- •Типова навчальна програма з предмета "Основи радіоелектроніки"
- •Тема 1. Основні поняття про сигнали. Характеристики сигналів
- •Тема 2. Коливальні кола
- •Тема 3. Поширення радіохвиль. Антенно-фідерні пристрої
- •Тема 4. Електровакуумні та напівпровідникові прилади
- •Тема 5. Джерела живлення
- •Тема 9. Радіопередавальні пристрої
- •Тема 10. Радіоприймальні пристрої
- •Тема 6. Підсилювальні пристрої
- •Тема 7. Електронні генератори
- •Тема 8. Пристрої запису та відтворення інформації
- •Тема 11. Основи телебачення
- •Тема 12. Основи радіотехнічних систем
- •Передмова
- •Охорона праці (професія регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів), кваліфікація 3 розряд
- •Основні правила безпеки праці при виконанні регулювальних робіт:
- •Тема № 1основні поняття про сигнал. Характеристики сигналів Основні характеристики і параметри сигналів
- •Прокоментувати: Питання для самоконтролю
- •Тема №2 коливальні кола Коливальний контур. Фізичні процеси в коливальному контурі
- •Зв'язані коливальні контури
- •Зовнішнім та внутрішнім ємнісним (в, г) зв’язком Електричні фільтри
- •Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 Поширення радіохвиль антенно фідерні пристрої Поняття про електромагнітні хвилі
- •Розповсюдження радіохвиль в земних умовах
- •Типи антен та їх види
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Електровакуумні та напівпровідникові прилади Явище електронної емісії
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Види електронної емісії та їх застосування в електронних приладах
- •Електронно-вакуумні прилади: діод та тріод Основне призначення діодів – випрямлення змінного струму.
- •Електронно-вакуумні прилади: тетрод та пентод
- •Характеристика основних видів індикаторних приладів
- •Знакові індикатори тліючого розряду
- •Знакові розжарювальні вакуумні індикатори
- •Вакуумні люмінесцентні індикатори
- •Фізичні процеси у напівпровідникових приладах
- •Електричні переходи та їх види. Електронно-дірковий p–n-перехід Електронно-дірковий перехід та його властивості
- •Напівпровідниковий діод і стабілітрон
- •Схеми включення транзисторів та їх параметри в залежності від схеми включення
- •Польові транзистори
- •Будова польового транзистора
- •Схеми ввімкнення польових транзисторів
- •Тиристори
- •Будова тиристорів
- •Основні параметри тиристорів
- •Інтегральні мікросхеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Джерела живлення Первинні хімічні джерела струму. Гальванічні елементи та акумулятори
- •Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
- •Електричні фільтри
- •Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Встановлення номінального значення вихідної напруги в компенсаційних стабілізаторах може здійснюватися:
- •Параметричні стабілізатори напруги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої Підсилювачі та їх класифікація
- •Тема 6 Підсилювальні пристрої
- •Підсилювачі та їх класифікація
- •Вгору Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •А) однопетлевий; б) багатопетлевий з місцевою петлею
- •Однотактний трансформаторний підсилювач потужності
- •Графічне представлення його роботи (б)
- •Безтрансформаторні двотактні каскади підсилення
- •З двома (а) та одним (б) джерелами живлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 електронні генератори Генератори синусоїдальних сигналів. Умови самозбудження автогенератора (баланс фаз та баланс амплітуд)
- •Стабілізації частоти генератора Прокоментувати:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 пристроі запису та відтворення інформаціі Принципи запису аналогових та цифрових сигналів Електромеханічний спосіб
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Носії інформації
- •Принципи зчитування інформації
- •Магнітний спосіб
- •Лазерний спосіб
- •Будова та принципи роботи пристроїв запису та відтворення сигналів за функціональними схемами Магнітофон
- •Програвач компакт-дисків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів
- •Класифікація радіопередавальних пристроїв
- •Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача
- •Діапазон робочих частот
- •Стабільність частоти
- •Коефіцієнт корисної дії
- •Неосновні випромінювання
- •Амплітудна та частотна модуляція
- •Частотний модулятор
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 радіоприймальні пристрої Радіоприймачі та їх призначення
- •Класифікація та основні параметри радіоприймачів
- •Основні параметри радіоприймачів
- •Структурна схема радіоприймачів детекторного типу та прямого підсилення
- •Вхідні кола радіоприймачів
- •Підсилювач проміжної частоти
- •Прокоментувати:
- •Амплітудний детектор
- •Частотний детектор
- •Автоматична підстройка частоти гетеродина
- •Тема 11 основи телебачення Структура телевізійних систем, їх класифікація
- •Системи мовного телебачення pal, secam, ntsc
- •Розгортки зображення
- •Прокоментувати:
- •Спрощена схема телевізійної передавальної трубки
- •Повний телевізійний відеосигнал
- •Будова і принцип роботи чорно-білої телевізійної приймальної електронно-променевої трубки
- •Прокоментувати:
- •Принцип роботи чорно-білого телевізора
- •Призначення всіх функціональних складових та їх взаємозв'язок
- •Будова і принцип роботи кольорового кінескопа
- •Рідкокристалічні телевізори
- •Рисунк 1. Структура екрана на рідких кристалах
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Призначення складових частин кольорового телевізора
- •Будова телевізійного приймача сучасних моделей
- •Принцип роботи кольорового телевізора за його функціональною схемою
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема
- •А) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин Прокоментувати:
- •Радіолокаційні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Використані джерела
Випрямлячі змінної напруги. Випрямлення з подвоєнням і помноженням напруги
Залежно від числа фаз ДЖ змінної напруги розрізняють однофазні й трифазні схеми випрямлячів. Основні схеми однофазних випрямлячів, що отримали найбільш широке практичне застосування, наступні:
1) Однопівперіодна з одним діодом (рис. 3.1.) застосовуються в основному при потужностях у навантаженні до 10 - 25 Вт і тоді, коли не потрібен малий коефіцієнт пульсацій. Переваги схеми - мінімальне число елементів, низька вартість. Недоліки – низька частота пульсацій (дорівнює частоті мережі живлення), погане використання трансформатора, підмагнічування його магнітопроводу постійним струмом.
Рисунок 3.1. – Однопівперіодна схема випрямляча
2) Двопівперіодна із середньою точкою (рис. 3.2.) застосовується найчастіше при потужностях до 100 Вт. Випрямлячі, виконані за даною схемою, характеризуються підвищеною частотою пульсацій, можливістю використання діодів із загальним катодом або анодом, що є дуже зручним при установці обох діодів на загальний радіатор.
Випрямлення змінного струму показано нижче. Щодо середньої точки вторинної обмотки трансформатора напруга зсунута на 180°. Тобто, в будь-який півперіод зміни напруги мережі живлення напруги в першій і другій секціях вторинної обмотки трансформатора перебувають у протифазі. У додатний півперіод мережної напруги Uc діод VD1 відкритий (на його аноді додатний потенціал), а діод VD2 закритий. При зміні полярності мережної напруги (негативна півхвиля) відкривається діод VD2, а діод VD1 закривається. Схематичне протікання струму вторинної обмотки I2 у схемі представлено в такий спосіб:
Рисунок 3.2. – Двопівперіодна схема із середньою точкою
У кожний півперіод мережної напруги струм через навантаження протікає в одному напрямку й тільки через один діод. Втрати потужності на вентильному комплекті приблизно у два рази менше в порівнянні з мостовою випрямною схемою, у якій струм навантаження в кожний півперіод мережної напруги протікає через два послідовно включених діоди. До недоліку схеми можна віднести обов'язкову наявність середньої точки у вторинній обмотці трансформатора.
3) Мостова двопівперіодна схема
Рисунок 3.3. – Мостова двопівперіодна схема
У додатний півперіод напруги вторинної обмотки U (додатний потенціал на верхньому за схемою виводі) діод VD2 відкритий (на його аноді позитивний потенціал). Струм вторинної обмотки протікає через VD2, конденсатор С i навантаження, вертаючись до вторинної обмотки через діод VD3. У негативний півперіод напруги U (позитивний потенціал на нижньому за схемою виводі) струм протікає через VD4, C і Rн, вертаючись до вторинної обмотки через діод VD1. Схематичне протікання струму вторинної обмотки I2 у схемі можна представити в такий спосіб:
Останнє наочно показує, що в будь-який півперіод напруги вторинної обмотки, струм через навантаження протікає в одному напрямку (від точки А до точки В).
4) Двополярна схема випрямлення дозволяє отримати дві випрямленні напруги різної полярності (рис. 3.4.).
Рисунок 3.4. – Двополярна схема випрямлення
Особливістю схеми є те, що на її виході присутні дві напруги різної полярності щодо загального виводу. Дану схему можна розглядати як дві мостові схеми випрямлення, включених вказаним способом. Схема використовується при побудові двополярних (розщеплених) джерел живлення, у тому числі й стабілізованих.
5) Симетрична схема з подвоєнням напруги (рис. 3.5.) застосовується в основному для живлення малопотужних пристроїв, що вимагають підвищеної напруги живлення й споживають струм у кілька одиниць або десятків міліампер. До таких пристроїв можна віднести рентгенівські трубки, матриці варикапів, електронні лампи і електронно-променеві трубки.
Рисунок 3.5. – Симетрична схема з подвоєнням напруги (схема Латура)
Принцип роботи схеми (як і інших аналогічних помножувачів напруги) заснований на використанні декількох конденсаторів, кожний з яких заряджається від однієї й тієї ж обмотки трансформатора через відповідний вентиль (діод). Стосовно навантаження конденсатори виявляються включеними послідовно, і їхня напруга додається.
Розглянута схема (рис. 3.5.) складається з двох однопівперіодних випрямлячів. Протікання струму вторинної обмотки трансформатора I2 можна представити у вигляді наступної схеми:
У
такий спосіб напруга на навантаженні
дорівнює сумі напруг на конденсаторах
C1
і C2,
кожний з яких заряджається до напруги
UC1= UC2 =
Um - Uпр ~ Um
, де Um
- амплітудне значення напруги вторинної
обмотки трансформатора, Uпр
- пряма напруга на діоді. При
вихідна
напруга схеми практично дорівнює 2Um.
Реальний опір навантаження має визначене
значення, тому заряд одного конденсатора
супроводжується одночасним розрядом
іншого через Rн
і вихідна напруга стає менше 2Um.
Для того, щоб напруга на виході було
максимально наближеною до 2Um,
необхідно вибирати ємності конденсаторів,
що задовольняють умовам:
RнС1 >> T,
Rн
С2 >> Т,
де Т
– період напруги мережі.
6) Несиметрична схема з подвоєнням напруги показана на рис. 3.6. Як видно з рис. 3.6, два однопівперіодні випрямлячі живляться від різних по величині напруг. У негативний півперіод зміни напруги U конденсатор С1 заряджається через відкритий діод VD1. При зміні полярності напруги U на протилежну (позитивний напівперіод) заряджається конденсатор C2 через відкритий діод VD2, причому до напруги приблизно рівної подвоєному амплітудному значенню напруги вторинної обмотки 2Um. Як видно з рис. 3.6., конденсатор С2 заряджається під дією суми напруг вторинної обмотки і конденсатора С1, що протягом попереднього півперіоду був заряджений до напруги, приблизно рівної Um. Протікання струму вторинної обмотки трансформатора у випрямлячі можна представити наступною схемою:
де UC1 ~ Um - напруга на конденсаторі C1
Рисунок 3.6. – Несиметрична схема подвоєння напруги
При виборі конденсаторів необхідно мати на увазі, що робоча напруга конденсатора С2 повинна бути у два рази більшою ніж робоча напруга С1. Перевагою схеми є те, що один з виводів вторинної обмотки трансформатора з'єднаний з негативним полюсом навантаження і його можна заземлити.
