Вхідні кола радіоприймачів

Вхідні кола призначені для попереднього вибору необхідного сигналу та ослаблення інших сигналів, тобто забезпечення вибірності радіоприймачів.

В схемі вхідного кола (рисунок 1, а), паралельний коливальний контур L1C1 зв’язаний з антеною конденсатором зв’язку С_ЗВ невеликої ємності. Опір контуру, максимальний на резонансній частоті, для струмів інших частот стає тим менше, чим більше частота сигналу відрізняється від резонансної частоти контуру. Тому спад напруги на контурі створюється струмом резонансної частоти. Ця напруга надходить на вхід підсилювача радіочастоти або змішувача.

Недолік схеми полягає в тому, що при перестройці вхідного кола в діапазоні частот коефіцієнт передачі значно змінюється внаслідок зміни опору конденсатора С_ЗВ (рисунок 1, б). По цій причині схему використовують лише у приймачах, що працюють на фіксованій частоті або у вузькому інтервалі частот.

Схема вхідного кола з індуктивним зв’язком з антеною (рисунок 2, а) є найбільш поширеною, так як при достатній її простоті отримують досить рівномірний коефіцієнт передачі. Залежності 1-3 на рисунку 2, показують зміни коефіцієнта передачі вхідного кола в межах діапазону від резонансної частоти антени. При роботі з "подовженою" антеною, коли її резонансна частота f_A менше мінімальної частоти діапазону f_MIN, зміна коефіцієнта передачі вхідного кола відповідає кривій 1. При роботі з "укороченою" антеною (f_A>f_MAX) зміна коефіцієнта передачі відповідає лінії 2. Якщо частота f_A лежить між f_MIN та f_MAX, зміна коефіцієнта передачі відповідає кривій 3.

Схема вхідного кола з комбінованим (індуктивно-ємнісним) зв’язком з антеною (рисунок 3, а) забезпечує рівномірний коефіцієнт передачі. При "подовженій" антені коефіцієнт передачі, обумовлений індуктивним зв’язком, змінюється у відповідності з кривою 1 (рисунок 3, б), а ємнісним – кривою 2. Результуюча крива 3 показує, що коефіцієнт передачі такого вхідного кола змінюється не значно.

Рисунк 1. Вхідне коло приймача при ємнісному зв’язку з антеною (а)

та залежність її коефіцієнта передачі від частоти (б)

Рисунок 2. Вхідне коло приймача при індуктивному зв’язку з антеною (а)

та залежність її коефіцієнта передачі від частоти сигналу та резонансної частоти антени (б)

Рисунок 3. Вхідне коло приймача при комбінованому зв’язку з антеною (а)

та залежність її коефіцієнта передачі від частоти (б)

Підсилювач високої частоти

Підсилювачі радіочастоти призначені для підсилення сигналів, вибраних вхідним колом та подавлення інших сигналів, тобто, як і вхідне коло, забезпечують вибірність радіоприймача. Тому в якості навантаження підсилювача радіочастоти завжди використовують коливальні контури.

Схема підсилювача, коливальний контур якого ввімкнений в колекторне коло транзистора VT1, що забезпечується трансформаторним зв’язком між котушками L_ЗВ та L1, показана на рисунку 1. Для перестройки контура в заданому діапазоні частот змінюють ємність конденсатора С2 та підключають наступний каскад до частини витків L1 – ділянки L'. Конденсатор С3, ємність якого значно більше ємності конденсатора С2, відділяє коло бази транзистора VT2, яка складається з резисторів R4 та R5, від загального провідника схеми, практично не впливаючи на частоту настройки коливального контуру. Це дозволяє заземлити один з виводів багатосекційного конденсатора змінної ємності С2.

Рисунок 1. Схема підсилювача радіочастоти