11. Біфуркація економічних процесів

Процеси економічних біфуркацій – певні етапи життєвого циклу економічних структур (компаній, банків), за яких відбувається реорганізація певних економічних структур в нові структури; злиття, розподіл, розпад екон. Структур є аналогом фізичних фазових переходів. Фазовими переходами є також перехід від старих попередніх макрогенерацій до наступних (більш нових) макрогенерацій цей процес називають економічним „природнім відбором”.

Економічні фазові переходи І та ІІ роду. Фазові перевтілення за яких перші похідні ф-ії, що визначає економічну траєкторію, змінюються скачкоподібно, називаються фазовими економічними переходами (перевтіленнями) І роду. Фазові перевтілення за яких перші похідні ф-ії, що визначає економічну траєкторію, залишаються неперервними, а другі похідні змінюються скачкоподібно, називають фазовими економічними переходами ІІ роду.

Введення визначення екон. фазових переходів І та ІІ роду має реальний економічний зміст. Дійсно, в процесі економічних переходів (біфуркацій) відбувається різка скачкоподібна зміна економічної траєкторії та ряду соц-екон. параметрів, що впливають на екон. траєкторію.

Приклад екон фазових переходів І роду: різка зміна екон. траєкторії(наприклад, обіг) компанії, як результат закупілі компанією достатньо великих ресурсів у вигляді залучення інвестицій, кредитів, доходів. За таких умов компанія отримує різний статус (екон. стан високоприбуткової компанії із зростаючим обігом)

Прикладом екон. фазових переходів ІІ роду є процеси об’єднання, розподілу, розпаду компаній.

12. Взаємне розташування одр і опорної прямої при графічному розв’язані задачі лп

Графічний метод ґрунтується на геометричній інтерпретації та аналітичних властивостях задач ЛП.

Розв’язати задачу ЛП графічно означає знайти таку вершину многокутника розв’язків, у результаті підставлення координат якої лінійна цільова ф-ія набуває найбільшого (найменшого) значення.

Згідно з геометр. інтерпретацією задачі ЛП кожне і-те обмеження-нерівність визначає півплощину з граничною прямою Ai1X1+Ai2X2=Bi (i=1,2,…,m). Системою обмежень описується спільна частина (переріз усіх зазначених півплощин), тобто множина точок координати яких задовольняють усі обмеження задачі. Такі множини точок називають областю допустимих планів (розв’язків) задачі ЛП.

Умова невід’ємності змінних означає, що ОДР задачі належить першому квадранту системи координат двовимірного простору. Цільова ф-ія задачі ЛП геометрично інтерпретується як сім’я паралельних прямих.

13. Види економічного ризику

Економічний ризик пов’язаний із загальними змінами в економіці, що знаходяться практично поза прямим контролем окремих суб’єктів економічної діяльності. Розрізняють зовнішній і внутрішній економічний ризик. До зовнішніх відносять ризики, що безпосередньо не пов’язані з діяльністю якогось певного підприємства чи його клієнта. Наприклад, політичні, соціальні, економічні ситуації, витрати підприємства та його клієнтів, що виникли як наслідок війни, нестійкості, приватизації, введення ембарго, економічної кризи в суспільстві, землетрусів, повеней, пожеж.

Внутрішні ризики поділяються на ризики з основної та допоміжної діяльності підприємства. Ризики, що пов’язані із основною діяльністю підприємства (банку) є найпоширенішими: кредитний, відсотковий, валютний ризики по розрахункових операціях, ризики по лізингових операціях.

Ризики, що пов’язані з допоміжною діяльністю (банку):

Втрати по формуванню депозитів, ризик по нетрадиційним видам діяльності, ризик банківських зловживань, ризик по балансових операціях, ризик втрати позиції, репутації.

Вони відрізняються тим, що майже завжди мають умовну, не пряму оцінку. Виражаються у втраченій вигоді.