
- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
М/н орг-ції – утворені на основі м/н угод постійні м/урядові або неурядові об”єднання з метою вирішення м/н проблем, що передбачені відповідними установчими документами.
Види: 1за характером членства: міждержавн і неурядові; 2за колом учасників: універсальні і локальні (регіональні) 3за обсягом повноважень: міждержавні і наддержавні; 4за порядком вступу: відкриті і закриті.
Порядок створення: 1прийняття установчого документу(як правило на конференції); 2створення матерільної структури орг-ції та розробка стат документів, процедур і правил, штаб квартира; 3скликання головних органів, що є свідченням початку дії. Припинення існування – шляхом підписання Протоколу про розпуск.
Організації зазвичай створюються на основі міжнародних договорів, як виняток - за допомогою резолюцій інших організацій. Держави, що уклали такий договір іменуються первинними учасниками. Втім, їх правовий статус не відрізняється від статусу нових членів.
Ліквідовуються організації також за угодою членів. Примітно, що процес створення нових організацій йде постійно, а випадки ліквідації - рідкісне явище. Як приклад можна вказати на ліквідацію Організації Варшавського договору в 1991 р. за угодою держав-членів.
У зв'язку з ліквідацією організації виникає питання про правонаступництво. Зазвичай активи і пасиви розподіляються пропорційно між колишніми членами. Так йшла справа при ліквідації Ради економічної взаємодопомоги в 1991 р.
Якщо на зміну однієї організації приходить інша, то правонаступником виступає нова організація. Таке правонаступництво мало місце при ліквідації Ліги Націй і її заміни ООН в 1946 р. Остання взяла на себе виконання ряду функцій Ліги, а за укладеною між ними угодою майно Ліги перейшло до ООН.
111. Членство в міжнародних організаціях
Характерна особливість міжнародних організацій полягає в тому, що їх членами є тільки суверенні держави, саме держави, а не їх органи, не дивлячись на те що такі організації зазвичай іменують міжурядовими.
Не можуть бути членами міжнародної організації частини держави. Всі члени рівноправно беруть участь в роботі органів організації і несуть відповідальність за її діяльність, роблять внески до її бюджету.
Після Другої світової війни колоніальні країни не відповідали вимогам, що пред'являються до членів міжнародних організацій, але були зацікавлені в діяльності організацій. Для вирішення проблеми було використано асоційоване членство. Від повного членства воно відрізняється відсутністю права брати участь в голосуванні і бути обраними до виконавчих органів, у наш час асоційоване членство використовується в тих випадках, коли з тих або інших причин повне членство тимчасово або постійно неможливе. Так, країни Східної Європи пройшли через етап асоційованого членства в Раді Європи.
Існує статус спостерігача. Він надається державам-членам або державам-членам, які не увійшли до складу органу організації.
Часто неурядовим організаціям надається консультативний статус, який близький статусу спостерігача. Така практика типова для Економічної і Соціальної Ради ООН.
Членство припиняється з ліквідацією організації або самої держави-члена, воно не переходить в порядку правонаступництва. Росія зайняла місце СРСР не як правонаступник, а як держава - продовжувач СРСР.
Членство може бути припинене в результаті виходу з організації, що передбачено статутами багатьох організацій.
Держави мають право на вихід з організації.
Статути багатьох організацій передбачають можливість виключення з числа членів. Якщо ж в статуті відповідне положення відсутнє, виключення неприпустимо. У такому разі можна усунути державу, що порушує статут, від участі в роботі організації, відмовившись визнати повноваження його представників, зрозуміло, тимчасово, що рівносильно припиненню членства.