- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
Чотириелектродні лампи, або тетроди, мають другу сітку, яка називається екрануючою – вона розташована між керуючою сіткою та анодом. Призначенням екрануючої сітки є підвищення коефіцієнта підсилення µ та внутрішнього опору Ri і зменшення прохідної ємності Cag.
Якщо екрануюча сітка з’єднана з катодом, то вона екранує катод і керуючу сітку від дії анода. Екрануюча сітка перехоплює більшу частину електричного поля аноду. Крізь екрануючу сітку проникає лише невелика доля електричних силових ліній від анода. Послаблення поля анода екрануючою сіткою враховується проникністю цієї сітки D2.
Електричне поле, що проникло через екрануючу сітку, далі перехоплюється керуючою сіткою, через яку також проникає невелика частина силових ліній. Послаблення поля керуючою сіткою залежить від її проникності D1. Крізь обидві сітки від анода до потенціального бар’єру біля катода проникає незначна частина силових ліній. Вона характеризується добутком проникностей сіток, яке називається проникність тетрода D:
D=D1D2.
На екрануючу сітку подається постійна позитивна напруга, яка складає 20-50 % анодної напруги. Вона понижує потенціальний бар’єр біля катода. Це необхідно для руху електронів до анода. Анод через дві сітки дуже слабо діє на потенціальний бар’єр біля катода. Якщо напруга екрануючої сітки рівна нулю, а на керуючій сітці напруга негативна, результуюче поле на ділянці керуюча сітка – катод виходить гальмівним. Діюча напруга негативна, і потенціальний бар’єр біля катоду настільки високий, що електрони не можуть його подолати.
Недоліком тетрода є так званий динатронний ефект. Електрони, вдаряючись в анод, вибивають з нього вторинні електрони. Вторинна емісія анода існує у всіх лампах, але в діодах та тріодах вона не викликає наслідків.
В тетроді вторинна емісія анода не проявляє себе, якщо напруга екрануючої сітки менша, ніж напруга анода. При цій умові вторинні електрони повертаються на анод. Якщо ж тетрод працює під навантаженням, тоді при збільшенні анодного струму напруга анода в деякі проміжки часу може стати меншою постійної напруги екрануючої сітки. Тоді вторинні електрони , які вилетіли з анода, притягуються до екрануючої сітки. Виникає струм вторинних електронів, які направлені протилежно струму первинних електронів. Загальний анодний струм зменшується, а струм екрануючої сітки збільшується. Це і є динатронний ефект аноду.
Пентод – п’ятиелектродна лампа, в якій усунений динатронний ефект.
В пентоді є ще одна сітка, яка розташована між анодом та екрануючою сіткою. Її називають захисною сіткою, так як вона захищає лампу від виникнення динатронного ефекту. Захисна сітка зазвичай з’єднується з катодом, тобто має нульовий потенціал відносно катоду та негативний відносно аноду. Іноді на неї подається невелика позитивна або негативна напруга. Однак і в цих випадках її потенціал значно нижче потенціалу анода. В багатьох пентодах з’єднання захисної сітки з катодом виконують всередині лампи. Дія захисної сітки полягає в тому, що між нею та анодом створюється електричне поле, яке гальмує, зупиняє та повертає на анод вторинні електрони, які вибиті з аноду. Динатронний ефект повністю виключається.
Пентоди відрізняються від тетродів більш високим коефіцієнтом підсилення. Це пояснюється тим, що захисна сітка виконує функцію додаткової екрануючої сітки. Зростає також внутрішній опір, іноді до мільйонів ом. Прохідна ємність ще менша, ніж у тетродів.
Захисна сітка іноді використовується як друга керуюча. Крім того, можливе застосування пентода замість двох ламп. Тоді в одному каскаді використовується тріодна частина пентода (катод та перші дві сітки), а в іншому каскаді працює весь пентод.
