Особлива частина
§7. Відповідальність за порушення законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу
Стаття 63 Закону «Про тваринний світ» і ст. 42 Закону «Про мисливське господарство і полювання» містять перелік порушень відповідногозаконодавства. Середнихнайбільшпоширенимиєпорушення порядкуіправилнаданняоб’єктівтваринногосвітувкористування, їх самовільне чи понадлімітне спеціальне використання, незаконне вилучення тварин з природного середовища, порушення вимог щодо охорони середовища перебування тварин. Вчинення наведених та інших правопорушень передбачає дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та майнову відповідальність. Але через те, що процес оновленняекологічногозаконодавствапросувавсяшвидше, ніжв«охоронних» галузях законодавства, не всім наведеним у статтях законів правопорушенням кореспондує відповідна правова норма Кримінального кодексу чи Кодексу про адміністративні правопорушення. Це, зокрема, стосуєтьсятакихпорушень, якприховуваннятаперекручення інформації про стан і чисельність тварин і їх використання, використання мисливських угідь не за призначенням, невжиття заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршення середовища їх перебування тощо. Тому при визначенні виду і міри юридичної відповідальності за вчинення тих чи інших порушень законодавства про тваринний світ слід керуватись чинним кримінальним (статті 248, 249 КК) та адміністративним (статті 50, 771, 83 ч. 2, 85–91 КпАП) законодавством.
Незалежно від притягнення винних до адміністративної чи кримінальної відповідальності або звільнення від неї юридичні і фізичні особи зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про тваринний світ. У справах, пов’язаних з відшкодуванням шкоди природним об’єктам (і тваринний світ — не виняток), вирішальним є визначення її матеріального розміру. Як роз’яснив Пленум Верховного СудуУкраїни упостанові від10 грудня 2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», якщо спеціальним екологічним законодавством визначено порядок обчислення даної шкоди, її розмір належить обраховувати в точній відповідності з установленими таксами або методиками. Перші, як правило, застосовуються у випадках, коли
260
РозділХІІІ. Правоверегулюванняохорони, відтворенняівикористаннятваринногосвіту
є реальна можливість обчислити кількість добутих тварин та зважити на їх екологічну цінність, другі — коли така можливість відсутня (наприклад, при масовій загибелі риби від забруднення водойми).
Особи, винні в незаконному полюванні, якщо їхніми діями була спричинена шкода державному мисливському фонду, повинні її відшкодувати в сумі, передбаченій Таксами для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства вгалузімисливськогогосподарства(крімвидів, занесенихдоЧервоної книги України). Такси затверджені 18 липня 2007 року наказом Державного комітету лісового господарства і Міністерства охорони навколишньогоприродногосередовищаУкраїниувиглядіпевноїгрошової суми за одну особину залежно від виду звіра чи птаха. Наприклад, занезаконнедобуванняабознищеннялосярозмірстягненнястановить
20тис. грн; кабана — 10 тис. грн; зайця, фазана — 500 грн тощо. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну водним живим ре-
сурсам, обчислюється дещо складніше, залежно від характеру та суб’єкта правопорушення, і тому передбачається кількома нормативними актами.
Фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), винні в незаконному добуванні риби, водних тварин та рослин, несуть майнову відповідальність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконногодобування(збирання) абознищенняціннихвидіврибтаінших об’єктів водного промислу»1. Цією постановою (за принципом обрахуванняшкоди— пропорційнонеоподатковуваниммінімумамдоходів громадян за один екземпляр добутого) затверджено три такси, за якими відшкодовуються збитки, заподіяні добуванням:
–цінних видів риб, водних безхребетних та водних рослин у рибогосподарськихводоймахУкраїни(наприклад, осетер— 30, сом— 5, форель — 3 тощо);
–водних безхребетних і водних рослин на континентальному шельфі України (краб — 0,3, молюски — 0,006 тощо);
–живихорганізмівувиключній(морській) економічнійзоніУкраїни, атакож анадромних видів риб, щоутворюються урічках України, за межами вказаної зони (севрюга — 30, кефаль — 3 тощо).
Юридичні особи, у тому числі іноземні, які спричинили шкоду рибному господарству, а також громадяни, винні у незаконному ви-
1 Офіц. вісн. України. – 1998. – № 3. – Ст. 96.
261
Особлива частина
лові риби нецінних видів, відшкодовують її у розмірі, який обчислюється згідно з Методикою розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, затвердженою Державним комітетом по рибному господарству і Міністерством охорони природи 11 вересня 1992 року.
Обчислення шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами та шкідливими речовинами, проводиться відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що затверджена Мінекобезпеки 18 травня 1995 року. Наведені методики встановлюють, що підрахунок збитків здійснюють на підставі спеціальних розрахункових формул по кожному виду рибних ресурсів і по кожній стадії їх розвитку з визначенням загальних втрат рибного господарства спочатку у натуральному, а потім у вартісному вираженні.
При незаконному добуванні чи знищенні диких звірів і птахів або руйнуванні їх жител на територіях природно-заповідного фонду обчислення розміру шкоди здійснюється згідно з Постановою Кабінету МіністрівУкраїнивід21 квітня1998 року«Прозатвердженнятаксдля обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду»1.
Розмір шкоди, заподіяної незаконним добуванням тварин, що занесені до Червоної книги України, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 року (зі змінами від 16 березня 1999 року) «Про розміри компенсації за добування (збір) і шкоду, заподіянувидамтваринірослин, щозанесенівЧервонукнигуУкраїни»2. Обчисленняшкодипроводитьсяугривняхзакожнийекземпляртварини залежновідїїкатегорії (зникаючі, рідкісні, уразливітаін.).
Шкода тваринному світу може бути спричинена також при здійсненні інших видів користування об’єктами тваринного світу, не віднесених до ресурсів мисливського чи рибного господарства. У цьому випадку розмір шкоди за понадлімітне, самовільне та інше незаконне використанняабознищеннятакихтваринобчислюєтьсяшляхомзбільшення встановлених нормативів плати за їх правомірне спеціальне використання в п’ять разів. Такі нормативи плати містяться у Постанові Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року «Про затвер-
1Офіц. вісн. України. – 1998. – № 16. – Ст. 600.
2ЗП України. – 1993. – № 11. – Ст. 226.
262
РозділХІІІ. Правоверегулюванняохорони, відтворенняівикористаннятваринногосвіту
дженнятимчасовогопорядкусправлянняплатизаспеціальневикористання диких тварин»1.
При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна об’єктам тваринного світу, значною, враховуються їх вартість, екологічна цінність, кількістьдобутихчизнищенихоб’єктів, атакожсумарнийрозмір шкоди.
Законодавством передбачено, що незаконно добуті живі об’єкти тваринного світу (звірі, птахи, риби) підлягають вилученню у правопорушника і, по можливості, поверненню у природне середовище.
Незаконнодобутапродукція полювання(хутро, шкіра, м’ясо, мисливські трофеї тощо) підлягає вилученню і передачі для реалізації торговельним або заготівельним організаціям. При неможливості вилучення незаконно добутої продукції (використана чи реалізована порушником, стала непридатною з його вини тощо) має бути стягнена її вартість відповідно до законодавства про ціни і ціноутворення. Вартість незаконно добутих об’єктів тваринного світу не враховується як підстава зменшення визначення і відшкодування шкоди.
Контрольні питання
1.Якими основними нормативними актами регулюються охорона, використання та відтворення тваринного світу?
2.Якими юридичними ознаками повинен володіти об’єкт тваринного світу?
3.Чи знаходиться використання сільськогосподарських та домашніх тварин у сфері дії екологічного законодавства?
4.Перерахуйте види права користування тваринним світом.
5.Чим відрізняється право загального використання тваринного світу від права спеціального використання тваринного світу?
6.Якими документами посвідчується право на мисливство?
7.Які відмінності любительського рибальства від промислового?
8.Яким чином визначається розмір шкоди, заподіяної тваринному світу в результаті правопорушень?
9.Що таке мисливські угіддя?
10.Яке правове значення Червоної книги України?
1 ЗП України. – 1996. – № 6. – Ст. 195.
263