- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
Обробка прийнятих сигналів в телевізорі починається у високочастотному блоці. Антенний пристрій призначений для прийому високочастотних телевізійних сигналів, а вхідний пристрій – для узгодження його з блоком перемикача або селектора телевізійних каналів.
Підсилювач високої частоти повинен забезпечувати велике підсилення при малому рівні високочастотного сигналу, малий коефіцієнт шуму, високу вибірність по дзеркальному та сусідньому каналах, можливість автоматичного регулювання підсилення для компенсації зміни величини вхідного сигналу та відсутність впливу цього регулювання на частотну характеристику. Напруга АРП, величина якої залежить від рівня високочастотного вхідного сигналу, виробляється спеціальною схемою.
Підсилений високочастотний сигнал з виходу ПВЧ надходить на вхід змішувача для перетворення в сигнали проміжної частоти, яка рівна різниці частот гетеродина та несучих частот сигналів зображення та звуку для кожного каналу.
Рисунок 1. Функціональна схема високочастотного блоку
Каналом зображення називається частина телевізора від виходу високочастотного блоку до керуючих електродів кінескопа. Призначення каналу зображення полягає в тому, щоб довести відеосигнал до керуючих електродів кінескопа, забезпечити сигналами звуковий канал, канал синхронізації, кола автоматичного регулювання підсилення.
Рисунок 2. Функціональна схема каналу зображення
Основне призначення звукового каналу телевізора – відтворення звукового супроводу телевізійної передачі. Звуковий канал починається з виходу відеодетектора або попередніх каскадів відеопідсилювача, в яких сформована друга проміжна частота звуку 6,5 МГц.
Після підсилення в підсилювачі низької частоти сигнали подаються на один або декілька гучномовців.
Рисунок 3. Функціональна схема звукового каналу
Канал синхронізації транзисторних телевізорів призначений для виділення рядкових та кадрових синхроімпульсів та синхронізації ними генераторів розгорткових пристроїв.
Рисунок 4. Функціональна схема каналу синхронізації
Кадрова розгортка, яка формує пилоподібні струми, призначена для відхилення променя кінескопа по вертикалі. Крім того, кадрова розгортка виробляє імпульси для закривання кінескопа на час зворотного ходу по кадрах. Частота кадрової розгортки складає 50 Гц.
Рисунок 5. Функціональна схема кадрової розгортки
Рядкова розгортка призначена для формування пилкоподібних відхиляючих струмів в рядкових відхиляючих котушках для горизонтальної розгортки променя кінескопа.
Рисунок 6. Функціональна схема рядкової розгортки
Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
„Зелена” гармата розташована в центрі, безпосередньо на осі кінескопа, а симетрично по обидві сторони від неї знаходяться „червона” та „синя” електронна гармати. Кожна з гармат складається з підігрівача, катоду, який є джерелом електронів, та декілька електродів, які створюють електричне поле, яке фокусує та прискорює електрони, які емітуються катодом. Отже, електронні гармати формують три електронні промені R, G, B. Змінюючи напругу на катодах (при катодній модуляції), можна керувати струмом променів та, відповідно яскравістю свічення екрану.
Рисунок 1. Будова планарного кінескопа 1 – електронні гармати; 2 – магнітостатичний пристрій МСП;
3 – відхиляюча система; щілинна маска; 5 – екран
В безпосередній близькості від екрану розташована кольоророзділююча (щілинна) маска.
Маска складається з тонкої стальної фольги з розташованими на ній щілиноподібними отворами (Рисунок 2, а). На екран кінескопа нанесені люмінофорні смужки червоного, зеленого та синього кольорів (Рисунок 2, б). Кожному щілиноподібному отвору маски відповідає тріада люмінофорних смужок, тому електронні промені, пересікаючись в отворах маски, попадають лише на смужки люмінофора „свого” кольору. Так як розміри смужок люмінофора дуже малі (менше 0,3 мм), то з відстані розгляду зображення на екрані телевізора роздільна здатність ока не дозволяє розрізнити їх окремо одну від одної. В результаті свічення тріади люмінофорних смужок сприймається як сумарне. Яскравість, насиченість та кольоровий тон будуть визначатися сумарною енергією електронних променів та їх взаємними співвідношеннями.
Рисунок 2
а – щілинна маска; б – люмінофорний екран
Люмінофорний екран з внутрішньої сторони покритий алюмінієвою плівкою, яка з’єднана з анодом кінескопа.
Плівка усуває скупчення вторинних електронів на поверхні екрану, які створюють гальмівне поле, що заважає збільшенню яскравості. Крім того, алюмінієва плівка збільшує світловіддачу на 20-25 % за рахунок відбивання світла, яке напрямлене всередину кінескопа, а також захищає люмінофор від руйнування негативними іонами, які випускаються оксидними катодами.
