Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Психолого-природничий факультет

Дипломна робота:

«Комахи як шкідники лісових біоценозів в умовах Березнівського району»

Рівне-2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕНТОМОФАУНИ ЛІСОВИХ БІОЦЕНОЗІВ БЕРЕЗНІВСЬКОГО РАЙОНУ

1.1 Літературний огляд

1.2 Фізико-географічна характеристика

1.3 Особливості лісових біоценозів

1.4 Екологія лісових комах

РОЗДІЛ ІІ. ГОЛОВНІ ШКІДНИКИ ЛІСУ

2.1 Методика збору і обліку комах

2.2 Безпека життєдіяльності людини

2.3 Екологічні групи комах

2.4 Характеристика комах в умовах Березнівського району

2.5 Корисні лісові комахи та ентомопатогенні мікроорганізми

РОЗДІЛ ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ШКІДНИКІВ ЛІСОВИХ БІОЦЕНОЗІВ В УМОВАХ БЕРЕЗНІВСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Хвоєгризучі шкідники

3.2 Стовбурові шкідники

3.3 Шкідники підземних частин рослин

3.4 Шкідники шишок, плодів та насіння хвойних порід

РОЗДІЛ ІV. КОРОТКА СИСТЕМА ЗАХОДІВ ЗІ ЗМЕНШЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ШКІДНИКІВ ЛІСУ

4.1 Стовбурові шкідники

4.2 Шкідники підземних частин рослин

4.3 Шкідники надземної частини молодих насаджень

4.4 Шкідники бруньок, листя та пагонів листяних порід

4.4.1 Шкідники надземних частин молодих насаджень

4.5 Шкідники шишок, плодів та насіння хвойних та листяних порід

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Невід’ємною складовою частиною лісових екосистем є їх найбільш чисельний клас тваринного світу – комахи. Далеко не всі вони відомі людині. Спеціалісти вважають, що в даний час відомо більше мільйона видів «шестиногих», тобто значно більше, ніж всіх видів тварин і рослин на Землі разом взятих. Одних жуків та метеликів нараховують більше 300 та 140 тисяч видів відповідно.

Появившись більше як 300млн.років тому (в девонському періоді), вони набули великого різноманіття. Перенісши катаклізми радикальних геологічних, кліматичних змін, вони витримують «наступ» на них і людини. Блискавичну реакцію демонструють вони і на зміни, що сталися в останні роки в лісовому та сільському господарствах. Наприклад, поява, особливо на Поліссі, значних площ незораних земель (Чорнобильська трагедія, розладнане господарювання) призвела до значного зростання чисельності хрущів. У ряді випадків це вже стало першопричиною всихання цінних лісових насаджень, придорожніх та полезахисних лісових посадок. Все більше відчувається їх шкода у прилеглих господарствах. З кожним роком екологічна ситуація як на Землі взагалі, так і в Україні зокрема, погіршується. В даний час ми вже маємо право говорити про здоров’я лісу.

Догматичні підходи до лісу, які особливо відчуваються в останні роки – бажання бачити його «законсервованим», або як тільки джерело прибутків, віддати його повністю природі, - хибні, з надзвичайно негативними наслідками. Насадження, створені людиною (а таких на Україні вже більшість), не можна кидати напризволяще, з якими б добрими намірами це не відбувалося.

Актуальність теми. В останнє десятиріччя все частіше виникають спалахи масового розмноження шкідливих комах. Немає жодної частини дерева, яка б не пошкоджувалась ними. За сприятливих умов багато з них можуть швидко розмножуватись і досягати великої кількості – до кількох десятків тисяч особин на одне дерево. Так, хвоє- та листогризучі види при несвоєчасному виявленні та прийнятті заходів з регулювання їх чисельності нерідко повністю знищують хвою і листя, суттєво впливаючи на приріст деревини, загально біологічні стійкість насадження. Наприклад, є дані про те, що соснові насадження втрачали при цьому шість річних приростів («Санітарні правила в лісах України», 1995р.). Дубові насадження гинули від хронічного об’їдання гусеницями листовійок бруньок та листя в 1975-1985 роках. Ця хвиля всихання прокотилася по значній території України.

Особливо значних збитків зазнають лісове і зелене господарства при всиханні молодих насаджень, які ще не досягли віку рубки. Нерідко шкідливі комахи пошкоджують сіянці в розсаднику, чинять значні перешкоди при створенні лісових культур полезахисних, придорожніх лісових смуг, зелених насаджень в містах та населених пунктах. Знищують комахи і значну частину врожаю плодів і насіння.

Таким чином, при незадовільно поставлених захисних заходах проти шкідливих комах, вони можуть звести нанівець всю велику роботу лісівників щодо підвищення продуктивності лісового господарства, що й зумовило вибір теми дослідження.

Отже, тема роботи: "Комахи як шкідники лісових біоценозів в умовах Березнівського району ".

Мета роботи – ознайомитися з екологічними факторами поширення шкідників лісових біоценозів та запропонувати систему заходів зі зменшення їх чисельності в умовах Березнівського району .

Об'єктом дослідження є комахи-шкідники лісових біоценозів Березнівського району.

Предметом дослідження – таксономічні групи комах-шкідників досліджувальної території.

Під час роботи необхідно виконати такі завдання:

1. Описати фізико-географічні особливості досліджуваної території з аналізом біоценозів;

2. Ознайомитися з методикою збору та обліку комах;

3. Дати еколого-фауністичну характеристику ентомофауни лісових біоценозів: описати анатомо-морфологічні особливості та зробити систематичний огляд видового складу комах-шкідників Березнівського району;

4. Дати характеристику фенології розвитку виявлених шкідників лісових біоценозів досліджуваної території;

5. Дослідити чисельність різних екологічних груп шкідників лісових біоценозів в умовах Березнівського району

6. Запропонувати систему заходів зі зниження їх чисельності.

Розділ і. Еколого-фауністична характеристика ентомофауни лісових біоценозів

1.1 Літературний огляд

"Природа Ровенской области" Геренчука К.Й. і "Географія Рівненської області" Коротуна І.М. дає характеристику фізико-географічного положення, природи, населенння, господарства та екології Рівненської області та Березнівського району зокрема.

За допомогою джерел Гусева В.І. «Атлас комах України», Й.С. Аверкиева "Атлас вреднейших насекомых леса", Гайчені І.А. "Стовбурні шкідники лісу (атлас-довідник)" можна визначити основних шкідників плодових, ягідних та лісових культур, ознайомитися із систематичним положенням, особливостями росту, розвитку та розмноження окремих видів шкідників.

Міні-енциклопедія Чайнери М.В. "Насекомые" та "Иллюстрированая энциклопедия насекомых" допоможуть дізнатися про найпоширеніших комах Європи, а також їх харчову базу, спосіб життя і розмноження.

Роботи М.М. Падія "Лісова ентомологія", "Вредители с.г. культур и лесных насаждений в 3-х томах" под общей ред. академика В. П. Васильєва, Воронцова А.И. "Лесная энтомология", «Патология леса», «Биологическая защита леса», «Технология защиты леса», Воронцова А.И., Иерусалимова Е.Н. "Роль листогрызущих насекомых в лесном биогеоценозе", характеризують особливості ентомофауни лісових біоценозів: шкідливі та корисні види, методи боротьби із шкідниками, систематичне положення, ріст, розвиток, розмноження та роль окремих представників лісових комах.

У працях Завади М.М. «Лісова ентомологія», Добровольского Б.В. «Фенология насекомых» розкривається значення найбільш чисельного класу тваринного світу — комах в лісових біоценозах, висвітлено їх складні взаємовідношення, які часто призводять до масового розмноження деяких з них, чим наносяться великі втрати народному господарству взагалі і лісу зокрема.

Про захист лісових біоценозів від шкідників та хвороб, історію, географію, нагляд, облік та прогноз їх масових розмножень дізнаємося із робіт Гусева В.И. «Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников», Ильинского А.И., Тропина И.В. «Надзор, учет и прогноз массовых размножений хвое-, листогрызущих насекомых в лесах СССР», Мозолевской Е.Г. «Практикум по лесной энтомологии», Мешкової В.А. «Історія і географія масових розмножень комах-хвоєлистогризів», Тимченка Г.А. та Маслова А.Д. «Справочник по защите леса от вредителей и болезней».

За допомогою джерел Падия Н.Н. «Краткий определитель вредителей леса» можна визначити систематичне положення окремих видів комах, особливості їхнього розвитку, росту розмноження та умов життя, а також ознайомитися із загальною систематикою комах.

Літературні джерела Бей-Биенка Г.Я. «Общая энтомология», Акимушкина Й.Й. "Мир животных: Насекомые, пауки, домашние животные", "Жизнь животных. Членистоногие. Т-3" под. ред. М.С.Гилярова, Шаровой Й.Х. «Зоология беспозвоночных», Щербаня Г.І. «Зоологія безхребетних» дають змогу дізнатися про систематику типу Членистоногих, спосіб життя, розвиток та розмноження окремих його представників.