17. Середні величини у правовій статистиці

При обробці та аналізі статистичного матеріалу, окрім порівняльних даних (у вигляді відносних величин), часто виникає необхідність одержати узагальнювальну характеристику рівня тих явищ, що вивчаються. Як правило, цифрове значення тієї або іншої ознаки у окремих одиниць сукупності неоднаково. В цьому випадку потрібно визначити середню величину ознаки, яка давала б узагальнювальну характеристику сукупності .Cередньою величиною в статистиці називається узагальнювальний показник, який характеризує усереднене значення будь-якої ознаки сукупності (наприклад, злочинності, розкриття злочинів або кількість справ, що розслідуються) за визначений період на певній території.

Основною умовою правильного наукового використання середньої величини в статистиці є якісна однорідність сукупності, по якій обчислена середня. Тому перед численням середніх величин всі одиниці сукупності розчленовують на однорідні групи, по яких і обчислюють середні. Якщо не провести такого розчленовування, то в результаті можна дійти «огульної» середньої, яка абсолютно неправильно буде характеризувати спостережувану сукупність. Метод середніх величин невід’ємний від методу угрупувань, оскільки саме угрупування забезпечують якісну однорідність досліджуваних статистичних сукупностей.Але тільки середніх показників недостатньо для оцінки тих або інших явищ. Середні показники порівнюють, згладжують індивідуальні особливості окремих одиниць сукупності і тим самим можуть затушовувати прояв негативних тенденцій. Середні величини широко використовуються при вивченні соціально-економічних і соціально-правових процесів, що відображають результати діяльності держави, органів і установ, громадських структур (наприклад, середні темпи зростання і приросту об'єму злочинності або розкриваємості, підвищення ефективності системи профілактичних заходів тощо). Обчислюється середня величина у більшості випадків шляхом ділення загального обсягу ознаки на число одиниць, що володіють цією ознакою. Якщо, наприклад, взяти фонд місячної заробітної плати і кількість ро­бітників, що працюють на підприємстві, то середню місячну заробітну плату можна визначити шляхом ділення фонду заробітної плати на кількість робітників. У статистичній науці і практиці середні величини мають виключно велике значення. Метод середніх величин є одним з найважливіших стати­стичних методів, а середня величина - однією з основних категорій статис­тичної науки. Теорія середніх величин займає одне з центральних місць в теорії статистики. Середні величини є основою для розрахунку показників варіації, помилок вибірки, дисперсійного і кореляційного аналізу. У випадках, виникнення необхідності надати характеристику сукупності значення якої періодично змінюється, користуються її середнім значенням. Головне значення середніх величин полягає в їх узагальнюючій функ­ції, тобто заміні множини різних індивідуальних значень ознаки середньою величиною, яка характеризує всю сукупність явищ. Властивість середньої характеризувати не окремі одиниці, а виразити рівень ознаки з розрахунку на кожну одиницю сукупності є її відмінною спроможністю. Ця особли­вість робить середню узагальнюючим показником рівня варіюючої ознаки, тобто показником, який абстрагується від індивідуальних значень розміру ознаки у окремих одиниць сукупності. Але те, що середня є абстрактною, не позбавляє її наукового дослідження. Абстракція є необхідним ступенем уся­кого наукового дослідження. В середній величині, як у будь-якій абстракції, здійснюється діалектична єдність індивідуального і загального. Взаємозв'язок середніх і окремих значень усереднюваної ознаки служить вираженням діалектичного зв'язку індивідуального і загального. Середня величина відображає те загальне, що складається в кожному окремому (одиничному) об'єкті. Завдяки цьому середня отримує велике зна­чення для виявлення закономірностей, притаманних масовим суспільним явищам і не помітних в одиничних явищах.Середні величини широко застосовуються в статистичному аналізі, оскільки саме в них знаходять своє виявлення закономірності і тенденції розвитку масових суспільних (правових) явищ, варіюючих як у часі, так і у просторі. Так, наприклад, існує закономірність між підви­щенням ефективності в правоохоронній (заснованої на професіоналізмі) діяльності та зростанням показників у попередженні або розкритті злочинів. Середня величина дає узагальнену характеристику досліджуваного явища тільки за однією ознакою, яка відображає одну з найважливіших його сторін. У зв'язку з цим для всебічного аналізу досліджуваного явища необхідно будувати систему середніх величин за рядом взаємопов'язаних і доповнюючих один одного суттєвих ознак. Для того щоб середня величина відображала дійсно типове і закономірне в дослі­джуваних суспільних явищах, при її розрахунку необхідно дотримуватись таких умов.

20. Статистичний аналіз – основа вивчення злочинності Статистичний аналіз і узагальнення отриманих даних є заключним і найвідповідальнішим етапом статистичного вивчення злочинності. Зібраний і згрупований статистичний матеріал у результаті цього аналізу стає основою для докладної та багатоаспектної характеристики досліджуваного явища. Основна мета статистичного аналізу полягає у виявленні закономірностей, встановленні впливу одного явища на інше, констатуванні взаємозв’язку певних явищ. Статистичний аналіз — це процес вивчення і порівняння отриманих цифрових як між собою, так і з іншими даними, а також їх узагальнення. Виходячи з основних функцій статистики виокремлюють чотири завдання статистичного аналізу: описати, порівняти і виявити закономірності, здійснити прогноз і зробити висновки. До основних завдань статистичного вивчення злочинності належать: - визначення стану злочинності, її рівня, структури й динаміки; - виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; - вивчення особи злочинця; - вивчення системи заходів боротьби із злочинністю. Необхідно ураховувати, що під час вивчення окремих питань злочинності й боротьби з нею необхідно порівняти дані кримінальної статистики з даними інших галузей статистики — демографічної, економічної тощо. Наприклад, аналізуючи склад засуджених за статтю, віком, соціальним станом і освітою, для порівняння використовують дані демографічної статистики. Дані про чисельність населення та її зміни використовують для розрахунку коефіцієнта злочинності. Вивчаючи злочини проти особи або хуліганство, показники їх рівня, динаміки і структури порівнюють з показниками споживання алкоголю (економічна статистика). Отже, статистичне дослідження злочинності передбачає широке використання матеріалів статистичної звітності органів внутрішніх справ, прокуратури, суду, статистичних даних економіки, демографії, культури, а також даних, отриманих шляхом спеціальних вибіркових досліджень. На основі кримінально-статистичної інформації, обробленої та дослідженої за допомогою статистичних методів, можна точно оцінити стан злочинності, виявити закономірності її розвитку й визначити заходи боротьби з нею.