- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Принципи зчитування інформації
Принцип відтворення звуку, записаного електромеханічним способом, зображено у вигляді схеми на рисунку 1. Для відтворення звуку з грамплатівок використовується електроакустичний пристрій – електрофон, в якому використовуються звукознімачі двох видів: електромагнітні та п’єзоелектричні.
Рисунок 1. Схема відтворення звуку з електромеханічного запису
Відтворення звуку за допомогою електрофона, в якому використовується електромагнітний звукознімач (рисунок 2), відбувається так.
Коливання голки на грамплатівці спричиняє коливання якоря, на який намотано котушку ізольованого дроту, і який розміщено в полі постійного магніту. Коливання якоря викликає в витках котушки електрорушійну силу, яка створює в її колі електричні струми звукової частоти. Вони підсилюються, надходить до гучномовця і перетворюються у звукові коливання.
Рисунок 2. Електромагнітний звукознімач
Магнітний спосіб
Відтворення звуку, який записаний на магнітну стрічку, відбувається за допомогою магнітофона. При відтворенні звуку може використовуватися та сама магнітна головка, що і при запису. Тому її називають універсальною.
При відтворенні звуку магнітна стрічка рухається повз робочий зазор відтворюючої магнітної головки. При цьому силові лінії магнітного поля фонограми, замикаючись на осерді, перетинають обмотку відтворюючої головки, в обмотці якої індукується електрорушійна сила, тобто виникає електричний струм звукової частоти, який надходить до підсилювача. Далі сигнал підсилюється і в гучномовці електричні коливання перетворюються в звукові.
Схема відтворення звуку, записаного магнітним способом, показана на рисунку 3.
Рисунок 3. Схема відтворення звуку з магнітного запису
Лазерний спосіб
На рисунку 4. показано компакт-диск робочою стороною донизу, вузол оптичного лазерного звукознімача і деталі оптичної системи.
Для зчитування інформації з компакт-диска використовується лазерна головка. В корпусі лазерної головки встановлений напівпровідниковий лазер, внутрішня оптична система, котушки фокусування та трекінгу з фокусуючою лінзою.
Рисунок 4. Вузол оптичного звукознімача
При подачі напруги живлення напівпровідниковий лазерний діод генерує когерентний промінь, який за допомогою поляризаційної лінзи розділюється на основний промінь та два додаткових. Проходячи через елементи оптичної системи та фокусуючу лінзу, ці промені потрапляють на поверхню компакт-диска (рисунок 5).
Рисунок 5. Фокусування променя на поверхні диска
Точне фокусування променів на диску здійснюють котушки фокусування, що встановлюють потрібне положення лінзи. Відбившись від диска, промені знову потрапляють на фокусуючу лінзу – і далі в оптичну систему. При цьому відбиті промені відділяються від падаючих завдяки їх різній поляризації. Перед тим, як потрапити на фотодатчики (фотодіодну матрицю), основний промінь проходить через циліндричну лінзу, в якій використовується ефект дисторзії для визначення точності фокусування (рисунок 6).
Рисунок 6. Промені та сигнали на фотодетекторах
Якщо промінь сфокусований точно на поверхні компакт-диска, відбитий промінь на фотодатчиках має форму кола, а якщо сфокусований перед або за поверхнею – форму еліпса.
Сигнали з фотодатчиків попередньо підсилюються, але по різності сигналів (А+С) та (B+D) визначається помилка фокусування FE (Focus Error). При точному фокусуванні сигнал FE рівний нулю.
Два бокові промені потрапляють на датчики E та F. Вони використовуються для слідкування точності проходження основного променя по зчитувальній доріжці (треку) (рисунок 7).
Рисунок
7. Принцип слідкування за треком:
а)
точне проходження променя по треку; б)
помилкове.
Різниця сигналів E та F визначає помилку крекінга (відліку доріжки) ТЕ (Tracking Error).
Сумарний сигнал з датчиків A, B, C и D представляє собою високочастотний (RF) сигнал (>4 МГц) в форматі EFM (Eight-to-Fourteen Modulation). Він містить закодовану аудіоінформацію та додаткові дані.
