- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
Уніфіковані стаціонарні кольорові телевізори 3УСЦТ мають єдину принципову схему та конструкцію та випускаються на кінескопах із самозведенням променів та різним розмірами екрану. У відповідності з використаним кінескопом в телевізорах застосовують декілька відмінних між собою модулів рядкової розгортки та живлення.
На рисунку 1.1 показана структурна схема телевізора 3УСЦТ, призначений для роботи з кінескопами 61ЛК5Ц та 51ЛК2Ц. В його склад входять: А1 – модуль радіоканалу; А1.1 – селектор телевізійних каналів СК-М-24-2; А1.2 – селектор телевізійних каналів СК-Д-24; А1.3 – субмодуль радіоканалу; А1.4 – субмодуль синхронізації; А2 – модуль колірності; А3 – з’єднувальна плата; А4 – модуль живлення; А5 – відхиляюча система; А6 – модуль кадрової розгортки; А7 – модуль рядкової розгортки; А7.1 – субмодуль корекції растру; А8 – плата кінескопа; А9 – блок керування; А10 – пристрій сенсорного керування; А11 – пристрій розмагнічування кінескопа; А12 – плата фільтра живлення.
Радіосигнал мовного телебачення з антенних входів «МХ» та «ДМХ» надходять відповідно на СК-М-24-2 та СК-Д-24. З виходу селектора СК-М-24-2 проміжні частоти звуку (31,5 МГц) та зображення (38 МГц) надходять на субмодуль радіоканалу А1.3, де вони підсилюються та де формується частотна характеристика радіоканалу. На вході підсилювача проміжної частоти зображення (ППЧЗо) застосовують фільтри на поверхневих акустичних хвилях (ПАХ). Після детектування відеосигнал надходить в канал звуку, де з нього виділяється різницева частота 6,5 МГц. Різницева частота підсилюється та обмежується в каскадах підсилювача проміжної частоти звуку (ППЧЗв). Потім здійснюється частотне детектування та попереднє підсилення звукової частоти.
З підсилювачем проміжної частоти зображення пов’язаний пристрій АПЧГ, відеодетектор та пристрій АРП. Напруга АПЧГ надходить на селектори каналів, де вона додається з напругою попередньої настройки, яка надходить з пристрою сенсорного керування А10. Пристрій АРП охоплює своїм регулюванням селектори каналів та підсилювач проміжної частоти зображення. Через емітерний повторювач відеосигнал надходить в субмодуль А1.4 синхронізації розгорток УСР, в канали яскравості та колірності (в модулі колірності А2). В субмодулі синхронізації розгорток УСР А1.4 амплітудний селектор виділяє з відеосигналу кадрові та рядкові синхроімпульси. Кадрові синхроімпульси надходять на вхід ЗГ в модулі кадрової розгортки А6, а рядкові через пристрій АПЧ і Ф коригують частоту та фазу імпульсів запуску імпульсів, які створює ЗГ рядкової розгортки (А1.4). Вихід ЗГ пов'язаний з попереднім підсилювачем в модулі рядкової розгортки А7.
В каналі яскравості модуля колірності А2 здійснюється електронне регулювання контрастності, яскравості, насиченості, режекція сигналів колірності при прийомі чорно-білого зображення, перша фіксація рівня чорного, обмеження струмів променів.
Субмодуль колірності А2.1 містить підсилювач сигналів колірності, пристрій кольорової синхронізації, електронний комутатор, частотні детектори та підсилювачі кольорорізницевих сигналів.
Пристрій кольорової синхронізації (ПКС) призначений для автоматичного включення та виключення каналу колірності та режекторних контурів в каналі яскравості в залежності від приймаючої передачі (кольорова або чорно-біла) та для корекції правильності перемикання електронного комутатора. Після детектування кольорорізницеві сигнали разом з сигналом яскравості надходять на матрицю, в якій утворюються сигнали основних кольорів. У вихідних відеопідсилювачах сигнали основних кольорів підсилюються до значення, необхідного для модуляції струмів променів кінескопа.
Гасіння променів кінескопа здійснюється одно каскадним підсилювачем, який працює в ключовому режимі. На підсилювач надходить сигнал від формувача імпульсів в модулі кадрової розгортки та імпульси рядкової частоти з вихідного каскаду рядкової розгортки. Імпульси гасіння надходять на каскади формування сигналів основних кольорів та після підсилення подаються на катоди кінескопа. Модулятори кінескопа з’єднуються з корпусом. В більш ранніх моделях імпульси гасіння подавалися безпосередньо на модулятори кінескопа.
Модулі рядкової А7 та кадрової А6 розгортки призначені для створення відхиляючих струмів рядкової та кадрової частот та формування ряду імпульсних напруг, необхідних для функціонування пристроїв стабілізації розмірів, АПЧ і Ф та ОСП. Модуль рядкової розгортки складається з попереднього підсилювача, вихідного каскаду та субмодуля корекції растра А7.1, який призначений для усунення геометричних спотворень вертикальних ліній та стабілізації розміру по горизонталі.
Модуль А7 є джерелом напруг для живлення анода, фокусуючого та прискорюючого електродів кінескопа, які створюють за допомогою помножувача напруги, а також напруги 220 В для живлення вихідних відеопідсилювачів. Напруга на підігрівачі кінескопа 6,3 В знімається з однієї із вторинних обмоток ТВС.
Модуль кадрової розгортки А6 складається із ЗГ, формувача імпульсів гасіння, каскадів регулювання розміру, лінійності та режиму, попереднього підсилювача, вихідного каскаду та генератора імпульсів зворотного ходу.
В блоці керування А9 розташовані оперативні регулятори контрасту зображення, яскравості, гучності, насиченості, кінцевий ПЗЧ та стабілізатор напруги 30 В, який використовується для настроювання на приймаючий канали в пристрої сенсорного керування. З регулятором насиченості конструктивно з’єднаний вимикач каналу колірності.
На платі кінескопа А8 розміщені розрядники та обмежувальні резистори, а також регулятори фокусуючої та прискорюючої напруги.
Напруга мережі 220 В (50 Гц) надходить на плату фільтра живлення ПФЖ А12. На ПФЖ розташовані LC-фільтр та елементи пристрою автоматичного розмагнічування кінескопа.
Модуль живлення А4 містить в собі випрямляч напруги мережі, імпульсний генератор, імпульсні випрямлячі напруги, пристрій стабілізації та захисту від перевантаження 12 В та пристрій запуску. Імпульсні випрямлячі живлять приймач напругами 130 (135, 150), 28 та 15 В та стабілізованою напругою 12 В.
Всі модулі та блоки з’єднані в основному через з’єднувальну плату ПЗ А3.
