- •1. Алгоритм аналізу економічного ризику
- •2. Алгоритм графічного розв’язання задачі нелінійного програмування
- •3. Алгоритм Дарбіна-Уотсона
- •4. Алгоритм економіко-математичного моделювання
- •5. Алгоритм розв’язання м-задачі
- •6. Алгоритм симплекс-методу
- •7. Алгоритм усунення гетероскедастичності
- •8. Алгоритм утворення спряженої задачі лінійного програмування
- •9. Алгоритм Фаррара-Глобера
- •10. Системний аналіз економічного ризику
- •11. Біфуркація економічних процесів
- •12. Взаємне розташування одр і опорної прямої при графічному розв’язані задачі лп
- •13. Види економічного ризику
- •14. Визначення моделювання, його типи.
- •15. Властивості оцінок на підставі мнк
- •16. Властивості простої вибіркової лінійної регресії.
- •17. Властивості спряжених задач лп
- •18 Гетероскедастичність: причини, наслідки
- •20. Глобальні складові мат. Моделювання: роль і призначення
- •23. Двоїстий симплекс метод
- •24. Деталізувати кроки емм.
- •25. Деякі рубрики класифікації математичних моделей
- •26. Диверсифікація економічного ризику
- •27. Довірчий інтервал індивідуального значення залежної змінної
- •28. Дослідження розв’язків задачі лінійного програмування
- •29. Економіко-математичне моделювання та його етапи
- •30. Економічне тлумачення математичної моделі двоїстої задачі лп.
- •31. Економічний зміст двоїстої злп.
- •32. Економічний ризик та його види.
- •33. Елементи теорії злп.
- •34. Емерджентність: розкрити зміст, навести приклад.
- •38. Зведення задачі дробово-лінійного програмування до лінійного.
- •40. Інтервальні оцінки коефіцієнтів лінійного рівняння регресії.
- •41. Ітеративність емм.
- •42. Кваліфікаційна система ризиків
- •43.Кількісні показники ризику
- •44.Кількісні чинники ризику.
- •45. Класифікація ризику
- •46. Коеф. Детермінації: суть, обчислення, роль
- •47. Коеф. Кореляції: обчисл., тлумачення, зміст
- •48. Комплексна оцінка ек. Ризику
- •49. Концептологія емм,концепції мат.Моделювання
- •50. Крива економічного ризику.
- •51. Критерій методу найменших квадратів
- •52. Критерій Стьюдента
- •53. Критерій Фішера
- •55. Математична модель задачі лінійного програмування, її економічний зміст.
- •56. Метод Ейткена
- •57. Методи кількісних оцінок економічного ризику
- •58. Множинна лінійна регресія
- •59. Множники Лагранжа
- •60. Мультиколінеарність: причини явища, його наслідки
- •61. Обумовленість економіко-математичного моделювання
- •63. Означення моделі, її вербалізація. Типи мат. Моделей
- •64. Означення системи. Притаманні риси соц.-ек. Системи.
- •65. Основна нерівність теорії двоїстості
- •66. Основні припущення для парної лінійної регресії
- •67.Особливості побудови математичної моделі економічного явища чи процесу.
- •68.Охарактеризувати етап якісного аналізу моделі
- •69. Охарактеризувати етапи економіко-математичного моделювання
- •70. Переваги математичного моделювання як засобу пізнання
- •71. Перевірка лінійної регресійної моделі на адекватність
- •72. Передумови появи економ мат моделювання, як сучасного методу пізнання
- •73. Перша теорема двоїстої задачі лінійного програмування,її економ тлумачення
- •74. Підготовка економічної інформації для моделювання, її особливості
- •75. Подолання мультиколінеарності
- •76. Поняття соціально-економічної системи, її характеристика
- •77. Послідовність оцінки економічного ризику
- •78.Правила побудови двоїстих задач.
- •79. Практичні задачі емм.
- •80. Прийняття управлінських рішень, як сфера застосування результатів моделювання
- •81. Принципи аналізу економічного ризику.
- •82. Принципи моделювання, зокрема екон.-математичного моделювання, його причинність.
- •83. Ризик як економічна категорія.
- •84. Рівняння парної лінійної регресії.
- •85. Розв’язати задачу лінійного програмування симплекс методом
- •86. Розширена задача лінійного програмування
- •87.Складові екон-мат моделювання та взаємозв’язок між ними
- •88.Статистична побудова кривої ризику
- •90. Сутність економічного ризику та причини його появи
- •91. Сутність регресійного аналізу (економетричного моделювання)
- •92. Сутність цілочислового програмування, графічне розв’язання
- •93. Друга теорема теорії двоїстої задачі лінійного програмування
- •94. Схема перевірки гіпотез стосовно коефіцієнтів лінійного рівняння регресії.
- •95.Теорія графічного розв’язання задачі лінійного програмування
- •96.Технологія економіко-математичного моделювання
- •97.Типологія математичних моделей економічних процесів та явищ.
- •98.Тлумачення результатів моделювання.
- •100. Умови застосування класичного симплекс-методу
- •101.Умови Куна-Такера.
- •102.Управління економічним ризиком.
- •103. Форми запису задачі лінійного програмування, охарактеризувати їх.
- •104. Явище автокореляції: причини, наслідки.
- •105. Явище емерджентності.
- •106. Явище синергетики в економіці.
- •108. Якісні чинники економічного ризику.
24. Деталізувати кроки емм.
Зміст етапів (кроків) економіко-математичного моделювання.
Постановка економічної проблеми та її якісний аналіз. Головне— чітко сформулювати сутність проблеми (цілі дослідження), припущення, які приймаються, і ті питання, на які необхідно одержати відповіді. Цей етап включає виокремлення найважливіших рис і властивостей об'єкта, що моделюється, і абстрагування від другорядних; вивчення структури об'єкта і головних залежностей, що поєднують його елементи; формулювання гіпотез, що пояснюють поведінку і розвиток об'єкта.
Побудова математичних моделей. Це — етап формалізації економічної проблеми, вираження її у вигляді конкретних математичних залежностей і відношень (функцій, рівнянь, нерівностей тощо). Спочатку зазвичай визначається основна конструкція(тип) математичної моделі, а потім уточнюються деталі цієї конструкції (конкретний перелік змінних і параметрів, форма зв'язків). Однак надмірна складність і деталізованість моделі утруднює процес дослідження. Однією з важливих особливостей математичних моделей є потенційна можливість їх використання для вирішення різноманітних проблем. Тому, навіть зустрічаючись з новою економічною задачею спочатку необхідно спробувати застосувати для розв'язання цієї задачі вже відомі моделі (адаптувати їх до задачі). У процесі побудови моделі здійснюється зіставлення двох систем наукових знань — економічних і математичних. Треба прагнути до того, щоб одержати модель, яка належить до добре вивченого класу математичних задач (напр. шляхом деякого спрощення вихідних положень моделі), Однак можлива й така ситуація, коли формалізація економічної проблеми приводить до невідомої раніше математичної структури.
Математичний аналіз моделі. Метою цього етапу є з'ясування загальних властивостей моделі. Найважливіший момент доведення існування рішень у сформованій моделі (теорема існування). Якщо математична задача не має рішення, то необхідність у наступній роботі відпадає; слід скоригувати чи постановку економічної задачі, чи модифікувати її математичну формалізацію. Аналітичне дослідження моделі порівняно з емпіричним (числовим) має ту перевагу, що одержувані висновки зберігають свою силу за різноманітних конкретних значень зовнішніх і внутрішніх параметрів моделі. І все-таки моделі складних економічних об'єктів з великими труднощами піддаються аналітичному дослідженню. У тих випадках, коли аналітичними методами не вдається з'ясувати загальні властивості моделі, а спрощення моделі спричиняється до недопустимих (неадекватних) результатів, переходять до числових методів дослідження.
Підготовка вихідної інформації. Моделювання висуває жорсткі вимоги до системи інформації. Водночас реальні можливості одержання інформації обмежують вибір моделей, які пропонуються до практичного використання. До уваги береться не лише можливість підготовки інформації, але й витрати на підготовку відповідних інформаційних масивів. Ці витрати не повинні перевищувати ефект від використання додаткової інформації. до уваги У процесі підготовки інформації широко використовуються методи теорії ймовірностей, теоретичної і математичної статистики.
Числові розв'язки. Цей етап включає розробку алгоритмів для числового розв'язування задачі, складання програм на ЕОМ і безпосереднє проведення розрахунків. Труднощі цього етапу зумовлені передусім великою розмірністю економічних задач, необхідністю опрацювання значних масивів інформації. Звичайно розрахунки на підставі використання економіко-математичної моделі мають багатоваріантний характер. Дослідження, які проводяться за допомогою числових методів, можуть стати суттєвим доповненням до результатів аналітичного дослідження.
Аналіз числових результатів та їх використання. На цьому етапі виникає питання про правильність і повноту результатів моделювання, про рівень практичного застосування останніх. Математичні методи перевірки можуть виявляти некоректність підходу до побудови моделі. Неформальний аналіз теоретичних висновків і числових результатів, які одержують за допомогою моделі, зіставлення їх із знаннями, якими володіємо, і фактами дійсності також дозволять знаходити недоліки постановки економічної задачі, сконструйованої математичної моделі.