ALL(PDF)

проекту, де краща особлива послідовність, хоча можуть існувати й інші прийнятні послідовності. Дискреційні залежності повинні бути повністю задокументовані, тому що вони можуть створювати необґрунтовані повні часові резерви й можуть обмежити наступні варіанти складання розкладу. При застосуванні методів швидкого проходу повинен проводитися аналіз цих дискреційних залежностей і розглядатися необхідність їхньої модифікації або видалення.

Визначення операцій: інструменти й методи

Зовнішні залежності. У ході процесу визначення послідовності операцій команда управління проектом виявляє зовнішні залежності.

Зовнішні залежності - це такі залежності, які включають взаємозв'язки між операціями проекту й операціями поза проектом. Ці залежності звичайно не піддаються контролю з боку команди проекту. Наприклад, у проекті по розробці програмного забезпечення операція тестування може залежати від поставки апаратного забезпечення сторонньою організацією, а в деяких будівельних проектах підготовчі роботи на ділянці можна починати тільки після видачі офіційного підтвердження, що будівництво не нанесе збитку навколишньому середовищу.

Визначення операцій: інструменти й методи

3. Застосування випереджень і затримок

Команда управління проектом визначає залежності, які можуть зажадати випередження або затримки для точного визначення логічного взаємозв'язку. Використання затримок і випереджень не повинне заміняти логіки розкладу. Операції й пов'язані з ними допущення повинні документуватися.

Випередження допускає прискорення строків виконання наступної операції. Наприклад, у проекті по будівництву нового офісного будинку озеленення може бути заплановане на 2 тижні раніше запланованого завершення дефектної відомості. Це може бути представлене у вигляді відносини «фініш-старт» з 2-тижневим випередженням.

Затримка встановлює відстрочку виконання наступної операції. Наприклад, команда технічних фахівців може приступитися до редагування проекту великого документа через п'ятнадцять днів після початку його написання. Це може бути представлене у вигляді відносини « старт-старт» з 15денною затримкою.

Визначення операцій: інструменти й методи

.4 Шаблони сіток. Стандартизовані шаблони сітьових діаграм можуть полегшити підготовку сіток операцій проекту. Вони можуть містити в собі як проект у цілому, так і його частину. Частини сітьової діаграми проекту часто називають «підсітями» або «фрагментами». Шаблони підсітей особливо корисні в тих випадках, коли проект включає кілька ідентичних або майже ідентичних результатів, таких як , наприклад, модулі програм, які кодують, у проекті з розробки програмного забезпечення або фазу запуску дослідницького проекту.

Визначення операцій: виходи

1. Сітьові діаграми проекту являють собою схематичне відображення запланованих операцій проекту й логічних взаємозв'язків між ними, також називаних «залежностями». Сітьова діаграма проекту може бути складена вручну або за допомогою програм управління проектами. Вона може включати всі деталі проекту або містити тільки одну або кілька загальних операцій. Діаграма може доповнюватися зведеною описовою частиною, у якій описаний основний підхід, що застосовувався для визначення послідовності операцій. Будь-які незвичайні послідовності операцій у рамках сіті повинні бути повністю описані в описовій частині.

Визначення операцій: виходи 2. Оновлені версії документів проекту

Документи проекту, які можуть бути оновлені, містять у собі, серед іншого:

•списки операцій;

Оцінювання ресурсів операцій: інструменти й методи

4.Оцінювання «знизу нагору». Коли операція не може бути оцінена з достатнім ступенем упевненості, роботи операції розділяються на більш дрібні елементи. Потреби в ресурсах кожного деталізованого елемента робіт оцінюються, і ці оцінки потім поєднуються в загальну кількість по кожному ресурсу операції.

5.Програми управління проектами здатні надати допомогу в плануванні, організації й управлінні пулами ресурсів, а також у розробці оцінок ресурсів. Залежно від можливостей програмного забезпечення можна визначати ієрархічні структури ресурсів, доступність ресурсів, вартості ресурсів і різноманітні ресурсні календарі, що сприяють оптимізації використання ресурсів.

Оцінювання ресурсів операцій: виходи

1. Вимоги до ресурсів операцій. Вихід процесу оцінювання ресурсів операцій визначає типи й кількість ресурсів, необхідних для кожної операції в пакеті робіт. Дані вимоги можуть бути об'єднані для оцінювання ресурсів для кожного пакета робіт. Ступінь деталізації й специфічності описів вимог до ресурсів може розрізнятися залежно від прикладної області. Документація по ресурсних вимогах для кожної операції може містити в собі підстава для оцінки для кожного ресурсу, а також допущення по типах ресурсів, їхньої доступності й необхідній кількості.

Оцінювання ресурсів операцій: виходи

2. Ієрархічна структура ресурсів

Ієрархічна структура ресурсів являє собою структуру ідентифікованих ресурсів по категоріях і типах ресурсів. Приклади категорій ресурсів містять у собі людські ресурси, матеріали, обладнання й сировину. Типи ресурсів можуть включати рівень навичок, рівень класу або іншу інформацію, що відповідає проекту. Ієрархічна структура ресурсів корисна для організації даних і підготовки звітності за розкладом проекту з інформацією про використання ресурсів.

Оцінювання ресурсів операцій: виходи

3. Оновлені версії документів проекту

Документи проекту, які можуть бути оновлені, містять у собі, серед іншого:

•список операцій;

•параметри операцій;

•ресурсні календарі.

4. Оцінювання тривалості операцій

Оцінювання тривалості операцій - процес приблизного визначення кількості робочих періодів,

необхідних для виконання окремих операцій при передбачуваних ресурсах.

При оцінюванні тривалості операцій використовується інформація про зміст робіт операції, необхідних типах ресурсів, оцінках кількості ресурсів, а також ресурсних календарях. Входи для оцінювання тривалості операцій виходять від одного або кількох членів команди проекту, найбільшою мірою знайомих з характером робіт певної операції. Оцінювання тривалості поступово уточнюється, і процес ураховує якість і доступність даних на вході.

Процес оцінювання тривалості операцій вимагає, щоб були оцінені трудомісткість робіт і кількість ресурсів, необхідних для виконання операції; вони використовуються для зразкового оцінювання числа робочих періодів (тривалості операції), необхідних для виконання операції. Для кожної оцінки тривалості операції документуються всі дані й допущення, які використовувалися при оцінці тривалості.

Більшість програм управління проектами, що дозволяють складати розклад, розв'язують дану ситуацію за допомогою календаря проекту й альтернативних ресурсних календарів, обумовлених ресурсами, що мають специфічні робітники періоди. На додаток до логіки послідовності, операції виконуються

відповідно до календаря проекту й відповідних ресурсних календарів.

Оцінювання тривалості операцій: входи, інструменти, методи й виходи

Блок-схема даних при оцінюванні тривалості операцій Оцінювання тривалості операцій: входи

1.Список операцій. Розглянуто раніше.

2.Параметри операцій. Розглянуто раніше.

3.Вимоги до ресурсів операцій. Оцінювання вимог до ресурсів операцій впливають на тривалість операцій, тому що призначені для операції ресурси і їхня доступність впливають на тривалість більшості операцій. Наприклад, якщо для операції призначаються додаткові ресурси або ресурси з більш низькими навичками, їхня ефективність або продуктивність може бути знижена через збільшення потреби в комунікації, навчанні й координації.

Оцінювання тривалості операцій: входи

4. Ресурсні календарі. Ресурсний календар, що розробляється у рамках процесу оцінювання потреби в ресурсах операцій, може містити в собі тип, наявність і здатності людських ресурсів (тема Управління людськими ресурсами). Також ураховуються тип, кількість, доступність і спроможності як обладнання, так і матеріальних ресурсів, які можуть впливати на тривалість запланованих операцій. Наприклад, при призначенні старших і молодших штатних співробітників з повною зайнятістю, як правило, можна чекати, що старший штатний співробітник буде виконувати певну операцію за меншу кількість часу, ніж молодший.

Оцінювання тривалості операцій: входи

5. Опис змісту проекту. При оцінюванні тривалості операцій ураховуються обмеження й допущення, що містяться в описі змісту проекту. Прикладами допущень можуть слугувати, серед іншого:

•існуючі умови;

•наявність інформації;

•тривалість звітних періодів.

Прикладами обмежень можуть слугувати, серед іншого:

•наявні кваліфіковані ресурси;

•умови й вимоги контракту.

Оцінювання тривалості операцій: входи

6. Фактори середовища підприємства, які можуть впливати на процес оцінювання тривалості операцій, містять у собі, серед іншого:

•бази даних з оцінювання тривалості й інші довідкові дані;

•показники продуктивності;

•опубліковану комерційну інформацію.

7. Активи процесів організації, які можуть впливати на процес оцінювання тривалості операцій, містять у собі, серед іншого:

•історичну інформацію про тривалість;

•календарі проекту;

•методологію складання розкладу;

•накопичені знання.

Оцінювання тривалості операцій: інструменти й методи

1. Експертні оцінки, засновані на історичній інформації, можуть надати інформацію про оцінку тривалості або про рекомендовану максимальну тривалість операцій з попередніх подібних проектів.

Також експертні оцінки можуть бути використані для визначення необхідності використання різних методів оцінювання і способів вирішення розбіжностей між ними.

Оцінювання тривалості операцій: інструменти й методи

2.Оцінка за аналогами має на увазі використання таких параметрів як тривалість, бюджет, розмір, вага

йскладність із попередніх подібних проектів як основу для оцінювання тих же параметрів або

вимірів майбутнього проекту. При оцінці тривалості даний метод опирається на фактичну тривалість попередніх подібних проектів як основу для оцінювання тривалості поточного проекту. Цей підхід, що дозволяє оцінювати загальну величину, іноді адаптується залежно від відомих розходжень у складності проекту.

Оцінювання тривалості операцій: інструменти й методи

Найчастіше оцінка тривалості за аналогами використовується для оцінювання тривалості проекту, коли обсяг детальної інформації про проект обмежений, наприклад на його ранніх фазах. При оцінюванні за аналогами застосовується історична інформація й експертна оцінка.

Як правило, оцінювання за аналогами обходиться дешевше й займає менше часу, ніж інші методи, але при цьому вона звичайно виявляється й менш точною.

Оцінювання за аналогами можуть застосовуватися до всього проекту або до його частин, а також можуть використовуватися разом з іншими методами оцінювання. Оцінка за аналогами виявляється найбільш надійною в тих випадках, коли попередні операції схожі по суті, а не тільки за формою, а члени команди проекту, що підготовляють оцінки, мають необхідний досвід.

Оцінювання тривалості операцій: інструменти й методи

3. Параметрична оцінка використовує статистичні взаємозв'язки між історичними даними й іншими змінними (наприклад, площею у квадратних метрах у будівництві) для чисельної оцінки параметрів операції, таких як вартість, бюджет і тривалість.

Тривалість операцій може бути кількісно визначена шляхом множення кількості робіт, які необхідно виконати, на кількість робочого часу, затрачувана на виробництво одиниці роботи.

Даний метод може забезпечувати більш високий ступінь точності залежно від досвіду й даних, що лежать в основі моделі. Параметричні оцінки строків можуть застосовуватися до всього проекту або до його частин разом з іншими методами оцінювання.

Оцінювання тривалості операцій: інструменти й методи

4. Оцінювання по трьох точках. Точність оцінок тривалості операцій може бути поліпшена за допомогою розгляду невизначеностей оцінок і ризиків. Дана концепція походить із Методу оцінювання й аналізу програм (PERT). Для оцінювання діапазону тривалості операції PERT використовує три оцінювання:

•Найбільш імовірна (tм). Тривалість операції визначається з урахуванням попереднього виділення ресурсів, їхньої продуктивності, реалістичної оцінки їхньої доступності для виконання даної операції, залежності від інших учасників і затримок.

•Оптимістична (tо). Тривалість операції ґрунтується на аналізі найбільш сприятливого сценарію розвитку операції.

•Песимістична (tр). Тривалість операції ґрунтується на аналізі найбільш несприятливого сценарію розвитку операції.

Оцінювання тривалості операцій: інструменти й методи

Аналіз PERT дозволяє визначити очікувану (t) тривалість операції за допомогою обчислення середнього зваженого цих трьох оцінок:

Оцінювання тривалості, засновані на даному рівнянні (або навіть на простому середньому арифметичному цих трьох точок), можуть дати більше високу точність, а три точки дозволяють прояснити діапазон невизначеності оцінок тривалості.

Оцінювання тривалості операцій: інструменти й методи

5. Аналіз резервів. Оцінювання тривалості можуть містити в собі резерви на можливі втрати (іноді називані «часовими резервами» або «буферами») у рамках загального розкладу проекту для усунення невизначеності розкладу. Резерв на можливі втрати може виражатися у відсотках від оцінної тривалості операції, у фіксованому числі робочих періодів або може бути розрахований за

допомогою методів кількісного аналізу.

У міру надходження більш точної інформації про проект резерви на можливі втрати можуть бути використані, скорочені або усунуті. Можливі втрати повинні бути чітко визначені в документації з розкладу (календар. графіку).

Оцінювання тривалості операцій: виходи

•Оцінювання тривалості операцій - це кількісне оцінювання найбільш імовірного числа робочих періодів, необхідних для виконання операцій.

Оцінки тривалості не містять у собі будь-яких затримок, описаних раніше. Оцінки тривалості операцій можуть включати й діапазон можливих значень. Наприклад:

•Оцінка «2 тижні ± 2 дні» означає, що операція буде виконуватися не менш 8 і не більше 12 днів (за умови п'ятиденного робочого тижня).

•Оцінка «ймовірність того, що тривалість операції перевищить 3 тижня, становить 15 %» означає, що операція з високою ймовірністю (85 %) буде виконана за час, що не перевищує 3-х тижнів.

Оцінювання тривалості операцій: виходи

2. Оновлені версії документів проекту

Документи проекту, які можуть бути оновлені, містять у собі, серед іншого:

•параметри операцій;

•допущення, прийняті при оцінюванні тривалості операцій, такі як рівень навичок і доступність ресурсів.

5.Розробка розкладу

Розробка розкладу - процес аналізу послідовностей операцій, їхньої тривалості, вимог до ресурсів і часових обмежень для створення розкладу проекту.

Уведення операцій, тривалості й ресурсів в інструмент складання розкладу, наприклад MS Project, генерує розклад із запланованими датами завершення операцій проекту.

Розробка прийнятного розкладу проекту найчастіше є ітеративним процесом. Він визначає заплановані дати старту й фінішу операцій і контрольних подій проекту.

Розробка розкладу може зажадати проведення аналізу й перевірки оцінок тривалості й ресурсів для створення затвердженого розкладу проекту, здатного служити як базовий план, по якому буде проходити відстеження виконання. Перегляд розкладу й підтримка його реалістичності триває на всьому протязі проекту в міру виконання робіт, зміни плану управління проектом і виявлення характеру подій ризику.

Розробка розкладу:

входи, інструменти, методи й виходи Блок-схема даних при розробці розкладу Розробка розкладу: входи

1.Список операцій. Описаний раніше.

2.Параметри операцій. Описані раніше.

3.Сітьові діаграми проекту. Описані раніше.

4.Вимоги до ресурсів операцій. Описані раніше.

5.Ресурсні календарі. Описані раніше.

6.Оцінювання тривалості операцій. Описані раніше.

7.Опис змісту проекту (див. тему Управління змістом) містить допущення й обмеження, які можуть впливати на розробку розкладу проекту.

8 Фактори середовища підприємства, які можуть впливати на процес розробки розкладу, містять у собі, серед іншого, інструмент складання розкладу, що може бути використаний при розробці розкладу.

9. Активи процесів організації, які можуть впливати на процес розробки розкладу, містять у собі, серед

іншого:

•методологію складання розкладу й

•календар проекту.

Розробка розкладу: інструменти й методи

1. Аналіз сіті являє собою технологію створення розкладу проекту. У ньому застосовуються різноманітні аналітичні методи, такі як метод критичного шляху, метод критичного ланцюга, аналіз сценаріїв «що буде, якщо» і вирівнювання ресурсів, що дозволяють розрахувати дати раннього й пізнього старту й фінішу незавершених частин операцій проекту. Деякі шляхи в сіті можуть мати точки злиття або розбіжності, які можна виявити й використовувати в аналізі стиснення розкладу й інших видів аналізу.

Розробка розкладу: інструменти й методи

2. Метод критичного шляху дозволяє розрахувати теоретичні дати раннього старту й фінішу, а також дати пізнього старту й фінішу для всіх операцій без урахування ресурсних обмежень шляхом проведення аналізу проходу вперед і назад по сіті проекту. Отримані дати раннього старту й фінішу не обов'язково є розкладом проекту; вони скоріше вказують періоди часу, у рамках яких можуть бути заплановані операції з урахуванням тривалості операцій, логічних зв'язків, випереджень, затримок і інших відомих обмежень.

Розробка розкладу: інструменти й методи

На розраховані ранні й пізні дати старту й фінішу може впливати загальний часовий резерв операції, що дозволяє робити розклад гнучким і може бути позитивним, негативним або нульовим. Для будьякого шляху в сіті гнучкість розкладу, називаний «повним часовим резервом», вимірюється позитивною різницею між ранніми й пізніми датами. У критичних шляхів повний часовий резерв або нульовий, або негативний, а заплановані операції на критичному шляху називаються «критичними операціями». Критичний шлях звичайно характеризується нульовим повним часовим резервом. У сітях може існувати кілька шляхів, близьких до критичного. Для створення шляхів у мережі з нульовим або позитивним повним часовим резервом може знадобитися адаптація тривалості операцій, логічних зв'язків, випереджень, затримок і інших часових обмежень. Після підрахунку повного часового резерву шляху в сіті також може бути визначений вільний часовий резерв - період часу, на який операція може бути відкладена, не викликаючи затримки раннього старту будь-якої безпосередньо наступної операції в даному сітьовому шляху.

Розробка розкладу: інструменти й методи

4. Вирівнювання ресурсів являє собою метод аналізу сіті, застосовуваний для розкладу, який уже було проаналізовано методом критичного шляху.

Вирівнювання ресурсів може бути використано, коли загальні або критично важливі необхідні ресурси доступні тільки в певний час або тільки в обмеженій кількості, або для підтримки використання ресурсів на постійному рівні. Вирівнювання ресурсів необхідно при перепризначенні ресурсів, наприклад коли ресурс був призначений для виконання двох або більше операцій у той самий період часу, коли спільні або критично важливі необхідні ресурси доступні тільки в певний час або тільки в обмеженій кількості. Вирівнювання ресурсів найчастіше може приводити до зміни початкового критичного шляху.

Розробка розкладу: інструменти й методи 5. Аналіз сценаріїв «що буде, якщо»

Це аналіз питання: «Що відбудеться, якщо ситуація буде розвиватися по сценарію 'Х'?» У цьому випадку виконується аналіз сіті, при якому за допомогою моделі розкладу прораховуються різні сценарії (наприклад, затримка поставки основних елементів, збільшення тривалості окремих операцій) або моделюється вплив непередбачених зовнішніх факторів (наприклад, страйк або зміна процедури ліцензування). Результати аналізу «що буде, якщо» можуть використовуватися для оцінювання можливості виконати розклад проекту при несприятливих умовах і для складання резервних планів і планів реагування для подолання або пом'якшення наслідків несподіваних ситуацій. Моделювання містить у собі розрахунок різної тривалості проекту при використанні різних допущень про тривалості операцій. Найбільш відомий метод Монте-Карло (тема Управління ризиками), у якому розподіл імовірних значень тривалості операції визначається для кожної

операції й використовується для обчислення розподілу ймовірних виходів усього проекту.

Розробка розкладу: інструменти й методи

6.Застосування випереджень і затримок – це уточнення, внесені під час аналізу сіті для розробки життєздатного розкладу.

7.Стиснення розкладу скорочує тривалість проекту без зміни змісту проекту, часових обмежень, статусних дат або інших цільових параметрів розкладу. Методи стиснення розкладу містять у собі:

•Стиснення. Метод стиснення розкладу, у якому аналізуються компроміси між вартістю й розкладом, щоб визначити, яким способом можливо максимально стиснути строки при мінімальних витратах. Приклади стиснення можуть включати схвалення понаднормової роботи, використання додаткових ресурсів або плату за прискорення поставки для операцій на критичному шляху. Стиснення ефективно тільки для тих операцій, де додаткові ресурси здатні скоротити тривалість. Стиснення не завжди створює життєздатну альтернативу й може привести до збільшення ризиків і/або вартості.

•Швидкий прохід. При цьому методі стиснення розкладу фази або операції, звичайно виконувані послідовно, виконуються паралельно. Швидкий прохід може привести до доробок і збільшення ризику. Швидкий прохід застосуємо тільки в тому випадку, коли операції можуть накладатися одна на іншу для скорочення тривалості.

Розробка розкладу: інструменти й методи 8. Інструмент складання розкладу

Автоматичні інструменти складання розкладу полегшують процес складання розкладу, генеруючи дати старту й фінішу на основі інформації про операції, сітьові діаграми, ресурси і тривалості операцій. Інструмент складання розкладу може використовуватися разом з іншими програмними засобами для управління проектами або неавтоматичними методами.

Розробка розкладу: виходи

1. Розклад проекту містить, щонайменше, планову дату старту й планову дату фінішу для кожної операції.

Якщо планування ресурсів проводиться на ранній стадії, розклад проекту буде залишатися попереднім до підтвердження виділення ресурсів і затвердження розрахункових дат початку й завершення. Звичайно цей процес відбувається не пізніше, ніж буде розроблений план управління проектом. Може бути також розроблений директивний розклад проекту з певними статусними датами старту й фінішу для кожної операції. Розклад проекту може бути представлений в узагальненому вигляді, іноді називаному «укрупненим розкладом» або «розкладом контрольних подій», або ж у докладному вигляді.

Розробка розкладу: виходи

Хоча розклад проекту може бути представлений у формі таблиці, найчастіше використовується графічне подання в одному з таких форматів:

•Діаграми контрольних подій. Ці діаграми аналогічні стрічковим діаграмам, але показують тільки заплановані дати початку або завершення одержання основних результатів і ключові зовнішні події.

•Стрічкові діаграми. Ці діаграми, у яких смужки представляють операції, показують дати початку й завершення операцій і їхньої очікувані тривалості. Стрічкові діаграми порівняно легко читаються й часто використовуються для подання інформації вищому керівництву організацій. Для контролю й обміну управлінською інформацією використовуються й відображаються в стрічкових діаграмах укрупнені сумарні операції, іноді називані агрегованими операціями або гамаками, що тривають між контрольними подіями або поєднують кілька взаємозалежних пакетів.

•Сітьові діаграми проекту. ЦІ діаграми, що містять інформацію про дати операцій, звичайно показують як логіку сіті проекту, так і операції критичного шляху проекту.

Розробка розкладу: виходи

2. Базовий розклад являє собою особливу версію розкладу проекту, розроблену за допомогою аналізу сіті.

Він приймається й затверджується командою управління проектом як базовий розклад з базовими датами старту й фінішу.

Базовий розклад є елементом плану управління проектом.

1. Аналіз виконання При проведенні аналізу виконання вимірюється, порівнюється й аналізується виконання розкладу, наприклад фактичні дати старту й фінішу, відсоток завершення й тривалість, виконуваних робіт, що залишилася.

Якщо застосовується управління освоєним обсягом, то для оцінювання величини відхилень від розкладу використовується відхилення по строках (ВСР) (див. тему Управління вартістю) і індекс виконання строків (ІВСР).

Важливою частиною управління розкладом є ухвалення рішення про те, чи вимагають відхилення від розкладу проведення коригувальних впливів.

Якщо застосовується метод критичного ланцюга, порівняння обсягу буфера, що залишився, з обсягом буфера, необхідного для забезпечення дотримання строку завершення, може виявитися корисним при визначенні статусу розкладу. Порівнюючи необхідний і наявний буфер, можна визначити, чи доречним є коригування.

Управління розкладом: інструменти і методи

2. Аналіз відхилень. Вимірювання виконання строків (ВСР, ІВСР) використовуються для оцінювання величини відхилення від початкового базового розкладу.

Відхилення повного часового резерву також є важливим елементом планування, що дозволяє оцінити виконання строків проекту. Важливі аспекти управління розкладом проекту містять у собі визначення причини й ступеня відхилення щодо базового розкладу і прийняття рішень про необхідність коригувальних або попереджуючих дій.

Управління розкладом: інструменти і методи

3.Програми управління проектами, що дозволяють складати розклади, надають можливість порівнювати планові дати з фактичними й прогнозувати вплив змін на розклад проекту.

4.Вирівнювання ресурсів, описане раніше, використовується для оптимізації розподілу робіт серед ресурсів.

5.Аналіз сценаріїв «що буде, якщо» використовується для розгляду різноманітних сценаріїв з метою приведення розкладу у відповідність із планом.

Управління розкладом: інструменти і методи

6.Адаптація випереджень і затримок використовується для пошуку способів приведення відстаючих операцій проекту у відповідність із планом.

7.Стиснення розкладу. Методи стиснення розкладу використовуються для пошуку способів приведення відстаючих операцій проекту у відповідність із планом.

8.Інструмент складання розкладу. Дані розкладу коригуються й накопичуються в розкладі для відбиття фактичного виконання проекту й робіт, що залишилися, які необхідно виконати.

Інструмент складання розкладу й допоміжних даних розкладів використовуються разом з неавтоматичними методами або іншими програмами управління проектами для аналізу сіті й створення скоригованого розкладу проекту.

Управління розкладом: виходи 1. Результати вимірювань виконання робіт

Розраховані значення ОСР і ІВСР для елементів ІСР, зокрема для пакетів робіт і контрольних рахунків, документуються й передаються зацікавленим сторонам проекту.

2. Оновлені активи процесів організації

Активи процесів організації, які можуть бути оновлені, містять у собі, серед іншого:

•причини відхилень;

•обрані коригувальні впливи й причини, через які вони обрані;

•інші види знань, накопичених у ході управління розкладом проекту.

Управління розкладом: виходи

3. Запити на зміну. Аналіз відхилень по строках, а також аналіз звітів про виконання, результати вимірювань виконання й модифікації розкладу проекту можуть приводити до складання запитів на зміни базового розкладу й/або інших елементів плану управління проектом.

Запити на зміну обробляються для аналізу й подання в рамках процесу здійснення загального управління змінами.

Попереджувальні дії можуть містити у собі рекомендовані зміни для зменшення ймовірності негативних