- •1._Поняття та зміст предмету аграрного права.
- •2._Відносини, які входять до предмету аграрного права.
- •3_. Методи регулювання в аграрному праві.
- •4. Принципи аграрного права.
- •5._Інститути аграрного права.
- •6._Джерела аграрного права.
- •7._Види аграрних правовідносин.
- •8._Зміст аграрних правовідносин.
- •9_Порядок реорганізації ксп.
- •10_Право на земельний пай та порядок виділення його в натурі.
- •11_Порядок укладання колективного орендного договору.
- •12_Права та обов’язки пайовиків – членів колишніх ксп.
- •13_Види суб’єктів аграрної підприємницької діяльності.
- •14_Порядок створення сфг.
- •15_Права та обов’язки членів сфг.
- •16_Порядок ліквідації сфг.
- •17_Поняття, ознаки та класифікація сільськогосподарських кооперативів.
- •7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- •18_Порядок створення сільськогосподарського кооперативу.
- •19_Права та обов’язки членів сільськогосподарського кооперативу.
- •20_Порядок ліквідації сільськогосподарського кооперативу.
- •21_Поняття, ознаки та класифікація приватних підприємств.
- •22_Порядок створення приватних підприємств.
- •23_Порядок ліквідації приватних підприємств.
- •24_Поняття, ознаки та класифікація господарських товариств.
- •25_Порядок створення господарських товариств.
- •26_Права та обов’язки учасників господарських товариств.
- •27_Порядок ліквідації господарських товариств.
- •28_Відмінність сільськогосподарського кооперативу від сфг.
- •29._Склад учасників суб’єктів аграрного права.
- •30_Трудові відносини суб’єктів аграрного права.
- •31_Органи управління та контролю суб’єктів аграрного права.
- •32_Правовий режим майна суб’єктів аграрного права.
- •Ст.19. Формування майна фермерського господарства
- •Ст. 20. Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства
- •Ст. 21. Відповідальність фермерського господарства
- •Ст. 22. Фермерське господарство як об’єкт майнових прав
- •Ст. 23. Успадкування фермерського господарства
- •33_Специфічні ознаки суб’єктів аграрного права.
- •34_Обов’язки суб’єктів аграрного права стосовно охорони навколишнього природного середовища в процесі здійснення господарської діяльності.
- •35_Права та обов’язки суб’єктів аграрного права під час користування землями водного фонду.
- •36_Порядок використання суб’єктами аграрного права вод.
- •37_Порядок використання суб’єктами аграрного права водних об’єктів.
- •38_Порядок користування землями лісового фонду під час здійснення підприємницької сільськогосподарської діяльності.
- •39_Порядок використання надр, розташованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.
- •40_Порядок використання об’єктів рослинного світу під час виготовлення сільськогосподарської продукції.
- •41_Порядок користування об’єктами тваринного світу.
- •42_Поняття земель сільськогосподарського призначення.
- •43_Поняття земельної ділянки.
- •44_Права власників та користувачів земельних ділянок.
- •45_Обов’язки власників та користувачів земельних ділянок.
- •46_Загальне поняття та класифікація договорів в сфері вироблення та реалізації сільськогосподарської продукції.
- •47_Договори, спрямовані на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •48_Договори, спрямовані на забезпечення господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •49_Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •50_Договори купівлі-продажу в аграрному праві, їх види.
- •51_Договір міни, його різновиди.
- •52_Договір комісії при здійсненні сільськогосподарської підприємницької діяльності.
- •53_Порядок укладання біржових угод з сільськогосподарською продукцією.
- •54_Види біржових угод.
- •55_Договір лізингу.
- •56_Види договорів лізингу.
- •57_Договір фінансового та оперативного лізингу.
- •58_Договір зворотного та пайового лізингу.
- •59_Договір оренди майна в аграрному праві.
- •60_Відмінність договору оренди від договору лізингу.
- •61_Договір оренди землі.
- •62_Істотні умови договору оренди землі.
- •63_Порядок укладання договору оренди землі.
- •64_Порядок надання земель сільськогосподарського призначення в суборенду.
- •65_Загальне поняття про сертифікацію сільськогосподарської продукції.
- •66_Загальне поняття про контроль діяльності за виготовленням сільськогосподарської продукції.
- •67_Основні органи, які мають повноваження контролювати діяльність суб’єктів аграрного права.
- •68_Порядок використання мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •69_Контроль за використанням мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •70_Порядок виробництва продукції рослинного походження.
- •71_Контроль за виробництвом продукції рослинного походження.
- •72_Порядок виробництва продукції тваринного походження.
- •73_Контроль за виробництвом продукції тваринного походження.
- •74_Вимоги до якості сільськогосподарської продукції.
- •75_Порядок оподаткування суб’єктів аграрного права.
- •76_Поняття фіксованого сільськогосподарського податку.
- •77_Порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
- •78_Основні податки, які сплачують суб’єкти аграрного права.
- •79_Пільги при оподаткуванні господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •80_Порядок надання кредитів суб’єктам аграрного права.
- •81_Пільги при наданні кредитів суб’єктам аграрного права.
- •82_Поняття відповідальності суб’єктів аграрного права за порушення законодавства.
- •83_Види відповідальності суб’єктів аграрного права.
- •84_Адміністративна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •85_Кримінальна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •86_Цивільно-правова відповідальність суб’єктів аграрного права.
58_Договір зворотного та пайового лізингу.
Зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.
Зворотний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.
Пайовий лізинг - це здійснення лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна.
59_Договір оренди майна в аграрному праві.
Найму (оренда) - тимчасова оплатна передачу у користування майна.
Загальні положення щодо договору оренди містить ЦК України (§ 1 гл. 58) Він також визначає особливості деяких різновидів договору оренди (прокат, оренда земельної ділянки, будівлі або іншої капітальної споруди, транспортного засобу, лізинг).
Особливості укладання та виконання договорів оренди окремих видів майна регулюються законами, зокрема щодо майна виробничо-технічного призначення - ст.ст. 283-291 ГК України; майна, що перебуває у державній комунальній власності - ЗУ"Про оренду державного комунального майна" від 10.04.1992 р.; майна військового призначення - ЗУ"Про господарську діяльність у Збройних силах України" від 21.09.1999 р.; водних об'єктів - Водним кодексом України від 6.06.1995 р.; землі (земельної ділянки) - ЗК України та ЗУ"Про оренду землі" від 6.10.1998 р. тощо. Відповідно до вказаних законодавчих актів приймаються діють численні підзаконні акти, що визначають порядок передачі відповідного майна в оренду, методику обрахування розміру орендної плати тощо.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Здаючи майно в найм, його власник продає його споживну вартість частинами.
За юридичними ознаками договір найму (оренди) є двостороннім, сплатним та консенсуальним.
Предметом договору найму можуть бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками й зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні, а також майнові права.
Договір оренди має декілька різновидів, кожному з яких притаманні певні особливості. Договори оренди можна класифікувати за такими підставами:
- за часом: з встановленим строком без встановленого строку;
- за предметом договору оренди: оренда речей, оренда цілісних майнових комплексів, оренда майнових прав;
- за правом власності на майно, що є предметом договору оренди: оренда приватного майна, оренда комунального майна, оренда державного майна;
- за видом майна: оренда рухомого майна (договори прокату, найму (оренди) транспортного засобу тощо), оренда нерухомого майна (договори найму (оренди) земельної ділянки, найму будівлі або іншої капітальної споруд, оренди водного об'єкту тощо).
Відповідно до ЦК України сторонами договору оренди виступають наймодавець, наймач. В інших нормативно-правових актах та спеціальній літературі їх ще називають орендодавцем орендарем.
Наймодавцем може бути фізична або юридична особа, яка володіє правомочністю розпорядження цим майном у формі передання майна у найм. Виходячи з цього наймодавцем може виступати:
1) власник майна, що передасться у найм;
2) особа, якій належать майнові права, що передаються у найм;
3) особа, яка уповноважена за законом або договором на укладання договору найму певного майна (ст. 761 ЦК України).
За користування майном наймач вносить плату, розмір якої встановлюється договором найму. .Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживної якості речі. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, індексацію розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном Істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не використовувалось ним через обставини, й які він не відповідає.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Договір найму може укладатися на визначений або на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна— затри місяці.
Законом можуть бути встановлені максимальні строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна зі сторін не відмовилась від договору з невизначеним строком, його дія припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, срок якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку договору. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за. відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, раніше встановлений договором.
Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку зазначеного в договорі, а якщо він не встановлений договором — у розумний строк.
Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, у разі порушення його умов наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
При зміні власника переданої у найм речі до нового власника переходять ,фава та обов'язки наймодавця. Наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним в результаті користування річчю, переданою у найм.
Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право:
1) вимагати від наймодавця передання майна відшкодування збитків, завданих затримкою;
2) відмовитись від договору найму вимагати відшкодування збитків.
Наймодавець зобов'язаний:
1) передати наймачеві річ у комплекті й у стані, що відповідають умовам договору та її призначенню; 2) попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею; 3) повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм.
Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму, а у разі виявлення недоліків, що перешкоджають використанню речі, наймач має право за своїм вибором вимагати: 1) заміни речі, якщо це можливо; 2) відповідного зменшення розмір; плати за користування річчю; 3) безоплатного усунення недоліки речі або відшкодування витрат на їх усунення; 4) розірвання договору відшкодування завданих збитків.
Поточний ремонт речі провадиться наймачем за його рахунок а її капітальний ремонт здійснюється за рахунок наймодавця самим наймодавцем, якщо інше не встановлено договором або законом Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 778 ЦК наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблені за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок плати за користування річчю. У разі якщо поліпшення зроблені без згоди наймодавця їх не можна відокремити без шкоди для речі, наймач не має права на відшкодування їх вартості. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником.
Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини, зле за ті, які сталися внаслідок нормального її зносу або упущень наймодав-ця, він не відповідає. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Договір найму припиняється: 1) у разі смерті фізичної особи-наймача, якщо інше не встановлено договором або законом; 2) у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем: 3) у разі відмови наймодавця від договору найму.
Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на нього; 5) наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) най-модавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу. Якщо наймач не може повернути річ, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Однією з форм використання найнятого майна є піднайм. Передання наймачем речі у користування іншій особі дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Піднайм оформляється договором, за яким наймач передає піднаймачеві все майно або його частину у тимчасове користування за плату. Перед наймодавцем залишається зобов'язаним тільки наймач, а у піднаймача виникають права обов'язки лише щодо наймача. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.