Питання для самоконтролю

1. Що називають генератором? Яке його призначення?

2. Назвіть необхідні умови виникнення самозбудження генератора. Поясніть їх зміст.

3. Назвіть відомі вам типові схеми автогенераторів.

4. Назвіть способи стабілізації частоти автогенераторів.

5. Які фактори спричинюють нестабільність частоти генератора?

Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб

Схема електромеханічного способу запису звуку зображена на рисунку 1. Пристрій для запису звуку (рисунок 1) складається із станини, електричного двигуна, металевого і воскового дисків та механізму зміщення рекордера. Електричний двигун обертає обидва диски і гвинт механізму зміщення рекордера, який розташований над ними. При обертанні гвинта на ньому переміщується супорт, який несе спеціальний записуючий пристрій – рекордер.

Рисунок 1. Схема електромеханічного запису звуку на платівку

 

Рекордер (рисунок 2) – це електромагнітний пристрій, який складається із сильного постійного магніту, між полюсами якого розміщено якір, на якому розміщено різець. Якір має обмотку.

Запис звуку відбувається так (дивіться: рисунок 1, рисунок 2). Звукові коливання від джерела звуку надходять на мікрофон, в якому перетворюються на електричні коливання звукової частоти, підсилюються і подаються до обмотки якоря рекордера. При проходженні струму звукової частоти через котушку навколо неї виникає змінне магнітне поле, яке взаємодіє з постійним магнітним полем, що створюється підковоподібним магнітом.

Рисунок 2. Рекордер

 

Внаслідок такої взаємодії виникає електрорушійна сила, яка змушує якір коливатися. При цьому разом з якорем буде коливатися різець, який закріплений до кінця якоря.

Коливаючись, різець буде вирізати на восковому диску, який обертається, канавку. Її параметри (глибина та ширина) залежать від частоти і амплітуди електричного струму, який змінюється відповідно до амплітуди і частоти коливання частинок повітря перед мікрофоном.

Різець рекордера поступово просувається від краю до центру диску, вирізуючи спіральну канавку. Після закінчення запису на поверхню диску наносять струмопровідний шар золота або срібла, на який гальванічним шляхом нарощують шар міді. Після вилучення воску цей шар залишається негативною копією запису, з якої тиражують грамплатівки. Їх виготовляють з поліхлорвінілу або з вініліту.

 

Магнітний спосіб

Схема магнітного запису звуку вміщена на рисунку 3 та рисунку 4.

При магнітному способі запису звук записується на магнітну стрічку, що являє собою міцну еластичну основу, виготовлену з триацетату целюлози або лавсану, на яку нанесено на один з її боків тонкий феромагнітний шар.

Шар виготовляється з карбіду заліза, окисного чи закисного заліза, який намагнічується і довго зберігає свої магнітні властивості.

Рисунок 3. Схема магнітного запису звуку

 

Основним записуючим пристроєм є магнітна записуюча головка, яка являє собою кільцеподібне замкнене осердя з робочим зазором між його полюсами. На осердя намотано котушку.

Запис звуку відбувається так. Звукові коливання від джерела звуку надходять до мікрофона, в якому перетворюються в електричні коливання звукової частоти, підсилюються у підсилювачі і надходять до обмотки магнітної головки.

Записуюча магнітна головка перетворює електричні коливання звукової частоти в коливання магнітного поля в осерді головки. Якщо в обмотці проходить електричний струм, то силові лінії магнітного поля, які утворюються при цьому, утворюють навколо зазору зосереджене магнітне поле.

Якщо через обмотку проходить змінний струм, що утворюється як наслідок дії звуку на мікрофон, то магнітне поле в зазорі головки змінюється відповідно до записуваних звукових коливань.

Коли магнітна стрічка рухається повз робочий зазор осердя, то її феромагнітний шар буде намагнічуватись відповідно до зміни амплітуди і частоти електричного струму запису. Відповідний ступінь намагніченості вздовж феромагнітного шару й буде магнітною фонограмою. Таким чином, записані звукові коливання фіксуються на магнітній стрічці у вигляді магнітного поля.