Розділ ХV. Правове регулювання охорони атмосферного повітря

контроль у галузі охорони атмосферного повітря, і вжити заходів щодо охорони атмосферного повітря та ліквідації причин і наслідків його забруднення.

До заборонних заходів віднесено обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан (ст. 12 Закону).

Господарськачиіншівидидіяльності, пов’язанізпорушеннямумов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбаченихдозволами, можебутиобмежена, тимчасовозаборонена(зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

§ 4. Юридична відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря

Підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності

уцій сфері є порушення вимог атмосфероохоронного законодавства. Порушення законодавства про охорону атмосферного повітря являє собою винне, протиправне діяння (дію або бездіяльність), що полягає

уневиконанні вимог і правил, встановлених у цілях охорони атмосферногоповітря, запобіганняшкодіздоров’юлюдейтанавколишньому природному середовищу, захисту екологічного правопорядку та забезпечення екологічної безпеки населення і території.

Устатті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлені такі види правопорушень: порушення прав громадян на безпечнедляжиттяіздоров’янавколишнєприроднесередовище; перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; перевищеннянормативіввмістузабруднюючихречовинувідпрацьованихгазахпересувнихджерел; викидизабруднюючихречовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону тощо. Перелік атмосфероповітрянихправопорушеньнеєвичерпним, отже, вінможебути розширений законодавством України.

297

Особлива частина

У сучасних умовах найбільш поширеними є правопорушення, що сталися внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зокрема: викиди забруднюючих речовин, які перевищуютьрівеньграничнодопустимихаботимчасовопогоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановленому порядку; викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, у тому числі і по окремих інгредієнтах; викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять, для окремих типів технологічного та іншого обладнання.

Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітряможутьвідбуватисязарахунок: неефективноїроботигазоочисних установок; роботи технологічного обладнання при несправних газоочисних установках або їх невикористанні; порушення технологічних режимів; невиконання у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів ГДВ; аварійних викидів забруднюючих речовин в атмосфернеповітря; залповихвикидівзабруднюючихречовинватмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв; використання непроектних сировини і палива в технологічних процесах; інших видів порушень. Факт наднормативного викиду забруднюючихречовинватмосфернеповітрявстановлюєтьсяспеціалістами Мінприроди України при перевірці підприємств шляхом інструментальних методів контролю та розрахунковими методами.

Особи, винні в правопорушеннях, несуть відповідальність відповідно до закону. Залежно від виду правопорушення застосовується адміністративна, кримінальна, цивільнатадисциплінарнавідповідальність. Конкретні склади порушень законодавства про охорону атмосферного повітря передбачені відповідними кодексами (КК, КпАП, спеціальним екологічним законодавством).

Кримінальнавідповідальністьпередбаченаст. 241 КК«Забруднення атмосферного повітря». У ній за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей чи для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового або іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля; а також ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, передбачено покарання у вигляді штрафу, або позбавлення волі з відібранням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Об’єктом

298

Розділ ХV. Правове регулювання охорони атмосферного повітря

даного злочину є суспільні відносини, що складаються з приводу науково обґрунтованого раціонального використання, відтворення, поліпшення, запобігання шкідливому впливу на довкілля та охорону чистотиатмосферногоповітря, яксприятливогосередовищаіснування людини, тваринного і рослинного світу. Предметом злочину є атмосфернеповітря, щознаходитьсяувідкритомупросторівмежахтериторії України. Забруднення атмосферного повітря в межах приміщення не може бути кваліфіковане за ст. 241 КК, оскільки Кодекс окремо встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства про охоронупраці, щопередбаченаст. 271 КК. Прицьомузабрудненнямає розглядатисяякзміненняскладуівластивостейатмосферногоповітря

врезультатінадходженняабоутвореннявньомуфізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища. Джерелами забруднення є підприємства, окремі цехи, агрегати без забезпеченнязаходівдляочищенняпромислових, сільськогосподарських відходів, теплові, енергетичні установки, автомобільний транспорт тощо. Зміна природних властивостей — це зміна фізичних, хімічних, біологічнихтаіншиххарактеристикатмосферногоповітря, щовпливає на його прозорість, шумові, електромагнітні та інші показники, що перевищують встановлені екологічні та санітарно-гігієнічні нормативи шкідливого впливу на довкілля.

Підставою для притягнення винних осіб у порушенні вимог атмосфероповітряного законодавства є відповідне адміністративне правопорушення (проступок), передбачене у таких статтях КпАП України: самовільневипалюваннярослинностіабоїїзалишків(ст. 771); порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин

ватмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78); порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ (781); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні

вексплуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд (ст. 791); випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 80); перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81); порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспор-

299

Особлива частина

тування, утилізації, ліквідації і використання відходів (ст. 82) та ін. На винних у порушенні законодавства у галузі охорони атмосферного повітря накладаються адміністративні стягнення у вигляді штрафів з громадян та посадових осіб.

Цивільно-правовавідповідальністьугалузіохорониатмосферного повітряголовнимчиномполягаєвобов’язкуправопорушникавідшкодувати заподіяну майнову та моральну шкоду, незалежно від притягнення його до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності. Відшкодування шкоди, завданої порушенням атмосфероповітряного законодавства, передбачено ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У даній статті встановлено, що шкода, завданапорушеннямзаконодавства проохоронуатмосферного повітря, підлягаєвідшкодуваннюупорядкутарозмірах, встановлених законом. Названий припис має загальний та відсильний характер. Він відсилає до чинного законодавства у широкому розумінні. Справа в тому, що забруднення атмосферного повітря пов’язано з пограничними еколого-майновими правами громадян та юридичних осіб. Тому доцільно застосування, поряд з атмосфероповітряним, і нормативноправовихприписівіншихгалузейзаконодавства. Відшкодуваннязбитків може бути як у формі застосування майнової відповідальності, так і у формі використання правових гарантій, які не підпадають під відповідальність, однієюзпідвалинзастосуванняякоїєвчиненнявинною особою правопорушення. Тому збитки підлягають відшкодуванню як у разі вчинення правопорушення, так і в інших випадках.

Відомо, щоприпідрахункузбитків, заподіянихприродномусередовищутасуб’єктамекологічногоправа, використовуютьсярізнітакси, методики, правила й інші способи, затверджені відповідними державними органами. НаказомМінекобезпекиУкраїнивід18 травня1995 року№38 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданихдержавівнаслідокнаднормативнихвикидівзабруднюючихречовин у атмосферне повітря1. Ця методика встановлює основні вимоги до порядкувизначенняірозрахункурозмірівкомпенсаціїзбитківзанаднормативнівикидизабруднюючихречовинватмосфернеповітряієобов’язковою для спеціалістів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що здійснюють державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, іноземнимиюридичнимита фізичними особами (підприємствами), незалежно від форм власності, вимогзаконодавства проохоронуатмосферного повітря.

1 Бюл. нормат. актів України. – 1995. – № 10. – С. 129.

300