79. Практичні задачі емм.

В математичному програмуванні сформовано певний набір класичних постановок задач, економіко-математичні моделі яких широко використовуються в практичних дослідженнях економ. проблем.

Задача визначення оптимального плану виробництва: для деякої виробничої системи необхідно визначити план випуску кожного виду продукції за умови найкращого способу використання ресурсів. У процесі в-цтва задіяний визначений набір ресурсів: сировина, труд. ресурси, техн. обладнання і ін. Відомі загальні запаси ресурсів, норми витрат кожного ресурсу та прибуток з од. реалізованої продукції. Задаються також за потреби обмеження на обсяги виробництва продукції у певних співвідношеннях. Критерії оптимальності: максимум прибутку, максимум товарної прод., мінімум витрат ресурсів.

Задача про “дієту”: деякий раціон скл. з кількох видів прод. Відомі в-сть од. кожного компонента, к-сть необхідних речовин, вміси поживної речовини. Треба знайти оптимальний раціон. Критерій оптимальності: мінімальна вартість раціону.

Транспортна задача: розгляд. певна к-сть пунктів в-цтва та споживання деякої однорідної продукції. Відомі обсяги виготовленої продукції в кожному пункті в-цтва та потреби кожного пункту споживання. Також задана матриця, елементи якої є вартістю транспортування од. продукції з кожного пункту в-цтва до кожного пункту споживання. Необхідно визначити оптимальні обсяги перевезень продукції, за яких були б найкраще враховані необхідності вивезення продукції від виробників та забезпечення вимог споживачів. Критерій оптимальності: мінімальна сумарна в-сть перевезень, мінімальні сумарні витрати часу.

80. Прийняття управлінських рішень, як сфера застосування результатів моделювання

На етапі аналізу чисельних результатів, перш за все, розв'язується найважливіше питання про правильність і повноту результатів моделювання і застосування їх як в практичній діяльності, так і в цілях удосконалення моделі. Тому в першу чергу повинна бути проведена перевірка адекватності моделі по тих властивостях, які вибрані як істотні (проведені верифікація і валідація моделі). Застосування чисельних результатів моделювання в економіці направлено на рішення практичних задач (аналіз економічних об'єктів, економічне прогнозування розвитку господарських і соціальних процесів, виробітку управлінських рішень на всіх рівнях господарської ієрархії).

81. Принципи аналізу економічного ризику.

Коли говорять про необхідність урахування ризику в певному виді економічної д-сті, мають на увазі інтереси суб'єктів, котрі беруть участь у ньому; замовника, інвестора, виконавця, покупця, страхову компанію. Для аналізу ринку викор. критерії:

1.збитки від ризику незалежні один від одного;

2.збитки за одним напрямом із портфеля ризиків не обов'язково збільшують імовірність збитків за іншим;

3.максимально можливі збитки не повинні перевищувати фінанс. можливостей суб'єктів, що беруть участь у даній д-сті.

Аналіз ризику проводять у такій послідовності:

1. Визначення внутр. та зовн.чинників, що збільш. чи зменш. ступінь певного виду ризику;

2. Аналіз виявлених чинників;

3. Оцінювання певного виду ризику за двома підходами: a) визн. фінанс. доцільності;

b) визн. економ. доцільності;

4. встановлення допустимого ступеня ризику;

5. аналіз окремих операцій щодо обраного ступеня ризику;

6. розробка заходів щодо зниження ступеня ризику;

Всі менеджери зацікавлені в уникненні значних збитків. За умов нестабільної ситуації вони змушені враховувати всі можливі наслідки дій своїх конкурентів, а також змін у ринк. ситуації. Аналіз ризиків поділ. на два види:

1. якісний – є найб. складним і вимагає ґрунтовних знань, досвіду, інтуїції у даній сфері економ. д-сті. Його гол. мета – визначити чинники ризику, після чого індефікувати усі можливі ризики.

2. кількісний – кількісне визначення ступеня окремих ризиків і ризику даного виду д-сті в цілому.