Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Agrarne_Pravo.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
1.04 Mб
Скачать

1.Поняття та зміст предмету аграрного права.

2.Відносини, які входять до предмету аграрного права.

3.Методи регулювання в аграрному праві.

4.Принципи аграрного права.

5.Інститути аграрного права.

6.Джерела аграрного права.

7.Види аграрних правовідносин.

8.Зміст аграрних правовідносин.

9.Порядок реорганізації КСП.

10.Право на земельний пай та порядок виділення його в натурі.

11.Порядок укладання колективного орендного договору.

12.Права та обов’язки пайовиків – членів колишніх КСП.

13.Види суб’єктів аграрної підприємницької діяльності.

14.Порядок створення СФГ.

15.Права та обов’язки членів СФГ.

16.Порядок ліквідації СФГ.

17.Поняття, ознаки та класифікація сільськогосподарських кооперативів.

18.Порядок створення сільськогосподарського кооперативу.

19.Права та обов’язки членів сільськогосподарського кооперативу.

20.Порядок ліквідації сільськогосподарського кооперативу.

21.Поняття, ознаки та класифікація приватних підприємств.

22.Порядок створення приватних підприємств.

23.Порядок ліквідації приватних підприємств.

24.Поняття, ознаки та класифікація господарських товариств.

25.Порядок створення господарських товариств.

26.Права та обов’язки учасників господарських товариств.

27.Порядок ліквідації господарських товариств.

28.Відмінність сільськогосподарського кооперативу від СФГ.

29.Склад учасників суб’єктів аграрного права.

30.Трудові відносини суб’єктів аграрного права.

31.Органи управління та контролю суб’єктів аграрного права.

32.Правовий режим майна суб’єктів аграрного права.

33.Специфічні ознаки суб’єктів аграрного права.

34.Обов’язки суб’єктів аграрного права стосовно охорони навколишнього природного середовища в процесі здійснення господарської діяльності.

35.Права та обов’язки суб’єктів аграрного права під час користування землями водного фонду.

36.Порядок використання суб’єктами аграрного права вод.

37.Порядок використання суб’єктами аграрного права водних об’єктів.

38.Порядок користування землями лісового фонду під час здійснення підприємницької сільськогосподарської діяльності.

39.Порядок використання надр, розташованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

40.Поняття земель сільськогосподарського призначення.

41.Поняття земельної ділянки.

42.Права власників та користувачів земельних ділянок.

43.Обов’язки власників та користувачів земельних ділянок.

44.Порядок використання об’єктів рослинного світу під час виготовлення сільськогосподарської продукції.

45.Порядок користування об’єктами тваринного світу.

46.Загальне поняття та класифікація договорів в сфері вироблення та реалізації сільськогосподарської продукції.

47.Договори, спрямовані на реалізацію сільськогосподарської продукції.

48.Договори, спрямовані на забезпечення господарської діяльності суб’єктів аграрного права.

49.Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

50.Договори купівлі-продажу в аграрному праві, їх види.

51.Договір міни, його різновиди.

52.Договір комісії при здійсненні сільськогосподарської підприємницької діяльності.

53.Порядок укладання біржових угод з сільськогосподарською продукцією.

54.Види біржових угод.

55.Договір лізингу.

56.Види договорів лізингу.

57.Договір оренди майна в аграрному праві.

58.Відмінність договору оренди від договору лізингу.

59.Договір фінансового та оперативного лізингу.

60.Договір зворотного та пайового лізингу.

61.Договір оренди землі.

62.Істотні умови договору оренди землі.

63.Порядок укладання договору оренди землі.

64.Порядок надання земель сільськогосподарського призначення в суборенду.

65.Загальне поняття про сертифікацію сільськогосподарської продукції.

66.Загальне поняття про контроль діяльності за виготовленням сільськогосподарської продукції.

67.Основні органи, які мають повноваження контролювати діяльність суб’єктів аграрного права.

68.Порядок використання мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.

69.Контроль за використанням мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.

70.Порядок виробництва продукції рослинного походження.

71.Контроль за виробництвом продукції рослинного походження.

72.Порядок виробництва продукції тваринного походження.

73.Контроль за виробництвом продукції тваринного походження.

74.Вимоги до якості сільськогосподарської продукції.

75.Порядок оподаткування суб’єктів аграрного права.

76.Поняття фіксованого сільськогосподарського податку.

77.Порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

78.Основні податки, які сплачують суб’єкти аграрного права.

79.Пільги при оподаткуванні господарської діяльності суб’єктів аграрного права.

80.Порядок надання кредитів суб’єктам аграрного права.

81.Пільги при наданні кредитів суб’єктам аграрного права.

82.Поняття відповідальності суб’єктів аграрного права за порушення законодавства.

83.Види відповідальності суб’єктів аграрного права.

84.Адміністративна відповідальність суб’єктів аграрного права.

85.Кримінальна відповідальність суб’єктів аграрного права.

86.Цивільно-правова відповідальність суб’єктів аграрного права.

1._Поняття та зміст предмету аграрного права.

Аграрне право України — це комплексна, інтегрована і спеціалізована галузь права; вона охоплює різні правові норми, які регу­люють аграрні відносини, що складаються у сфері виробничої та пов'язаної з нею сільськогосподарської діяльності під час використан­ня земель сільськогосподарського призначення різними аграрними суб'єктами.

Предмет аграрного права — це сукупність однорідних суспіль­них відносин, які регулюються нормами цієї галузі права.

Предмет аграрного права України можна визначити як сукупність комплексних, інтегрованих і спеціалізованих суспільних аграрних відносин, які за своїм змістом є земельними, трудовими, майновими, організаційно-управлінськими, а також соціальними; вони функціонують у процесі здійснення різними аграрними суб'єк­тами сільськогосподарської виробничої та пов 'язаної з нею іншої ді­яльності.

Комплексність аграрного права означає, що частина його норм — похідні від норм основних профільних галузей права: цивільного, адміністративного, трудового та ін. Тому в системі аграрного пра­ва є норми, які регулюють майнові, трудові, управлінські й інші відносини.

Спеціалізованість аграрного права означає, що норми основних профільних галузей не механічно переходять до його складу, а за­знають глибокої аграрної спеціалізації. Внаслідок цього вони стають аграрно-майновими, аграрно-трудовими, аграрно-управлінськими та ін. Характер спеціалізації значною мірою зумовлений особливо­стями правового статусу суб'єктів аграрних відносин. Так, напри­клад, для таких поширених суб'єктів, як фермерські господарства та сільськогосподарські кооперативи, ці норми регулюють відповідні членські відносини (майнові, трудові, управлінські та ін.).

Інтегрованість норм аграрного права означає узагальнене або єдине правове регулювання відносин різних аграрних суб'єктів. Підставою для інтегрованого правового регулювання аграрних від­носин цих суб'єктів є те, що всі вони — користувачі земель сіль­ськогосподарського призначення як основного й незамінного засо­бу виробництва в процесі здійснення ними виробничої та пов'яза­ної з нею іншої діяльності.

До системи аграрного права належать і власні первинні норми, які регламентують суспільні відносини, комплексний характер кот­рих лише генетично походить від основних профільних галузей, а за своєю суттю вони є аграрно-правовими. До цієї профільної частини аграрно-правових норм належать норми, які регулюють відносини з ви­користання земель сільськогосподарського призначення.

2._Відносини, які входять до предмету аграрного права.

Земельні, трудові, майнові, організаційно-управлінські, а також соціальні; вони функціонують у процесі здійснення різними аграрними суб'єк­тами сільськогосподарської виробничої та пов 'язаної з нею іншої ді­яльності.

До системи аграрного права належать і власні первинні норми, які регламентують суспільні відносини, комплексний характер кот­рих лише генетично походить від основних профільних галузей, а за своєю суттю вони є аграрно-правовими. До цієї профільної частини аграрно-правових норм належать норми, які регулюють відносини з ви­користання земель сільськогосподарського призначення.

Йдеться про правову регламентацію специфічного виду землеко­ристування — сільськогосподарську виробничу діяльність із вико­ристанням природних властивостей земель сільськогосподарського призначення (передусім — грунтів) як об'єкта аграрних відносин.

Земельний кодекс (ЗК) закріпив в Україні приватну, комуналь­ну та державну власність на землю (ст. 78). Він досить чітко врегу­лював правовий режим земель сільськогосподарського призначен­ня, які є природною базою сільськогосподарської виробничої ді­яльності. Ці землі мають пріоритетне значення серед інших катего­рій земель України.

Виробнича сільськогосподарська діяльність — це не що інше, як процес землекористування, який породжує єдиний комплекс земель­них і трудових відносин. Саме вирощування сільськогосподарських культур як процес праці на землі становить першооснову предмета аграрного права.

крім безпосередньо земельних відносин (в частині регла­ментації правового режиму земель сільськогосподарського призна­чення), до предмета аграрного права належать земельно-трудові від­носини (їх часто називають просто трудовими).

Якщо земельне право регулює правовий режим усіх категорій земель, у тому числі — земель сільськогосподарського призначен­ня, то аграрне право — лише правовий режим останніх. При цьо­му норми земельного права є загальними положеннями, вихідними засадами, які дістають специфічний вияв у нормах аграрного пра­ва, що регулюють господарсько-виробничу діяльність, пов'язану з раціональним використанням сільськогосподарських земель різни­ми аграрними суб'єктами. Земельно-трудові відносини складають я переважно під час використання земель як основного засобу ви­робництва сільськогосподарської продукції. Проте іноді це можуть бути й "відокремлені" земельні або трудові відносини. Що має міс­це тоді, коли йдеться про менш характерні, ніж рослинництво, га­лузі сільськогосподарської діяльності.

ся переважно під час використання земель як основного засобу ви­робництва сільськогосподарської продукції. Проте іноді це можуть бути й "відокремлені" земельні або трудові відносини. Що має міс­це тоді, коли йдеться про менш характерні, ніж рослинництво, га­лузі сільськогосподарської діяльності.

У процесі аграрно-правової спеціалізації норм земельного пра­ва для різних суб'єктів аграрних відносин (особливо — для сіль­ськогосподарських кооперативів) у сучасних умовах важливу роль відіграють норми локальної правотворчості, зокрема статути цих аграрних суб'єктів.

Із земельно-трудовими щільно пов'язані й майнові аграрні від­носини, в які вступають різні аграрні суб'єкти. Радикальні зміни відносин власності під час переходу до ринкової економіки, виник­нення приватної власності не лише на землю, а й на майно (зде­більшого через паювання майна колишніх колективних сільського­сподарських підприємств) істотно позначилися на характері сучас­них аграрних майнових відносин.

Цивільний кодекс (ЦК) закріпив підприємницьку сутність та­ких аграрних суб'єктів, як виробничі кооперативи (ст. ст. 163-166). Господарським кодексом (ГК) деталізовано майнові відносини у виробничих кооперативах та юридично зафіксовано існування при­ватних підприємств, селянських (фермерських) господарств і орен­дних підприємств як підприємницьких структур (ст. ст. 113-115).

Аграрне законодавство України визначає спеціалізацію майно­вого статусу сільськогосподарських виробничих та інших коопера­тивів, фермерських господарств, особистих селянських госпо­дарств.

За умов ринкової економіки посилюється значення внутрішніх організаційно-управлінських відносин, які набирають самостійно­го характеру щодо вирішення проблем організації і управлінської діяльності в усіх структурних формах сільськогосподарського ви­робництва.

Зовнішні організаційно-управлінські відносини у реформовано­му секторі аграрної економіки стосовно державного управління ни­ми, переважно теж істотно змінюються. Проте це не означає ціл­ковитого невтручання державних органів у зазначену сферу. Йдеть­ся лише про заміну методів адміністрування методами всебічної підтримки аграрного підприємництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]