- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Будова телевізійного приймача сучасних моделей
Для телевізорів 4УСЦТ та 5УСЦТ були розроблені наступні пристрої: двостандартні блоки колірності PAL/SECAM, двостандартні модулі радіоканалу з розносом несучих звуку та зображення 6,5 та 5,5 МГц, блок вибору програм з цифровим синтезом частот, дистанційне керування на ІЧ променях, пристрій зовнішньої комутації сигналів для підключення відеомагнітофону та комп’ютера, імпульсне джерело живлення з керуванням на мікросхемі та ін.
У відповідності із структурною схемою телевізора 5УСЦТ касета обробки сигналів КОС-501 містить модулі СКВ-41Е2К всехвильового селектора каналів, двостандартний підсилювач проміжної частоти зображення та підсилювач проміжної частоти звуку радіотракту на 6,5 та 5,5 МГц на мікросхемі TDA8305 та блок колірності, який включає в себе двохсистемний декодер PAL/SECAM (174ХА32), відеопроцесор з оперативними регуляторами (К174ХА33) та коректором кольорових переходів сигналів колірності (174ХА37). Крім цих вузлів в цій же касеті розміщується схема кадрової розгортки на мікросхемі К1021ХА5 та модуль пристрою узгодження МПУ-501 для комутації сигналів зовнішніх пристроїв.
Рисунок 1. Розміщення функціональних вузлів схеми в конструкції телевізора 5УСЦТ
Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
Рисунок 1. Функціональна схема телевізора 5УСЦТ
Радіосигнал мовного телебачення надходить на антенний вхід селектора каналів СК-В-41В. В ньому відбувається селекція та перетворення прийнятих сигналів в сигнали проміжних частот зображення та звуку.
З виходу селектора через фільтр ZQ1 на ПАХ сигнали надходять на вхід мікросхеми D2 типу К174ХА38. Фільтр формує частотну характеристику каналу зображення. Після обробки сигналів ПЧ на виході мікросхеми формуються ПКТС та сигнал звукового супроводу. Крім того, в мікросхемі створюються імпульси запуску рядкової розгортки, пилкоподібна напруга кадрової частоти, трирівневі стробуючі імпульси SSC а також напруги пристроїв АРП та АПЧГ.
Під’єднані до мікросхеми п’єзокерамічні фільтри ZQ2 та ZQ3 призначені для придушення завад, які створюються в каналі зображення сигналами другої ПЧ звукового супроводу (6,5 або 5,5 МГЦ).
Напруга з пристрою АРП надходить на селектор каналів, а з пристрою АПЧГ – на модуль синтезатора напруги МСН-501.
В модулі синтезатора напруг імпульсні сигнали інфрачервоного випромінювання, які надходять з ПДУ, перетворюються в електричні сигнали та декодуються у відповідності з отриманими командами. Тут формуються напруги налаштування перемикача діапазонів для селектора каналів, ввімкнення, вимкнення та переведення телевізора у черговий режим з допомогою джерела живлення чергового режиму ДЖД-45 і врешті, створюються керуючі напруги для регулювання яскравості, контрастності, насиченості та гучності.
З виходу мікросхеми D2 ПКТС надходить на вхід мікросхеми D3 каналу колірності. В під’єднаному до неї контурі корекції ВЧ попередніх спотворень (КВП) виділяються кольорові піднесучі, модульовані кольорорізницевими сигналами. В залежності від того, сигнал якої системи приймають (PAL або SECAM) в мікросхемі D3 відбувається його розпізнавання, здійснюються необхідні перемикання, а також виділяються кольорорізницеві сигнали.
Кольорорізницеві сигнали та сигнал яскравості надходять на мікросхему D4 типу К174ХА27, де підвищується крутизна їх фронтів, чим досягається підвищення кольорової чіткості. В ній же сигнал яскравості затримується на необхідний час.
У відеопроцесорі, зібраному на мікросхемі D5 типу К174ХА33, кольорорізницеві сигнали підсилюються та додаються з сигналом яскравості. В результаті утворюються сигнали основних кольорів ER, EG, EB. На мікросхему D5 надходять керуючі сигнали з модуля синтезатора напруг МСН-501 для електронних регулювань яскравості, контрастності та насиченості. Сигнали основних кольорів після додаткового підсилення та фіксації рівня чорного в них надходять на вихідні відеопідсилювачі, які розміщені на модулі МВК-501, де підсилюються до значення, необхідного для модуляції струмів променів кінескопа. Кожен з відеопідсилювачів зв’язаний з вимірювальним транзистором пристрою АББ.
Рядкова та кадрова розгортки призначені для створення відхиляючих струмів по рядках та кадрах. Вихідний каскад кадрової розгортки виконаний на мікросхемі D1 типу К1021ХА8 та розташований на платі касети КОС-501. Мікросхема містить буферний каскад, кінцевий підсилювач з схемою захисту, стабілізатор напруги та генератор імпульсів зворотного ходу. Вузол рядкової розгортки розташований на платі розгорток та живлення КРЖ-501. Він складається з попереднього та вихідного каскадів та пристрою корекції растра.
Напруга рядкової частоти після випрямлення у вторинній обмотці діодно-каскадного трансформатора використовується для живлення анода, фокусуючого та прискорюючого електродів кінескопа. У вузлі рядкової розгортки створюється також напруга 200 В для живлення вихідних відеопідсилювачів.
У вузлі живлення використаний принцип перетворення змінної напруги мережі в періодичну послідовність імпульсів із змінною тривалістю та наступного їх перетворення в напругу постійного струму. Вузол живлення пов’язаний з пристроєм автоматичного розмагнічування кінескопа.
Зовнішні пристрої – відеомагнітофон, персональний комп’ютер та інші підключаються по відеочастоті за допомогою модуля пристрою узгодження МПУ-501, розташованого на касеті КОС-501. На вході модуля використана розетка SKART. Роботою телевізора можна керувати дистанційно з ПДУ-5.
