- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
Для відновлення зображення в телевізійних приймачах застосовуються електронно-променеві трубки – кінескопи, в яких відбувається зворотне перетворення електричних сигналів у видиме зображення. Кінескопом є скляна або металоскляна колба, з якої викачане повітря. В горловині трубки розміщений електронний прожектор, який створює вузький електронний промінь. Екран кінескопа покритий з внутрішньої сторони спеціальною речовиною – люмінофором, який під дією променя починає світитися. Яскравість свічення залежить від потужності електронного променя та може змінюватися від самих світлих тонів до самих темних.
Рисунок 1. Схема конструкції чорно-білого кінескопа 1 - внутрішнє провідне покриття (аквадаг); 2 - магніт центрування електронного променя; 3 - постійний магніт іонної пастки; 4 – електронний прожектор; 5 – відхиляюча система; 6 – електронний промінь; 7 – високовольтний вивід.
За допомогою відхиляючої системи промінь приводиться в рух, утворюючи, так само як і в передаючій трубці, растр. Якщо на керуючий електрод (модулятор) подати відеосигнал, тоді яскравість свічення екрану буде змінюватися пропорційно зміні величини відеосигналу. Такий процес називається модуляцією яскравості. Отже, кінескоп відновлює зображення об’єкта, що передається.
Прокоментувати:
вгору
Принцип роботи чорно-білого телевізора
Телевізійний приймач чорно-білого зображення має перемикач вибору телевізійних каналів. При цьому перемикаються контури підсилювача ПРЧ та гетеродина Г так, що частота fг гетеродина буде вище несучої частоти сигналу зображення fНЗ на 38 МГц та несучої частоти звукового супроводу fНЗв на 31,5 МГц. При цьому на виході змішувача З з’являється сигнал проміжної частоти зображення fПЧЗо=38 МГц та першої проміжної частоти звуку fПЧЗв=31,5 МГц.
Сигнал проміжної частоти підсилюється ППЧ. Особливістю формування АЧХ є подавлення проміжної частоти звукового супроводу до рівня 3-5% та зниження підсилення на проміжній частоті зображення приблизно до 50%.
Подавлення ПЧ звуку вирівнює підсилення в смузі частот, що відведено в сигналі ПЧ для звукового супроводу. При нерівномірному підсиленні сигнал звукового супроводу модулюється по амплітуді, проходить на вихід відеопідсилювача та створює завади на екрані кінескопа у вигляді горизонтальних світлих та темних смуг, що змінюють свою яскравість у такті із звуком.
Повний телевізійний сигнал виділяється на виході амплітудного детектора Д, де одночасно з’являється сигнал, що має частоту биття між ПЧ зображення та звукового супроводу, рівну 6,5 МГц. Так ПЧ зображення використовується в якості частоти гетеродина, а її перетворення проходить в нелінійному елементі – н/п діоді амплітудного детектора. Оскільки сигнал ПЧ звукового супроводу промодульований по частоті, то буде промодульований і сигнал биття. Друга ПЧ звукового супроводу (6,5 МГц) стабільна, так як вона утворюється в передавачі як різниця між несучими частотами зображення та звукового супроводу.
На виході відеопідсилювача ВП повний телевізійний сигнал, підсилений до потрібного рівня, розділюється. Сигнал яскравості надходить на модулюючий електрод кінескопа через фільтр Ф, який налаштований на частоту 6,5 МГц та запобігає попадання сигналу цієї частоти на кінескоп. Сигнал другої ПЧ звукового супроводу підсилюється власним підсилювачем ПЧ ППЧЗ, обмежується по амплітуді обмежувачем О для зняття паразитної амплітудної модуляції та детектується частотним детектором ЧД. Сигнал, що надходить з виходу детектора, підсилюється підсилювачем звукової частоти ПЗЧ та відтворюється гучномовцем ВА.
Повний телевізійний сигнал подається з виходу відеопідсилювача ВП на селектор синхроімпульсів ССІ, де з нього виділяються імпульси синхронізації, що надходять на розділюючий фільтр РФ. Синхроімпульси рядків та кадрів з’являються на виходах фільтра РФ окремо та подаються на входи задаючих каскадів рядків ЗКР та кадрів ЗКК, що формують пилкоподібну напругу рядкової та кадрової частот. Ці напруги керують вихідними каскадами рядків ВКР та кадрів (ВКК), що формують вихідні пилоподібні струми, які в свою чергу надходять на рядкові та кадрові котушки відхиляючої системи кінескопа для розгортки електронного променя по горизонталі та вертикалі. Одночасно каскад ВКР та високовольтний випрямляч ВВ формують високу напругу для живлення анода кінескопа К.
Телевізійний приймач має автоматичні регулювання: автоматичне регулювання підсилення, автоматичне підстроювання частоти та фази рядкової розгортки (АПЧ та Ф). Крім того, застосовують АПЧГ та автоматичну підстройку яскравості АРЯ.
Рисунок 1. Структурна схема чорно-білого телевізора
