110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій

М/н орг-ції – утворені на основі м/н угод постійні м/урядові або неурядові об”єднання з метою вирішення м/н проблем, що передбачені відповідними установчими документами.

Види: 1за характером членства: міждержавн і неурядові; 2за колом учасників: універсальні і локальні (регіональні) 3за обсягом повноважень: міждержавні і наддержавні; 4за порядком вступу: відкриті і закриті.

Порядок створення: 1прийняття установчого документу(як правило на конференції); 2створення матерільної структури орг-ції та розробка стат документів, процедур і правил, штаб квартира; 3скликання головних органів, що є свідченням початку дії. Припинення існування – шляхом підписання Протоколу про розпуск.

Організації зазвичай створюються на основі міжнародних договорів, як виняток - за допомогою резолюцій інших організацій. Держави, що уклали такий договір іменуються первинними учасниками. Втім, їх правовий статус не відрізняється від статусу нових членів.

Ліквідовуються організації також за угодою членів. Примітно, що процес створення нових організацій йде постійно, а випадки ліквідації - рідкісне явище. Як приклад можна вказати на ліквідацію Організації Варшавського договору в 1991 р. за угодою держав-членів.

У зв'язку з ліквідацією організації виникає питання про правонаступництво. Зазвичай активи і пасиви розподіляються пропорційно між колишніми членами. Так йшла справа при ліквідації Ради економічної взаємодопомоги в 1991 р.

Якщо на зміну однієї організації приходить інша, то правонаступником виступає нова організація. Таке правонаступництво мало місце при ліквідації Ліги Націй і її заміни ООН в 1946 р. Остання взяла на себе виконання ряду функцій Ліги, а за укладеною між ними угодою майно Ліги перейшло до ООН.

111. Членство в міжнародних організаціях

Характерна особливість міжнародних організацій полягає в тому, що їх членами є тільки суверенні держави, саме держави, а не їх органи, не дивлячись на те що такі організації зазвичай іменують міжурядовими.

Не можуть бути членами міжнародної організації частини держави. Всі члени рівноправно беруть участь в роботі органів організації і несуть відповідальність за її діяльність, роблять внески до її бюджету.

Після Другої світової війни колоніальні країни не відповідали вимогам, що пред'являються до членів міжнародних організацій, але були зацікавлені в діяльності організацій. Для вирішення проблеми було використано асоційоване членство. Від повного членства воно відрізняється відсутністю права брати участь в голосуванні і бути обраними до виконавчих органів, у наш час асоційоване членство використовується в тих випадках, коли з тих або інших причин повне членство тимчасово або постійно неможливе. Так, країни Східної Європи пройшли через етап асоційованого членства в Раді Європи.

Існує статус спостерігача. Він надається державам-членам або державам-членам, які не увійшли до складу органу організації.

Часто неурядовим організаціям надається консультативний статус, який близький статусу спостерігача. Така практика типова для Економічної і Соціальної Ради ООН.

Членство припиняється з ліквідацією організації або самої держави-члена, воно не переходить в порядку правонаступництва. Росія зайняла місце СРСР не як правонаступник, а як держава - продовжувач СРСР.

Членство може бути припинене в результаті виходу з організації, що передбачено статутами багатьох організацій.

Держави мають право на вихід з організації.

Статути багатьох організацій передбачають можливість виключення з числа членів. Якщо ж в статуті відповідне положення відсутнє, виключення неприпустимо. У такому разі можна усунути державу, що порушує статут, від участі в роботі організації, відмовившись визнати повноваження його представників, зрозуміло, тимчасово, що рівносильно припиненню членства.