- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
Діод має два електроди в скляному, металічному або керамічному балоні з вакуумом. Один електрод – це розжарений катод, який призначений для емісії (випускання) електронів. Другий електрод – анод – приймає електрони, які випускаються катодом. Катод та анод вакуумного діоду аналогічні емітеру та базі напівпровідникового діода. Анод притягує електрони, якщо він має позитивний відносно катоду потенціал. Між анодом та катодом утворюється електричне поле, яке при позитивному потенціалі анода є прискорюючим для електронів. Електрони, що вилітають з катода, під дією поля рухаються до анода.
Простий катод виконують у вигляді дротинки, яка розжарюється струмом. Такі катоди називають прямого або безпосереднього розжарювання. Велике розповсюдження отримав катод непрямого розжарювання (підігрівний). Це металічний циліндр, поверхня якого покрита активним шаром, який емітує електрони. Всередині циліндра знаходиться підігрівач у вигляді дротинки, що розжарюється струмом. В найбільш розповсюдженій циліндричній конструкції діоду анод має форму циліндра.
Всі електрони, що вилітають з катоду, утворюють струм емісії Ie = Nq, де N – кількість електронів, які вилетіли за 1 с; q – заряд електрона.
Між анодом та катодом утворюється від’ємний заряд, який називається об’ємним або просторовим і який перешкоджає руху електронів до аноду. При недостатньому позитивному потенціалі аноду не всі електрони можуть подолати дію об’ємного заряду, тому частина їх повертається на катод.
Електрони, які вийшли з катоду безповоротно, визначають катодний струм (струм катоду), позначається Iк або iK: iK = nq<Ie, де n – кількість електронів, які вийшли за 1 с з катоду та не повернулися.
Чим вищим є потенціал анода, тим більше електронів долає об’ємний заряд та прямує до анода, тобто тим більшим є катодний струм.
Потік електронів, які прямують від катода та потрапляють на анод, називають анодним струмом. Він протікає в анодному колі та позначається Iа або ia. В діоді катодний та анодний струми рівні один одному: ia = iк.
Анодний струм є головним струмом електронної лампи. Електрони цього струму рухаються всередині лампи від катода до анода, а зовні лампи – від анода до плюсової клеми анодного джерела, потім всередині нього та від мінусової клеми джерела – до катода лампи.
При зміні позитивного потенціалу анода змінюється катодний струм та рівний йому анодний струм. В цьому полягає електростатичний принцип керування анодним струмом.
Якщо потенціал анода негативний по відношенню до катода, тоді поле між анодом та катодом гальмує електрони, які вилітають з катода, та повертає їх на катод. В цьому випадку катодний та анодний струми рівні нулю.
Основна властивість діода – здатність проводити струм лише в одному напрямі. Електрони можуть рухатись лише від розжареного катода до анода, який має позитивний потенціал. Якщо на аноді негативний відносно катоду потенціал, тоді діод закритий, тобто він розмикає коло. Діод володіє односторонньою провідністю та подібно напівпровідниковому діоду може випрямляти змінний струм.
Різницю потенціалів між анодом і катодом називають анодною напругою та позначають Ua або uа.
Другим колом діода є коло розжарення. Воно складається з джерела Eн та підігрівача. Струм розжарення позначають Iрозж, а напругу розжарення – Uрозж.
Тріоди мають третій електрод – керуючу сітку, яка розташована між анодом та катодом. Вона призначена для електростатичного керування анодним струмом. Якщо змінювати потенціал сітки, тоді змінюється електростатичне поле і внаслідок цього змінюється катодний струм лампи.
Тріод має кола розжарення та анода, подібні таким самим колам діода, та коло сітки, яке складається з проміжку катод-сітка всередині лампи та джерела сіткової напруги Еg.
Різниця потенціалів між сіткою і катодом називається сітковою напругою та позначається Ug або иg.
При позитивній напрузі на сітці частина електронів потрапляє на сітку, тому в її колі утворюється сітковий струм, який позначається 1g або ig.
Основний та корисний струм у тріоді – анодний. В провіднику катода протікає сумарний струм, який називається катодним струмом: iк = ia + ig.
Можливість керування анодним струмом за допомогою сітки визначає основне призначення тріодів – підсилення електричних коливань. Тріоди застосовуються також для генерації електричних коливань різної частоти.
