РозділХІІІ. Правоверегулюванняохорони, відтворенняівикористаннятваринногосвіту

як обов’язкове отримання відповідного посвідчення, реєстрація знарядь лову, сплата мита тощо. Але законодавство про тваринний світ встановлює певні правові засади забезпечення правомірної поведінки рибалок-любителів. Кабінетом Міністрів України постановою від 18 липня 1998 року затверджений Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства1. Подальші вимоги щодо здійснення любительського (спортивного) рибальства в частині дозволених знарядь, способів і норм лову, заборонених місць і часу встановлюються Правилами, що затверджені наказом Держрибгоспу від 15 лютого 1999 року за басейно-територіальним принципом2.

Правила встановлюють ряд суттєвих обмежень і заборон. Так, громадянампідчасздійсненнялюбительського(спортивного) рибальства заборонено добувати будь-яких морських звірів. Цінні види риб можнадобуватитількивпорядкуспеціальногокористуванняводними живими ресурсами і в певних водоймах. Крім цього, Правила також визначають: забороненідлярибальствамісця(уканалах, білягребель, на промислових ділянках); заборонені для добування цінні види риб (осетер, білуга, кефаль, форель та ін.); загальнонебезпечні і винищувальні засоби і знаряддя лову (вибухові та отруйні речовини, електроприлади, сітки тощо); дозволені знаряддя лову, до яких за загальним правиломвіднесенівудкиіспінінги; граничнукількістьдобутоїрибної продукції; пільги членам громадських товариств рибалок.

Громадяни, що здійснюють любительський (спортивний) лов рибних ресурсів, зобов’язані дотримуватись наведених правил і встановленого на конкретному водоймі режиму рибальства. Особи, винні в їх порушенні, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

§5. Правове регулювання інших видів спеціального використання тваринного світу

Крім основних, традиційних видів права користування тваринним світом — мисливства і рибальства — законодавство передбачає можливість здійснення інших видів використання фауни, які вперше опи-

1Офіц. вісн. України. – 1998. – № 29. – Ст. 1099.

2Там само. – 1999. – № 19. – Ст. 372.

255

Особлива частина

нились у правовому полі з прийняттям Закону УССР від 27 листопада 1981 року «Про охорону і використання тваринного світу»1, але в подальшому не отримали законодавчого розвитку. Це стосується використаннятваринвнаукових, культурно-освітних, виховнихтаестетичних цілях, з метою одержання продуктів їх життєдіяльності, утримання їх для розведення уневолі чи напіввільних умовах, а також заходів, спрямованих на регулювання чисельності окремих видів тварин, їх переселення чи акліматизацію.

Міністерством екології і природних ресурсів України наказом від 26 травня1999 рокузатверджені Правилавидачі дозволівнаспеціальне використання диких тварин та інших об’єктів тваринного світу, віднесених доприроднихресурсів загальнодержавного значення2. Дія Правил спрямована на правове забезпечення можливості здійснення вищенаведених видів спеціального використання тварин і заходів, що впливають на їх стан. Вона не поширюється на використання водних живих ресурсів в означених цілях, оскільки Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства передбачив випадкивикористанняресурсівдлянаукових, освітніх, акліматизаційних та інших цілей.

Мінприродинапідставіпопередньозатвердженихлімітіввидаються дозволи на спеціальне використання: немисливських тварин — збудь-якоюметою; мисливськихптахівтахутровихзвірівзнауковою, культурно-освітньою, виховною, естетичноюметою; відловусіхвидів тваринзметоюїхпереселенняуновімісцяперебування; длязбирання продуктів життєдіяльності тварин та їх частин; з метою регулювання чисельності диких тварин (крім хижаків мисливського фонду).

§6. Правова охорона тваринного світу. Червона книга України

Твариннийсвітстановитьодинзнайбільшвразливихоб’єктівприроди, бо впливати на його стан можна як безпосередньо (на самих тварин), так і через вплив на середовище його перебування. Тому ст. 37 Закону «Про тваринний світ» містить перелік правових, організаційних, матеріально-технічних та інших заходів, спрямованих на

1Свод законов Украинской ССР. – К., 1988. – Т. 4. – С. 389.

2Офіц. вісн. України. – 1999. – № 37. – Ст. 1878.

256

РозділХІІІ. Правоверегулюванняохорони, відтворенняівикористаннятваринногосвіту

відтворення, раціональневикористанняізбереженнятваринногосвіту

увсьому його біологічному різноманітті. Підґрунтям такої діяльності є комплексний підхід щодо охорони та поліпшення всієї екологічної системи довкілля, в якій перебуває і складовою частиною якої є тваринний світ. Відповідно заходи щодо його охорони можна умовно поділити на дві групи: спрямовані на охорону самих тварин та ті, які забезпечують охорону середовища їх перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин.

До першої групи передусім слід віднести встановлення науково обґрунтованих правил та норм охорони, використання тваринного світу, а також заборони та обмежень у користуванні деякими його об’єктами. Здійснення окремих видів використання тваринного світу і вилучення із природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території чи на певні строки.

Певні заборони та обмеження передбачені законодавством практично по кожному виду користування тваринним світом. Добування диких тварин можливе лише на підставах, умовах і в порядку, передбачених законодавством. Для забезпечення сталого існування і використання дикої фауни забороняється користування загальнонебезпечними і винищувальними засобами добування, встановлюються нормативи, ліміти, квоти вилучення тварин. Забороняється добувати звірівіптахівуразівиникнення стихійноголихатапринадзвичайних екологічних ситуаціях. Створення і поповнення зоологічних колекцій

узоопарках, зоосадах, океанаріумах шляхом вилучення тварин із природного середовища провадиться лише за дозволами, виданими Мінприроди України. Забороняється самовільне переселення тварин

унові місця перебування, їх акліматизація та схрещування. Такі дії повинні також здійснюватись за спеціальними дозволами органів Мінприроди за погодженням з органами мисливського і рибного господарства.

Підприємства, установи, організаціїтагромадянизобов’язанівживати заходів щодо запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів у сільському та лісовому господарстві, при експлуатації електричної мережі та транспортних засобів.

Під час зберігання, транспортування і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших хімічних речовин повинні вживатися заходи по забезпеченню запобігання

257

Особлива частина

захворюванню ізагибелі тварин. ОрганиМінприродизапогодженням з місцевими державними адміністраціями можуть визначати окремі території, на яких обмежується чи забороняється застосування зазначених препаратів.

Законодавство передбачає, що права власників і користувачів землі, лісів та інших природних ресурсів можуть бути обмежені і на них можутьпокладатися відповідні обов’язкищодоохорониівідтворення тваринного світу.

Винятковимусвоїйважливостізасобомохоронирідкіснихтатаких, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин, є їх занесення до Червоної книги України, положення про яку затверджено Законом України від 7 лютого 2002 року1.

Червона книга є основним державним документом, який містить узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення. На сьогодні це 382 види тварин і 541 вид рослин. Залежно від стану та ступеня загрози для популяції вони поділяються на такі категорії: зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, неоцінені, недостатньо відомі. Незалежно від категорії всі тварини і рослини підлягають особливій охороні на всій території країни. Рішення про занесення об’єктів тваринного і рослинного світу до Червоної книги і її ведення здійснює Мінприроди за поданням Національної комісії з питань Червоної книги України.

Правове значення Червоної книги полягає в тому, що занесені до неїтварининабувають особливогоправовогостатусу, якийвиявляється у такому:

1.Не можуть передаватись у недержавну власність тварини, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли ці тварини одержані шляхом розведення в неволі чи придбані у власність за межами України). У свою чергу розведення в неволі таких тварин потребує спеціального дозволу Мінприроди України.

2.Перебування на певній території тварин, занесених до Червоної книги, єпідставоюдляпроголошенняцієїтериторіїоб’єктомприроднозаповідного фонду загальнодержавного значення.

3.Добування таких тварин здійснюється лише у виняткових випадкахтількидлянауковихіселекційнихцілей. Йогоможутьздійсню-

1 Офіц. вісн. України. – 2002. – № 10. – Ст. 462.

258

РозділХІІІ. Правоверегулюванняохорони, відтворенняівикористаннятваринногосвіту

вати лише наукові установи за іменними дозволами Мінприроди на підставі рішень Національної комісії.

4. Законодавствомвстановленапідвищенавідповідальністьзазнищення чи пошкодження видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Інші заходи охорони тваринного світу спрямовані на охорону середовища перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин. Найбільш ефективними серед них є створення заповідників, інших територій, правовий режим яких визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд». Тваринний світ на таких територіях може охоронятись як у комплексі з іншими природними ресурсами (наприклад, у заповідниках, національних природних парках), так

ів спеціально створених з метою охорони тваринного світу об’єктах (загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні заказники, зоологічні пам’ятки природи, зоологічні парки, сади тощо).

При проведенні екологічної експертизи об’єктів, впровадженні нової техніки, технологій, матеріалів і речовин обов’язково повинен враховуватися їх вплив на стан тваринного світу, середовище його перебування та шляхи міграції.

Місця будівництва підприємств, споруд та інших об’єктів, що впливають або можуть вплинути на стан тваринного світу, погоджуються з органами Мінприроди та з державними органами управління мисливським і рибним господарством. Забороняється введення в експлуатацію об’єктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту тварин і середовища їх перебування.

При здійсненні окремих видів природокористування (меліорація земель, веденнялісовогогосподарства, видобуваннякориснихкопалин, організація міст відпочинку населення та ін.) повинні передбачатися

іздійснюватися заходи щодо збереження середовища перебування тварин, забезпеченнянедоторканностіділянок, щостановлятьособливу зооекологічну цінність.

Нормативно-правоверегулюваннязахистутварин«якбратівнаших менших» від жорстокого поводження здійснюється Законом України від21 січня2006 року«Прозахисттваринвіджорстокогоповодження», який спрямований на їх захист від знущань та загибелі, зміцнення суспільної свідомості та моралі.

259