Розділ ііі. Дослідження чисельності шкідників лісових біоценозів в умовах Березнівського району

3.1 Хвоєгризучі шкідники

При детальному обстеженні визначають площу осередків і заселеність насаджень шкідниками, для чого закладають пробні площі. В грунті або підстилці підраховують кількість тих шкідників, які там зимують або заляльковуються. При цьому під деревами закладають облікові площини розміром 2×0,5м так, щоб вузька сторона їх була напрямлена до дерева. На них спочатку знімають і переглядають підстилку, а потім верхній шар грунту. Залежно від умов шкідники можуть заляльковуватись на різній глибині, тому на кількох пробних площах грунт обстежують на глибину 15-20см. На решті площ грунт обстежують на ту глибину, на якій шкідники були виявлені (здебільшого 5-8см). Всіх виявлених комах збирають, підраховують окремо здорових, мертвих, заражених паразитами і дані записують в облікову відомість. Підраховують також ентомофагів – хижих комах, лялечок паразитів. У підстилці і у грунті підраховують таких шкідників, як соснову совку, п’ядуна, шовкопряда, пильщика звичайного і рудого, а також лунку сріблясту, червонохвоста, дубову чубатку, п’ядуна зимового та обдирало. Облік починають, коли всі гусениці спустились в грунт для заляльковування або на зимівлю. Підраховують лялечки соснової совки в серпні – жовтні; червонохвоста, лунки, п’ядуна – з середини вересня і в жовтні; соснового шовкопряда і пильщика звичайного в кінці жовтня та на початку листопада; рудого пильщика – з кінця липня до початку вересня; п’ядунів зимового та обдирало – з липня до половини вересня.

Сосновий шовкопряд зимує в стадії гусениці в лісовій підстилці, соснова совка, сосновий п’ядун – в стадії лялечки в лісовій підстилці, шовкопряд-монашка – в стадії яйця в тріщинах кори, звичайний сосновий пильщик та рудий сосновий пильщик – в стадії лялечки в коконі бочкоподібної форми в лісовій підстилці.

На закладеній обліковій площадці було зібрано кокони звичайного соснового пильщика в кількості 9шт.: здорових – 4, пошкоджених паразитами – 2, відкритих – 3. Припустимо, що серед здорових коконів половина з них припадає на кокони самок, тобто 4/2, а половина - на кокони самців. Оскільки яйця відкладають тільки самки, то враховуємо кількість коконів лише самок.

Дані обліку порівнюємо із таблицею О.І. Іллінського[Додаток 18] :

13 – 100 х = (2 × 100) / 13 = 15%.

2 – х

15% - це кількість звичайного соснового пильщика на одне дерево або 1м2 підстилки що загрожує 100% об’їданням хвої або листя в насадженні.

Якщо на 1м2 підстилки припадає 13 коконів самок, то це загрожує насадженню 100% об’їданням хвої. Отже, порівнюючи свої дані з табличними вважаємо, що об’їдання хвої на наступний рік становитиме 15%.

Гусениці соснового шовкопряда до 9см, волохаті, сірі або бурувато-сірі сріблястого забарвлення, з дещо отруйними волосками, позаду голови дві поперечні темно-сині смужки, а далі — плями у вигляді підковок ми підраховували пізньої осені під підстилкою на облікових площадках розміром 0,5—2,0м (1м2). Їх кількість становила 6 екз., але 2 з них були пошкоджені.

Дані обліку порівнюємо із таблицею О.І. Іллінського:

40 – 100 х = (2 × 100) / 40 = 5%.

2 – х

Об’їдання хвої на наступний 2010 рік сосновим шовкопрядом становитиме 5%.

Облік чисельності соснового п’ядуна проводився в кінці вересня — за кількістю лялечок самок на 1м2 підстилки. На закладеній обліковій площадці було зібрано 5 екз., 1 з них пошкоджений паразитами.

Дані обліку порівнюємо із таблицею О.І.Іллінського:

6 – 100 х = (2 × 100) / 6 = 33,3%.

2 – х

Об’їдання хвої на наступний 2010 рік сосновим п’ядуном становитиме 33,3%.

Облік чисельності рудого соснового пильщика проводився в середині серпня за жовтувато-золотистими коконами розміром 8—10 мм в підстилці з визначенням кількості самок на 1м2 підстилки, що становив 15 екз., де 3 були відкритими.

Дані обліку порівнюємо із таблицею О.І. Іллінського:

17 – 100 х = (6 × 100) / 17 = 35,29%.

6 – х

Об’їдання хвої на наступний 2010 рік рудим сосновим пильщиком становитиме 35,29% [Додаток 15].