73.Причини виникнення конфліктів

Причинами конфліктів:

1) соціальна нерівність.

2) обмеженість ресурсів;

3)  етнічна або релігійна нетерпимість.

4) розходження у поглядах та інтересах.

5) конфлікти трактуються як зіткнення "конфліктуючих свідомостей", а їх причиною визнається неспівпадання індивідуальних та суспільних цінностей, неадекватність очікувань.

За критерієм сфер життєдіяльності суспільства:

- економічні конфлікти – конфлікти з приводу привласнення, розпорядження і використання засобів виробництва.

- соціальні конфлікти - з приводу засобів життєзабезпечення, реального доступу до різних благ і ресурсів.

- політичні конфлікти - виникають з приводу влади, її завоювання, використання в інтересах певних соціальних груп;

- правовий конфлікт - формується в системі правових відносин і з приводу юридичних норм;

- уравлінський конфлікт - властивий управлінським відносинам.

74.Класифікація конфліктів

За проблемно - діяльнісною ознакою розрізняють:

- організаційні конфлікти — виникають в колективі внаслідок невідповідності поведінки

- виробничі конфлікти - виникають в колективі, де низький рівень організації праці й управління.

За тенденцією до перетворень розрізняють:

- конструктивні - сприяють прийняттю обгрунтованих рішень і розвитку взаємовідносин;

- деструктивні - конфлікти, що перешкоджають ефективній взаємодії і ухваленню рішень.

За кількістю сторін, що беруть участь в ньому:

- міжгрупові конфлікти - конфліктуючими сторонами виступають соціальні групи, які переслідують несумісні цілі і перешкоджають один одному в їх реалізації;

- особистісно-групові - виникають у разі невідповідності поведінки особистості груповим нормам, очікуванням, інтересам;

- міжособистісні конфлікти –коли члени однієї групи одночасно в конфліктній боротьбі прагнуть досягнення однієї й тієї самої мети;

- внутрішньоособистісні конфлікти — зіткнення між інтересами, потребами однієї людини.

За часом протікання конфлікти поділяють на:

- швидкоплинні та довготривалі.

75.Основні шляхи розвязання конфліктів

Кеннет Томас виділяє п»ять основних стратегій виходу із конфлікту:

1) суперництво - полягає в нав’язуванні іншій стороні своє рішення.

2) компроміс - завершити конфлікт частковими поступками.

3) пристосування - вимушена чи добровільна відмова від боротьби та здавання своїх позицій.

4) відхід від рішення проблеми - спроба вийти з конфлікту за мінімальних втрат.

5) співробітництво вважається найбільш ефективною стратегією поведінки в конфлікті.

Шляхами розв»язання конфліктів є:

1) найлегший- змінити себе або змінити своє ставлення до проблеми;

2) найбільш важкий - змінити опонента, його думки;

3)найбільш оптимальний - знайти взаємоприйнятний варіант рішення проблеми та докладати зусиль для його реалізації.