Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екологичне право.pdf
Скачиваний:
83
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
2.43 Mб
Скачать

Загальна частина

Контрольні питання

1.Дайтевизначенняправаприродокористуваннявоб’єктивному

ісуб’єктивному розумінні.

2.Визначте елементи відносин природокористування.

3.Які принципи лежать в основі здійснення природокористування?

4.За якими критеріями можна класифікувати право природокористування?

5.Які відмінності загального і спеціального природокористування?

6.У чому полягає сутність спеціального природокористування?

7.Щодо яких видів природних ресурсів законодавство передбачає загальне природокористування?

8.На основі окремих нормативно-правових актів природоресурсовогохарактеру дайте перелік різновидів користування надрами, водами, об’єктами тваринного світу.

9.Наведіть перелік прав і обов’язків природокористувачів. 10. Які підстави виникнення і припинення відносин природо-

користування?

11. Якапроцедуравиникненняіприпиненнявідносинприродокористування?

120

Розділ VII

Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки населення та територій

§1. Поняття, суб’єкти та об’єкти екологічної безпеки

Правові вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки різноманітні за своїм змістом, спрямованістю та закріплені в різноманітних нормативно-правових приписах держави1. У сучасних умовах навіть не існує такого виду діяльності, нормативно-правове регулювання якого не торкнулося б забезпечення вимог екологічної безпеки.

1 Див.: Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; ЗаконУкраїни«Проохоронунавколишньогоприродногосередовища» // Відом. Верхов. Ради УРСР. – № 41. – Ст. 546 зі змінами; Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 29. – Ст. 1433; Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 7. – Ст. 268; Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року «Про Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 38–39. – Ст. 248; Закон України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року // Відом. Верхов. Ради України. –1994. – № 27. – Ст. 218; Основи законодавствапроохоронуздоров’явід19 листопада1992 року// Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19; та ін.

121

Загальна частина

Екологічна безпека являє собою соціоприродну та наукову реальність, є об’єктом дослідження різних наук (природничих, соціальних, юридичнихтаін.), оскількиохоплюєскладнийкомплексвзаємозв’язків людини з навколишнім природним середовищем. Екобезпека — категоріясоціальна, притаманна людськомусуспільству, формується вмежахсуспільних відносин. Цепоняттяналежить доскладних, неправового характеру, хоча відносини, що виникають у сфері екологічної безпеки, регулюються правом. Таким чином, екобезпека має певні правові форми.

Зазначена категорія характеризується, по-перше, як вічна цінність людського суспільства, що ґрунтується на певній системі гарантій екологічної безпеки співіснування природи і людини. По-друге, при забезпеченні екологічної безпеки враховуються закони природи, за якимирозвиваютьсяекологічніоб’єкти. По-третє, екобезпеказдійснюється під контролем держави, яка утворює систему спеціальних органів. По-четверте, основною правовою формою є екологічне право як самостійна правова галузь.

Визначення екологічної безпеки як правової категорії має різноманітне тлумачення в еколого-правовій науці. Вона розглядається як захист людини і навколишнього природного середовища від шкідливоговпливу; умовазбереження здоров’ялюдейізабезпечення сталого соціально-економічного розвитку; баланс розвитку екосистем; діяльність по захисту життєво важливих екологічних інтересів; складова частина міжнародної екологічної безпеки тощо.

Законодавець визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршенняекологічноїобстановкитавиникненнянебезпекидляздоров’я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов’язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів (ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Таке визначення характеризується великою ємністю змісту.

Відносини по забезпеченню екологічної безпеки тісно пов’язані з раціональним і ефективним використанням природних ресурсів, охороноюприродногосередовища, звикористаннямекологічнонебезпечних територій та об’єктів, що обумовлює комплексність змісту поняття екологічної безпеки, яке включає в себе: а) певний стан природного об’єкта (безпека природи) і б) систему гарантій держави громадянам по забезпеченню нормальної життєдіяльності людини.

122

Розділ VІІ. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки населення ...

Екологічна безпека може розглядатися вдвох аспектах. По-перше, як суб’єктивна категорія, зокрема у процесі реалізації суб’єктивного права громадян на екологічну безпеку шляхом регулятивного та охоронного методів. По-друге, як об’єктивно існуюча система правового забезпечення екологічної безпеки, за допомогою якої регламентується екологічно небезпечна діяльність, режим використання природних ресурсів, охорона довкілля, попередження погіршення екологічного стану та виникнення небезпеки для природних об’єктів і населення.

Навколишнє природне середовище вважається безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам і нормативам, які стосуються його чистоти (незабрудненості), ресурсоємності (невиснаженості), екологічної стійкості, санітарним вимогам, видовому різноманіттю, здатності задовольняти інтереси громадян.

Об’єктами екологічної безпеки відповідно до ст. 3 Закону «Про основи національної безпеки України» є: людина і громадянин (їх конституційні права та свободи, перелік яких відповідно до ОсновногоЗакону(ст. 22) неєвичерпним); суспільство(йогодуховні, моральноетичні, культурні, історичні, інтелектуальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси); держава (її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність). Таким чином, об’єктами екологічної безпеки є життєво важливі інтереси суб’єктів безпеки: права, матеріальні та духовні потреби особи; природні ресурси та навколишнє природне середовище якматеріальна основадержавного ісуспільного розвитку. Людинавиступає не тільки суб’єктом відносин по забезпеченню екобезпеки, а й об’єктом, який на собі відчуває негативний вплив і потребує правового захисту.

Суб’єктами забезпечення екологічної безпеки є: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада Національної безпеки і оборони України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, суди загальної юрисдикції, прокуратура України, місцеві державні адміністрації та органимісцевогосамоврядування, ЗбройніСилиУкраїни, СлужбабезпекиУкраїни, ДержавнаприкордоннаслужбаУкраїнитаіншівійськові формування, утворені відповідно до законів України, громадяни України, об’єднання громадян.

123