- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
В транзисторних підсилювачах потужності для узгодження низькоомного навантаження та вихідного опору можна не використовувати трансформатори (рис. 1, а, б).
Рисунок 1. Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення потужності
З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
Схема підсилювача потужності на двох транзисторах протилежних типів електропровідності, але з однаковими параметрами (комплементарна пара) показані на рис. 1, а. Режими транзисторів по постійному струму задаються базовим подільником R1R2 та вибираються таким чином, щоб потенціал U0 загальної точки транзисторів був рівний напрузі ЕК. В цьому випадку постійного струму в навантаженні не буде.
Вхідний сигнал UC через роздільний конденсатор С одночасно надходить на бази транзисторів VT1 та VT2. Додатний півперіод 1 сигналу збільшує струм бази транзистора VT1 та зменшує струм бази транзистора VT2. При цьому збільшується струм колектора транзистора VT1 та зменшується струм колектора транзистора VT2, що рівносильно появі в цих струмах змінних складових, які співпадають по напряму та додаються в навантаженні. В півперіод 2 збільшуються базовий та колекторний струми транзистора VT2, а ці струми транзистора VT1 зменшуються. В навантаженні знову відбувається додавання змінних складових струмів колекторів, тобто утворюється другий півперіод вихідної напруги. Таким чином, по постійному струму відносно джерела живлення транзистори ввімкнені послідовно, а по змінному відносно навантаження – паралельно.
Так безтрансформаторні підсилювачі працюють в режимі А. Крім того вони можуть працювати в режимах В та АВ. Основними перевагами цих схем підсилювачів є відсутність узгоджувального трансформатора (так як вихідний опір транзисторів, увімкнених по схемі із спільним колектором, складає декілька Ом) та керування двома транзисторами загальним сигналом, а недолік – необхідність в двох однакових джерелах живлення. Таку схему застосовують для високоякісних підсилювачів потужності.
Схема підсилювача з одним джерелом живлення напруги 2ЕК показана на рис. 1, б. Резистор навантаження RН ввімкнений через роздільний конденсатор С3 (його можна підключити також до додатного полюса джерела живлення). Напруга U0 складає половину напруги живлення, тобто конденсатор С3, заряджений до напруги ЕК, також використовується в якості джерела живлення в режимі В або АВ, коли транзистор VT1 закритий, а транзистор VT2 відкритий, та розряджається через відкритий транзистор VT2 і резистор навантаження RН. Таку схему застосовують для простих підсилювачів потужності. Відмінність її від схеми, що вказана на рис. 6, а, полягає в тому, що для керування транзисторами одного типу електропровідності необхідні рівні та протифазні сигнали. Крім того, транзистор VT1 ввімкнений з спільним колектором, а транзистор VT2 – з спільним емітером, тому вихідний опір транзистора VT2 значно більший, ніж транзистора VT1, що обумовлює високий рівень нелінійних спотворень.
Питання для самоконтролю
1. Вкажіть призначення підсилювачів в радіоелектронних схемах.
2. Назвіть основні параметри підсилювачів.
3. Вкажіть характерні переваги схем включення біполярних транзисторів в підсилювальних каскадах.
4. Наведіть типову схему підсилювального каскаду.
5. Поясніть призначення елементів підсилювального каскаду.
6. Поясніть суть методу забезпечення робочої точки транзистора «зміщенням струмом».
7. Поясніть суть методу забезпечення робочої точки транзистора «зміщенням напругою».
8. Поясніть принцип забезпечення температурної стабільності роботи підсилювального каскаду.
9. Які види зворотного зв’язку застосовують у підсилювачах?
10. Як впливають зворотні зв’язки на роботу підсилювального каскаду?
11. Поясніть суть роботи підсилювального каскаду в режимі «класу А».
12. Поясніть суть роботи підсилювального каскаду в режимі «класу В».
13. Поясніть суть роботи підсилювального каскаду в режимі «класу АВ».
14. Які переваги та недоліки режимів А, АВ та В?
15. Поясніть принцип роботи однотактного трансформаторного підсилювача потужності.
16. Поясніть принцип роботи двотактного трансформаторного підсилювача потужності за принциповою схемою.
17. Поясніть принцип роботи безтрансформаторного двотактного підсилювача потужності за структурною схемою.
18. Якими перевагами володіє двотактний підсилювач потужності в порівнянні з однотактним?
