- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Основні параметри радіоприймачів
Чутливість радіоприймача визначається мінімальною величиною електрорушійної сили сигналу в антені, при якій на виході радіоприймача одержують номінальну вихідну потужність або напругу. Чутливість вимірюється в мілівольтах. Чим вищий рівень зовнішніх завад і власного шуму на вході радіоприймача, тим більшим повинен бути рівень сигналу для його впевненого прийому і тим меншою є чутливість радіоприймача.
Селективність – це здатність радіоприймача виділяти і підсилювати лише сигнал вибраної радіостанції з сукупності всіх зовнішніх сигналів, що утворюються в антені від усіх інших радіопередавачів і завад. Селективність, як відносна величина, вимірюється в децибелах і становить для радіомовлення з амплітудною модуляцією 20-60 дБ (що відповідає послабленню сигналу сусідньої станції в 10-1000 разів).
Ширина смуги частот високочастотного тракту визначається смугою спектра сигналу, який приймається. Для різних сигналів цей показник різний: для телефонних каналів зв'язку з амплітудною модуляцією - 6 кГц; для радіомовлення при АМ-сигналі - 9 кГц, а при ЧМ-сигналі - 250 кГц; для імпульсних радіолокаторів - від 1 до 100 МГц.
В радіомовленні і радіозв'язку діапазони розбивають на піддіапазони, а в межах піддіапазонів "розтягують" їх окремі ділянки.
Динамічний діапазон радіоприймача визначається відношенням максимальної амплітуди сигналу на його вході при допустимому рівні нелінійних спотворень до величини чутливості.
Номінальна потужність і напруга сигналу на виході – це такі величини потужності і напруги, які забезпечують працездатність кінцевого перетворювача сигналу (гучномовець, телефон, акустична система, електронно-променева трубка тощо) без помітних нелінійних спотворень сигналу в ньому. Вони визначаються типом цього перетворювача і можуть лежати в межах від часток до десятків ват і вольт.
Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
В склад будь-якого радіоприймального пристрою входять антена, приймач та вихідний пристрій.
Приймання радіосигналів полягає в перетворенні енергії електромагнітних хвиль на енергію високочастотних струмів за допомогою антен на основі закону електромагнітної індукції. З великої кількості різноманітних сигналів, струми яких наводяться в антені, потрібний сигнал виділяється коливальним контуром завдяки його резонансним властивостям. Оскільки радіосигнал є лише носієм інформації, зміст якої закладено в низькочастотному модулюючому коливанні, то для відтворення інформації або її реєстрації треба виконати демодуляцію прийнятого сигналу високої частоти.
Таким чином, найпростіший радіоприймач повинен складатися з антени, вхідного резонансного кола, детектора та реєструючого або відтворюючого низькочастотного пристрою, наприклад телефону (рисунок 1). Такий радіоприймач називається детекторним.
Цей найпростіший радіоприймач не потребує навіть джерела живлення, що забезпечило йому широке розповсюдження в перші роки розвитку радіомовлення. Але такий найпростіший радіоприймач має дуже погану селективність, зумовлену вибірними властивостями лише одного коливального контуру, і незначну чутливість, бо приймання сигналів ведеться зовсім без підсилення. Тому такий радіоприймач ефективний лише в довгохвильовому діапазоні для місцевих потужних радіостанцій.
Рисунок 1. Функціональна схема приймача детекторного типу
Приймач прямого підсилення (рисунок 2.) складається з наступних функціональних блоків.
Вхідні кола – один або декілька коливальних контурів, які настроюються на частоту визначеного сигналу з багатьох, струми яких наводяться в антені А. Цей сигнал, частота якого fC, потрапляє на вхід приймача. Перестроюють вхідне коло в межах діапазону елементом коливального контуру (наприклад, конденсатором змінної ємності С1).
Підсилювач радіочастоти, який підсилює сигнал, що поступив. Навантаженням підсилювача радіочастоти служить коливальний контур, який також налаштовується на частоту fC, тобто, підсилювач радіочастоти одночасно з вхідним колом перестроюється на ту саму частоту конденсатором С2, механічно зв’язаним з конденсатором С1.
Детектор, який виділяє з підсиленого сигналу сигнал інформації і крім того, виробляє постійну напругу, пропорційну напрузі прийнятого сигналу, який надходить в систему автоматичного регулювання підсилення (АРП).
Підсилювач звукової частоти, який підсилює сигнал інформації до необхідного рівня.
Гучномовець – кінцевий прилад, призначений для перетворення сигналу інформації, представленого в електричній формі, в акустичний сигнал, який відповідає початковому звуку.
Приймачі прямого підсилення застосовують рідко, так як вони не забезпечують достатньо якісний прийом.
Рисунок 2. Функціональна схема приймача прямого підсилення
Будова супергетеродинного радіоприймача
Супергетеродинний радіоприймач складається з наступних функціональних частин.
Вхідні кола – призначені для передачі коливань корисного сигналу із антени на перший каскад підсилювача радіочастоти і послаблення дії інших сигналів.
Підсилювач радіочастоти – призначений для підсилення напруги прийнятого сигналу, підвищення вибірності по дзеркальному каналу.
Гетеродин – допоміжний малопотужний генератор гармонічних коливань, частота fГ вихідного сигналу якого відрізняється від частоти настройки вхідного кола та підсилювача радіочастоти на постійну у всьому діапазоні перестройки частоту. Гетеродин перестроюється одночасно з вхідним колом та підсилювачем радіочастоти строєним блоком конденсаторів С1, С2 та С3 змінної ємності.
Змішувач, на входи якого надходять прийнятий сигнал частотою fС та сигнал гетеродина частотою fГ, а на виході з’являється сигнал різницевої частоти fГ-fС або fС-fГ, що називається проміжною fПЧ. В процесі перестройки приймач в межах діапазону змінюється частота приймаючого сигналу fС та одночасно частота гетеродина fГ. Номінали елементів коливальних контурів вхідного кола, підсилювача радіочастоти вибирають так, щоб при будь-якому куті α повороту ротора блока конденсаторів змінної ємності частота гетеродина відрізнялася від частоти приймаючого сигналу на проміжну частоту fПЧ. Модуляція сигналу проміжної частоти аналогічна модуляції прийнятого сигналу.
Підсилювач проміжної частоти підсилює сигнал на проміжній частоті.
Детектор – призначений для виділення сигналу звукової частоти із модульованого сигналу.
Підсилювач звукової частоти – призначений для підсилення продетектованих сигналів.
В супергетеродинних приймачах сигнал АРП подають на підсилювач радіочастоти та підсилювач проміжної частоти.
Рисунок 1. Функціональна схема супергетеродинного радіоприймача
