- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Компенсаційні стабілізатори напруги
Компенсаційні стабілізатори мають покращені параметри, ніж параметричні. Принцип їх дії заснований на тому, що послідовно або паралельно з навантаженням включається регулюючий елемент (РЕ). В залежності від підключення РЕ компенсаційні стабілізатори поділяються на послідовні та паралельні.
Паралельні стабілізатори мають менший ККД та застосовуються рідше. Для стабілізації підвищених напруг і струмів при змінних навантаженнях зазвичай використовують стабілізатори напруги послідовного типу. Однак дані пристрої необхідно захищати від короткого замикання у навантаженні та вибирати транзистор з допустимою напругою Uке > Uвх. Структурні схеми компенсаційних стабілізаторів представлені на рис. 4.
Рисунок 4. – Структурні схеми компенсаційних стабілізаторів: РЕ- регулюючий елемент; ППС – підсилювач постійного струму; ВЕ – вимірювальний елемент; СП - схема порівняння; ДОН – джерело опорної напруги.
Регулюючим елементом є транзистор. До схеми порівняння надходить дві напруги: опорна та вихідна. Різниця цих напруг ∆U=Uвих-Uоп підсилена ППС є керуючою напругою Uкер, що задає необхідний внутрішній опір РЕ.
Джерело опорної напруги (ДОН) зазвичай являє собою однокаскадний параметричний стабілізатор на стабілітроні. Від якості ДОН істотно залежить якість роботи стабілізатора. Якщо з якоїсь причини змінюється напруга стабілізації стабілітрона, то змінюється і напруга на виході компенсаційного стабілізатора. Це слід враховувати при виборі стабілітрона.
Призначення схеми порівняння (СП) - визначати відхилення вихідної напруги (або її частини) від заданого (опорного) значення ДОН та передача даного відхилення на схему ППС по ланці зворотного зв'язку. Схема порівняння може бути виконана на одному або декількох транзисторах. В стабілізаторах напруги СП зазвичай об’єднують з ППС і джерелом опорної напруги.
Вимірювальний елемент (ВЕ) являє собою резистивний дільник напруги, підключений до виходу стабілізатора. Основна вимога до ВЕ - постійність коефіцієнта ділення. У ланці ВЕ може бути включений змінний резистор, що дозволить в певних межах змінювати вихідну напругу.
ППС в звичайних стабілізаторах поєднується зі СП. Для збільшення коефіцієнта стабілізації та зменшення похибок, викликаних зміною температури і розкидом параметрів елементів застосовують диференціальні схеми ППС. Ще кращими характеристиками володіють стабілізатори з багатокаскадним ППС або ППС, виконаний на операційних підсилювачах (ОП).
Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
1) дільником вихідної напруги,
2) дільником опорної напруги,
3) одночасним поділом опорної та вихідної напруги.
Реалізація компенсаційних стабілізаторів на транзисторах
Принципова схема простого компенсаційного стабілізатора напруги на транзисторах приведена на рис. 5.
Рисунок 5. – Послідовний компенсаційний стабілізатор напруги на двох транзисторах
Регулюючим елементом є транзистор VT1 (RК = RКЕ1). Резистор R2 із стабілітроном VD утворюють параметричний стабілізатор напруги (ДОН). Резистори R3 і R4 являються дільником вихідної напруги (ВЕ). На транзисторі VT2 виконується схема порівняння та ППС.
Потенціал точки А відносно землі UA залежить від вхідної напруги UBX і стану транзистора VT2. Враховуючи, що транзистор VT1 включений за схемою повторювача напруги і беручи до уваги мізерність падіння напруги UБЕ1 в порівнянні з UBИХ, можна вважати, що UBИХ ~ UA. Отже, задача стабілізації вихідної напруги полягає в підтримці постійної величини UA = UBX - UR1.
Нехай під дією дестабілізуючих факторів напруга на навантаженні збільшилася. Це призведе до зростання напруги UБЕ2, наслідком чого буде збільшення колекторного струму транзистора VT2. У результаті зростання ІК2 збільшується падіння напруги на резисторі R1, потенціал точки А зменшується, а, отже, і вихідна напруга.
При зменшенні вихідної напруги зменшується напруга UБЕ2. Опір переходу колектор-емітер VT2 збільшується, а, отже, ІК2 зменшується, наслідком чого стає зменшення UR1. Потенціал точки (А) а, отже, і вихідна напруга збільшується.
У символьній формі механізм стабілізації напруги можна представити таким чином:
