- •Ю.О. Дорошенко,
- •Передмова
- •1. Загальні положення
- •2. Тематика дипломних проектів
- •3. Порядок затвердження тем і завдань на дипломне проектування
- •4. Керівники та консультанти дипломного проекту
- •5. Організація виконання дипломного проекту. Контроль виконання
- •6. Вимоги до пояснювальної записки
- •7. Правила оформлення пояснювальної записки
- •8. Вимоги до обсягу і змісту графічної частини
- •9. Правила оформлення графічної частини
- •10. Рекомендації щодо організації роботи під час дипломного проектування
- •11. Техніко – економічні розрахунки та соціальна ефективність
- •11.1. Загальні положення
- •11.1.1. Вибір та обґрунтування базового програмного продукту
- •11.1.2. Планування розробки програмного продукту
- •11.1.3. Розрахунок собівартості та ціни нового програмного продукту
- •11.1.4. Визначення розміру заробітної плати розробників
- •11.1.5. Визначення розміру матеріальних витрат
- •11.1.6. Визначення розміру амортизаційних відрахувань (а)
- •11.1.7. Визначення витрат на електроенергію
- •11.1.8. Визначення ціни програмного продукту
- •11.1.9. Розрахунок економічної ефективності програмного продукту
- •11.1.10. Навчальний ефект*
- •11.1.11. Висновки
- •11.2.1. Розрахунок показників середньої заробітної плати
- •11.2.2. Розрахунок вартості години роботи еом
- •11.2.3. Накладні витрати
- •11.2.4. Витрати на електроенергію
- •Дані для розрахунку загальної потужності встаткування зведемо в таблицю
- •11.2.5. Розрахунок витрат на складання й налагодження програми
- •Кошторис витрат на розробку
- •11.2.6. Розрахунок економічної ефективності
- •11.2.7. Висновок
- •12. Відзив керівника дипломного проекту
- •13. Попередній розгляд дипломної роботи на кафедрі
- •14. Рецензування дипломної роботи
- •15. Проект державної екзаменаційної комісії
- •16. Підготовка доповіді на захист дипломної роботи
- •17. Захист дипломної роботи
- •18. Порядок зберігання дипломних робіт
- •Література
- •Перелік основних державних стандартів
- •Про упровадження результатів дипломного проектування
- •Бердянський державний педагогічний університет
- •Завдання на виконання дипломного проекту для одержання звання спеціаліст
- •Бердянський державний педагогічний університет
- •Керівника
- •Про випускну кваліфікаційну роботу
- •Оцінка випускної кваліфікаційної роботи
- •Приблизні оклади розробників програмного продукту і працівників оц (за станом на 1.01.2006 р.)
- •Витратні матеріали для створення програмного продукту
- •Приблизна вартість устаткування (Комп’ютер r-Line на базі материнської плати Pentium)
- •Коефіцієнти, які враховують умовне число команд залежно від типу задачі
- •Коефіцієнти, які враховують новизну та складність програми
- •Коефіцієнти, які враховують рівень кваліфікації програміста
11.1.5. Визначення розміру матеріальних витрат
Визначення витрат на матеріали та окремі комплектуючі вироби, орієнтовний перелік яких наведений у додатку Ж, визначається з урахуванням вирішення поставленого конкретного завдання – розробки програмного продукту.
У практиці розрахунку матеріальних витрат дипломант повинен максимально конкретизувати цей орієнтовний перелік, особливо, ціну матеріальних ресурсів, використовуючи для цього дані виробничої практики і дані аналогічних розробок спеціальних організацій, підприємств.
До складу матеріальних витрат доцільно в залежності від конкретних умов включити витрати на профілактику у розмірі від 1,5 до 2% від балансової вартості ПЕОМ з периферією.
Доцільно розрахунок витрат матеріалу провести за формою таблиці 6 з використанням даних додатку Ж або конкретних даних.
Таблиця 11.6
Розрахунок витрат матеріалу
№ з/п |
Найменування матеріалів |
Кількість, (один.) |
Ціна, (грн.) |
Сума, (грн.) |
|
|
|
|
|
11.1.6. Визначення розміру амортизаційних відрахувань (а)
Визначення розміру амортизаційних відрахувань (А) визначається за формулою (11.8):
, (11.8)
де - балансова вартість однієї ПЕОМ з периферією;
- річна норма амортизаційних відрахувань (%);
- тривалість розробки програмного продукту у місяцях.
, (11.9)
Річні норми амортизаційних відрахувань для ПЕОМ приймаються у розмірі 25%. Приблизні дані про вартість ПЕОМ з периферією наведено у додатку З.
11.1.7. Визначення витрат на електроенергію
Розмір витрат на електроенергію включає:
витрати на силову електроенергію;
витрати на електроенергію, яка витрачається на освітлення,
та визначається по формулах (11.9), (11.10).
Витрати на силову електроенергію (грн.) визначаються:
__________________________________________________________________________________________ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ
, (11.9)
де - вартість 1 кВт/год. – 12 коп.
- сумарна потужність ПЕОМ з периферією у кіловат-годинах (складає 0,7 – 1,3 кіловат-години залежно від периферії).
- тривалість розробки програмного продукту у годинах.
Витрати на електроенергію для освітлення визначаються по формулі (11.10):
, (11.10)
де - сумарна потужність у кіловат-годинах, яка йде на освітлення.
Для розрахунків у дипломній роботі може бути прийнята у розмірі 200-250 кВт/год.
Загальні витрати на освітлення складають:
, (11.11)
11.1.8. Визначення ціни програмного продукту
Ціна програмного продукту визначається по формулі (11.12):
, (11.12)
де - собівартість програмного продукту (грн.);
- прибуток, що планується (грн.); (25-30% від собівартості);
- розмір податку на додану вартість (грн.); (20% від ).
11.1.9. Розрахунок економічної ефективності програмного продукту
У ринкових умовах господарювання прибуток від розробки і впровадження нововведень розглядається як показник ефективності діяльності виробничих, науково-дослідних, навчальних та інших організацій.
Економічна ефективність розробленого програмного продукту як у сфері розробки, так і в сфері використання можна вимірити додатковим прибутком.
Річний економічний ефект, отриманий в наслідок нового програмного продукту () визначається за формулою (11.13):
, (11.13)
де - прибуток, отриманий у наслідок розробки нового програмного продукту, (грн.);
Навчальний посібник_________________________________________________
- прибуток, отриманий у наслідок розробки аналогічного програмного продукту, (грн.);
, - ціна відповідно нового та аналогічного програмного продукту, (грн.);
, - собівартість відповідно нового та аналогічного програмного продукту, (грн.);
, - податок на прибуток (25 – 30%);
- нормативний коефіцієнт ефективності додаткових капітальних вкладень (0,1 – 0,15);
- додаткові капітальні вкладення по новому програмному продукту (-) або по аналогічному програмному продукту (+).
Певний інтерес викликає визначення показників рентабельності програмних продуктів (%%) – нового та аналогічного.
Рентабельність програмних продуктів (нового та аналогічного) може бути визначена за наступною формулою (11.14)
, (11.14)
де - відповідно прибуток, отриманий у результаті розробки нового або аналогічного програмного продукту;
- відповідно собівартість нового або аналогічного програмного продукту.