- •1._Поняття та зміст предмету аграрного права.
- •2._Відносини, які входять до предмету аграрного права.
- •3_. Методи регулювання в аграрному праві.
- •4. Принципи аграрного права.
- •5._Інститути аграрного права.
- •6._Джерела аграрного права.
- •7._Види аграрних правовідносин.
- •8._Зміст аграрних правовідносин.
- •9_Порядок реорганізації ксп.
- •10_Право на земельний пай та порядок виділення його в натурі.
- •11_Порядок укладання колективного орендного договору.
- •12_Права та обов’язки пайовиків – членів колишніх ксп.
- •13_Види суб’єктів аграрної підприємницької діяльності.
- •14_Порядок створення сфг.
- •15_Права та обов’язки членів сфг.
- •16_Порядок ліквідації сфг.
- •17_Поняття, ознаки та класифікація сільськогосподарських кооперативів.
- •7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- •18_Порядок створення сільськогосподарського кооперативу.
- •19_Права та обов’язки членів сільськогосподарського кооперативу.
- •20_Порядок ліквідації сільськогосподарського кооперативу.
- •21_Поняття, ознаки та класифікація приватних підприємств.
- •22_Порядок створення приватних підприємств.
- •23_Порядок ліквідації приватних підприємств.
- •24_Поняття, ознаки та класифікація господарських товариств.
- •25_Порядок створення господарських товариств.
- •26_Права та обов’язки учасників господарських товариств.
- •27_Порядок ліквідації господарських товариств.
- •28_Відмінність сільськогосподарського кооперативу від сфг.
- •29._Склад учасників суб’єктів аграрного права.
- •30_Трудові відносини суб’єктів аграрного права.
- •31_Органи управління та контролю суб’єктів аграрного права.
- •32_Правовий режим майна суб’єктів аграрного права.
- •Ст.19. Формування майна фермерського господарства
- •Ст. 20. Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства
- •Ст. 21. Відповідальність фермерського господарства
- •Ст. 22. Фермерське господарство як об’єкт майнових прав
- •Ст. 23. Успадкування фермерського господарства
- •33_Специфічні ознаки суб’єктів аграрного права.
- •34_Обов’язки суб’єктів аграрного права стосовно охорони навколишнього природного середовища в процесі здійснення господарської діяльності.
- •35_Права та обов’язки суб’єктів аграрного права під час користування землями водного фонду.
- •36_Порядок використання суб’єктами аграрного права вод.
- •37_Порядок використання суб’єктами аграрного права водних об’єктів.
- •38_Порядок користування землями лісового фонду під час здійснення підприємницької сільськогосподарської діяльності.
- •39_Порядок використання надр, розташованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.
- •40_Порядок використання об’єктів рослинного світу під час виготовлення сільськогосподарської продукції.
- •41_Порядок користування об’єктами тваринного світу.
- •42_Поняття земель сільськогосподарського призначення.
- •43_Поняття земельної ділянки.
- •44_Права власників та користувачів земельних ділянок.
- •45_Обов’язки власників та користувачів земельних ділянок.
- •46_Загальне поняття та класифікація договорів в сфері вироблення та реалізації сільськогосподарської продукції.
- •47_Договори, спрямовані на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •48_Договори, спрямовані на забезпечення господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •49_Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •50_Договори купівлі-продажу в аграрному праві, їх види.
- •51_Договір міни, його різновиди.
- •52_Договір комісії при здійсненні сільськогосподарської підприємницької діяльності.
- •53_Порядок укладання біржових угод з сільськогосподарською продукцією.
- •54_Види біржових угод.
- •55_Договір лізингу.
- •56_Види договорів лізингу.
- •57_Договір фінансового та оперативного лізингу.
- •58_Договір зворотного та пайового лізингу.
- •59_Договір оренди майна в аграрному праві.
- •60_Відмінність договору оренди від договору лізингу.
- •61_Договір оренди землі.
- •62_Істотні умови договору оренди землі.
- •63_Порядок укладання договору оренди землі.
- •64_Порядок надання земель сільськогосподарського призначення в суборенду.
- •65_Загальне поняття про сертифікацію сільськогосподарської продукції.
- •66_Загальне поняття про контроль діяльності за виготовленням сільськогосподарської продукції.
- •67_Основні органи, які мають повноваження контролювати діяльність суб’єктів аграрного права.
- •68_Порядок використання мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •69_Контроль за використанням мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •70_Порядок виробництва продукції рослинного походження.
- •71_Контроль за виробництвом продукції рослинного походження.
- •72_Порядок виробництва продукції тваринного походження.
- •73_Контроль за виробництвом продукції тваринного походження.
- •74_Вимоги до якості сільськогосподарської продукції.
- •75_Порядок оподаткування суб’єктів аграрного права.
- •76_Поняття фіксованого сільськогосподарського податку.
- •77_Порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
- •78_Основні податки, які сплачують суб’єкти аграрного права.
- •79_Пільги при оподаткуванні господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •80_Порядок надання кредитів суб’єктам аграрного права.
- •81_Пільги при наданні кредитів суб’єктам аграрного права.
- •82_Поняття відповідальності суб’єктів аграрного права за порушення законодавства.
- •83_Види відповідальності суб’єктів аграрного права.
- •84_Адміністративна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •85_Кримінальна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •86_Цивільно-правова відповідальність суб’єктів аграрного права.
39_Порядок використання надр, розташованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.
Надра дедалі активніше використовують для ведення сільськогосподарської діяльності. Зокрема, в недіючих шахтах вирощують гриби, квіти, овочі та інші ірослини. Надрами послуговуються для витримування виноматеріалів, зберігання харчової продукції тощо. Корисні копалини місцевого значення і прісні підземні води застосовують для ведення сільськогосподарської діяльності.
За ст. 1 Кодексу, надра — це та частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Надра треба відмежовувати і від підземних вод. Згідно з ВК підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра, вони є частиною надр.
Під час видобування прісних підземних вод треба керуватися водним законодавством для отримання дозволу і сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів, а під час видобування мінеральних, термальних, промислових вод — законодавством про надра (Інструкція про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин в редакції наказу Мінекоресурсів, Мінфіну, ДПА, Мінпраці від 13 червня 2000 р.)
Корисні копалини (ст. 5 Кодексу про надра) — це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях розміщення відходів виробництва та лишків продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для промислового використання.
За ст. 6 цього Кодексу, корисні копалини за своїм господарським значенням поділяються на копалини загальнодержавного й місцевого значення (визнач. Постановою КМУ ід 12 грудня 1994 р. № 827.). Разом з тим ЗК у ст. ст. 90, 95 закріплює поділ корисних копалин на загальнопоширені і незагальнопоширені. Правовий режим загальнопоширених корисних копалин тотожний правовому режиму корисних копалин місцевого значення.
Суб'єктів аграрного права більше цікавлять корисні копалини місцевого значення, які вони можуть використовувати на праві загального використання надр. До них належать, зокрема, сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, сапропель, га-жа), крейда, граніт, пісковик, галька, гравій, пісок, ракуша, лес, глина легкоплавка, суглинок, супісок тощо. Води, в тому числі прісні підземні, належать до корисних копалин загальнодержавного значення.
Фактичні ознаки розмежування загального і спеціального використання надр наводяться у ст. 23 Кодексу про надра, яка надає власникам земельних ділянок і землекористувачам право без отримання спеціальних дозволів (ліцензій) та без гірничих відводів видобувати для сільськогосподарських потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 м і прісні підземні води — до 20 м та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Щодо спеціального використання надр на праві власності, то, згідно зі ст. 4 Кодексу про надра, надра є виключно державною власністю. Але це положення суперечить ч. З ст. 79 ЗК від 25 жовтня 2001 p., згідно з якою право власності на земельну ділянку поширюється і на підземний простір, тобто на надра. ЗК має переважну правову силу перед Кодексом про надра. Це означає, що всі суб'єкти права приватної власності на земельні ділянки мають право укладати різні угоди щодо надр, які перебувають у їхній власності, а також будувати підземні споруди для здійснення сільськогосподарської діяльності без отримання гірничих відводів. Але, право приватної власності на надра не дозволяє здійснювати промисловий видобуток корисних копалин на своїй земельній ділянці. Такий різновид діяльності потребує дотримуватися вимог до гірничих підприємств, викладених у Гірничому законі України від 6 жовтня 1999 р.
Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає, відповідно до ст. 19 Кодексу про надра, отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр і акту гірничого відводу.
Разом з тим ці положення суперечать положенням Закону України від 1 червня 2000 р. "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ст. 2 якого визначає, що види господарської діяльності, не передбачені ст. 9 цього Закону, ліцензуванню не підлягають. Цей закон не передбачає ліцензування використання надр. Отже, достатньо отримати тільки гірничий відвод.
За ст. 17 Кодексу про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи надаються, згідно з Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженим постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 59. На розробку корисних копалин загальнодержавного значення і ведення сільськогосподарської діяльності в надрах гірничі відводи надаються Держнаглядохоронпраці. На розробку корисних копалин місцевого значення гірничі відводи надаються радами обласного рівня і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду.
Стаття 21 Кодексу про надра стверджує, що видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу здійснюються без гірничих відводів, але за умови отримання спеціального дозволу (ліцензії). Зважаючи на скасування існуючого порядку ліцензування надрокористування, можна говорити про те, що торф і прісні підземні води можуть добуватися на праві загального використання надр. При цьому суб'єкти аграрного права вже не зобов'язані обмежувати глибину свердловини, позаяк вони мають право для видобутку прісних підземних вод копати криниці глибиною й понад 20 м.
Спеціальне використання надр на праві надрокористування може бути постійним або тимчасовим. Постійне не має заздалегідь встановленого строку. Тимчасове може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (від 5 до 20 років). У разі потреби строки тимчасового надрокористування можуть бути подовжені.
Спеціальне використання надр передбачає необхідність сплати збору (постанова КМУ від 12 вересня 1997 р. № 1014.).
Щодо підземної сільськогосподарської діяльності, зокрема вирощування сільськогосподарської продукції під землею, збір справляється згідно з Порядком справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, затвердженим постановою КМУ від 8 листопада 2000 р. № 1682.
Зауважимо, що згідно з гірничим законодавством, збір за видобуток корисних копалин можна справляти тільки з суб'єктів підприємницької діяльності. Тому селяни, які мають гірничий відвід на видобуток корисних копалин, але не зареєстровані як суб'єкти підприємництва, звільнені від сплати збору за спеціальне використання надр. Це правило не поширюється на ведення сільськогосподарської діяльності під землею, зокрема на витримування виноматеріалів, вирощування сільськогосподарської продукції, зберігання продуктів харчування — при здійсненні таких видів діяльності всі суб'єкти спеціального використання надр зобов'язані сплачувати збір за спеціальне використання надр.
Відповідно до ст. 55 Кодексу про надра, спеціальне використання надр для сільськогосподарської діяльності здійснюється за відповідними проектами, в яких мають передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів сільського господарства або локалізацію їх у певних межах, а також запобігають їх проникненню в інші природні об'єкти. Невиконання цих обов'язків може спричинити позбавлення права надрокористування чи обмеження сільськогосподарської діяльності в надрах.