4.4 Шкідники надземних частин молодих насаджень

Лісогосподарські заходи. Для підвищення стійкості створюваних молодих насаджень проти розглянутих шкідників вирішальне значення мають агротехнічні та лісогосподарські заходи. Особливу увагу слід звернути на підготовку ґрунту, якість посадкового матеріалу та додержання правил садіння культур. Підготовка ґрунту має бути глибокою, безполицевою, з розпушуванням ґрунту під кожен садивний ряд на глибину до 60см. Це сприятиме інтенсивному росту кореневої системи сіянців в глибину ґрунту, забезпечуючи їх вологою з нижніх горизонтів.

Важливе значення має раннє (до 7—8 років) зімкнення культур. Одночасно не слід створювати надмірно загущені культури, особливо на сухих піщаних і супіщаних ґрунтах. Практично достатньо висаджувати 7 тисяч якісних сіянців при ширині міжрядь 2,5м і відстані в ряду 0,65м. Таке розміщення посадкових місць дозволить проводити культивацію ґрунту у міжряддях протягом 3 років. До складу соснових культур слід вводити до 20% листяних порід та чагарників (береза, бузина червона, аморфа тощо). Для забезпечення ґрунту азотом у міжряддя культур слід висівати багаторічний люпин, фацелію тощо.

Комплекс фізичних, біологічних та хімічних заходів:

• захищати культури від пошкодження личинками хрущів на заселених ними ділянках;

запобігання розмноженню великого соснового довгоносика шляхом викорчовування пеньків. Для знищення жуків на 1—2-річних лісосіках в кінці квітня та в першій половині травня слід застосовувати отруєні принади із шматків свіжої соснової чи ялинової кори, обприсканої з внутрішнього боку піретроїдними препаратами – емульсією амбушу, шерпи ( 0,02 л/га). Кору слід класти лубом до землі щільно притискуючи до ґрунту. Для захисту висаджуваних культур застосовують обприскування щойно висаджених сіянців 1% емульсією 25% амбушу чи цимбушу (0,5л на 1000 сіянців).

4.5 Шкідники плодів та насіння

Боротьбу з ними доцільно проводити в насінницьких господарствах, клонових насіннєвих плантаціях, насіннєвих ділянках та в суміжних з ними насадженнях. Велику увагу при цьому приділяють профілактичним заходам. Хімічну боротьбу доцільно проводити лише при загрозі масового пошкодження насіння.

Рекомендується створювати мішані насадження з підліском для приваблювання комахоїдних птахів. На території насіннєвих ділянок і суміжних з ними лісостанів слід розвішувати більше, ніж звичайно, штучних гнізд (5-.8 шт. на 1га). Якщо на таких площах немає колоній рудих лісових мурашок, то їх переселяють сюди з інших лісостанів. Для боротьби з сосновою шишковою смолівкою на плантаціях можна рано навесні накладати на сосни клейові пояси.

Контактні отрути для хімічної боротьби з шкідниками плодів та насіння не досить ефективні. Доцільно застосовувати для боротьби з багатьма видами системну отруту – фосфамід. Крім фосфаміду можна здійснювати обприскування 0,2% емульсією цимбушу при нормі 2,5-3,0л на дерево 20-25річного віку.

На невеликих за площею насіннєвих плантаціях висотою 6-8м можна використати моторний ранцевий обприскувач (ОМПР-2), а для обприскування насаджень більшої висоти використовують аеромонітор АЛХ-2. Норма витрати емульсії залежно від обсягу крон дерев складає від 240 да 400 л/га, в тому числі 5-12кг/га.

Перед проведенням хімічної боротьби потрібно зробити лісопатологічне обстеження насаджень, під час якого визначають майбутній врожай насіння в поточному році та загрозу шкідників. У неврожайні роки хімічна боротьба недоцільна. Для прогнозування пошкодження насіння, крім безпосереднього заселення шишок, треба брати до уваги також дані про наявність шкідників за минулий рік.

Всі хвойні насадження, де основними шкідниками є шишкова вогнівка; гусениці яких вгризаються в шишки орієнтовно у середині липня, обприскують у кінці другої декади липня. Проте строки льоту цих шкідників та початок живлення їх гусениць слід уточнювати щороку в кожному лісгоспі.

У соснових насінницьких господарствах проти шишкової смолівки досить два-три рази провести аерозольну обробку насаджень у другій половині квітня та на початку травня.