- •1._Поняття та зміст предмету аграрного права.
- •2._Відносини, які входять до предмету аграрного права.
- •3_. Методи регулювання в аграрному праві.
- •4. Принципи аграрного права.
- •5._Інститути аграрного права.
- •6._Джерела аграрного права.
- •7._Види аграрних правовідносин.
- •8._Зміст аграрних правовідносин.
- •9_Порядок реорганізації ксп.
- •10_Право на земельний пай та порядок виділення його в натурі.
- •11_Порядок укладання колективного орендного договору.
- •12_Права та обов’язки пайовиків – членів колишніх ксп.
- •13_Види суб’єктів аграрної підприємницької діяльності.
- •14_Порядок створення сфг.
- •15_Права та обов’язки членів сфг.
- •16_Порядок ліквідації сфг.
- •17_Поняття, ознаки та класифікація сільськогосподарських кооперативів.
- •7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- •18_Порядок створення сільськогосподарського кооперативу.
- •19_Права та обов’язки членів сільськогосподарського кооперативу.
- •20_Порядок ліквідації сільськогосподарського кооперативу.
- •21_Поняття, ознаки та класифікація приватних підприємств.
- •22_Порядок створення приватних підприємств.
- •23_Порядок ліквідації приватних підприємств.
- •24_Поняття, ознаки та класифікація господарських товариств.
- •25_Порядок створення господарських товариств.
- •26_Права та обов’язки учасників господарських товариств.
- •27_Порядок ліквідації господарських товариств.
- •28_Відмінність сільськогосподарського кооперативу від сфг.
- •29._Склад учасників суб’єктів аграрного права.
- •30_Трудові відносини суб’єктів аграрного права.
- •31_Органи управління та контролю суб’єктів аграрного права.
- •32_Правовий режим майна суб’єктів аграрного права.
- •Ст.19. Формування майна фермерського господарства
- •Ст. 20. Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства
- •Ст. 21. Відповідальність фермерського господарства
- •Ст. 22. Фермерське господарство як об’єкт майнових прав
- •Ст. 23. Успадкування фермерського господарства
- •33_Специфічні ознаки суб’єктів аграрного права.
- •34_Обов’язки суб’єктів аграрного права стосовно охорони навколишнього природного середовища в процесі здійснення господарської діяльності.
- •35_Права та обов’язки суб’єктів аграрного права під час користування землями водного фонду.
- •36_Порядок використання суб’єктами аграрного права вод.
- •37_Порядок використання суб’єктами аграрного права водних об’єктів.
- •38_Порядок користування землями лісового фонду під час здійснення підприємницької сільськогосподарської діяльності.
- •39_Порядок використання надр, розташованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.
- •40_Порядок використання об’єктів рослинного світу під час виготовлення сільськогосподарської продукції.
- •41_Порядок користування об’єктами тваринного світу.
- •42_Поняття земель сільськогосподарського призначення.
- •43_Поняття земельної ділянки.
- •44_Права власників та користувачів земельних ділянок.
- •45_Обов’язки власників та користувачів земельних ділянок.
- •46_Загальне поняття та класифікація договорів в сфері вироблення та реалізації сільськогосподарської продукції.
- •47_Договори, спрямовані на реалізацію сільськогосподарської продукції.
- •48_Договори, спрямовані на забезпечення господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •49_Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •50_Договори купівлі-продажу в аграрному праві, їх види.
- •51_Договір міни, його різновиди.
- •52_Договір комісії при здійсненні сільськогосподарської підприємницької діяльності.
- •53_Порядок укладання біржових угод з сільськогосподарською продукцією.
- •54_Види біржових угод.
- •55_Договір лізингу.
- •56_Види договорів лізингу.
- •57_Договір фінансового та оперативного лізингу.
- •58_Договір зворотного та пайового лізингу.
- •59_Договір оренди майна в аграрному праві.
- •60_Відмінність договору оренди від договору лізингу.
- •61_Договір оренди землі.
- •62_Істотні умови договору оренди землі.
- •63_Порядок укладання договору оренди землі.
- •64_Порядок надання земель сільськогосподарського призначення в суборенду.
- •65_Загальне поняття про сертифікацію сільськогосподарської продукції.
- •66_Загальне поняття про контроль діяльності за виготовленням сільськогосподарської продукції.
- •67_Основні органи, які мають повноваження контролювати діяльність суб’єктів аграрного права.
- •68_Порядок використання мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •69_Контроль за використанням мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту сільськогосподарськими виробниками.
- •70_Порядок виробництва продукції рослинного походження.
- •71_Контроль за виробництвом продукції рослинного походження.
- •72_Порядок виробництва продукції тваринного походження.
- •73_Контроль за виробництвом продукції тваринного походження.
- •74_Вимоги до якості сільськогосподарської продукції.
- •75_Порядок оподаткування суб’єктів аграрного права.
- •76_Поняття фіксованого сільськогосподарського податку.
- •77_Порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
- •78_Основні податки, які сплачують суб’єкти аграрного права.
- •79_Пільги при оподаткуванні господарської діяльності суб’єктів аграрного права.
- •80_Порядок надання кредитів суб’єктам аграрного права.
- •81_Пільги при наданні кредитів суб’єктам аграрного права.
- •82_Поняття відповідальності суб’єктів аграрного права за порушення законодавства.
- •83_Види відповідальності суб’єктів аграрного права.
- •84_Адміністративна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •85_Кримінальна відповідальність суб’єктів аграрного права.
- •86_Цивільно-правова відповідальність суб’єктів аграрного права.
71_Контроль за виробництвом продукції рослинного походження.
ЗУ «Про захист рослин»
(ст.9) Державна політика у сфері захисту рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин.
Начальники державних інспекцій захисту рослин одночасно за посадою є головними державними інспекторами захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району, а їх заступники - заступниками головних державних інспекторів захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району.
Нормативно-правові акти з питань захисту рослин, видані Головною державною інспекцією захисту рослин у межах його компетенції, є обов’язковими для виконання юридичними та фізичними особами.
(ст.11) Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин є:
Головна державна інспекція захисту рослин, що діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому; державні інспекції захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів. Начальник Головної державної інспекції захисту рослин одночасно за посадою є Головним державним інспектором захисту рослин України, його заступники — заступниками Головного державного інспектора захисту рослин України, а всі спеціалісти — державними інспекторами захисту рослин, на яких поширюється дія ЗУ "Про державну службу"
(ст.6) Основними завданнями державного контролю у сфері захисту рослин є:
-організація обстеження сільськогосподарських та інших угідь, посівів, насаджень, рослинності закритого грунту, розробка прогнозів, виявлення і своєчасне інформування про наявність і розвиток шкідників та хвороб рослин, а також бур’янів;
-проведення підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов’язана із захистом рослин, систематичних обстежень угідь, посівів, насаджень, рослинності закритого грунту, а також продукції рослинного походження на заселеність та зараження їх шкідливими організмами;
-запобігання масовому розмноженню та поширенню шкідливих організмів;
-своєчасне здійснення рекомендованих заходів щодо захисту рослин, додержання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами встановлених регламентів застосування засобів захисту рослин;
-своєчасне проведення профілактичних та винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками у місцях зберігання запасів продукції рослинного походження.
До компетенції авної інспекцій захисту рослин належить:
головні:
-визначення асортименту та обсягів виробництва засобів захисту рослин вітчизняною промисловістю, координація закупівлі їх за імпортом;
-організація та здійснення державного контролю за своєчасним проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами заходів щодо захисту рослин, додержанням регламентів застосування засобів захисту рослин;
погодження асортименту засобів захисту рослин, технічних умов їх виробництва і застосування, плану державних випробувань і реєстрації засобів захисту рослин, переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні, асортименту пестицидів, що завозяться в Україну;
обласні, районні:
здійснення державного контролю за проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, а також захистом їх від шкідливих організмів, додержанням технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин;
проведення фітосанітарної діагностики та нагляду за розвитком і шкодочинністю шкідливих організмів, прогноз та повідомлення про строки проведення захисних заходів;
проведення навчання та надання консультативних послуг із захисту рослин;
здійснення відповідних заходів у разі запровадження особливого режиму захисту рослин.
Державний насіннєвий контроль здійснюється Українською державною насіннєвою інспекцією Міністерства аграрної політики України, повноваження якої закріплені в Положенні про Українську державну насіннєву інспекцію, затвердженому наказом Мінагрополітики України від 19 грудня 2000 р. № 255.
Українська державна насіннєва інспекція Міністерства аграрної політики України відповідно до Закону України від 26 грудня 2002 р. "Про насіння і садибний матеріал'", є органом державного контролю в насінництві. Вона очолює службу державного насіннєвого контролю України, яка складається з Укрдержнасінінспекції, Державної насіннєвої інспекції Автономної Республіки Крим, обласних, міжрайонних, районних та міських державних насіннєвих інспекцій.
Ця інспекція та її органи на місцях здійснюють державний контроль за діяльністю суб'єктів усіх форм власності й господарювання у сфері насінництва, за оформленням документів про сортові, гібридні та посівні якості насіння, за введенням насіння в оборот. Важливим є той факт, що право видачі документів про якість насіння для всіх видів використання та в експортно-імпортних операціях надається лише державним насіннєвим інспекціям.
Згідно із Законом України від 30 червня 1993 р. "Про карантин рослин" в системі Мінагрополітики діє Головна державна служба з карантину рослин. Вона діє на підставі Статуту державної служби з карантину рослин України, який Кабінет Міністрів затвердив своєю постановою від 28 жовтня 1993 р. № 892. На неї покладено обов'язок здійснювати систему державних заходів щодо захисту рослин, продукції їх перероблення, сировини, окремих вантажів тощо від карантинних об'єктів.
До державної служби з карантину рослин належать: Головна державна інспекція з карантину рослин з Центральною науково-дослідною карантинною лабораторією та Центральний фумігаційний загін Мінагрополітики, інші спеціальні органи в галузі карантину рослин, підпорядкованих Головній державній інспекції з карантину рослин.
До компетенції органів державної служби з карантину рослин віднесено: проведення експертизи підкарантинних матеріалів та об'єктів, видача карантинних документів на імпорт насіння, рослин і продукції рослинного походження; внесення подання до Кабінету Міністрів України про запровадження особливого карантинного режиму, здійснення контролю за додержанням законодавства з карантину рослин, зокрема під час укладання договорів (контрактів) на завезення з-за кордону продукції рослинного походження; державний контроль за вжиттям карантинних заходів підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Для виконання цих повноважень вказані органи мають право вживати відповідно до законодавства термінові заходи щодо локалізації та ліквідації карантинних об'єктів, запобігання їх поширенню.
Контроль за дотриманням законодавства про охорону прав на сорти рослин здійснює Державна інспекція з охорони прав на сорти рослин, яка діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 16 січня 2003 р. № 17-1. Державна інспекція з охорони прав на сорти рослин є структурним підрозділом Державної служби з охорони прав на сорти рослин.