7. Правила оформлення пояснювальної записки

7.1. Загальні вимоги

7.1.1. Пояснювальна записка не може бути написана від руки, повинна бути надрукована на машинці або принтері ЕОМ.

В усіх випадках текст розміщується на одній стороні аркуша фо­рмату А4 [2].

7.1.2. Пояснювальна записка повинна бути переплетена термо­способом у тверду обкладинку.

7.1.3. Рамку (межі) формату аркушів пояснювальної записки ди­пломного проекту дозволяється не наносити (пункт 2.1.2 ЄСПД).

Виняток складає специфікація, яка відноситься до текстової конструкторської документації.

7.1.4. На аркушах пояснювальної записки необхідно залишити поля з усіх чотирьох сторін. Розмір лівого поля - 30 мм, правого - не менше 10 мм, верхнього і нижнього - не менше 20 мм.

На аркушах, де починаються розділи, зміст, анотації, вступ, ви­сновки, список літератури рекомендується збільшувати розмір верх­нього поля до 40 мм.

7.1.5. Пояснювальна записка повинна бути надрукована на принтері.

При наборі тексту за допомогою текстових редакторів на ЕОМ міжрядковий інтервал - 1,5. Шрифт - Times New Roman (12-13 кегль). Для фрагментів або повних текстів програм використовується шрифт Courier New.

7.1.6. Виконувати схеми і рисунки дозволяється тільки за допо­могою плотера, бажано кольорові.

7.1.7. Якість виконання записки (тексту, ілюстрації) повинна за­безпечувати можливість зняття копії на копіювальних машинах.

7.1.8. Неточності і помилки оформлення, виявлені у процесі пе­ревірки записки, повинні бути виправлені від руки креслярським шрифтом (чорнилом, пастою або тушшю чорного кольору) або на друкарській машинці після акуратної підчистки, заклеювання або по­криття спеціальними фарбами, лаком, стрічкою білого кольору. По­марки, сліди виправлень, розриви паперу не допускаються. На одній сторінці повинно бути не більше п'яти виправлень.

7.1.9. Великі і малі букви, надрядкові та підрядкові індекси у фо­рмулах повинні позначатися чітко. Розміри знаків для формул реко­мендуються такі: великі літери і цифри - 6-8 мм, малі - 3-4 мм, пока­зники степені, індекси - не менше 2 мм.

7.1.10. Таблиці, рисунки, креслення, схеми, фотографії у тексті записки повинні бути, як правило, оформленні на стандартних арку­шах формату А4 або наклеєні на стандартні аркуші білого паперу.

7.1.11. Пояснювальну записку оформляти українською мовою.

Навчальний посібник_________________________________________________

7.1.12. При першій згадці у тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх пишуть як в українській транскрип­ції, так і мовою оригіналу.

7.2. Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів

7.2.1. Перелік незагальноприйнятих (вузькоспеціальних) скорочень, символів і термінів включають у записку у тих випадках, коли їх загальна кількість більше 20 і кожне з них повторюється у тексті не менше 3-5 разів.

Скорочення, символи і терміни розміщуються у переліку стовп­цем, в якому зліва наводять скорочення, символи, спеціальні термі­ни, а справа-їх детальну розшифровку.

7.2.2. При відсутності у записці переліку скорочень (символів, термінів) достатньо їх детальної розшифровки при першій згадці або безпосередньо у тексті (у дужках), або у примітці.

7.3. Рубрикація записки, нумерація сторінок

7.3.1. Текст записки поділяють на розділи, а при необхідності розділи поділяють на підрозділи, пункти, підпункти.

7.3.2. Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами послідовно по всій записці. Вступ, висновки, список літератури не нумеруються. В кінці номера розділу крапка на ставиться.

7.3.3. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами послідовно по всьому розділу. Номер підрозділу побинен включати у себе номер розділу і порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. Напри­клад: «7.3» - третій підрозділ сьомого розділу. В кінці номера під­розділу крапка на ставиться.

7.3.4. Пункти нумеруються арабськими цифрами послідовно по всьому підрозділу. Номер пункту повинен включати у себе номер розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. Наприклад: «7.3.4» - четвертий пункт третього підрозділу сьомого розділу 4.

Пункти можуть включати підпункти. Номер підпункту включає у себе номери розділу, підрозділу, пункту і підпункту, розділених крап­ками.

7.3.5. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки розділів пишуться (друку­ються) великими, заголовки підрозділів - малими літерами (крім першої великої). У кінці заголовка розділу крапка не ставиться. Під­креслювати заголовки і переносити слова у заголовках не допуска­ється. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, між ними ставиться крапка.

Кожний розділ текстового документу рекомендується починати з нової сторінки.

7.3.6. Номер відповідного розділу або підрозділу ставиться на початку заголовка, номер пункту (підпункту) - на початку першого рядка абзацу, яким починається відповідний пункт (підпункт). Цифри номера пункту (підпункту) не повинні виступати за межи абзацу. Де­які рубрики не нумеруються анотація, вступ, висновки, література.

_____________________________________________________________ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

7.3.7. Для записок, оформлених машинописним способом, від­стань між заголовками розділів і наступним текстом дорівнюватиме трьом машинним інтервалам, відстань між заголовком і останнім ря­дком попереднього і тексту (для тих випадків, коди кінець одного і початок іншого розділів розміщуються на одній стороні) - чотирьом машинним інтервалам.

На сторінці, де наводиться заголовок, повинно розміщуватися не менше двох рядків наступного тексту.

7.3.8. Нумерація сторінок записки і додатків повинна бути на­скрізною: перша сторінка - титульний лист, друга - завдання на ди­пломне проектування, третя - завдання з охорони праці, четверта -анотація українською мовою тощо. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами посередині зверху сторінки. У колонтитулі та­кож необхідно навести назву та приналежність документу, напри­клад "Дипломний проект Іванова А.А.". На титульному листі і за­вданні на дипломне проектування номер сторінки не проставляють.

7.3.9. Коли у записку включені рисунки і таблиці, що розміщені на окремих сторінках, їх нумерують у загальному порядку. Коли ри­сунок або таблиця розміщені на більшому від формату А4 аркуші, іх враховують як одну сторінку. Список літератури і додатки потрібно включати у загальну нумерацію.

7.4. Ілюстрації

7.4.1. Кількість ілюстрацій пояснювальної записки визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності та конкретності.

7.4.2. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення) у записці по­винні називатися однаково - рисунками. Рисунки нумеруються по­слідовно у розділі арабськими цифрами, наприклад: «Рисунок 1 -Схема взаємодії модулів».

7.4.3. Рисунки потрібно розміщувати відразу після посилання на них у тексті записки. Рисунки рекомендується розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повертання записки. Якщо таке роз­міщення неможливе, рисунки розміщують так, щоб для їх розгляду потрібно було повернути записку за годинниковою стрілкою.

7.4.4. Кожний рисунок повинен мати підпис, що виконують під рисунком в один рядок з номером. Підписи під рисунками і написи на рисунках виконують креслярським шрифтом однаково за розміром протягом усього запису.

7.5. Таблиці

7.5.1. Цифрові дані та іншу однотипну інформацію рекоменду­ється оформляти у вигляді таблиць згідно з рисунком 1.

Навчальний посібник_________________________________________________

Таблиця ________

номер

___________________________________

назва таблиці

Боковик Графи (колонки)

(графа для показників) Рисунок 7.1

7.5.2. Кожна таблиця позначається словом «Таблиця» з поряд­ковим номером, що розміщується за словом «Таблиця» з правої сторони. Таблиця може мати заголовок. Слово «Таблиця» і заголо­вок починаються з великої літери. Підкреслювати слово «Таблиця» і заголовок недоцільно.

7.5.3. Номер таблиці пишеться арабськими цифрами.

7.5.4. Заголовки граф таблиць повинні починатися з великих лі­тер, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великих - коли вони самостійні. Не допускається діли­ти заголовки граф таблиці по діагоналі. Не допускається включати у таблицю графу «№ п/п».

Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

5. Таблицю потрібно розміщувати після першої згадки про неї у тексті так, щоб її можна було читати без обертання аркуша.

Коли таке розміщення неможливе, таблицю розміщують так, щоб її можна було читати після повертання аркуша за годинниковою стріл­кою. При перенесенні таблиці на іншу сторінку над верхнім правим кутом розміщують слова «Продовження табл. А» (А — порядковий номер таблиці). Коли заголовки граф таблиці великі, при перенесен­ні таблиці їх можна не повторювати; у цьому випадку нумерують графи таблиці і повторюють їх нумерацію на наступній сторінці.

7.5.6. При повторенні у графі таблиці тексту, який включає одне слово, його можна замінювати папками. Якщо текст, що повторюєть­ся, включає два або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словом «теж», а далі - лапками. При повторенні цифр, марок, математичних і хімічних знаків, символів ставити лапки не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані у будь-якому рядку графи таблиці не наводять, то в ній ставлять прочерк.

7.6. Формули

1. Формули, на які є посилання у тексті записки, нумерують­ся у розділі

___________________________________ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

2. арабськими цифрами. Номер формули розміщують у дужках у правій частині аркуша на рівні

нижнього рядка формули, до якої він належить. При посиланні у тексті на формулу потрібно вка­зувати її номер у дужках, наприклад: у формулі (12).

В експлікації значення символів і числових коефіцієнтів повинні наводитися безпосередньо під формулою у тій послідовнос­ті, в якій вони використовуються у формулі. Значення кожного сим­волу і числового коефіцієнта потрібно наводити з нового рядка. Пе­ рший рядок експлікації починають словом «де», двокрапку після ньо­го не ставлять.

Приклад: густину кожного зразка , кг/м3, обчислюють за форму­лою

(1)

де m - маса зразка, кг; V-об'єм зразка, м³. Формули, що слідують одна за одній і не розділені текстом, роз­діляють комою.

7.6.3. Позначення одиниць одного і того самого параметру в усій записці повинна бути однаковою.

7.6.4. Порядок викладення в документах математичних рівнянь такий же, як і формул.

7.7. Посилання

7.7.1. При посиланнях у тексті на джерела інформації потрібно вказувати у квадратних дужках порядковий номер із списку літерату­ри, наприклад: [2].

7.7.2. При необхідності зробити посилання на стандарти, техніч­ні умови, інструкції вказують позначення і назву документа або по­значення і назву документа та номер і назву розділу. Вказувати окремі підрозділи, пункти, ілюстрації недоцільно.

7.8. Список літератури

7.8.1. При оформленні списку літератури до дипломного проекту користуються такими самими правилами, як і при оформленні техні­чних видань [2].

7.8.2. Джерела інформації, включені у список літератури до дип­ломного проекту, подаються на мові оригіналу. Джерела, надрукова­ні мовою з особливою графікою (грузинська, арабська, китайська, японська) подаються у перекладі.

7.8.3. Приклади оформлення списку літератури:

7.8.3.1. Підручники, монографії, довідники:

Теоретические основы САПР: Учебник для вузов / В.П. Корячко, В.М. Курейчик, И.П. Норенков.-М.: Энергоатом из дат, 1987.-400 с.

Разработка САПР. В 10 кн. Кн 2. Системотехнические задачи создания САПР: Практ. пособие / А.Н. Данчул, Л.Я. Полуян; Под ред. А.В. Петрова - М.: Высш. шк., 1990. - 144 с.

Навчальний посібник_________________________________________________

Калянов Г. Н. CASE структурный системный анализ (автомати­зация и применение).-

М.: Изд-во «ЛОРИ», 1996-242 с.

Справочник по САПР / А.П. Будя, А.Е Кононюк, Г.П. Куценко и др.: Под ред. В.И. Скурихина.-К.: Тэхника, 1988,-375 с.

Термодинамические свойства гелия / В. В. Сычев, А. А. Вассерман, А.Д. Козлов, Г.А. Спиридонов, В.А. Цымарный: ГСССД. - М.: Изд-во стандартов, 1984 - 320 с. (Серия: монографии).

Зейденберг В.К., Зимарев А.Н., Степанов A.M., Масловский Е.К, Ангпо-русский словарь по вычислительной технике // Под ред. Е.К. Масловского. -М.: Русский язык, 1990. -800 с.

2. Статті:

Сухов В. И. Создание автоматизированной системы комплекс­ного обеспечения

данными о теплофизических свойствах веществ и материалов для проектирования криогенной техники // Криогенная техника (проблемы и перспективы): Сб. науч. трудов: Под ред. д-ра техн. наук В.И.Сухова.- Балашиха Моск. обл.: ОАО «Криогенмаш», 1997.-С. 37-54.

А. В. Рудис. Pro/ENGINEER и другие. Использование CAD/CAM/CAE-технологий в машиностроении // КомпьютерПресс-1996.-№ 8.-С. 168-171.

7.8.3.3 Дисертації та автореферати:

Кожевников А. И. Разработка САПР вакуумных систем на нача­льных этапах проектирования. Дис. канд. техн. наук,- Москва, 1994.- 314 с. - Машинопись.

Циммерман К. Пути улучшения метрологических и эксплуатаци­онных характеристик цифровых измерительных приборов с частот­ными датчиками: Автореф. дис. канд. техн. наук. - Львов, 1985. - 23 с.

2. Препринти та депоновані рукописи:

Бодюл С.В., Вайнштейн Г.Е. Краковский Б.Д. Моделирование одноступенчатых гелиевых турбодетандеров. - Одесса , 1987. - 12 с. - Деп. В ВИНИТИ 07.12.87, № 8557 - В87.

2. Патентні документа:

Пат. 1132804 СССР, МКИЗ С11В5/48. Устройство для точной регулировки положения магнитной головки / М.Яноши (Венгрия) //Открытия. Изобрет. -1984. - № 48. - С. 207.

АС. 1280683 СССР, МКИ4 Н02 М 7/5375. Стабилизированный источник питания /А В. Кузнеченский // Открытия. Изобрет - 1986. -№ 48. - С. 265.

2. Звіти:

__________________________________________________________________________________________ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Отчет о НИР № 88041: Разработать программные средства для оптимизации схем и режимных параметров криогенных гелиевых систем. Одесса: ОИНТЭ, 1990, № гос. Регистрации 01880013302.

2. Дипломні роботи:

Гаркуша А.Г. Разработка информационо-вычислительной сис­темы определения теплофизических свойств жидкостей и газов для подсистемы САПР «Теплофизика» / Дипломнийя работа: Специаль­ность 7.080402. - Одесса, ОГАХ, 1999.

2. Нормативно-технічні документи:

Единая система программной документации,- М.: Изд-во стан­дартов, 1982,-128 с.

ГОСТ 2.105 - 95. Межгосударственный стандарт. Единая систе­ма конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам. - Введ в Украине 1997-07-01.

ГСССД 98 - 86. Вода. Удельный объем и энтальпия при темпе­ратурах 0...800°С и давлениях 0,001. 1000 МПа. Табл.станд.справ.данных / ГСССД; Госстандарт.- М.: Изд-во стан­дартов, 1986.-32 с.

Прейскурант № 27-01-48. Оптовые цены на запасные части к приборам.-М.: Машиностроение, 1981. - Кн.2.

7.9. Додатки

7.9.1. Матеріал, який доповнює текст записки, слід розміщувати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, описи алгоритмів і тексти програм (модулів), графічний матеріал, таблиці великого фо­рмату, розрахунки та ін. Додатки оформлюються як продовження записки на наступних після списку літератури сторінках.

7.9.2. Додатки можуть бути обов'язковими і інформаційними.

7.9.3. Кожний додаток спід починати з нової сторінки з вказів­кою зверху сторінки посередині слова "Додаток" і його позначення, а під ним у дужках для обов'язкового додатка пишуть слово "Обов'язкове".

Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично відносно тексту з великої літери з окремого рядка.

7.9.4. Додатки позначають заголовними літерами алфавіту, починаючі с А за винятком літер І, І, Й, О, Ь, У.

Після слова "Додаток" іде літера, що позначає його послідов­ність. Якщо в пояснювальній записці один додаток, то він познача­ється "Додаток А".

7.9.5. Текст кожного додатку при необхідності може бути поділе­ний на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують в межах кожного додатка.

Наприклад:

Д1.2.4 - четвертий пункт другого підрозділу першого додатку. Додатки повинні мати

Навчальний посібник_________________________________________________

загальну з рештою частин пояснювальної записки наскрізну нумерацію сторінок.

7.9.6. Рисунки, таблиці і формули, які подаються у додатку, від­повідно нумеруються у кожному додатку.

Наприклад: рис. Д.1.2 -другий рисунок першого додатку; табл. Д.2.1. - перша таблиця дру­гого додатку; формула (Д.3.2) - друга формула третього додатку.

7. Усі додатки повинні бути перелічені у змісті з вказівкою їх номерів і назв.

___________________________________ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ