171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.

Архіпелаг означає державу, яка складається з групи островів, включаючи їх частини, які єднають їх водні та інші простори і настільки тісно зв'язані, що такі острови, води та інші природні простори складають єдине географічне, економічне і політичне ціле або історично вважаються такими.Архіпелажні води (води держав архіпелагів: Індонезії, Філіппін, Фіджі та ін.) – складаються з вод, розташованих між островами, що входять до складу держави-архіпелагу, що відмежовуються від інших морських просторів прямими вихідними лініями, що з’єднують найбільш віддалені точки островів і рифів архіпелагу.

       Довжина таких ліній не повинна перевищувати 100 морських миль і 3% таких ліній можуть мати максимальну довжину 125 морських миль. Від цих ліній вимірюється ширина територіальних вод держави-архіпелагу. Співвідношення площ води і суші в межах архіпелагу має бути від 1:1 до 9:1. На архіпелажні води, їх дно та надра поширюється суверенітет держави. Судна іноземних держав користуються правом мирного проходу через ці води. Якщо ж через ці води проходять загальновизнані морські шляхи, то здійснюється право архіпелажного проходу – тобто нормального судноплавства з метою швидкого і безперервного транзиту з однієї частини відкритого моря до іншої через визначений архіпелажною державою морський коридор шириною 50 морських миль.

172. Виключна економічна зона.

Виключна економічна зона - зона, прилегла до територіального моря, на яку міжнародне право поширює спеціальну юрисдикцію прибережної держави. Виключна економічна зона включає води, морське дно і його надра. Ширина зони не може перевищувати 200 морських миль, що відраховуються від тих же вихідних ліній, від яких відраховується ширина територіального моря. Більше 100 держав визначили свої зони шириною в 200 миль. Виключна економічна зона є частиною відкритого моря, в якій прибережна держава здійснює визначені міжнародним правом суверенні права.

Вони включають права: 1) на розвідку, розробку і збереження природних ресурсів, як живих, так і неживих; 2) управління цими ресурсами; 3) інші види діяльності по використанню зони в економічних цілях, наприклад виробництво енергії шляхом використання води, течій, вітру.

Прибережна держава здійснює в зоні юрисдикцію щодо:

а) створення і використання штучних островів, установок і споруд;

б) морських наукових досліджень;

в) захисту і збереження морського середовища.

В виключній економічній зоні зберігається режим відкритого моря. Але при цьому інші держави зобов'язані поважати норми, встановлені прибережною державою в рамках їх юрисдикції.

Із сказаного, зокрема, випливає, що кримінальна юрисдикція прибережної держави обмежена перерахованими сферами. Вона може проводити огляд, інспекцію, арешт, судовий розгляд. Проте арештоване судно і його екіпаж підлягають негайному звільненню після внесення застави або іншого забезпечення. Покарання, що накладаються, не можуть включати тюремне ув’язнення або іншу форму особистого покарання. Інше положення може бути встановлене договором. У разі арешту або затримання іноземного судна прибережна держава негайно повідомляє державу судна про прийняті заходи.

Прибережна держава володіє виключною юрисдикцією відносно штучних островів, установок і споруд, включаючи митну, фіскальну, санітарну, імміграційну сфери, а також питання безпеки. Статус виключної економічної зони україни визначений Законом України «Виключну економічну (морську) зону».

Виключна економічна зона є новим інститутом, що відображає особливості сучасного морського права. Ініціатива в її встановленні була проявлена країнами, що розвиваються, які побоювалися розкрадання прилеглих до їх берегів ресурсів морськими державами. Тепер ці ресурси можуть експлуатуватися тільки за угодою з прибережною державою, що передбачає виплату відповідної компенсації прибережній державі.