ALL(PDF)

передбачає доробку ІС до рівня якості, який задовольнить кінцевого користувача, безпосередньо в

процесі дослідної експлуатації.

Розробку ІС починають з тих функцій, про які розробники мають чітке уявлення.

Знання відносно інших функцій системи уточнюють вже після її часткового впровадження в експлуатацію.

У цьому даний підхід є протилежним до метода швидкого прототипу, при застосуванні якого розробники починають реалізацію функцій відносно яких у них існує найбільше сумнівів.

3. Еволюційна модель При створенні складної ІС еволюційний підхід дозволяє з самого початку зосередиться на досягненні

високих експлуатаційних характеристик, до яких відносять надійність, мобільність, модифікованість та ін.

Еволюційний підхід доцільно використовувати при розробці ІС, у якій роботи по створенню ПЗ не лежать на критичному шляху загального графіка робіт.

4. Модель заснована на повторному використанні компонентів

Повторне використання компонентів є основою складального програмування, яке дозволяє суттєво скоротити вартість і тривалість розробки ІС, а також підвищити його надійність при одночасному скороченні витрат на супровід.

Найбільший ефект отримують тоді, коли значну частину задач удається сформулювати в термінах порівняно невеликої кількості підзадач, яким відповідають стандартні підпрограми.

4. Модель заснована на повторному використанні компонентів (продовження)

Розробка чергової задачі зводиться до написання порівняно нескладної програми, що викликає підпрограми у певній послідовності й організовує обмін даними між ними.

Такий підхід передбачає дослідження понять і відносин відповідної предметної області та розробку пакету, що їх реалізує, а також технології застосування цього пакету при формалізації задач.

4. Модель заснована на повторному використанні компонентів (закінчення)

Модель, заснована на повторному використанні компонентів, є певною мірою ідеалізацією і в чистому

вигляді не використовується.

Нині, у зв'язку з поширенням об'єктно-орієнтованого підходу до розробки ІС, вона набуває все зростаючого значення.

5. Модель заснована на автоматизованому синтезі програм Ця модель заснована на трансляції спеціально розроблених програм на мові високого рівня в

машинні програми.

Ця концепція заснована на знаннях як про предметну область, так і про процес створення

програмних засобів.

На відміну від інших підходів вона вимагає досить високих первинних витрат на побудову моделі знань та особливо на створення інструментальних засобів їх підтримки, що збільшує вартість розробки.

Разом із тим автоматизований синтез програм дозволяє різко скоротити всі види витрат на кожний подальший зразок ІС і реалізувати високу якість програмного продукту.

Вибір ЖЦ ІС

Для вибору необхідно порівняти сильні і слабкі сторони.

Вибір залежить від того, хто є замовником ІС. Якщо це - ринок або замовник - недержавна організація, то вибір диктується тільки логікою здорового глузду та використовуваною методологією розробки ІС (MSF, CDM Oracle тощо).

Якщо проект розробляється за державним замовленням, то необхідно дотримуватись ДСТУ, тобто треба застосовувати каскадну модель.

Склад учасників проекту, їх роль, розподіл їх функцій і відповідальності залежать від типу, виду, масштабу і складності проекту, а також від фаз ЖЦ проекту.

Жорстких регламентів по складу учасників проекту не існує.

Незмінними можна вважати наступні функції по здійсненню проекту, а отже і такий склад основних учасників:

-проект повинен бути осмислений, “придуманий" і ініційований, значить у нього повинен бути

ініціатор;

-проект повинен мати головну зацікавлену особу (організацію), тобто сторону, яка є майбутнім власником і користувачем результатами проекту і несе за нього відповідальність. У нашій термінології замовник = власник + користувач;

-здійснення проекту вимагає залучення інвестицій, отже, у нього повинні бути інвестори;

-проект треба готувати і здійснювати, значить у нього повинні бути виконавці;

-внаслідок реалізації більшості проектів щось має вироблятися або надаватися послуги, отже проект повинен мати своїх продавців, виробників і споживачів;

-проектом треба управляти, отже у проект повинен мати менеджерів.

Принципова схема учасників проекту

Функції основних учасників проекту

Ініціатор: сторона, що є автором головної ідеї проекту, його попереднього обґрунтування і пропозицій по здійсненню проекту.

Ініціатором може бути практично будь-хто з майбутніх учасників проекту, але зрештою ділова ініціатива по здійсненню проекту повинна виходити від замовника.

Функції основних учасників проекту

Замовник: головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту і досягненні його результату.

Як правило, це майбутній власник і користувач результатів проекту. Він визначає основні вимоги і масштаби проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок своїх коштів або коштів інвесторів, що залучаються до проекту. Він укладає контракти з основними виконавцями проекту, несе відповідальність за цими контрактами, управляє персоналом взаємодії між учасниками проекту, несе відповідальність за проект перед суспільством і законом.

Функції основних учасників проекту

Інвестор: сторона, що вкладає інвестиції в проект.

Мета інвестора - максимізація прибутку на свої інвестиції.

Якщо інвестор і замовник не одна особа, то звичайно як інвестори виступають банки, інвестиційні фонди.

Інвестори вступають у контрактні відносини із замовником, здійснюють розрахунки з іншими сторонами по мірі виконання проекту. Інвестори є повноправними партнерами проекту і власниками проекту, поки їм не будуть виплачені всі кошти за контрактом із замовником або кредитною угодою.

Функції основних учасників проекту

Керівник проекту (менеджер): юридична особа, якій замовник і інвестор делегує повноваження з керівництва роботами по здійсненню проекту, а саме: плануванню, контролю і координації робіт всіх учасників проекту. Склад функцій і повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Однак, перед керівником проекту і його командою звичайно ставиться задача всеосяжного керівництва і координації робіт протягом ЖЦ проекту до досягнення певної мети проекту і результатів при дотриманні встановлених термінів, бюджету і якості.

Функції основних учасників проекту

Команда проекту: специфічна організаційна структура очолювана керівником проекту і яка створюється на період здійснення проекту.

Задача команди проекту: здійснення функцій управління проектом до ефективного досягнення цілей проекту.

Склад і функції команди проекту залежать від масштабів, складності і інших характеристик проекту. Як правило, основними учасниками команди проекту є: менеджер проекту, інженер, адміністративний

керівник контракту, контролер, бухгалтер, керівник служби матеріально-технічного забезпечення, керівник робіт з проектування, керівник будівництва, координатор робіт з експлуатації,

адміністративний помічник, керівник інформаційної служби.

Функції основних учасників проекту

Контрактор (генеральний контрактор): сторона або учасник проекту, що вступає у відносини з замовником і який бере на себе відповідальність за виконання робіт за контрактом. Це може бути весь проект або його частина.

Мета контрактора - отримання максимально можливого прибутку. Функції контрактора: укладання контракту із замовником (інвестором), відбір і укладання договорів з субконтракторами, забезпечення координації їх робіт, прийняття і оплата робіт співвиконавців. Контрактором може бути керівник проекту або інші активні учасники проекту.

Субконтрактор: вступає у договірні відносини з контрактором або субконтрактором більш високого рівня, несе відповідальність за виконання робіт і послуг відповідно до контракту.

Функції основних учасників проекту

Проектувальник: юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в рамках проекту. Вступає у договірні відносини з генеральним контрактором або безпосередньо із замовником.

Генеральний підрядник: юридична особа, чия пропозиція прийнята замовником (як правило, для будівельних проектів). Тому звичайно генеральним підрядником є будівельна і проектно-будівельна організації. Генеральний підрядник несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту, підбирає і укладає договори з субпідрядниками на виконання окремих робіт і послуг.

Постачальники: субконтрактори, що здійснюють різні види постачання на контрактній основі.

Функції основних учасників проекту

Ліцензори: організації, що видають ліцензії на право володіння земельними ділянками, ведення торгів, виконання певних робіт і послуг, використання “ноу-хау".

Органи влади: сторона, що висуває і підтримує екологічні, соціальні і інші висуваються суспільством і державою сторони проекту і що задовольняє свої інтереси шляхом отримання податку від учасників проекту.

Власник земельної ділянки: юридична або фізична особа, що є власником землі, що бере участь у проекті. Виробник кінцевої продукції: здійснює експлуатацію створених основних фондів і виробляє кінцеву

продукцію. Бере участь у всіх фазах проекту. У багатьох випадках є замовником і інвестором. Головна мета – прибуток.

Функції основних учасників проекту

Споживачі кінцевої продукції: юридичні і фізичні особи, що є покупцями і користувачами кінцевої продукції, що визначають вимоги до кінцевої продукції і послуг, що формують попит на них. За рахунок коштів споживачів відшкодовуються витрати на проект і формується прибуток всіх учасників проекту.

Інші учасники проекту: конкуренти основних учасників проекту; суспільні групи і населення, чиї економічні і неекономічні інтереси зачіпає здійснення проекту; спонсори проекту; різні консалтингові, інжинірингові організації, залучені до здійснення проекту і інші.

Функції основних учасників проекту

Для визначення повного складу учасників проекту, побудови його функціональної і організаційної структур на стадії розробки концепції проекту необхідно визначити:

-предметну область: цілі, задачі, роботи і основні результати, масштаби, терміни, складність;

-відносини власності, залученої до здійснення проекту (що скільки коштує і кому належить);

-основні ідеї реалізації проекту (як зробити);

-основні активні учасники проекту;

-основні пасивні учасники проекту (кого торкається проект);

-які мотивації учасників проекту (можливий прибуток, збитки, ризик і т.д.)

Оточення проекту Щоб методично правильно організувати роботу з реалізації проекту необхідно враховувати таке:

1.- Проект виникає, існує та розвивається у певному оточенні, яке називається зовнішнім середовищем

2.- Ряд елементів проекту можуть бути використані як в його складі, так і поза ним (наприклад – спеціалісти працюють над кількома проектами).

3. - Проект не є жорстким утворенням. Його елементи можуть перейти із зовнішнього середовища до складу проекту і навпаки.

Проект та його оточення

Схема оточення проекту Оточення проекту у складі підприємства

Експертна оцінка ступеню впливу факторів оточення на різні типи проектів

Основи управління проектами

•Проект і сутність проектної діяльності.

•Міжнародні та національні стандарти з управління проектами.

•Класифікація проектів.

•Життєвий цикл і фази проекту.

•Моделювання і стандарти життєвого циклу проектів інформатизації.

•Учасники й оточення проекту.

•Методичні засади структуризації проекту.

Питання 7: Структуризація проекту

1.Поняття структури проекту

2.Структурні моделі

3.Основні етапи структуризації проекту

1. Поняття структури проекту Структура проекту (СП) - сукупність взаємопов'язаних елементів і процесів, представлених з різною

мірою деталізації.

На основі СП будуються різні структурні моделі, що використовуються в управлінні проектами Основним призначенням структури є визначення продукції, яку необхідно розробити або виробити. Структура пов’язує елементи робіт, які доведеться виконати – як між собою, так і з кінцевою метою

проекту.

1. Поняття структури проекту Структура проекту є центральним елементом методології управління проектами і являє собою

струнку ієрархічну декомпозицію проекту.

Прийнята структура проекту з виділеною ієрархією постійних елементів складає основу інформаційної мови проекту, якою будуть спілкуватись усі учасники проекту і на якій буде вестись документація.

1. Поняття структури проекту

Структуризація проекту полягає у формуванні структури проектних робіт, витрат і узгодженні їх з організаційною структурою проектної команди.

1. Поняття структури проекту

Структуризація передбачає розбивку проекту на фази життєвого циклу проекту, етапи, роботи, завдання, одиничні робочі процеси; розробку так званої робочої структури проекту (Work Breakdown

Structure — WBS), організаційної структури проекту (Organization Breakdown Structure — OBS), структури розподілу відповідальності й обов'язків виконавців при виконанні робіт із проекту на основі WBS і OBS у вигляді матриці, структури витрат проекту (Cost Breakdown Structure — CBS) та ін.

Основні задачі структуризації:

1)розбиття проекту на блоки, що піддаються управлінню;

2)розподіл відповідальності за різні елементи проекту й ув'язка робіт зі структурою організації та ресурсами;

3)точна оцінка необхідних витрат – коштів, часу, та матеріальних ресурсів;

4)створення єдиної бази для планування, складання кошторисів і контролю за витратами;

5)ув'язка робіт по проекту з системою ведення бухгалтерських рахунків у компанії;

6)перехід від загальних, не завжди конкретно сформульованих цілей, до конкретних задач, що виконуються підрозділами компанії;

7)визначення комплексів робіт (пакетів робіт, підрядів).

Основні вимоги до структуризації проекту:

1)кожний рівень декомпозиції проекту повинен мати закінчений вигляд, тобто охоплювати всі компоненти проекту даного рівня деталізації. Рівні декомпозиції відрізняються один від одного ступенем деталізації.

2)кількість характеристик елементів проекту (обсяги робіт, вартість, ресурси. кількість виконавців)

на кожному рівні ієрархії повинні співпадати.

3)нижній рівень декомпозиції проекту повинен містити елементи або модулі на основі яких можуть бути чітко визначені всі дані, необхідні й достатні для управління проектом.

Існують 2 основних методи структуризації:

1)"зверху-вниз" - низхідний підхід - визначаються загальні задачі, далі вони деталізуються

2)"знизу-вгору" - висхідний - визначає окремі задачі, які потім узагальнюються по рівнях Для структуризації проекту використовується ряд спеціальних моделей:

•дерево цілей

•дерево рішень

•дерево робіт

•організаційна структура виконавців

•матриця відповідальності

•сіткова модель

•структура споживання ресурсів

•структура витрат

Дерево цілей - схема цілей, підцілей по рівнях Основне правило розбиття – повнота.

Кожна ціль верхнього рівня повинна бути представлена повним набором підцілей.

Ціль (мета) проекту - доказовий результат і задані умови реалізації загальної задачі проекту Розрізняють:

цілі -"результати" (доказовий результат) і цілі - "спосіб дій" (умови реалізації).

Разом ці компоненти складають цілі проекту, які виникають на основі потреб, необхідності, бажання, ідей тощо.

Знаходження цілі проекту рівнозначно його визначенню і складає важливий етап в його розробці При знаходженні цілі не можна обмежуватися формулюванням тільки абстрактно, а треба знайти точні

цільові характеристики/результати проекту і умови, що враховуються при реалізації проекту (вимоги і обмежень).

Після знаходження цілі приступають до пошуку й оцінки альтернативних способів її досягнення.

Для кожного проекту може бути велика кількість взаємопов'язаних цілей, що відображають його структуру і учасників.

Цілі проекту повинні мати чітке значення; результати, що отримуються при досягненні цілей, повинні бути вимірними; задані обмеження і вимоги - здійсненними, тобто цілі повинні знаходитися в області допустимих рішень проекту.

Звичайно вони обмежуються термінами, бюджетом, ресурсами, що виділяються і необхідною якістю результатів.

Визначення цілей проекту - творчий процес, який включає:

1)ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЖЧИКІВ ЦІЛЕЙ

2)ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВИХ ЦІЛЕЙ ПРОЕКТУ

3)ОПИС ЦІЛЕЙ ПРОЕКТУ

Визначення цілей проекту - творчий процес:

1) ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЖЧИКІВ ЦІЛЕЙ можна розглядати як попереднє дослідження, після якого по знайдених покажчиках може бути розпочатий активний пошук цілі та її формулювання.

Цей етап вимагає вивчення різних джерел, які можуть містити необхідну інформацію (вимоги до проекту, замовлення на проект, оточення підприємства etc)

Визначення цілей проекту - творчий процес:

2) ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВИХ ЦІЛЕЙ ПРОЕКТУ - використовуються індивідуальні/групові методи. Строгих підходів до цього немає.

При індивідуальній роботі використовуються логічні методи (односторонній розгляд проекту), при груповій роботі - інтуїтивні (мозкового штурму, запису ідей etc)

Визначення цілей проекту - творчий процес: 3) ОПИС ЦІЛЕЙ ПРОЕКТУ - задокументована угода про цілі проекту.

Опис цілей визначає суть проекту і є основою для подальшої роботи над проектом Якщо були ризикові міркування, то в опис проекту входить угода про результати, заява про наміри,

терміни і бюджет, угода про розв'язання можливого конфлікту між результатами, термінами і витратами.

Визначення цілей проекту - творчий процес:

При описі цілі проекту повинні знайти відображення в чіткій однозначній формі:

-результат проекту - описується як бажаний стан системи і залежить від типу і виду проекту; доповнюється описом ефекту;

-терміни закінчення - описуються як часовий інтервал, в якому бажане завершення проекту; звичайно це заява про намір, але може бути і що зобов'язуючий часовий інтервал;

-витрати - в описі - це бюджетні рамки, іноді - чітка верхня межа;

-порядок зміни цілей - повинен бути визначений у зв'язку з можливістю зміни цілей;

-ієрархія залежних цілей - може бути як доповнення; може вказуватися, до якої мети перейти, якщо дана недосяжна.

Цілепокладання

-безперервний динамічний процес, де аналізується ситуація, що склалася і тенденції, а при необхідності здійснюється коригування цілей.

Сформульовані цілі не повинні розглядатися як щось незмінне, оскільки під впливом змін в оточенні або з прогресом проекту і отриманням проміжних результатів цілі можуть змінюватися.

Дерево рішень - схема задач оптимізації багатокрокового процесу реалізації проекту. Гілки дерева відображають події, які можуть мати місце, а вузли (вершини) - точки, в яких виникає

необхідність вибору.

Дерево робіт - структура декомпозиції робіт (СДР) (англ. - WBS - Work Breakdown Structure) - це орієнтована на результати структуризація компонентів проекту, що дозволяє впорядкувати зміст

проекту.

Елементи СДР (WBS) - це об'єднані блоки робіт проекту (наприклад, «Тестування»), які включають більш детальні блоки робіт і роботи.

Для створення WBS структуризація може провадитися по таких рівнях: рівень 1 — проект; рівень 2 — стадії або субпроекти;

рівень 3 — системи або блоки;

рівень 4 — робочі пакети.

Основні етапи розробки WBS:

•визначення ступеня деталізації проектних робіт (так, щоб вони піддавались оцінці);

•визначення кількості рівнів (як правило три — чотири, для сучасних компаній — чотири оптимально);

•розробка структури кожного рівня (формуються горизонтальні рівні);

•підготовка опису елементів WBS (стисла назва кожної складової WBS);

•формування системи кодування (кодуються всі блоки);

•проведення зворотних обчислень (витрати знизу вгору за принципом: відділ локалізації— субпідрядник).

Принципом декомпозиції проекту на блоки робіт СДР може слугувати: Декомпозиція за підпроектами (підпроект 1 – підпроект 2 — підпроект 3); Декомпозиція за фазами/етапами (концептуальна - проектування — будівництво — приймання),

(постановка задачі, розробка, тестування й т.п.)

Декомпозиція за продуктами (Розробка звіту, Розробка модуля програми й т.п.) Декомпозиція за регіонами (Роботи в Києві, роботи в Донецьку й т.п.)

Декомпозиція за місцем виконання робіт (фундамент — зовнішні роботи — внутрішні роботи);

Декомпозиція за центрами витрат (компанія 1 — компанія 2 — компанія 3).

Допускається використання в одному проекті різних способів декомпозиції за умови, що на одному рівні ієрархії не буде їх змішання.

При декомпозиції проекту на блоки необхідно стежити, щоб роботи в різних блоках не дублювалися. Доцільно створити для окремих типів проектів стандартні формати їх WBS – шаблони.

Декомпозиція по продукту передбачає розробку двох ієрархічних схем:

•ієрархію виробів (результату) та

•ієрархію робіт, які між собою пов'язані.

На ранніх стадіях проекту, коли результати ще чітко не визначені, структурну декомпозицію можна будувати, опираючись на фази життєвого циклу проекту.

WBS - Work Breakdown Structure

Нижній рівень ієрархії робіт WBS відповідає пакетам робіт, використовуваних при розробці сітьового графіка.

Пакет робіт може бути самостійною фінансовою одиницею і мати окремий кошторис та звіт про витрати. СДР (WBS ) - основа для розробки структурної схеми адміністративного управління проектом.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОБУДОВИ WBS

1. Кожний елемент WBS повинен забезпечувати досягнення відчутного результату.

2.Кожний елемент WBS одного рівня повинен бути результатом всіх підпорядкованих елементів, перерахованих безпосередньо під ним.

3.Декомпозиція результатів, починаючи від верхнього рівня WBS до нижнього рівня повинна бути логічно пов'язаною. Кожний наступний рівень представляє наступний ступінь деталізації операцій проекту.

4.Кожний рівень декомпозиції проекту повинен мати закінчений вигляд, тобто охоплювати всі компоненти даного рівня деталізації. Усі результати в явному вигляді повинні бути включені в

WBS.

5. Результати пакетів робіт повинні бути унікальними й відрізнятися від результатів інших пакетів робіт того ж рівня.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОБУДОВИ WBS (закінчення)

6.Результати повинні бути чітко визначені так, щоб виключити дублювання обсягів робіт усередині елементів WBS, у цілому по організації або окремими відповідальними за виконання робіт.

7.Процес розробки WBS повинен забезпечувати коригування WBS у випадку зміни обсягу робіт по проекту.

8.Для всіх важливих подій, пов'язаних зі звітністю (наприклад, щомісячні звіти, звіти про проведення випробувань і т.д.) повинні бути включені й визначені відповідні пакети робіт.

9.Усі пакети робіт повинні бути сумісні з організаційною структурою й структурою витрат.

10.Нижній рівень декомпозиції проекту повинен містити елементи або модулі на основі яких можуть бути чітко визначені всі дані, необхідні й достатні для управління проектом. Ці елементи повинні мати розмір, достатній для ефективного управління, але не настільки малий, щоб зробити витрати на контроль надмірними.

Дерево робіт

Структура продукції Структура робіт

Структура робіт проекту (WBS) повинна бути інтегрована з організаційною структурою проекту

(OBSOrganization Breakdown Structure)

WBS розбиває загальний обсяг робіт по проекту на незалежні блоки, що піддаються управлінню - пакети робіт, які будуть передані під управління так званих цільових менеджерів команди проекту, що несуть відповідальність за їхнє здійснення й завершення, установлюючи, таким чином, логічний зв'язок між ресурсами проекту й обсягами робіт, які треба буде здійснити.

Організаційна структура виконавців (OBS – Organization Breakdown Structure)

У цій схемі керівник - нульовий рівень. На більш низьких рівнях - відділи, необхідні для функціонального управління роботами.

Ці рівні іноді відповідають рівням WBS. Мета OBS - визначити виконавців, відповідальних за виконання робіт.

матриця відповідальності - зв'язує пакети робіт з організаціями-виконавцями. Складається на основі WBS і OBS

Сітьова модель - на основі WBS і OBS, дерева цілей і робіт складають сітковий графік вузлових подій

Інші моделі

•структура споживання ресурсів - ієрархічно побудований граф, який фіксує необхідні на кожному рівні ресурси.

Використовується для аналізу засобів, необхідних для досягнення цілей та підцілей проекту

• структура витрат - ієрархічний граф, який фіксує вартість елементів проекту на кожному рівні.

Схема взаємодії структурних моделей проекту Структура проекту має поєднувати розподіл проекту на

•компоненти продукції (результату) проекту;

•етапи життєвого циклу;

•елементи організаційної структури.