ALL(PDF)

а також ризик, пов'язаний з цими відмінностями, повинні бути виявлені і зареєстровані на якомога більш ранніх етапах життєвого циклу.

9. Контроль і випробування (закінчення)

Крім того для остаточного затвердження, замовник може провести тестування при прийманні вже затвердженого продукту.

При цьому він буде визначати, відповідає чи ні продукт раніше узгодженим критеріям.

Замовник може передати повноваження на проведення таких тестів постачальнику або третій особі. Постачальник і замовник повинні узгодити між собою методи розв'язання проблем, виявлених в ході

процедури приймання.

10. Управління невідповідною продукцією

Постачальник повинен розробити і підтримувати в робочому стані документовані процедури, які гарантують, що продукт, невідповідний встановленим вимогам, не буде ненавмисно використовуватися або встановлюватися.

При розробці програмного забезпечення для ізоляції його невідповідних елементів може зажадатися вивести їх з середовища розробки або тестування в окреме середовище.

У разі розробки вбудованого ПЗ можлива ізоляція апаратного компонента, що містить невідповідний прикладний елемент.

11. Коригувальні та запобіжні дії

Постачальник повинен розробити і підтримувати в робочому стані документовані процедури по виконанню коригувальних і запобіжних дій.

Будь-яка така дія по усуненню причин фактичних або потенційних невідповідностей повинна бути адекватною проблемам і враховувати ступінь ризику.

11. Коригувальні та запобіжні дії

Якщо коригувальні дії безпосередньо впливають на програмний продукт, може бути підключений процес конфігураційного управління для контролю за змінами.

Початкові дані для запобіжних дій може дати аналіз базових причин невідповідностей, що виникли.

12. Завантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, упаковка, консервація і постачання

Цей розділ стандарту ISO 9000-3 конкретизує специфіку можливих пошкоджень програмного продукту, засобу зберігання, методи упаковки, консервації і постачання ПЗ.

Пошкодження програмного забезпечення означає зміну його інформаційного вмісту. Стандарт оговорює, що зараження програмного продукту комп'ютерним вірусом вважається

пошкодженням ПЗ.

Заходи захисту від вірусів описуються в керівництві по реплікації.

12. Завантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, упаковка, консервація і постачання

(продовження)

Термін "зношення" не застосується до тієї інформації, яку містить програмна система.

Однак зноситися може носій, на якому зберігається система, і постачальник повинен вжити відповідних заходів обережності.

Постачальник повинен визначити систему зберігання елементів програмного забезпечення, управління доступом до цих елементів і підтримки версій продукту.

12. Завантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, упаковка, консервація і постачання

(закінчення)

Для того щоб підтримати цілісність системи і забезпечити базис для управління змінами, елементи програмного забезпечення потрібно зберігати в середовищі, яке здатне захистити їх від несанкціонованих змін і забезпечує контрольований доступ і вибірку основноїтаі будь-яких інших копій.

Крім того, повинні бути враховані умови зберігання носіїв, особливо можливий електромагнітний і електростатичний вплив.

13. Управління реєстрацією даних про якість

Постачальник розробляє і підтримує в робочому стані документовані процедури ідентифікації, збору, індексування, доступу, складання картотеки, зберігання, ведення і вилучення зареєстрованих даних про якість.

Приклади таких даних:

•документовані результати тестування,

•повідомлення про проблеми,

•запити про зміни,

•анотовані документи,

•результати аналізу,

•протоколи різних засідань,

•аудиторські повідомлення.

13.Управління реєстрацією даних про якість (закінчення)

Утому випадку, якщо дані про якість зберігаються в електронному вигляді, при визначенні часу збереження і доступу до даних необхідно враховувати ступінь можливої деградації електронних копій і доступність пристроїв і програмних компонентів для доступу до даних.

14. Внутрішній аудит якості

Постачальник розробляє і підтримує в робочому стані документовані процедури планування і проведення внутрішніх перевірок якості, які дозволять пересвідчитися, що діяльність в галузі якості та її результати відповідають запланованим заходам, а також підтвердити ефективність системи якості.

14. Внутрішній аудит якості (закінчення)

Внутрішні перевірки якості плануються на основі статусу і важливості діяльності, що перевіряється. Внутрішній аудит повинен проводитися персоналом, не залежним від осіб, які несуть відповідальність

за діяльність, що перевіряється.

Внутрішній аудитор аналізує узгодженість програми якості для конкретного проекту із загальною системою якості, прийнятою в організації.

15. Підготовка кадрів

Постачальник повинен розробити і підтримувати в робочому стані документовані процедури визначення потреб у підготовці кадрів, а також забезпечувати підготовку всього персоналу, що виконує роботи, які впливають на якість.

Персонал повинен бути кваліфікований на основі відповідної освіти, підготовки і досвіду.

15. Підготовка кадрів (закінчення)

Визначення задач навчання повинно ув'язуватися з тими інструментальними засобами, методами і комп'ютерними ресурсами, які будуть використовуватися в розробці програмного продукту і управлінні ним.

Можливо, буде також потрібне спеціальне навчання в тій галузі, з якою пов'язаний програмний продукт, що розробляється.

16.Обслуговування

Що стосується програмного забезпечення, то під обслуговуванням тут розуміють супровід системи

(maintenance) і підтримку замовників (customer support).

Підтримка замовників обговорюється в стандарті ISO 9000-2.

16.Обслуговування (продовження)

Супровід системи, як правило, включає в себе:

• виявлення й аналіз невідповідностей в програмній системі, що викликають збої в її роботі;

•виправлення програмних помилок;

•модифікацію інтерфейсів, що необхідно у разі внесення доповнень або змін в апаратуру;

•функціональне розширення або поліпшення продуктивності

16.Обслуговування (продовження)

Усі дії по супроводу повинні проводитися і контролюватися відповідно до плану супроводу, який заздалегідь визначається й узгоджується постачальником і замовником.

На закінчення залишається лише додати. Загальні положення стандарту по забезпеченню якості лише верхівка айсберга.

За межами залишаються деталі тих процесів, які реально забезпечують якість кінцевого продукту. Але це, як правило, "ноу-хау" компанії.

Дякую за увагу!

Управління вартістю проектів

1.Місце функції управління вартістю в методології проектного менеджменту

2.Сутність управління вартістю

3.Оцінювання вартості

4.Визначення бюджету

5.Управління вартістю

1.Місце функції управління вартістю в методології проектного менеджменту

П”ЯТЬ ГРУП ПРОЦЕСІВ, ЩО ОПИСУЮТЬ ФУНКЦІЮ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ В ПРОЕКТАХ:

1.процеси ініціалізації визначення рівня витрат по проекту, складу й структури ресурсів, необхідних для початку проекту або фази проекту, а також вибір джерел надходження коштів, механізму їхнього розподілу й процедур документування (фінансової звітності) по проекту

2.процеси планування розробка й постійна підтримка робочої схеми фінансування завдань проекту, здійснення механізму оптимального перерозподілу ресурсів по проекту затверджених початковим планом

П”ЯТЬ ГРУП ПРОЦЕСІВ, ЩО ОПИСУЮТЬ ФУНКЦІЮ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ В ПРОЕКТАХ (закінчення):

3.процеси виконання координація ресурсів, робіт і процедур їхнього здійснення для виконання початкового плану проекту й наступних відкоригованих планів, підтримка спадковості фінансових планів

4.процеси контролю перевірка виконання фінансових планів по проекту, контроль витрат бюджету проекту виходячи з календарного плану-графіку й, якщо це необхідно, коригування календарних і фінансових планів

5.процеси закриття формалізація всіх фінансових процедур проекту або фази (документування, архівація даних, звітність) і доведення його до логічного завершення

2. Сутність управління вартістю проекту

Управління вартістю проекту поєднує процеси, виконувані в ході планування, розробки бюджету й управління витратами і які забезпечують завершення проекту в рамках затвердженого бюджету.

Процеси управління вартістю проекту:

1.Оцінювання вартості – процес визначення зразкової вартості ресурсів, необхідних для виконання операцій проекту.

2.Визначення бюджету – процес підсумовування оцінок вартості окремих операцій або пакетів робіт для формування санкціонованого базового плану за вартістю.

3.Управління вартістю – процес моніторингу статусу проекту для коректування бюджету проекту й внесення змін у базовий план за вартістю.

Ці процеси взаємозалежні один з одним, а також із процесами з інших галузей знань.

Залежно від потреб проекту в кожному процесі можуть брати участь одна особа або група осіб. Кожний процес відбувається в кожному проекті не менш одного разу й виконується в одній або

декількох фазах проекту, якщо проект розбитий на фази.

Хоча процеси представлені у вигляді дискретних елементів із чітко визначеними межами, на практиці вони можуть накладатися один на одного й впливати.

Удеяких проектах, особливо невеликих, оцінювання вартості й розробка бюджету витрат настільки тісно взаємозалежні, що розглядаються як єдиний процес, що може виконуватися однією людиною за відносно короткий період часу

УРМВОК ці процеси розглядаються як окремі, тому що інструменти й методи кожного з них різні.

Можливості впливу на вартість максимальні на ранніх стадіях проекту, тому дуже важливо якомога раніше визначити зміст проекту.

Роботам, що складають три процеси управління вартістю проекту, передує деяка дія по плануванню, виконувана командою управління проектом. Це планування є частиною процесу розробки плану управління проектом, у результаті якого виходить план управління вартістю, що встановлює формат і критерії планування, структурування, оцінювання, розробки бюджету й управління вартістю проекту. Процеси управління вартістю й пов'язані з ними інструменти й методи звичайно вибираються на стадії визначення життєвого циклу проекту і документально фіксуються в плані управління вартістю.

Наприклад, у плані управління вартістю можуть фіксуватися:

-Ступінь точності.

-Одиниці вимірювання.

-Зв'язки між процедурами організації.

-Контрольні пороги.

-Правила вимірювання виконання.

-Формати звітності.

-Описи процесів.

Вся ця інформація включається в план управління вартістю (елемент плану управління проектом), або в текст його основної частини, або у вигляді додатків.

План управління вартістю може бути формальним і неформальним і мати більший або менший ступінь деталізації залежно від потреб проекту.

-Ступінь точності. При оцінці вартості операцій дані округляються з певною точністю (наприклад, до 100, 1000 дол. США) залежно від змісту операцій і масштабу проекту; у цьому округленні можуть ураховуватися резерви на можливі втрати.

-Одиниці вимірювання. Для кожного типу ресурсів оговорюються одиниці вимірювання (наприклад,

людино-години, людино-дні, тижні або фіксована вартість).

-Зв'язки між процедурами організації. Ієрархічна структура робіт (ІСР) надає структуру для плану управління вартістю, що дозволяє забезпечити несуперечність оцінок, бюджету й управління вартістю. Елемент ІСР, використовуваний для обліку вартості проекту, називається контрольним рахунком. Кожному контрольному рахунку присвоюється унікальний код або номер, що безпосередньо пов'язаний із системою бухгалтерського обліку виконуючої організації.

-Контрольні пороги. Для моніторингу виконання вартості можуть визначатися пороги відхилень, що

дозволяє встановити заздалегідь узгоджену величину допустимого відхилення, перш ніж будуть розпочаті деякі дії. Пороги звичайно показуються у відхиленні від базового плану, вираженому у відсотках.

- Правила вимірювання виконання. Установлюються правила вимірювання виконання відповідно до управління освоєним обсягом. Наприклад, план управління вартістю може:

–визначати ІСР і точки, у яких буде проводитися вимірювання контрольних рахунків;

–установлювати методи вимірювання освоєного обсягу (наприклад, зважені контрольні події, фіксовані значення, відсоток виконання й т.д.) для застосування; і

–визначати формули розрахунку для управління освоєним обсягом, необхідні для визначення прогнозу по завершенні та інших методів відстеження.

-Формати звітності. Визначаються формати й регулярність складання різноманітних звітів про вартість.

-Описи процесів. Документально фіксуються описи кожного із трьох процесів управління вартістю.

Вся ця інформація включається в план управління вартістю (елемент плану управління проектом), або в текст його основної частини, або у вигляді додатків. План управління вартістю може бути формальні і неформальним і мати більший або менший ступінь деталізації залежно від потреб проекту.

Управління вартістю проекту має враховувати вимоги до інформації про витрати, пропоновані зацікавленими сторонами проекту.

Різні зацікавлені сторони проекту можуть розраховувати вартість проекту різними способами й у різні моменти часу.

Наприклад, ціна предмета, що купується, може оцінюватися на момент ухвалення рішення або підтвердження покупки, на момент оформлення замовлення, на момент поставки, або його фактична вартість зараховується й фіксується при веденні видатків проекту.

Управління вартістю проекту стосується, насамперед, вартості ресурсів, необхідних для виконання операцій проекту. Крім того, при управлінні вартістю проекту варто враховувати, як прийняті рішення позначаться на наступних періодичних витратах на експлуатацію, обслуговування й технічну підтримку продукту, послуги або результату проекту.

Наприклад, обмеження числа перевірок конструкторських креслень може знизити вартість проекту, але це може призвести до підвищення експлуатаційних витрат замовника.

Джерелами інформації на вході є виходи процесів проекту з інших галузей знань. Після одержання вся ця інформація стає доступною як входи для всіх трьох процесів управління вартістю.

Вартість оцінюється для всіх ресурсів, які будуть задіяні в проекті. До ресурсів належать, зокрема, робоча сила, матеріали, обладнання, послуги й споруди, а також особливі статті витрат, такі як урахування рівня інфляції або видатки на можливі втрати. Оцінювання вартості – це кількісне оцінювання можливої вартості ресурсів, необхідних для виконання операції.

У багатьох організаціях прогнозування й аналіз передбачуваної фінансової ефективності продукту проекту виконується поза рамками проекту. В інших, як наприклад, у проектах капітального будівництва, управління вартістю проекту включає й таку роботу. У тому випадку, коли такі прогнозування й аналіз включені в проект, управління вартістю проекту охоплює додаткові процеси й ряд методів зі сфери загального управління, такі як аналіз рентабельності інвестицій, дисконтованого грошового потоку й окупності інвестованих коштів.

План управління вартістю розробляється на ранній стадії планування проекту й визначає структуру кожного із трьох процесів управління вартістю для забезпечення ефективності й узгодженості цих процесів.

3. Оцінювання вартості

Оцінювання вартості являє собою процес приблизного оцінювання вартості ресурсів, необхідних для виконання операцій проекту.

Оцінювання вартості є прогнозами, заснованими на інформації, відомої в конкретний момент часу. Вони містять у собі виявлення й розгляд альтернатив розрахунку вартості для ініціації й виконання проекту. Для досягнення оптимальних витрат проекту повинні бути розглянуті співвідношення й ризики вартості, такі як рішення «виробляти або купити», «купити або орендувати», а також розподіл ресурсів.

Оцінювання вартості, як правило, виражаються в грошових одиницях, хоча в окремих випадках використовуються інші одиниці вимірювання, такі як людино-години або людино-дні, для полегшення порівняння й виключення впливу коливань курсів валют.

У ході виконання проекту рекомендується проводити уточнення оцінки вартості для відбиття додаткових деталей у міру їхнього виявлення. Точність оцінки вартості проекту підвищується в міру просування проекту по життєвому циклі.

Отже, оцінювання вартості є ітеративним процесом, що повторюється від фази до фази. Наприклад, у фазі ініціації проекту може бути отримана досить груба оцінка «порядку величини», у

діапазоні ±50 %.

Надалі, у міру надходження інформації, діапазон оцінки може звузитися до ±10 %.

У деяких організаціях існують особливі вказівки щодо того, коли такі уточнення варто робити, і якої точності при цьому можна чекати.

Вартість оцінюється для всіх ресурсів, які будуть задіяні в проекті. До ресурсів належать, зокрема, робоча сила, матеріали, обладнання, послуги й споруди, а також особливі статті витрат, такі як урахування рівня інфляції або видатки на можливі втрати.

Оцінювання вартості – це кількісне оцінювання можливої вартості ресурсів, необхідних для виконання операції.

Оцінювання вартості: входи, інструменти і методи, виходи

Блок-схема даних при оцінюванні вартості Оцінювання вартості: входи

1. Базовий план по змісту

-Опис змісту. Опис змісту (див. тему Управління змістом) містить у собі опис продукту, критерії приймання, ключові результати, межі проекту, допущення й обмеження проекту. Одне з головних допущень, що має бути зроблене при оцінці витрат проекту, полягає в тому, чи будуть оцінки обмежені тільки безпосередніми витратами проекту або вони також будуть включати непрямі витрати. Непрямі витрати - це витрати, які неможливо безпосередньо віднести до конкретного проекту, і, отже, вони акумулюються й розподіляються рівномірно між кількома проектами за допомогою затвердженої й документованої процедури обліку. Одним із найпоширеніших обмежень для багатьох проектів є обмеженість бюджету проекту. Серед інших прикладів обмежень можна навести необхідні дати поставок, наявність кваліфікованих людських ресурсів і правила організації.

-Ієрархічна структура робіт і Словник ІСР (див. тему Управління змістом).

-Додаткова інформація, яку можна знайти в базовому плані по змісту і яка містить вимоги, що зачіпають контрактні зобов'язання і юридичну відповідальність, включає питання здоров'я, безпеки, захищеності, продуктивності, охорони навколишнього середовища, страхування, прав інтелектуальної власності, ліцензій і дозволів. Всі їх варто враховувати при визначенні оцінок вартості.

Оцінювання вартості: входи

2.Розклад проекту. Головними факторами при визначенні вартості проекту є типи й кількість ресурсів,

атакож кількість часу, протягом якого необхідно використовувати ці ресурси для виконання робіт із проекту. Ресурси запланованих операцій і їхні тривалості використовуються як ключові входи даного процесу. Оцінювання ресурсів операцій містить у собі визначення доступності й кількості персоналу й матеріалів, необхідних для виконання запланованих операцій. Ці дані тісно пов'язані з оцінкою вартості. Оцінювання тривалості операцій впливає на оцінку вартості в будь-якому проекті, у бюджеті якого передбачене виправлення на вартість фінансування (включаючи відсотки по позиках) і в якому ресурси призначаються на певний період часу, що відповідає тривалості виконання операції. Оцінювання тривалості операцій також може впливати на оцінку вартості в тих випадках, коли враховуються витрати, що залежать від часу (наприклад, профспілка, з якою укладений колективний договір, що регулярно продовжується, або матеріали із сезонними коливаннями вартості).

Оцінювання вартості: входи

3. План управління людськими ресурсами Характеристики управління людськими ресурсами, тарифні ставки персоналу проекту й відповідні винагороди/заохочення є необхідними складовими

оцінювання вартості проекту.

4. Реєстр ризиків. Для урахування витрат на зниження ризиків необхідно переглянути реєстр ризиків. Ризики можуть бути загрозами або сприятливими можливостями, тому вони звичайно впливають на вартість як окремої операції, так і всього проекту. Як правило, у випадку виникнення ризику негативного характеру, вартість проекту в поточному або найближчому періоді звичайно збільшується, і іноді відбувається затримка робіт, передбачених розкладом проекту.

Оцінювання вартості: входи

5. Фактори середовища підприємства, які можуть впливати на процес оцінювання вартості, містять у собі, серед іншого:

-Кон'юнктуру ринку. Кон'юнктура ринку описує, які продукти, послуги й результати доступні на ринку, хто є їхніми постачальниками, на яких умовах і в які строки. Регіональні й/або глобальні умови попиту та пропозиції впливають на вартість ресурсів.

-Опубліковану комерційну інформацію. Інформація про тарифи вартості ресурсів часто доступна в комерційних базах даних, що містять відомості про кваліфікацію й вартість людських ресурсів, а також відомості про вартість стандартних матеріалів і обладнання. Іншим джерелом інформації є опубліковані прайс-листи організацій-продавців.

Оцінювання вартості: входи

6. Активи процесів організації, які впливають на процес оцінювання вартості, містять у собі, серед іншого:

-правила оцінювання вартості;

-шаблони оцінювання вартості;

-історичну інформацію; і

-накопичені знання.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

1. Експертна оцінка.На оцінку вартості впливають багато змінних, такі як ставки заробітної плати, вартість матеріалів, інфляція, фактори ризику та ін. Експертні оцінки, засновані на історичній інформації, дають важливе розуміння навколишнього середовища й інформації з попередніх подібних проектів. Також експертні оцінки можуть бути використані для визначення необхідності об'єднання методів оцінювання й способів усунення розходжень між ними.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

2.Оцінювання за аналогами. Використовуються значення таких параметрів, як зміст, вартість, бюджет

ітривалість, або вимірювання таких величин, як розмір, вага й складність, з попередніх подібних проектів як основи для оцінювання аналогічних параметрів або показників поточного проекту. При оцінюванні вартості по даному методу за основу оцінювання вартості поточного проекту

приймається фактична вартість попередніх подібних проектів. Цей підхід, що дозволяє оцінювати загальну величину, іноді адаптується залежно від відомих розходжень у складності проекту.

Найчастіше оцінювання вартості за аналогами використовується у випадку, коли обсяг детальної інформації про проект обмежений, наприклад на його ранніх фазах. Оцінювання вартості по аналогах виконується із застосуванням історичної інформації й експертної оцінки.

Метод оцінювання вартості за аналогами, як правило, обходиться дешевше й займає менше часу, ніж інші методи, але при цьому він звичайно виявляється й менш точним. Оцінювання вартості за аналогами може застосовуватися до всього проекту або до його частин разом з іншими методами оцінювання. Оцінювання за аналогами стає найбільш достовірним у випадках, коли попередній проект подібний поточному не тільки за зовнішніми ознаками, але й по суті, а в членів команди проекту, зайнятих підготовкою оцінювання, є необхідні знання.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

3. Параметричне оцінювання - це метод, за якого для обчислення оцінки параметрів операції, таких як вартість, бюджет і тривалість, використовуються статистичні взаємозв'язки між історичними даними й іншими змінними (наприклад, площею у квадратних метрах у будівництві). За допомогою даного методу можна одержати більш точну оцінку вартості. Ступінь точності залежить від складності й даних, що лежать в основі моделі. Параметричне оцінювання вартості може застосовуватися до всього проекту або до його частин разом з іншими методами оцінювання.

4. Оцінювання «знизу нагору» - це метод оцінювання елементів робіт. Вартість окремих пакетів робіт або операцій оцінюється з найвищим ступенем конкретизації деталей. Детальна вартість потім підсумовується або «згортається» до більш високих рівнів з метою наступного відстеження й складання звітів. На вартість і точність оцінювання «знизу нагору» звичайно впливають розмір і складність кожної окремої операції або пакета робіт.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

5. Оцінювання по трьох точках. Точність оцінок вартості операцій по одній точці може бути поліпшена шляхом розгляду невизначеностей і ризиків оцінок. Ця концепція походить із методу оцінювання й аналізу програм (PERT). Для визначення зразкового діапазону вартості операції PERT використовує три оцінки:

-Найбільш імовірна (См). Вартість операції, заснована на реалістичній оцінці трудомісткості необхідної роботи й всіх прогнозованих витрат.

-Оптимістична (Со). Вартість операції, заснована на аналізі сприятливого сценарію розвитку операції.

-Песимістична (Ср). Вартість операції, заснована на аналізі несприятливого сценарію розвитку операції.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

Аналіз PERT дозволяє визначити очікувану (СЕ) вартість операції шляхом обчислення середньозваженого цих трьох оцінок:

Оцінювання вартості, заснована на даному рівнянні (або навіть на простому середньоарифметичному цих трьох точок), може бути більш точною, а три точки дозволяють прояснити діапазон невизначеності оцінки вартості.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

6. Аналіз резервів. Оцінювання вартості можуть містити в собі резерви на можливі втрати (іноді називані «коштами на можливі втрати») для урахування невизначеності вартості. Резерв на можливі втрати може виражатися у відсотках оцінної вартості, фіксованим числом або може бути розроблений за допомогою методів кількісного аналізу.

У міру надходження більш точної інформації про проект резерви на можливі втрати можуть бути використані, скорочені або ліквідовані. Можливі втрати повинні бути чітко визначені в документації з вартості. Резерви на можливі втрати є частиною вимог до фінансування.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

7.Вартість якості. Для підготовки оцінки вартості операцій можуть бути використані допущення про вартість якості (Див тему Управління якістю).

8.Програмне забезпечення для управління проектами, використовуване для оцінювання Для оцінювання вартості проектів широко використовується різне ПЗ для управління проектами, наприклад окремі додатки, призначені для оцінювання вартості, електронні таблиці, а також інструментальні засоби для моделювання й обробки статистичної інформації. Такі інструменти полегшують використання деяких методів оцінювання вартості й, отже, сприяють швидкому розгляду альтернативних оцінок вартості.

Оцінювання вартості: інструменти і методи

9. Аналіз пропозицій постачальників. Методи оцінювання вартості можуть включати аналіз можливої вартості проекту залежно від відповідних пропозицій кваліфікованих постачальників. У випадках, коли постачальник дістає проект у процесі конкурсу, може знадобитися, щоб команда проекту провела додаткове оціннювання вартості й визначила вартість окремих результатів і розрахувала остаточну вартість усього проекту в цілому.

Оцінювання вартості: виходи

1. Оцінки вартості операцій - це кількісне оцінювання ймовірних витрат, необхідних для виконання робіт із проекту. Оцінювання вартості може представлятися в узагальненій формі або в деталях. Витрати оцінюються по всіх ресурсах, використаних в оцінюванні вартості операцій. До ресурсів відносяться, зокрема, прямі витрати праці, матеріали, обладнання, послуги, споруди, інформаційні технології й особливі статті витрат, такі як урахування рівня інфляції або витрати на можливі втрати. Непрямі витрати, якщо вони включені в оцінку вартості проекту, можуть ураховуватися на