Підсилювач проміжної частоти
Підсилювач проміжної частоти призначений для підсилення постійного по частоті у всьому частотному діапазоні перестройки приймача сигналу проміжної частоти. Незмінність частоти дозволяє створити підсилювач з високим та стабільним коефіцієнтом підсилення, амплітудно-частотна характеристика якого близька до ідеальної. Проміжна частота підсилювача проміжної частоти невисока, що спрощує його.
Схема підсилювача проміжної частоти з індуктивно зв’язаними контурами показано на рисунку 1. Сигнал UПЧ через роздільний конденсатор С1 надходить на базу транзистора VT1, режим якого по постійному струму забезпечується резистивним подільником R2R1. Елементи R3 та С3 призначені для стабілізації режиму роботи підсилювального каскаду. Напруга живлення надходить на колектор транзистора VT1 через резистор R4 та частину котушки індуктивності L1 контуру навантаження. Один з виводів котушки L1 з’єднаний по змінному струму з корпусом через конденсатор С4, опір якого струму проміжної частоти дуже малий. Це запобігає потраплянню струму проміжної частоти в коло джерела живлення ЕК та знижує імовірність самозбудження підсилювача проміжної частоти. Часткове ввімкнення контуру L1C2 в колекторне коло зменшує вплив порівняно малого вихідного опору транзистора VT1 на добротність цього контуру та, відповідно, смугу пропускання каскаду.
З контуром L1C2 індуктивно зв’язаний аналогічний контур L2C5. необхідний зв'язок між контурами забезпечують, підбираючи відстань між котушками L1 та L2 та їх взаємне розташування. Для настройки контурів на проміжну частоту змінюють індуктивність котушок L1 та L2 феромагнітними осердями. Крім того, для настройки в контури паралельно конденсаторам С2 та С5 вмикають підстроювальні конденсатори малої ємності. Для послаблення шунтуючого впливу малого вхідного опору транзистора VT2 вихідний сигнал знімають з частини витків котушки L2 та подають на базу транзистора VT2 відносно корпуса, так як опір конденсатора С6 струму проміжної частоти дуже малий.
Рисунок 1. Схема підсилювача проміжної частоти з індуктивно зв’язаними контурами
Прокоментувати:
вгору
Амплітудний детектор
Детектор – це каскад радіоприймача, призначений для виділення із високочастотних модульованих коливань низькочастотного сигналу інформації.
Для детектування АМ-сигналів використовують амплітудні детектори. Під дією сигналу проміжної частоти UПЧ, що знімається з частини витків котушки L2, в електричному колі діода VD виникають синусоїдальні імпульси струму, амплітуда яких змінюється у відповідності із зміною амплітуди сигналу UПЧ. Цими імпульсами заряджається конденсатор С2. В проміжках між імпульсами конденсатор С2 встигає трохи розрядитись, а з приходом чергового імпульсу він знову заряджається.
Елементи схеми повинні бути підібрані так, щоб напруга UВИХ на конденсаторі С2 змінювалась пропорційно із амплітудою сигналу UПЧ, особливо при швидких її змінах, що відповідає вищим частотам сигналу інформації. Інакше конденсатор С2 не буде встигати розряджатись та у вихідному сигналі детектора з’явиться спотворення (наприклад, ділянка а, б). Ємність конденсатора С2 не повинна бути малою, так як в цьому випадку він буде сильно розряджатися в проміжках між імпульсами заряду, що зменшить амплітуду вихідного сигналу.
Вихідний сигнал з резистора R2 надходить на змінний резистор R3 та подається на вхід підсилювача звукової частоти. Резистором R3 встановлюється необхідний рівень вхідного сигналу ПЗЧ, чим визначається потім його гучність. Тому резистор R3 називають регулятором гучності. Конденсатор С3 призначений для додаткової фільтрації високочастотної складової проміжної частоти, що міститься у вихідному сигналі детектора.
Рисунок 1. Схема амплітудного детектора