4.2 Стовбурові шкідники

Проводять лісокультурні та лісогосподарські заходи, які спрямовані на створення біологічно стійких насаджень проти хвоє- та листогризучих шкідників і є одночасно такими, що являються першочерговими також проти стовбурових шкідників. Слід своєчасно проводити захисні заходи проти хвоє- та листогризучих шкідників, шкідників коріння та молодих культур, поліпшувати охорону лісів від пожеж. Часто навіть низова пожежа зумовлює ослаблення дерев, а це сприяє заселенню їх стовбуровими шкідниками.

Для підвищення стійкості насаджень рекомендуються такі заходи.

Створювати мішані культури з підліском у всіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Вводити до складу насаджень тільки ті деревні породи і чагарники, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам. Не рекомендується змішувати в ряду і висаджувати рядами, які чергуються, породи-антагоністи, а також чагарники, які є переносниками спільних хвороб та шкідників.

Систематично і своєчасно треба проводити боротьбу з хвоє- та листогризучими шкідниками, а також з шкідниками коріння та молодих культур.

Слід приділяти увагу профілактичним заходам боротьби з кореневою губкою та опеньком, а також вести систематичну боротьбу з хворобами деревних порід.

Велике значення мають санітарні рубки. Вони ефективні лише за своєчасного їх проведення (до заляльковування личинок і до заглиблення їх у деревину). Це визначається, в значній мірі візуальним виявленням змін, що відбуваються з деревом при заселенні його стовбуровим шкідником. Корисним є знання тих ознак, що визначають категорію стану дерев.

Візуальні ознаки категорій стану дерев наведені [Додаток 18]

Слід систематично проводити рубки догляду, особливо у насадженнях жерднякового віку. А для досягнення максимального "терапевтичного" ефекту необхідно проводити лісогосподарські заходи у відповідні періоди життєвого циклу стовбурових шкідників.

Ефективні санітарні рубки тільки при своєчасному їх проведенні— до початку заляльковування личинок і до заглиблення їх у деревину. Здебільшого це відповідає початковому періоду всихання дерев. Заготовлену деревину краще обприскувати перед початком вильоту шкідників, що приведе до знищення навіть тих шкідників, які проникли уже в деревину — вусачів.

В соснових лісах відведення насаджень в санітарну рубку проводити в останні дні травня, а саму рубку та обробку деревини з 1 по 25 червня. Це забезпечить знищення соснових лубоїдів, соснового вусача.

Досить ефективним заходом є викладання ловильних дерев разом з товстими гілками. Викладають їх на підкладках в березні, за місяць до початку льоту шкідників, а проти літньої групи шкідників у соснових лісах —у червні. Після заселення їх стовбуровими шкідниками, коли личинки вусачів та златок ще не заглибились у деревину, а короїди не заляльковувались кору знімають і спалюють або закопують на глибину більше 0,5м.

Найбільш ефективним і дешевим способом є застосування отруєних ловильних дерев, обприсканих перед початком льоту шкідників переліченими вище отрутами (концентрація і норми витрати ті самі). Жуки заселяють їх, але гинуть, як тільки починають прогризати ходи. У шкідників, які відкладають яйця на кору, гинуть личинки після вилуплювання з яєць і спробах вгризтися під кору. Отруєними ловильними деревами можна знищити вдвоє більше стовбурових шкідників, ніж ловильними не отруєними, тому кількість дерев можна відповідно зменшити.

Як ловильні використовують ослаблені та звалені вітром дерева.

Розміщувати ловильні дерева доцільно в тих кварталах, де в минулому році найбільше всохло дерев, а також поряд з лісосіками, осередками кореневої губки, згарищами. При цьому слід враховувати вимогливість шкідників до світла та тепла, яка у різних видів неоднакова. Проте в різних зонах вона може змінюватись — з півночі на південь світло- та тепловибагливість шкідників зменшується. Так, чорний сосновий вусач і короїд більше заселяють ловильні дерева, які лежать у відкритому місці.

Безперечно, світловибагливими є чорний сосновий вусач, шестизубчастий короїд. Малий та великий сосновий лубоїди — тіньолюби. Оскільки кожне ловильне дерево застосовують проти кількох шкідників, то такі дерева слід викладати в зріджених насадженнях, на невеликих галявинах. В таких умовах препарати на отруєних ловильних деревах довше зберігають токсичність, ніж на відкритому місці. Проти чорних хвойних вусачів, златок, стенографа, вершинного короїда ефективніші будуть ловильні дерева, викладені на відкритих місцях. Ловильні дерева зовсім не ефективні, коли в лісі є необкорена або необроблена отрутами деревина, нерозроблені вітровали і згарища, несвоєчасно проводяться санітарні рубки.

Для запобігання забрудненню середовища отрути доцільно використовувати лише для обприскування ловильних дерев і деревини, заготовленої при проведенні санітарних рубок та залишеної в лісі на літній час для складання її в штабелі.

В соснових лісах Березнівщини відведення насаджень в санітарну рубку, рубки догляду, слід проводити в 2—3 декадах травня, а саму рубку та вивозку лісопродукції у червні.

Заготовлену протягом осінньо-зимового періоду деревину слід вивозити з лісу до початку льоту стовбурових шкідників, а при літніх лісозаготівлях — протягом 20 днів. Деревина, що залишається у лісі невивезеною, повинна використовуватися як "ловильна" (тобто обкорюватись при заселенні її стовбуровими шкідниками).

Викладку ловильних дерев слід проводити лише в тому випадку, коли мова йде про завершальний етап заходів, про "підчистку залишків" стовбурових шкідників у насадженнях. Викладка робиться за місяць до початку льоту конкретних стовбурових шкідників. Зрозуміло, що цей захід буде зайвим, якщо у лісі залишається необкорена, необроблена отрутами деревина, не розроблені згарища і вітровали, несвоєчасно проводилися санітарні рубки. Не застосовуються ловильні дерева і проти тих шкідників, личинки яких розвиваються в деревині, або взагалі не заселяють звалені дерева (великий ялиновий лубоїд, непарний західний короїд). Для визначення кількості викладання ловильних дерев слід користуватись [Додаток 19]

Доцільно заборонити випасання худоби в молодих насадженнях, в осередках шкідників та хвороб і в стиглих лісостанах за 2-3 роки до їх вирубування. Не слід допускати заболочування вирубок.

Щороку слід розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

Від лісозаготівельників слід вимагати дотримання правил санітарного мінімуму: на лісосіках залишати пеньки не вище 1/3 діаметра, для тонких дерев не вище 10см; повністю обкорювати, обприскувати отрутами або вивозити з лісу ділову деревину хвойних порід, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, до початку льоту стовбурових шкідників (при літніх лісозаготівлях— протягом 20 днів); розробляти дров'яну деревину на дрова та укладати її на відкритому місці для просушування; протягом двох-трьох тижнів очистити поруби від післярубочних решток; з настанням весни обкорювати або обприскувати всю деревину, яку залишили на складах у лісі, на відвантажувальних пунктах біля залізниць, на лісопильних заводах.

Для обприскування деревини використовують 0,5-0,7% емульсію амбушу, цимбушу, шерпи (по 25 % концентрату).

При використанні дрібнокраплинного обприскування можна зменшити витрату емульсій на 1/2—1/3.

Обприскувати слід також ті сортименти, які не підлягають обкоренню. Щоб підвищити продуктивність праці, деревину слід обприскувати під час складання її в штабелі — норма виробітку за день становить близько 30м2.