2. 4 Відмінности між політ партіями та громад об єднаннями

Політичною партією є об’єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самовря- дування і представництво в їх складі.

Громадською організацією є об’єднання громадян для задово- лення та захисту своїх законних соціальних, економічних, твор- чих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спіль- них інтересів.

Закон «Про об’єднання громадян» поділяє всі об’єднання громадян на дві групи — політич­ні партії і громадські організації. Основні відмінності між партіями і громадськими організаціями полягають у наступному:

z діяльність партій регулюється окремим спеціальним законом; положення Закону «Про об’єднання громадян» застосовуються до партій лише в частині, що не суперечить Закону «Про політичні партії в Україні»;

z партії і громадські організації виконують різні завдання: політичні партії створюються з ме­тою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян та участі у виборах; гро­мадські організації — для захисту спільних інтересів своїх членів; згідно із законами про вибо­ри громадські організації не мають права висувати кандидатів на виборах; партії зобов’язані мати власну програму (громадські організації — ні);

z партії можуть мати лише всеукраїнський статус; громадські організації — як всеукраїнський, так і місцевий, а також міжнародний статус;

z засновниками партій можуть бути лише громадяни України, в той час як засновниками гро­мадських організацій — особи без громадянства та іноземні громадяни;

z певні категорії громадян не можуть бути членами політичних партій; обмеження щодо член­ства, передбачені для громадських організацій є більш ліберальними;

z партії, на відміну від громадських організацій, не можуть бути легалізовані шляхом пові­домлення про заснування;

z громадські організації з місцевим статусом реєструються відповідними територіальними ор­ганами Міністерства юстиції; в той час як партії — лише Міністерством юстиції (територіаль­ні органи Міністерства юстиції реєструють місцеві організації партій);

z законодавство по­різному регламентує фінансово­господарську діяльність партій та гро­мадських організацій

z у випадку вчинення правопорушень до партій і громадських організацій можуть застосову­ватись різні види санкцій: до партій — попередження, анулювання свідоцтва про реєстра­цію, заборона; до громадських організацій — попередження, штраф, зупинення окремих видів діяльності; зупинення всіх видів діяльності; примусовий розпуск

3. 4 ознаки патронатної служби

- приймаються на посаді поза конкурсом(признач. особа, що має право формувати ПС)

- патронатні службовці не проходять атестації (за проф. рівень відповідає особа, що прізначає)

- патронатні службовці є держ. службовцями (обмеж, щодо прійняття та проходж, ДСУ)

- звільняються зі звільненням керівніка, що їх прізначив

****

8 білет

1.Поняття та принципи держ.управління.

Управління-це цілеспрямований вплив суб’єкту управління на об’єкт управління з метою приведення останнього у стан, який потрібен суб’єкту

Принципи державного управління:

•Соціально-політичні- принципи,які закріплені в КУ, а також в поточних законах. (законність, верховенство права, гласність тощо)

•Організаційні принципи побудови апарату державного управління (галузевий, функціональний, територіальний)

•Організаційні принципи діяльності апарату державного управління (нормативності (державний орган може діяти лише в межах повноважень, прямо передбачених законом), єдиноначальності (на чолі органу одна особа, яка відповідає за діяльність органу), колегіальності (на чолі органу стоїть група осіб і рішення приймаються колегіально), відповідальності за прийняті рішення , оперативна самостійність (чиновник по певному колу питань може приймати рішення на власний розсуд, не питаючи думку вищестоящого керівництва))