ALL(PDF)

•методи, засновані на оцінюванні загального числа операторів (рядків, команд) в початкових текстах програм, наприклад, модель СОСОМО - Constructive Cost Model;

•методи, засновані на інших характеристиках складності, наприклад, метод функціональних балів

- Function Point Analysis (FPA).

7.1. Модель СОСОМО (Constructive Cost Model)

Модель СОСОМО

Метод СОСОМО – це ієрархія моделей у порядку зростання деталізації та точності Основне розрахункове співвідношення моделі, запропонованої Боемом, для трудовитрат (в людино-

місяцях):

Е=aі Sbi m(X),

де Е – трудомісткість; а, b – константи;

S - оцінка складності розроблюваної ІС, виражена в тисячах рядків початкового програмного коду; m(Х) - нелінійна функція вектора інших параметрів проекту X.

Модель СОСОМО

Е=aі Sbi m(X)

Значення параметрів aі та bi, оцінені за статистичними даними, в залежності від класу ІС:

Вектор Х містить 15 параметрів, а функція m(Х) є добутком 15 коефіцієнтів трудомісткості відповідних кожному з параметрів.

Передбачається, що в деяких усереднених умовах кожний коефіцієнт дорівнює одиниці.

Вплив відповідних факторів на трудовитрати враховують шляхом підбору значень цих коефіцієнтів.

Модель СОСОМО

Фактори вибрані таким чином, що їх взаємним впливом можна знехтувати. Виділяють чотири групи факторів, що характеризують:

1.властивості ІС (вимоги до надійності, складність бази даних, загальна складність системи);

2.властивості обчислювальної системи (наявність обмежень на час рішення задач і на об’єм пам’яті, а також необхідність забезпечення переносу програм на різні типи ЕОМ);

3.колектив розробників (наявність кваліфікованих проектувальників, досвід роботи в заданій предметній сфері, наявність програмістів, досвід роботи з системою програмування і апаратурою);

4.технологію (використання передових методів розробки програм, застосування CASE-засобів, якість планування робіт).

На основі накопичених статистичних даних для кожної з цих груп розраховані діапазони значень відповідних коефіцієнтів і розроблена методика їх визначення в умовах конкретних проектів.

Модель СОСОМО

Крім прогнозування трудовитрат, метод СОСОМО дозволяє оцінювати тривалість розробки ІС. Її розраховують за такою формулою:

Т=2,5EСi,

де Т - тривалість в місяцях.

Значення параметра Сi для проектів :

простих = 0.38, середніх = 0.35, складних = 0.32.

Модель СОСОМО

Основний недолік моделі СОСОМО - для оцінювання витрат і тривалості розробки необхідно мати оцінку складності ІС, виражену через число команд або операторів програми.

•точне число операторів програми стає відомим лише у кінці розробки, а розрахунки треба виконувати після складання технічного завдання;

•написання програм є лише невеликою частиною всіх трудовитрат, і тому число операторів не

характеризує їх повністю;

•у разі використання кількох різних мов програмування складно підрахувати число операторів, особливо для непроцедурних мов;

•далеко не завжди зрозуміло, як здійснювати підрахунок (наприклад, чи треба враховувати коментарі і оголошення змінних тощо);

•не всі програми, що розробляються входять в комплект постачання (наприклад, програми, що забезпечують відладку і випробування).

Висновок

Обидва методи недосконалі.

Оцінка трудомісткості із застосуванням числа операторів (СОСОМО) у найгіршому випадку дала відносну помилку 800%,

аза методом FPA - " лише" 200%.

7.2.Метод функціональних балів (FPA- Function Point Analysis )

Метод функціональних балів (FPA)

Метод FPA призначений для більш вузького класу систем, ніж метод СОСОМО.

FPA орієнтований на системи, що містять у своєму складі досить складні бази даних. До параметрів, значення яких характеризують складність системи віднесено кількість:

•класів інформаційних об'єктів,

•атрибутів інформаційних об'єктів,

•функціональних задач (інформаційних і обробки),

•вхідних і вихідних змінних кожної задачі.

Метод функціональних балів (FPA)

Параметри розроблюваної ІС, що використовують у якості вхідних даних для оцінювання її складності:

• кількість форм вхідних повідомлень - Inp,

•кількість форм вихідних повідомлень - Out,

•кількість інформаційних задач - Inq,

•кількість головних файлів - Maf,

•кількість інтерфейсів - Inf.

Метод функціональних балів (FPA)

Складність системи оцінюють у функціональних балах за такою формулою:

FP =UFP  TСF,

де UFP - логічна складність, виражена в балах,

TСF - поправочний коефіцієнт, що враховує інші фактори, від яких залежить складність системи.

Метод функціональних балів (FPA)

Логічну складність розраховують за такою формулою:

UFP = а  Inp + b  Out + с  Inq + d  Mat + е  Inf,

де Inp - кількість форм вхідних повідомлень, Out - кількість форм вихідних повідомлень, Inq - кількість інформаційних задач -,

Maf кількість головних файлів, Inf - кількість інтерфейсів.

Значення кожного з коефіцієнтів, a, b, с, d, е, встановлюють у залежності від складності відповідного елемента ІС

Метод функціональних балів (FPA)

Метод функціональних балів (FPA)

Другий співмножник TСF розраховують по формулі:

TCF =0.65 +0.01 • DI,

де коефіцієнт DI (Degree of Influence) - це сума таких 14 зведених показників:

1.наявність і складність телекомунікації,

2.розподілена обробка,

3.особливі вимоги до якості,

4.ступінь використання ресурсів обладнання,

5.частота трансакції,

6.діалоговий режим введення даних,

7.особливі вимоги до ефективності роботи кінцевих користувачів,

8.діалоговий режим оновлення даних,

9.наявність складних алгоритмів обробки,

10.можливість повторного використання компонентів системи,

11.простота розгортання системи,

12.зручність експлуатації,

13.переносність на інші платформи,

14.простота супроводу.

Кожному з показників проектувальник присвоює оцінку з діапазону від 0 до 5. Отже параметр D1 може приймати значення від 0 до 70,

а коефіцієнт TCF - відповідно від 0.65 до 1.35.

Метод функціональних балів (FPA)

Метод FPA досить широко використовується по обидві сторони Атлантики.

Існує Асоціація користувачів методу (FPA Users Group), яка регулярно проводить робочі зустрічі й конференції, які сприяють обміну інформацією між фахівцями і вдосконаленню методу.

Висновок

Отже, вже виявлено склад основних факторів, що визначають тривалість, трудомісткість і вартість розробки ІС, а також вивчено характер їх впливу.

Як правило, залежності економічних показників від цих факторів порівняно прості, і для їх повного опису досить вказати значення невеликого числа параметрів (найчастіше - одного, рідше - до трьохчотирьох).

Головна складність полягає в тому, щоб оцінити ці параметри, тобто зробити калібрування моделі.

Висновок (закінчення)

Як показує практика останніх років, найточніші результати прогнозування дає калібрування, що виконується всередині організації-розробника з урахуванням її особливостей і, зокрема,

характеру проектів ІС, на розробці яких вона спеціалізується.

Однак для проведення такого калібрування необхідно, щоб організація мала досить високу технологічну культуру і мала достатній обсяг накопичених статистичних даних. Якщо ці умови не додержані, то доводиться задовольнятися результатами калібрування моделі, виконаними для інших організацій, що може різко знизити точність прогнозування.

Дякую за увагу!

Управління якістю проекту

1. Сутність управління якістю

2.Планування якості

3.Забезпечення якості

4.Контроль якості

1. Сутність управління якістю Управління якістю проекту передбачає процеси, необхідні для забезпечення того, щоб проект

задовольняв ті потреби, задля яких він і розроблений.

Управління якістю проекту містить у собі процеси й дії виконуючої організації, політику в галузі якості, цілі й сфери відповідальності в галузі якості таким чином, щоб проект задовольняв тим потребам, заради яких він був розпочатий.

Управління якістю здійснюється за допомогою системи управління якістю, яка передбачає певні правила й процедури, а також дії по постійному вдосконалюванню процесів, що проводяться, за необхідності, протягом усього проекту.

Основні процеси управління якістю

•Планування якості - процес визначення вимог і/або стандартів якості для проекту й продукту, а також документування того, у який спосіб проект буде демонструвати відповідність установленим вимогам і стандартам.

•Забезпечення якості - процес перевірки дотримання вимог до якості й результатів вимірювань у процесі контролю якості для забезпечення застосування відповідних стандартів якості й застережених вимог.

•Контроль якості - процес контролю й запису результатів виконання дій по забезпеченню якості для оцінювання виконання й розробки рекомендацій щодо необхідних змін.

Зв'язки між процесами

Процеси взаємодіють як між собою, так і з процесами інших галузей застосування знань з проектного менеджменту.

Кожний процес може включати зусилля одного чи кількох індивідуумів або груп індивідуумів, спрямовані на задоволення потреб проекту, і виконується, як правило, по одному разу на кожній фазі проекту.

Хоча процеси представлені як дискретні елементи з чітко визначеними зв'язками, на практиці вони можуть перекриватися і взаємодіяти між собою в різний спосіб

Основний підхід до управління якістю

відповідність стандартам Міжнародної організації з питань стандартизації (ISO), що детально описані в серіях стандартів ISO 9000 та ISO 1000Х.

Цей загальний підхід також повинен поєднуватися з:

(а) відомими підходами до управління якістю, рекомендованими Демінгом, Джуреном, Кросбі та іншими,

(b) новими, такими як всеосяжне управління якістю (TQM), безперервне поліпшення і т. ін. Управління якістю проекту має адресуватися до:

а) управління проектом, б) управління продуктом проекту.

Недотримання вимог якості в будь-якій з цих сфер може мати серйозні негативні наслідки для зацікавлених осіб проекту.

Наприклад, задоволення вимог споживача шляхом збільшення роботи команди проекту може призвести до негативних наслідків через втому членів команди.

Задоволення цілей календарного плану проекту шляхом скорочення планових інспекцій якості може призвести до негативних наслідків через не виявлення браку.

Якість - це «сукупність властивостей об'єкта, які стосуються його здатності задовольняти проголошені та неочікувані вимоги»

Найважливішим аспектом управління якістю проекту є необхідність перетворення на стадії

управління проекту неочікуваних вимог на проголошені

Слід розмежовувати поняття «якість» і «сорт» Сорт - це «категорія, або ранг, що призначається об'єктам, які мають одне й те саме функціональне

використання, але різні вимоги до якості»

Низька якість завжди є проблемою, а низький сорт може і не бути нею.

Наприклад, продукт - програмне забезпечення може бути високої якості (немає явних похибок, ретельно підготовлене керівництво для користувача) і низького сорту (обмежена кількість властивостей) або воно може бути низької якості (багато похибок, погано впорядкована призначена для користувача документація) і високого сорту (велика кількість властивостей).

Визначення і забезпечення необхідних рівнів якості та сорту є обов'язком менеджера проекту і команди управління проектом.

Команда менеджерів проекту повинна також розуміти, що сучасне управління якістю має відповідати сучасному управлінню проектом, і пам'ятати про можливість:

•задоволення споживача - розуміння потреб, управління ними і вплив на них у такий спосіб, щоб очікування споживача були повністю задоволені або навіть перевершені. Це вимагає поєднання відповідності специфікаціям (у проект необхідно ввести те, що інформуватиме про майбутні створення) і зручності використання продукту (продукт або послуга має задовольняти реальні потреби);

•запобігання зайвій інспекції - витрати на запобігання похибкам завжди менші, ніж витрати на їх виправлення;

•відповідальності служб менеджменту - успішне виконання проекту вимагає участі всіх членів команди, але відповідальність за виконання несе служба менеджменту, яка надає для успіху необхідні ресурси;

•процесів всередині фаз - цикл (що повторюється) планувати-робити-перевіряти-реалізовувати,

описаний Демінгом та іншими.

Крім того, ініціативи організації, що виконує проект, з удосконалення якості (наприклад, TQM, безперервне удосконалення тощо) можуть поліпшити якість управління проектом і якість продукту проекту.

Слід пам'ятати, що прецизійність і точність - не одне й те саме.

Прецизійність - це коли значення періодично повторюваних вимірювань при порівнянні мають невеликі розбіжності.

Точність - це коли обмірюване значення найбільше близько відповідає правдивому значенню. Прецизійні виміри зовсім не обов'язково є точними.

А дуже точний вимір може мати невисоку прецизійність.

Команда управління проектом повинна визначити відповідні рівні точності й прецизійності вимірів. Важлива ознака, яку має чітко усвідомлювати команда менеджерів проекту

тимчасовість природи проекту, а це означає, що інвестиції на поліпшення якості продукту, особливо на запобігання дефектам і зайвій оцінці, мають бути відшкодовані виконавчою організацією, оскільки проект може не дожити до «збирання своїх плодів».

Модель управління якістю, описана в РМВОК4, в основі своїй відповідає вимогам Міжнародної організації по стандартизації (International Organization for Standardization, ISO).

Ця модель ураховує також авторські моделі управління якістю, розроблені Демингом (Deming), Юраном

(Juran), Кросби (Crosby) і ін., і загальні моделі, такі як тотальне управління якістю (TQM), Шість сигм (Six Sigma), аналіз характеру й наслідків відмов, контрольні оцінки на етапі проектування, думку замовника, вартість якості (COQ) і постійне вдосконалювання.

Сучасне управління якістю є доповненням до управління проектом. Обидві дисципліни визнають важливість таких положень:

-Задоволеність потреб замовника.

-Запобігання є важливішим за перевірки.

-Постійне вдосконалювання.

-Відповідальність керівництва.

-Задоволеність потреб замовника. Розуміння, оцінювання, визначення й управління очікуваннями замовника здійснювати таким чином, щоб його вимоги виявилися виконаними.

-Запобігання є важливішим за перевірки. Один із фундаментальних принципів сучасного управління якістю говорить, що якість повинна забезпечуватися за рахунок планування, розробки й виробництва, а не за рахунок проведення інспекцій. Витрати на попереджувальні дії по запобіганню помилок, як правило, значно нижчі, ніж вартість їхнього виправлення після виявлення в результаті перевірок.

-Постійне вдосконалювання. Цикл " виконання-перевірка-дія" (модель, описана Шухартом і вдосконалена Демингом) є основою для підвищення якості. Крім того, ініціативи по підвищенню якості, що вживаються виконуючою організацією, такі як тотальне управління якістю або Шість сигм, повинні поліпшувати якість управління проектом, а також якість продукту проекту.

Серед моделей удосконалювання процесів можна навести Організаційну модель зрілості управління проектами (Organizational Project Management Maturity Model, OPM3) і інтегровану модель зрілості та розвитку функціональних можливостей (Capability Maturity Model Integrated, CMMI).

(Див. презентації теми CMMI)

- Відповідальність керівництва. Для досягнення успіху потрібна участь всіх членів команди проекту, але за забезпечення проекту ресурсами, необхідними для його успішного завершення, відповідальність несе керівництво. Вартість якості позначає загальну вартість всіх заходів, спрямованих на забезпечення якості, протягом життєвого циклу продукту. Рішення, прийняті по проекту, можуть впливати на вартість якості в процесі експлуатації в результаті повернень продуктів, претензій по гарантії й кампаній по відкликанню продукції. Таким чином, внаслідок тимчасового характеру проекту, організація-спонсор може ухвалити рішення щодо вкладанні коштів у підвищення якості продукту, особливо у визначення вартості й запобігання дефектів, з метою зниження зовнішньої вартості якості.

2. Планування якості

Планування якості -

процес визначення вимог і/або стандартів якості для проекту й продукту, а також документування того, у який спосіб проект буде демонструвати відповідність установленим вимогам і стандартам

Планування якості

Це один із ключових процесів поліпшення в плануванні проекту і здійснювати його необхідно регулярно, паралельно з іншими процесами планування проекту.

Наприклад, бажане управління якістю може вимагати коригування календарного плану чи вартості або бажаний продукт якості може вимагати детального аналізу ризику з певної проблеми

Один із фундаментальних принципів сучасного управління якістю - якість планується, а не перевіряється.

Планування якості:

входи, інструменти й методи, виходи Блок-схема даних при плануванні якості Входи планування якості

1.Базовий план по змісту є основним параметром при плануванні якості (див. тему “Управління змістом”), оскільки в ньому задокументовані головні результати проекту та цілі - необхідна інформація для визначення основних вимог зацікавленої особи.

Входи планування якості

1 План по змісту включає:

-Опис змісту. Опис змісту містить опис проекту, його основних результатів і критеріїв приймання. Опис змісту продукту часто містить подробиці щодо технічних і інших важливих питань, які можуть вплинути на планування якості. Визначення критеріїв приймання може значно збільшити або зменшити вартість якості проекту. Відповідність всім критеріям приймання має на увазі задоволення всіх вимог замовника.

-ІСР. ІСР визначає результати, пакети робіт і контрольні рахунки, використовувані для вимірювання виконання проекту.

-Словник ІСР. Словник ІСР визначає технічну інформацію для елементів ІСР.

Входи планування якості

2.Реєстр зацікавлених сторін проекту визначає зацікавлених сторін проекту, що мають певні інтереси відносно якості або впливають на нього.

3.Базовий план виконання вартості документує прийняті часові фази, використовувані для вимірювання виконання вартості (див. тему Управління вартістю проекту).

4.Базовий розклад документує прийняті метрики виконання строків, включаючи дати старту й фінішу (див. тему Управління строками проекту).

5.Реєстр ризиків містить інформацію про погрози й можливості, які можуть впливати на вимоги до якості (див. тему Управління ризиками проекту).

Входи планування якості

6. Фактори середовища підприємства, які впливають на процес планування якості, містять у собі, серед іншого:

-нормативні акти урядових органів;

-правила, стандарти й провідні вказівки, специфічні для прикладної області; і

-умови роботи/експлуатації проекту/продукту, які можуть вплинути на якість проекту.

Входи планування якості

7. Активи процесів організації, які впливають на процес планування якості, містять у собі, серед іншого:

-правила, процедури й провідні вказівки організації в галузі якості;

-бази історичних даних;

-знання, накопичені в попередніх проектах; і

-політику в галузі якості, схвалену вищим керівництвом, що встановлює стратегію виконуючої організації відносно якості.

Планування якості: інструменти й методи

1. Порівняльний аналіз витрат і вигід Основна вигода від виконання вимог до якості може полягати в зменшенні числа доробок, збільшенні продуктивності, зменшенні витрат і росту задоволеності зацікавлених сторін проекту. В економічному обґрунтуванні кожної дії в галузі якості порівнюється вартість відповідного заходу відносно якості з очікуваною від нього вигодою.

Планування якості: інструменти й методи

2. Вартість якості - це сукупна вартість всіх заходів протягом життєвого циклу продукту, спрямованих на підвищення якості, забезпечення відповідності певним вимогам, а також попередження факторів, здатних викликати зниження якості і його невідповідність вимогам (доробка). Витрати внаслідок дефектів часто розділяються на внутрішні (виявлені в рамках проекту) і зовнішні (виявленим замовником). Витрати внаслідок дефектів також називаються «вартістю низької

якості».

На наступному слайді представлено приклад.

Вартість якості Планування якості: інструменти й методи

3. Контрольні карти використовуються для визначення того, чи є процес стабільним чи ні, і чи характеризується він передбачуваним виконанням.

Нижні й верхні межі, задані специфікацією, засновані на вимогах контракту. Вони відображають максимальні й мінімальні допустимі значення. Можуть накладати штрафи, пов'язані з перевищенням меж, заданих специфікацією.

Нижні й верхні контрольні межі встановлюються менеджером проекту й відповідних зацікавлених сторін проекту для відбиття точок, у яких будуть робити коригувальні впливи з метою запобігання перевищення границь, заданих специфікацією.

Процес уважається таким, що вийшов з-під контролю в тому випадку, якщо точка даних перебуває за контрольними межами або якщо сім послідовних точок знаходяться вище або нижче середньої лінії.

Зразок контрольної карти Планування якості: інструменти й методи

Контрольні карти можуть бути використані для контролю різних типів вихідних змінних. Хоча найчастіше контрольні карти використовуються для відстеження повторюваних операцій, необхідних для виробництва промислових виробів, вони також можуть використовуватися для контролю відхилень за вартістю й розкладом, обсягу й частоти змін змісту або інших управлінських результатів, що допомагає визначити, чи перебувають процеси управління проектом під контролем.

.

Планування якості: інструменти й методи

4 Бенчмаркинг

Бенчмаркинг передбачає зіставлення поточного або планованого проекту з іншими порівнянними проектами з метою виявлення кращих практик, вироблення ідей для вдосконалювання й визначення критеріїв оцінювання виконання. Інші порівнянні проекти можуть бути як усередині виконуючої організації, так і за її межами, а також можуть належати до аналогічної прикладної області або до якоїсь іншої.

Планування якості: інструменти й методи

5. Планування експериментів (ПЕ) - це статистичний метод, що дозволяє визначити фактори, здатні впливати на конкретні параметри продукту або процесу в ході розробки або виробництва. ПЕ повинне використовуватися під час процесу планування якості для визначення кількості й типів випробувань і їхнього впливу на вартість якості.

Планування якості: інструменти й методи

ПЕ також відіграє певну роль в оптимізації продуктів або процесів. ПЕ може бути використане для зниження залежності характеристик продукту від джерел відхилень, викликаних розходженнями в навколишньому середовищі або виробництві.

Одним із важливих аспектів даного методу є статистична система, призначена для аналізу систематичних змін усіх важливих факторів, на відміну від системи, при якій відбувається зміна одного фактору в одиницю часу.

Аналіз експериментальних даних повинен сприяти розробці оптимальних умов для продукту або процесу, виявленню факторів, що впливають на результати, і виявленню взаємодій і синергії між факторами. Наприклад, конструктори автомобілів використовують даний метод для визначення того, яке сполучення підвіски й шин дасть найкращі ходові якості при розумних витратах.

Планування якості: інструменти й методи

6. Вибіркові оцінки Вибіркова оцінка передбачає вибір частини сукупності, що цікавить, для перевірки (наприклад, довільний вибір десяти інженерних креслень із сімдесяти п'яти). Частота й розміри вибірок повинні визначатися в ході процесу планування якості, щоб у вартості якості враховувалися ряд випробувань, очікувані відходи й т.д.