- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
Архіпелаг означає державу, яка складається з групи островів, включаючи їх частини, які єднають їх водні та інші простори і настільки тісно зв'язані, що такі острови, води та інші природні простори складають єдине географічне, економічне і політичне ціле або історично вважаються такими.Архіпелажні води (води держав архіпелагів: Індонезії, Філіппін, Фіджі та ін.) – складаються з вод, розташованих між островами, що входять до складу держави-архіпелагу, що відмежовуються від інших морських просторів прямими вихідними лініями, що з’єднують найбільш віддалені точки островів і рифів архіпелагу.
Довжина таких ліній не повинна перевищувати 100 морських миль і 3% таких ліній можуть мати максимальну довжину 125 морських миль. Від цих ліній вимірюється ширина територіальних вод держави-архіпелагу. Співвідношення площ води і суші в межах архіпелагу має бути від 1:1 до 9:1. На архіпелажні води, їх дно та надра поширюється суверенітет держави. Судна іноземних держав користуються правом мирного проходу через ці води. Якщо ж через ці води проходять загальновизнані морські шляхи, то здійснюється право архіпелажного проходу – тобто нормального судноплавства з метою швидкого і безперервного транзиту з однієї частини відкритого моря до іншої через визначений архіпелажною державою морський коридор шириною 50 морських миль.
172. Виключна економічна зона.
Виключна економічна зона - зона, прилегла до територіального моря, на яку міжнародне право поширює спеціальну юрисдикцію прибережної держави. Виключна економічна зона включає води, морське дно і його надра. Ширина зони не може перевищувати 200 морських миль, що відраховуються від тих же вихідних ліній, від яких відраховується ширина територіального моря. Більше 100 держав визначили свої зони шириною в 200 миль. Виключна економічна зона є частиною відкритого моря, в якій прибережна держава здійснює визначені міжнародним правом суверенні права.
Вони включають права: 1) на розвідку, розробку і збереження природних ресурсів, як живих, так і неживих; 2) управління цими ресурсами; 3) інші види діяльності по використанню зони в економічних цілях, наприклад виробництво енергії шляхом використання води, течій, вітру.
Прибережна держава здійснює в зоні юрисдикцію щодо:
а) створення і використання штучних островів, установок і споруд;
б) морських наукових досліджень;
в) захисту і збереження морського середовища.
В виключній економічній зоні зберігається режим відкритого моря. Але при цьому інші держави зобов'язані поважати норми, встановлені прибережною державою в рамках їх юрисдикції.
Із сказаного, зокрема, випливає, що кримінальна юрисдикція прибережної держави обмежена перерахованими сферами. Вона може проводити огляд, інспекцію, арешт, судовий розгляд. Проте арештоване судно і його екіпаж підлягають негайному звільненню після внесення застави або іншого забезпечення. Покарання, що накладаються, не можуть включати тюремне ув’язнення або іншу форму особистого покарання. Інше положення може бути встановлене договором. У разі арешту або затримання іноземного судна прибережна держава негайно повідомляє державу судна про прийняті заходи.
Прибережна держава володіє виключною юрисдикцією відносно штучних островів, установок і споруд, включаючи митну, фіскальну, санітарну, імміграційну сфери, а також питання безпеки. Статус виключної економічної зони україни визначений Законом України «Виключну економічну (морську) зону».
Виключна економічна зона є новим інститутом, що відображає особливості сучасного морського права. Ініціатива в її встановленні була проявлена країнами, що розвиваються, які побоювалися розкрадання прилеглих до їх берегів ресурсів морськими державами. Тепер ці ресурси можуть експлуатуватися тільки за угодою з прибережною державою, що передбачає виплату відповідної компенсації прибережній державі.
