи. Основне завдання групування у кримінально-правовій статистиці полягає у тому, щоб дати на їх основі, з одного боку, найбільш повну та всебічну характеристику злочинності, причин та умов, що сприяють вчиненню злочину; з іншого боку, пропозиція державних заходів контролю та попередження. За допомогою групувань можливо прослідкувати взаємовідносини різноманітних факторів та визначити силу їх впливу на результативні показники Здійснюючи тільки науково обґрунтоване групування кримінально-правова статистика може досліджувати злочинність у різних аспектах, визначив її структуру: в залежності від характеру та ступеня тяжкості (питома вага злочинів тяжких злочинів та ін.); за галузями господарства; за найбільшою розповсюдженістю; за формою вини (умисні та з необережності); за територіальними регіонами; за часом та місцем вчинення злочину; за мотивами вчинення злочину та ін. Групування у кримінально-правовій статистиці дозволяють дати найбільш повну та всебічну кримінологічну та кримінально-правову характеристику за самими різними ознаками (за видами – статтями Кримінального кодексу, за об’єктом посягання, за територіальною ознакою – район, область, край, республіка, співвідношення корисливих та насильницьких злочинів, за часом вчинення злочину), особи злочинця (за статтю, віком, освіті, соціальному стану, місцю проживання), причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, а також заходів соціального контролю за ними. При цьому дуже важливо спів ставляти різні групування з кримінально-правової статистики не тільки один з одним, але і з групуванням з інших галузей статистики (демографічної, соціально-економічної та ін.), що відображають взаємопов’язані явища.