Загальна частина
Кримінальна відповідальність1 за злочини проти довкілля передбаченаза: порушенняправилекологічноїбезпеки(ст. 236 ККУкраїни); невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237); проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля(ст. 253); порушенняправилбезпекипідчасвикористанняробіт з підвищеною небезпекою (ст. 272); порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274); порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель (ст. 275); заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 327) тощо. Своєчасний і правильний розгляд кримінальних справ про злочини, відповідальність за які передбачена статтями 236–254 Кримінального кодексу України, є важливим засобом захисту гарантованого Конституцією права громадян на безпечне довкілля, а також суспільних відносин у сфері охорони й відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.
Незалежно від притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності, вони повинні нести цивільно-правову відповідальністьуразізаподіянняшкодинавколишньомуприродному середовищу або здоров’ю громадян. Цивільно-правова відповідальністьпередбачає обов’язокюридичнихтафізичнихосібвідшкодувати шкоду, заподіянунимивнаслідокпорушеннянормативів, вимогтанорм екологічної безпеки, тобто покладає на винних осіб майнові або інші зобов’язання.
§6. Поняття надзвичайних екологічних ситуацій, їх ознаки та класифікація
Правову основу регулювання надзвичайних екологічних ситуацій становлять приписи Конституції України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища»2 (статті 65–66), «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»3, «Про аварійно-рятувальні
1Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 // Вісн. Верхов. Суду України. – 2005. – № 1 (53). – С. 9–13.
2Відом. Верхов. Ради УРСР // 1991. – № 41. – Ст. 546.
3Офіц. вісн. України. – 2000. – № 32. – Ст. 1340.
134
Розділ VІІ. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки населення ...
служби»1, «Про правовий режим надзвичайного стану»2, «Про захист населенняітериторійвіднадзвичайнихситуаційтехногенноготаприродного характеру»3 та інші нормативні акти4.
Надзвичайні екологічні ситуації тісно пов’язані з такими поняттями, як національна безпека (у тому числі й екологічна безпека) та надзвичайний стан. Проте останні регламентуються спеціальними нормативними актами: Законами України «Про надзвичайний стан», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про основи національної безпеки України», «Про об’єкти підвищеної небезпеки» тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ч. 2 ст. 1 Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» надзвичайна екологічна ситуація (далі НЕС) являє собою надзвичайну ситуацію, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Доцільно було б основу цього визначення НЕС доповнити такими критеріями: стійкі, тривалі негативні зміни в навколишньому середовищі, що створюють загрозу для здоров’я і життя людей, обмежують або унеможливлюють господарську діяльність на відповідних територіях, загрожують збереженню природних ресурсів.
При цьому негативні зміни в навколишньому природному середовищі розглядаються як втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення довкілля, руйнівноговпливустихійнихсилприродитаіншихфакторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.
1Офіц. вісн. України. – 2000. – № 1. – Ст. 1.
2Там само. – № 15. – Ст. 588.
3Там само. – № 28. – Ст. 1155.
4Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 39. – Ст. 351; Закон України від 18.01.2001 р. «Про об’єкти підвищеної небезпеки» // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 7. – Ст. 268; Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006–2010 роки : Закон України від 14 березня 2006 р. № 3522-IV // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 15. – Ст. 1064; Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи : Закон України від
27.02.1991 р. № 79/ а – ХП // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 16. –
Ст. 198; Про аварійно-рятувальні служби : Закон України від 14.12.1999 р. // Офіц.
вісн. України. – 2000. – № 1. – Ст. 1.
135
Загальна частина
Враховуючи викладене, основними елементами НЕС є:
1)наявність загрози (вона повинна бути реальною, неминучою, потенційно небезпечною);
2)наслідки (негативні, необоротні, істотні, стійкі);
3)необхідність застосування додаткових (надзвичайних) заходів
збоку держави щодо запобігання, захисту, ліквідації.
Надзвичайні екологічні ситуації можна класифікувати за різними підставами: характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.
Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних екологічних ситуацій натериторії України, виокремлюютьсятаківидиНЕС: техногенногохарактеру; природного характеру.
До НЕС техногенного характеру належать: аварії на комунальних системахжиттєзабезпечення; аваріїзвикидом(загрозою) викидусильнодіючих отруйних речовин, наявність у довкіллі шкідливих речовин понад гранично допустиму кількість тощо.
Аваріярозглядаєтьсяякнебезпечнаподія, щоспричинилазагибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнанняітранспортнихзасобів, порушеннявиробничогоаботранспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа— великазамасштабамиаваріячиіншаподія, щопризводить до тяжких наслідків. На відміну від аварії, катастрофа може бути техногенного, природного або іншого характеру.
До надзвичайних ситуацій природного характеру належать: геофізичні, геологічні, метеорологічні, агрометеорологічні, гідрологічні та ін. небезпечні явища; пожежі лісові та торф’яні, масова загибель диких тварин.
ЗалежновідмісцезнаходженняджерелавиникненняНЕСподіляються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні НЕС — джерело безпосередньо розташоване на території України, зовнішні — за її межами.
Залежно від обсягів заподіяних НЕС наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначаються такі рівні: державний; регіональний; місцевий; об’єктовий. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх
136
Розділ VІІ. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки населення ...
рівнями»1. Класифікація НЕС за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків. Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії: 1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; 2) кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації; 3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків. Остаточне рішення щодо рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням її у даних статистики, у тому числі у разі відсутності останніх відомостей щодо розвитку надзвичайної ситуації, приймає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за погодженням у разі потреби із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку (у разі його надання) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо рівня надзвичайної ситуації.
За наслідками НЕС можна класифікувати на незворотні, тривалі, довгострокові, тимчасові і суттєві. Масштаби наслідків НЕС визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу або результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на виниклу конкретну НЕС.
§ 7. Поняття, правовий режим зон НЕС
Зона надзвичайної екологічної ситуації — окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація. Правове регулювання відносин, які виникають під час здійснення надзвичайних заходів, спрямованих на захист життя та здоров’я людей і нормалізацію екологічного стану на території зони надзвичайної
1 Офіц. вісн. України. – 2004. – № 12. – Ст. 740.
137
Загальна частина
екологічної ситуації, визначення порядку встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, його організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, порядку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок виникнення надзвичайної екологічної ситуації, а також вирішення інших організаційних питань у цій сфері здійснюються згідно із Законом України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», іншими нормативноправовими актами.
Підставами дляоголошення окремої місцевості зоноюНЕСє: значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством; виникнення реальної загрози життю та здоров’ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірногозабрудненнянавколишньогоприродногосередовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів; негативні зміни, щосталисявнавколишньомуприродномусередовищіназначній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави; негативні зміни, що сталися в навколишньому природномусередовищі, якісуттєвообмежуютьабовиключаютьможливість проживання населення і проведення господарської діяльності на відповідній території; значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.
Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічноїситуаціїПрезидентомУкраїнизапропозицієюРадинаціональної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента.
Кабінет Міністрів України вноситьподання прооголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації на підставі пропозицій центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання екологічної безпеки, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування або за власною ініціативою.
138
Розділ VІІ. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки населення ...
Оголошення окремої місцевості Автономної Республіки Крим зоною надзвичайної екологічної ситуації або окремих її місцевостей може ініціювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації та систему оповіщення цивільної оборони.
Межі території, на якій оголошується зона надзвичайної екологічної ситуації, можуть бути змінені з дотриманням вимог, встановлених ст. 6 Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації».
Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації — це особливий правовий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і спрямовується для попередження людських і матеріальних втрат, відвернення загрози життю і здоров’ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.
Запровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації передбачає виділення коштів з державного та місцевих бюджетів, резервного фонду Кабінету Міністрів України чи інших джерел, не заборонених законом. При недостатності цих коштів Кабінет Міністрів України подає Президенту України законопроект про зміни до Державного бюджету України, який вноситься до Верховної Ради України для позачергового розгляду як невідкладний.
За наявності достатніх підстав у межах зони надзвичайної екологічної ситуації може бути введено правовий режим надзвичайного станувпорядку, встановленомуЗакономУкраїни«Проправовийрежим надзвичайного стану». Йдеться, зокрема, провстановлення особливого режиму в’їзду і виїзду; обмеження руху транспортних засобів та проведення їх огляду з метою необхідної їх обробки, тимчасової затримки в разі виявлення можливого небезпечного їх впливу на життя і здоров’я людей або загрози погіршення екологічної ситуації; посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, тощо.
Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян, прав й законних інтересів юридичних осіб в умовах надзвичайного стану визначаються відповідно до Конституції і законів. Обмеження конституційних прав і свобод громадян, що можуть бути застосо-
139