- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
При підсиленні спотворюється форма та частотний склад сигналу. Ці спотворення зменшуються при роботі підсилювальних елементів в режимах, що відповідають лінійним ділянкам характеристик, а також використання роздільних та шунтуючих конденсаторів великої ємності. Велике значення має вхідний та вихідний опір підсилювача. Чим вищий вхідний опір, тим меншу потужність споживає підсилювач від джерела вхідного сигналу, а чим нижче вихідний, тим простіше та точніше узгоджується підсилювач за потужністю з низькоомним навантаженням або входом наступного каскаду.
Для зменшення нелінійних та частотних спотворень, а також збільшення вхідного та зменшення вихідного опорів подають весь вихідний сигнал або його частину на вхід підсилювача, тобто охоплюють підсилювач зворотним зв’язком. Зворотний зв'язок здійснюють в межах одного каскаду або між виходом якого-небудь каскаду та входом попереднього та відповідно називають внутрішньо каскадним та міжкаскадним.
Принцип дії зворотного зв’язку полягає в наступному. Сигнал, що надійшов по колу зворотного зв’язку на вхід підсилювача та містить інформацію про його роботу та всіх видах спотворень, так діє на вхідний сигнал, спотворюючи його, що у вихідному сигналі ці спотворення або збільшуються, або зменшуються.
Зворотним зв’язком називають зв’язок між електричними колами підсилювача, коли підсилений сигнал із виходу підсилювача поступає знову на його вхід (рис.1).
Рисунок 1. Структурна схема підсилювача з зворотним зв’язком
Вихідний сигнал підсилювача 1 (UВИХ або ІВИХ) через коло зворотного зв’язку 2 частково або повністю поступає на точку порівняння (елемент).
Символ
означає
точку, в якій проходить віднімання (або
додавання) вхідного сигналу UВХ
або IВХ
і сигналу зворотного зв’язку UЗЗ
або IЗЗ.
Таким чином, на вхід підсилювача буде поступати сигнал, який дорівнює різниці або сумі вхідного сигналу і сигналу зворотного зв’язку.
В якості зворотного зв’язку як правило використовують пасивні кола, коефіцієнти перетворення і частотна характеристики яких суттєво впливають на властивості підсилювача.
Петля зворотного зв’язку – це замкнений контур, який включає в себе коло зворотного зв’язку і частину підсилювача між точками вмикання зворотного зв’язку (рис. 2, а).
Місцевим зворотним зв’язком (місцева петля зворотного зв’язку) прийнято називати зворотний зв’язок, який охоплює окремі каскади або частини підсилювача (рис. 2, б).
Загальний зворотний зв’язок – це такий зворотний зв’язок, коли петля охоплює весь підсилювач (рис.2, б).
Рисунок 2. Види петльових зворотних зв’язків:
А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
Зворотні зв’язки поділяються на зв’язки за напругою та за струмом. Якщо коло зворотного зв’язку вмикається до виходу підсилювача паралельно його навантаженню RН, то напруга зворотного зв’язку Uβ буде прямо пропорційною напрузі на виході; такий зв’язок називають зворотним зв’язком за напругою (рис. 3, а,г).
Рисунок 3. Структурні схеми підсилювачів із зворотним зв’язком:
а – за напругою, послідовний; б – за струмом, послідовний;
в – змішаний, послідовний; г – за напругою, паралельний.
Якщо коло зворотного зв’язку увімкнено до виходу підсилювача послідовно з його навантаженням, то напруга Uβ буде прямо пропорційною струму в навантаженні RН; такий зворотній зв’язок називають зворотним зв’язком за струмом (рис. 3, б).
Можлива комбінація цих способів відімкнення кола зворотного зв’язку до виходу при якій напруга Uβ складається з двох складових, пропорційній вихідній напрузі й струму; такий зворотний зв’язок називають змішаним. (рис. 3, в).
Зворотній зв’язок може бути паралельним або послідовним. Якщо коло зворотного зв’язку вмикається до входу підсилювача послідовно з джерелом вхідного сигналу, то зворотний зв’язок називають послідовним (рис. 3, а,б,в). Якщо коло зворотного зв’язку вмикається до входу паралельно джерела сигналу, то зворотній зв’язок називають паралельним.
Зворотний зв’язок може бути позитивний або негативний. Позитивний зворотній зв’язок (ПЗЗ) виникає тоді, коли напруга зворотного зв’язку Uβ співпадає за фазою з ЕРС джерела вхідного сигналу ЕВХ. Негативний зворотним зв’язком (НЗЗ) називають такий зв’язок між виходом і входом, коли напруга зворотного зв’язку Uβ протилежна за фазою ЕРС джерела сигналу ЕВХ, тобто зсунені між собою за фазою на 180°.
