187. Повітряний простір як територія

Територія держави в міжнародному праві — визначена на основі норм міжнародного права частина земної поверхні (суходіл, внутрішні акваторії, повітряний простір над ними), на які поширюється виключний суверенітет цієї держави. Це означає, що певна, відокремлена від інших земна поверхня, керується тільки законами певної держави, яка має виключне право користуватися цією землею (територією) на власний розсуд.

До складу території входить власне простір суші, а також острови й архіпелаги у відкритому морі, її надра (до технічно доступної глибини), континентальний шельф, повітряний простірнад землею і водною територією, внутрішні і територіальні води (до 12 морських миль). До державної території прирівнюються території посольств, морські, річні, повітряні і космічні кораблі під прапором чи знаком держави, воєнні кораблі, кабелі та трубопроводи, прокладені у відкритому морі, що з'єднують території держав, технічні споруди на континентальному шельфі або в надрах відкритого моря, навіть якщо вони знаходяться у водах або глибоко на дні виключних морських зон.

Повітряний простір держави — розташований над територією та акваторією держави шар атмосфери (тропосфера, стратосфера й прилегла частина космічного простору). Польоти повітряних об'єктів інших держав над власною територією кожна країна дозволяє на основі спеціальних міжнародних договорів. Держава має право захищати свій повітряний простір у випадку його порушення всіма доступними їй засобами. Космічні кораблі й супутники вільно пролітають над територіями суверенних держав.

188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору

189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації

190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація

Загальноприйнятого визначення повітряного судна в міжнародному праві не існує. Найбільш загальне визначення сходить до формули додатка А до Паризької конвенції 1919 року, згідно з якою під повітряним судном розуміється «будь-який апарат, який може триматися в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям». Безсумнівно, ця формула детермінована наявними в той час засобами повітряних пересувань: літаками, дирижаблями і повітряними кулями 

У цілому польоти в повітряному просторі можна класифікувати наступним чином:  1) польоти з території однієї держави на територію іншої держави. При цьому розрізняються польоти: 

а) у суміжну державу з практично миттєвим перетином кордонів двох держав; 

б) з перетинанням району відкритого моря; 

в) з транзитним безпосадочним перетином території третьої держави; 

г) з транзитним прольотом через міжнародні протоки, що перекриваються територіальними водами, або через архіпелажние води; 

2) з району відкритого моря або Антарктика на територію іноземної держави і назад; 

3) з одного району відкритого моря або Антарктики в інший район відкритого моря з транзитним прольотом через міжнародні протоки або архіпелажние води; 

4) політ у межах відкритого моря або Антарктики без транзитного прольоту через міжнародні протоки або архіпелажние води; 

5) з території держави реєстрації (експлуатанта) повітряного судна у відкрите море або Антарктику і назад (з метою розвідки рибних запасів, проведення наукових досліджень і т. п.); 

6) з однієї частини території держави реєстрації (експлуатанта) повітряного судна в іншу частину його території з транзитним перельотом території іноземноїдержави (наприклад, центральна частина США - Аляска, через Канаду); 

7) з однієї частини території держави реєстрації (експлуатанта) повітряного судна в іншу частину його території з транзитним прольотом через міжнародні протоки або архіпелажние води;.  8) внутрішні польоти в межах однієї держави.

Загалом виділяються наступні види польотів: 

1. Регулярні міжнародні польоти. 2. Нерегулярні міжнародні польоти