1 білет
1. Правосубєктність (пон., види)
Під адміністративною правосуб'єктністю необхідно розуміти потенційну здатність суб'єкта мати права та обов'язки (адміністративна правоздатність) у сфері державного управління і їх реалізовувати в зазначеній сфері (адміністративна дієздатність).
Адміністративна правоздатність - це здатність суб'єкта мати права й обов'язки у сфері державного управління. Правоздатність з'являється з моменту виникнення суб'єкта (народження, створення та державної реєстрації), припиняється - з моменту зникнення суб'єкта (з моменту ліквідації - щодо юридичної особи або смерті - фізичної особи).
Адміністративна дієздатність - це здатність суб'єкта самостійно реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері державного управління. Складовою дієздатності є адміністративна деліктоздатність, тобто здатність суб'єкта нести за порушення адміністративно-правових норм юридичну відповідальність. Тобто вона означає, що фізична особа буде нести адміністративну відповідальність, а юридична буде нести відповідальність в адміністративному порядку, включаючи матеріальну.
Суб' єктивні права у сфері державного управління - це надана і гарантована державою, а також закріплена в адміністративно-правових нормах міра можливої (дозволеної) поведінки у правовідносинах, яка забезпечена обов'язком іншого суб'єкта правовідносин.
Таким чином, суб'єктивні права реалізуються в такому:
- надається можливість певної поведінки особі, яка має адміністративну правосуб'єктність, з метою задоволення її інтересів у сфері державного управління і вирішення завдань, що стоять перед нею;
- поведінка реалізується у правовідносинах;
- поведінка здійснюється у певних рамках (межах) (порушення цих меж (міра можливої поведінки) є зловживання правом;
- реалізація прав гарантується державним примусом;
- права існують тільки у зв'язку з відповідним юридичним обов'язком з боку іншого суб'єкта правовідносин.
Суб'єктивні адміністративно-правові обов'язки у сфері державного управління реалізуються в такому:
- забезпечується необхідна, належна поведінка особи, яка наділена праводієздатністю в інтересах інших осіб правовідносин;
- обов'язки не можуть існувати поза зв'язком із суб'єктивними правами у сфері державного управління;
- їх реалізація забезпечується державним примусом;
- обов'язки повинні мати свої межі і міру.
Відмінності між суб'єктивними правами й обов'язками полягають у тому, що: а) права реалізуються в інтересах власника, а обов'язки в інтересах інших осіб; б) права - це міра можливої поведінки, а обов'язки - міра належної поведінки.
2. Дердслужбовці, що не проходять державну атестацію - патронатні службовці+ті, що перебувають на посаді менше 1 року
3. Хто може скасовувати акти КМУ
Порядок скасування актів державного управління.
Скасування акта - це визнання недійсним (нечинним) акта повністю або окремих його приписів, положень. Акти можуть бути скасовані тими, хто їх прийняв, або вищим органом, посадовою особою.
Умовою для скасування акта управління можуть бути різні обставини, але найчастіше це застарілість акта чи його незаконність.
Скасування:
•Акт ПУ-ПУ, КСУ (про неконституційність) ,Вищий адміністративний суд України (про невідповідність закону)
•Акти КМУ-КМУ, ПУ, КСУ, Окружний адміністративний суд міста Києва
•Акти ЦОВВ (міністерств, якщо НПА)-відповідний ЦОВВ,ПУ,КМУ,Окружний адміністративний суд м. Києва
•Акти МДА-відповідна МДА, ПУ,окружні адміністративні суди
4. Хто входить до патронатної служби
Патронатними службовцями є помічники, консультанти, радники, керівники прес-служб, яких мають право самостійно добирати та приймати на посади Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України та глави місцевих державних адміністрацій. Прийняття на патронатну службу здійснюється без проведення конкурсу. Державні службовці патронатної служби виконують дорадчі функції, які визначаються згідно із завданнями, обов’язками та повноваженнями, що полягають у діях підготовки пропозицій, прогнозів, порад, рекомендацій, а також необхідних матеріалів для керівництва, організації контактів із громадськістю та засобами масової інформації. Конкретний перелік обов'язків та прав працівників патронатної служби визначається у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються посадовою особою, при якій утворена служба. Характерною особливістю цього виду посад, є те, що зміна керівників чи складу державних органів тягне за собою припинення службовцями патронатної служби державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.
5.
6.
********
2 білет
1. Поняття норм адмін права і їх види
Адміністративно-правові норми — встановлені, ратифіковані або санкціоновані державою, забезпечені при необхідності її примусовою силою, загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, які надають учасникам суспільних відносин, що складають предмет адміністративного права, юридичні права й покладають на них юридичні обов'язки.
Залежно від конкретного змісту і регулювання суспільних відносин:
загальні — встановлюють правила поведінки, які поширюються на всі види суспільних відносин, що регулюються нормами певного інституту адміністративного права;спеціальні — є виключенням із загальних правил, сформульованих у нормах певного інституту адміністративного права
За способом регулювання поведінки суб’єктів :
норми-завдання містять нормативну орієнтацію розвитку галузей, сфер управління та регулювання, інших об’єктів;норми-дефініції дають нормативні визначення, обов’язкові до застосування в тексті закону або іншого правового акта;норми установчі характеризуються перетворюальним потенціалом та виражаються у формуванні управлінських структур;норми компетенційні окреслюють статус, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів адміністративного права;норми-доручення означають вказівки щодо рішень або дій, вибір яких може бути більш вільним.
За цільовим призначенням :
регулятивні — ті, які містять правила організаційно-владної діяльності органів виконавчої влади;охоронні — мають на меті забезпечувати захист, охорону врегульованих названими нормами суспільних відносин.
За регулятивною спрямованістю:
матеріальні — норми, що юридично закріплюють комплекс обов’язків і прав, а також відповідальність учасників управлінських відносин;процесуальні — передбачають порядок (процедуру) практичної реалізації прав, обов’язків та відповідальності
Залежно від форми припису:
зобов’язуючі — містять юридично-владний припис на обов’язкове здійснення в певних умовах дій, передбачених даною нормою;забороняні — передбачають заборону на здійснення тих чи інших дій у певних умовах;уповноважувальні (дозвільні) — надається можливість адресату діяти в межах встановлених вимог на власний розсуд;стимулюючі (заохочувальні) — норми, що за допомогою відповідних засобів матеріального чи морального впливу забезпечують належну поведінку учасників урегульованих управлінських суспільних відносин;рекомендаційні — носять порадний рекомендаційний характер.
За обсягом регулювання:
загальні, які поширюються на всі сфери та галузі державного управління, місцевого самоврядування;міжгалузеві, які регламентують ті або інші сфери управлінської діяльності;галузеві, які регламентують ті чи ті сфери управлінських відносин;місцеві, що містяться в актах місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.
За повнотою викладених приписів:
визначені — мають повне викладення правил поведінки; відсилювальні — викладають правило поведінки неповно, одсилаючи до інших норм або правових актів;бланкетні — передбачають, що відповідне правило поведінки встановлюється іншим уповноваженим суб’єктом.
2. Державне агенство
- це орган, більшість ф-цій якого складають ф-ції з управління об"єктамі держ. власності, що належать до сфері його управління(ДА водних ресурсів У., ДА лісових ресурсів У.)
Держ. служба - це орган, більшість ф-цій якого складають ф-ції з надання адмін. послуг фізичним та юридичним особам(Д. митна служба, Д. податкова служба)
3. Підствави відмови гром.україни у держ службі (Підстави (їх чотири), через які громадянин не може брати участь у конкурсі )
Обмеження при прийнятті на державну службу.
Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:= визнані у встановленому порядку недієздатними;=мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;= у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;=в інших випадках, встановлених законами України.
Обмеження при проходженні державної служби.
Державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені ЗУ "Про боротьбу з корупцією". Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.
Не допускаються до проходження конкурсу: особи, які не мають права на прийняття на державну службу: за рішенням суду визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена (зміни, які внесені): особи, які вживають алкогольні, наркотичні засоби, мають судимість за вчинення умисного (за змінами) злочину, якщо така судимість не знята або не погашена, відповідно до вироку суду позбавлені права займатись діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або обіймати відповідні посади, піддавались адміністративному стягненню за корупційне правопорушення-протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили (нове положення), має громадянство іншої держави, будуть підпорядковані безпосередньо близьким особам.
4.задача по 119 купап і ще стаття про неповнолітніх (Задача про неповнолітніх, які порізали сидіння в автобусі, там за ст. 184, 307 накладається штраф на батьків, а так это 173 дрібне хуліганство.)
5.підвідомчість даної справи органи овс вирішують, а контролер не мав права складати протокол про порушення - бо його в купап не визначено як уповноважену особу, про адмін затримання то не більше 3 годин повинні тримати, а тимали 5
6.підвідомчість предметна - місцевий суд, апеляційна інстанція - Київський апеляційний суд
********
3 білет
1. Поняття адміністративно-правових відносин, назвти їх види.
Адміністративно-правові відносини — це урегульовані но- рмами адміністративного права суспільні відносини, в яких їх сторони (суб’єкти) взаємозв’язані й взаємодіють шляхом здійс- нення суб’єктивних прав і обов’язків, встановлених і гарантова- них відповідними адміністративно-правовими нормами.
За виконуваними функціями на:
— регулятивні — організація роботи апарату управління, керівництво нижчими структурами, задоволення запитів громадян;— правоохоронні —відносини, що складаються з приводу притягнення до відповідальності за адміністративні проступки.
За складом учасників на:
— відносини між ПУ і всією системою органів виконавчої влади, іншими державними органами, недержавними формуваннями, іншими колективними суб’єктами, фізичними особами;— відносини між Кабінетом Міністрів України і рештою органів виконавчої гілки влади, іншими державними органами, не- державними формуваннями, іншими колективними суб’єктами, фізичними особами;— такі ж відносини, в яких обов’язковою стороною є централь- ні органи виконавчої влади;— такі ж відносини, в яких обов’язковою стороною є місцеві органи виконавчої влади;— такі ж відносини, в яких обов’язковою стороною є органи місцевого самоврядування;— такі ж відносини, але між посадовими особами усіх зазна- чених вище органів.
За сферою виникнення на:
— відносини у сфері виконавчої влади;— відносини у сфері функціонування державних утворень, що знаходяться за межами виконавчої влади;— відносини у сфері недержавного управління (у місцевому самоврядуванні, у діяльності громадських організацій).
За станом взаємної підпорядкованості суб’єктів, що беруть участь у правовідносинах, на:
— між підпорядкованими суб’єктами, тобто між вищими та нижчими органами виконавчої влади;— між непідпорядкованими суб’єктами одного ієрархічного рівня: між власне міністерствами, державними адміністраціями районів або областей тощо;— між непідпорядкованими суб’єктами різного ієрархічного рівня, наприклад, між державною адміністрацією однієї області та районною держадміністрацією іншої області;— між органами виконавчої влади й організаціями, які їм ор- ганізаційно не підпорядковані;— між адміністрацією (органом управління) підприємства, корпорації, концерну тощо і безпосередньо керованим персона- лом даного підприємства та ін.
2. Економічні методи державного управління - дати визначення.
Економічні методи — це способи чи засоби економічного впливу з боку суб’єктів державно-управлінської діяльності на відповідні об’єкти управління. За допомогою названих методів суб’єкти управління забезпечують належну поведінку об’єктів шляхом впливу на їхні матеріальні інтереси, тобто опосередкова- но, на відміну від способів прямого адміністративного впливу.
3. Навести три випадка, коли державному службовцю не може бути присвоєно черговий ранг.
відповідно до Положення про ранги державних службовців черговий ранг поза межами відповідної категорії посад, якщо особа має найвищий ранг у цій категорії посад, може бути присвоєно лише при звільнені з посади у зв'язку з виходом на пенсію.
черговий ранг не може бути присвоєний державному службовцю, до якого протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, а також у період проведення службового розслідування або перебування під слідством.
Слід відзначити, що черговий ранг поза межами відповідної категорії посад не може бути присвоєний особам, яким продовжено термін перебування на державній службі, оскільки відповідно до Положення про ранги державних службовців черговий ранг поза межами відповідної категорії посад, може бути присвоєно лише у зв'язку з виходом на пенсію, а під виходом на пенсію слід розуміти фактичне звільнення з посади у зв'язку з виходом на пенсію, а не її призначення.
Державному службовцю, якому присвоєно ранг поза межами категорії посад у зв'язку з визнанням його інвалідом І чи II групи у період перебування на державній службі та який потім повернувся на державну службу, вдруге ранг поза межами категорії посад не присвоюється.
4.
5.
6.
*******
4 білет
1. адмін провадження. Види.
Адміністративне провадження — певна єдність послідовно здійснюваних дій і процедур, спрямованих на розгляд і вирішення індивідуально-конкретних (адміністративних) справ.
Залежно від характеру індивідуально-конкретної (адміністративної) справи можна виділити:
1) неюрисдикційні адміністративні провадження (спрямовані на вирішення справ щодо відносин так званого позитивного характеру);2) юрисдикційні адміністративні провадження (розгляд справ про правопорушення).
Залежно від ступеня врегульованості процесуальної форми:
1) звичайне провадження;2) спрощене (прискорене) провадження. Характеризується спрощеною процесуальною регламентацією.
2. Держ. Служба.
Держ. служба - це орган, більшість ф-цій якого складають ф-ції з надання адмін. послуг фізичним та юридичним особам(Д. митна служба, Д. податкова служба)
3. Який орган видає квоту іміграції в УКР.
Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку.
4. Задача про обмін валют несанкціонований, там по 162 кажись и еще 166-7, статьи точно не помню.
5. Продолжение 4го задания, наклаення на неповнолітнього штрафу, ст. 24-1 и 307. А
6 задача по КАСУ, про кандидати в президент, 172 или 176 щодо оскарження рішення про неправомірні дії кандидата у ПУ.
*******
5 білет
1.адміністративний примус,види
Адміністративний примус — це застосування відповідними суб’єктами до осіб, які не перебувають в їх підпорядкуванні, незалежно від волі і бажання останніх, передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, фізичного та іншого характеру з метою охорони відповідних суспільних відносин шляхом попередження і припинення правопорушень, а також покарання за їх вчинення.
Заходи адміністративного примусу поділяються на три групи: 1) адміністративно-запобіжні заходи;2) заходи адміністративного припинення;3) заходи адміністративної відповідальності.
Адміністративно-запобіжні заходи — комплекс заходів впливу морального, фізичного, організаційного та іншого характеру, які дають змогу виявляти і не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок і громадську безпеку за різних надзвичайних обставин.
Заходи адміністративного припинення — це засноване на законі примусове припинення діянь, які мають ознаки адміністративного правопорушення, а в окремих випадках — і кримінально-правовий характер, спрямоване на недопущення шкідливих наслідків протиправної поведінки, забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення і притягнення винних до адміністративної, а у виняткових випадках — кримінальної відповідальності. Заходи адміністративного припинення поділяються на три групи: загального, спеціального та процесуального призначення.
Адміністративна відповідальність — це реалізація адміністративно-правових санкцій, застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративних стягнень до громадян і юридичних осіб, що вчинили правопорушення.