- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
Генератор – це пристрій, що перетворює енергію джерела постійного струму на незатухаючі коливання необхідної форми, частоти і потужності.
За принципом роботи розрізняють три типи генераторів:
• генератори LС типу;
• генератори RС типу;
• генератори на базі елементів з негативним опором (на базі тунельних діодів).
За принципом виникнення коливань розрізняють генератори із самозбудженням (автогенератори) і генератори із зовнішнім збудженням, які по суті є підсилювачі потужності.
По формі вихідних коливань розрізняють:
• генератори гармонійних (синусоїдних) коливань;
• генератори несинусоїдних коливань (прямокутної, пилкоподібної та інші);
За діапазоном генерованих частот генератори поділяються так:
Тип генератора |
Діапазон частот |
Низькочастотні (НЧ) Високочастотні (ВЧ) Надвисокочастотні (НВЧ) |
Від 0,01 Гц до 100 кГц Від 100 кГц до 100 МГц Від 100 МГц і вище |
Генератор (рис.1) – це замкнута в кільце система. Кільцева схема виконується так, що в ній діє додатний зворотний зв’язок (ДЗЗ).
Основними елементами автогенератора є:
активний елемент – підсилювач із коефіцієнтом підсилення К;
частотно-вибірний чотириполюсник із коефіцієнтом передачі β.
Рисунок 1. Структурна схема автогенератора
Коефіцієнт
підсилення підсилювача із позитивним
зворотним зв’язком:
Де
– відповідно комплексний коефіцієнт
передачі підсилювача і ланки зворотного
зв’язку.
Якщо
,
тоді
.
Отже,
–
умова збудження генераторів, або
Так
як
–
величини комплексні, то їх можна виразити
наступним чином:
.
Тоді
можемо записати так:
Із комплексного виразу випливає, що необхідно забезпечити дві умови збудження генераторів:
–
умова
балансу фаз, де n=0,1,2,3...
–
умова
балансу амплітуд.
LC-генератора з трансформаторним зворотним зв'язком
Будь-яка схема транзисторного автогенератора типу LС складається із наступних елементів:
• коливальний контур, в якому генеруються незатухаючі коливання;
• джерело електричної енергії, за рахунок якого в контурі підтримуються незатухаючі коливання;
• транзистор (біполярний або польовий), за допомогою якого регулюється подача енергії від джерела в контур;
• елемент зворотного зв'язку, за допомогою якого здійснюється подача збудженої енергії із вихідного кола у вхідне;
На рисунку представлена схема транзисторного LС-генератора. Така схема називається генератором з трансформаторним зв’язком і використовується в області високих частот.
Рисунок 1. Транзисторний автогенератор із трансформаторним зв’язком
Елементи R1, R2 призначені для забезпечення необхідного режиму каскаду за постійним струмом (так як і в підсилювачах). Елементи RЕ, СЕ забезпечують термостабілізацію режиму роботи каскаду за постійним струмом. За допомогою конденсатора СБ заземлюється один кінець базової котушки LВ.
В момент ввімкнення джерела ЕК в колекторному колі транзистора з’являється струм ІК, яким заряджається конденсатор СК коливального контуру. Так як до конденсатора приєднана котушка LК, то після заряду конденсатор починає розряджатись через котушку LК.
В результаті обміну енергією між конденсатором і котушкою в контурі виникають коливання, частота яких визначається параметрами контура і рівна:
=
Змінний струм контура, проходячи через котушку LК, створює навколо неї змінне магнітне поле. Внаслідок цього в котушці зворотного зв’язку LБ, яка ввімкнена в коло бази транзистора, наводиться змінна напруга тієї ж частоти, з якою проходять коливання в контурі. Ця напруга спричинює пульсацію струму колектора, в якому появляється змінна складова.
Змінна складова колекторного струму поповнює втрати енергії в контурі, створюючи на ньому підсилену транзистором напругу. В свою чергу це призводить до нового зростання напруги на котушці LБ, яке знову приведе до зростання амплітуди змінної складової колекторного струму.
Проте це зростання колекторного струму не може відбуватися до безконечності, воно обмежується лінійною ділянкою вихідної характеристики транзистора.
Для виникнення незатухаючих коливань в контурі автогенератора необхідне виконання двох основних умов самозбудження.
Розглянемо першу умову – баланс фаз.
Умова балансу фаз означає, що в установленому режимі роботи сума фазових зсувів вихідних напруг підсилювача і ланки зворотного зв’язку в автогенераторі рівна нулю або цілому числу 2π, тобто наявність позитивного зворотного зв'язку.
Друга умова самозбудження генератора – баланс амплітуд. Під цією умовою розуміють, що глибина додатного зворотного зв’язку повинна бути такою, щоби втрати енергії в контурі повністю поповнювалися.
Схема автогенератора індуктивної триточки
В електронній апаратурі широке застосування отримали так звані триточкові схеми з індуктивним та ємнісним зв'язком.
В приведених схемах генераторів підсилювальний каскад виконаний на транзисторі VT з схемою із СЕ. Елементами R1, R2 забезпечується режим роботи транзистора за постійним струмом, а елементи RЕ і СЕ забезпечують його термостабілізацію.
Рисунок 1. Схема автогенератора з триточковим індуктивним 33 (схема Хартлея)
За змінним струмом високої частоти коливальний контур приєднаний до трьох електродів транзистора — емітера, бази, колектора — трьома точками: Е, Б, К.
В схемі, приведеній на рис. 1, вивід від відповідного витка контурної котушки приєднаний до емітера транзистора через малий внутрішній опір джерела живлення.
В схемі рис. 1 («індуктивна триточка») напруга зворотного зв’язку знімається з частини витків контурної котушки (Lb) і через конденсатор СР1 поступає на базу транзистора. Так як знаки миттєвих значень напруг на Lb і Lk відносно середньої точки зсунуті між собою по фазі на 180°, а підсилювальний каскад на VT повертає фазу ще на 180°, то зворотний зв'язок буде позитивним і умова балансу фаз виконується.
Схема автогенератора ємнісної триточки
В електронній апаратурі широке застосування отримали так звані триточкові схеми з індуктивним та ємнісним зв'язком.
В приведених схемах генераторів підсилювальний каскад виконаний на транзисторі VT з схемою СЕ. Елементами R1, R2 забезпечується режим за постійним струмом, а елементи RЕ і СЕ забезпечують його термостабілізацію.
Рисунок 1. Схема автогенератора з триточковим ємнісним зворотним зв’язком
За змінним струмом високої частоти коливальний контур приєднаний до трьох електродів транзистора — емітера, бази, колектора — трьома точками: Е, Б, К.
В схемі автогенератора рис. 1, («ємнісна триточка»), коливальний контур, який складається із індуктивної котушки LК і послідовно з’єднаних конденсаторів С1, С2 увімкнений паралельно до вихідного кола підсилювального елементу. Напруга зворотного зв'язку знімається з конденсатора С2 відносно загального провідника і подається на вхід транзистора через конденсатори СР1 і СЕ, обходячи коло джерела живлення. Напруга на конденсаторах С1 і С2 відносно їх спільної точки знаходиться в противофазі і тому зворотний зв’язок є додатним.
